Постанова № 4450038, 18.08.2009, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Львів, вул. Чоловського, 2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  Справа № 2а-4403/09/1370

18 серпня 2009 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Качур Р.П.,

при секретарі Дрозді І.С.

За участю представників сторін:

від позивача : ОСОБА_1 (довіреність № 112-6891 від 19.12.2008 р.)

від відповідача : ОСОБА_2 (довіреність № 20-2455 від 1115.07.2009 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Льввівобленерго» до Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення і припису ,-

ВСТАНОВИВ :

Позовну заяву подано відкритим акціонерним товариством «Львівобленерго» до Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення № 174 від 26.06.2009 року і припису № 123 від 23.06.2009 року.

Позовні вимоги мотивовані, зокрема, тим, що ВАТ «Львівобленерго» діяло відповідно до правил користування електричною енергією, які затверджені постановою НКРЕ № 28 від 31.07.1996 р. та Порядку диференціювання за годинами доби тарифів на електричну енергію, яка використовується для зовнішнього освітлення населених пунктів, затвердженого постановою НКРЕ № 1030 від 22.10.2004 р., а тому ним правомірно застосовано роздрібний тариф на електричну енергію, оскільки у споживачів були відсутні прилади диференційованого обліку електричної енергії, яка споживалася на зовнішнє освітлення. Тому позивач вважає, що рішення і припис Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області, прийняті нею у зв'язку із порушенням застосування тарифів на електроенергію, що призвело до завищення плати за спожиту електроенергію на потреби зовнішнього освітлення населених пунктів без наявності диференційованого лічильника є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки винесені з порушенням норм чинного законодавства.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав суду додаткові пояснення та просить позов задовольнити повністю.

Відповідач позовні вимоги заперечив з підстав, викладених у запереченні на адміністративний позов. Ствердив, зокрема, що відповідно до Порядку диференціювання за годинами доби тарифів на електроенергію, яка використовується для зовнішнього освітлення населених пунктів, затвердженого постановою НКРЕ України від 22.10.2004 р. № 1030, розрахунки за електричну енергію, яка відпускається на потреби зовнішнього освітлення, здійснюється за єдиним роздрібним тарифом відповідного класу напруги із застосуванням коефіцієнта 0,25 у межах зон доби. Вважає, що рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін та припис прийняті відповідно до норм чинного законодавства.

В судовому засіданні 18 серпня 2009 року проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази і оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступне.

Державною інспекцією з контролю за цінами у Львівській області проведено перевірку дотримання ВАТ «Львівобленерго» порядку формування та застосування тарифів на електроенергію за період 2008 року - червень 2009 року.

За наслідками перевірки складено Акт № 000350від 22.06.2009 року, яким встановлено факт порушення позивачем державної дисципліни цін і отримання необґрунтованої виручки. В Акті перевірки вказано про те, що відповідно до постанови НКРЕ від 22.10.2004 року №1030 (із змінами та доповненнями) розрахунки за електричну енергію, яка відпускається на потреби зовнішнього освітлення, здійснюється за єдиним роздрібним тарифом відповідного класу напруги із застосуванням коефіцієнта 0,25 у межах зон доби, а в інші години доби застосовується єдиний роздрібний тариф відповідного класу напруги. Однак, відповідачем, при розрахунку із споживачами, у яких відсутні прилади диференційованого обліку, і з якими укладена угода на освітлення вулиць, на всю використану енергію застосовувався єдиний роздрібний тариф без понижуючого коефіцієнта, що не передбачено згаданою постановою. В результаті порушення постанови НКРЕ від 22.10.2004 року № 1030, відповідачем в період з липня 2008 року по травень 2009 року отримано необґрунтовану виручка в розмірі 13115, 19 грн.

На підставі Акта перевірки винесено припис №123 від 23.06.2009 р. про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін та оспорюване рішення № 174 від 26.06.2009р. про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, яким вирішено вилучити у позивача в дохід державного бюджету 39345, 57 грн.

Рішення № 174 про застосування до ВАТ «Львівобленерго» економічних санкцій на суму 39345,57 грн. прийнято за порушення державної дисципліни цін, що полягало в застосування завищених тарифів на електроенергію для освітлення вулиць, внаслідок порушення постанови НКРЕ № 1030 від 22.10.2004 року.

ВАТ «Львівобленерго» не погоджується з прийнятим рішенням № 174 від 26.06.2009 року, що стало підставою його оскарження в судовому порядку.

Пунктом 1 «Порядку диференціювання за годинами доби тарифів на електричну енергію, яка використовується для зовнішнього освітлення населених пунктів», затвердженого постановою НКРЕ № 1030 від 22.10.2004 року передбачено, що розрахунки за електричну енергію, яка відпускається на потреби зовнішнього освітлення, здійснюється за єдиним роздрібним тарифом відповідного класу напруги із застосуванням коефіцієнта 0, 25 у межах зон доби, а в інші години доби застосовується роздрібний тариф.

За даним Порядком розрахунок за електричну енергію для зовнішнього освітлення міста передбачено в різні часові проміжки доби за різними тарифами.

Згідно п. 2 «Порядку диференціювання за годинами доби тарифів на електричну енергію, яка використовується для зовнішнього освітлення населених пунктів» та п. 3.25 Правил користування електричною енергією, які затверджені постановою НКРЕ від 31.07.1996 р.(із змінами та доповненнями) для визначення обсягів електричної енергії, спожитої на потреби зовнішнього освітлення населених пунктів, мають використовуватись окремі прилади диференційованого обліку електричної енергії, внесені до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки, допущені до застосування в Україні і встановлені споживачем.

Виходячи з наведеного пункту Порядку, розрахунок за електричну енергію в різні часові проміжки доби за різними тарифами можливий за умови застосування приладів диференційованого обліку електричної енергії.

Відтак, обов'язковою умовою застосування «Порядку диференціювання за годинами доби тарифів на електричну енергію, яка використовується для зовнішнього освітлення населених пунктів» та тарифів на зовнішнє освітлення згідно цього порядку є наявність у споживача засобів диференційованого обліку електроенергії на зовнішнє освітлення.

При відсутності у споживача приладів диференційованого обліку електричної енергії на зовнішнє освітлення порядок та тарифи на зовнішнє освітлення згідно цього Порядку не застосовуються, а весь обсяг електричної енергії, спожитої на зовнішнє освітлення, оплачується за роздрібним тарифом без понижуючого коефіцієнту.

Доводи відповідача, що відсутність окремих приладів обліку електричної енергії не може унеможливити застосування Порядку диференціювання за годинами доби тарифів на електричну енергію, яка використовується для зовнішнього освітлення населених пунктів, що затверджено постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 22.10.2004 р. № 1030 судом до уваги не беруться, оскільки у процедурах подачі електроенергії на потреби зовнішнього освітлення міста не проводиться обрахунку обсягу спожитої електричної енергії з наступним визначенням її вартості.

Згідно з ст. 11 Закону України «Про електроенергетику» від 16.10.97 р. № 575 державне регулювання діяльності в електроенергетиці провадиться шляхом надання ліцензій на здійснення окремих видів діяльності в електроенергетиці, формування тарифної політики, встановлення порядку здійснення контролю за діяльністю суб'єктів електроенергетики, інших учасників оптового ринку електричної енергії та відповідальності за порушення ними умов і правил здійснення діяльності на оптовому ринку електричної енергії. Органом державного регулювання діяльності в електроенергетиці є Національна комісія регулювання електроенергетики України. Національна комісія регулювання електроенергетики України регулює діяльність суб'єктів природних монополій у сфері електроенергетики та господарюючих суб'єктів, які діють на суміжних ринках, а також виконує інші функції відповідно до законодавства.

Згідно приписів ст. 12 Закону України «Про електроенергетику» основними завданнями Національної комісії регулювання електроенергетики України, зокрема, є державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій в електроенергетиці, забезпечення проведення цінової і тарифної політики в електроенергетиці

Положенням про Національну комісію регулювання електроенергетики України, що затверджене Указом Президента від 21.04.1998 р. визначено, що комісії відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, розробляє і затверджує обов'язкові для виконання нормативні акти з питань, що належать до її компетенції, узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до її компетенції, розробляє та вносить у встановленому порядку пропозиції щодо вдосконалення законодавства, дає висновки на проекти законів та інших нормативно - правових актів тощо.

Тому застосування затвердженого постановою НКРЕ Порядку диференціювання за годинами доби тарифів на електроенергію, яка використовується для зовнішнього освітлення населених пункті, було постановлено комісією своїм роз'ясненням в межах законодавчо визначених повноважень органу державного регулювання діяльності в електроенергетиці залежність від наявності окремих приладів диференційованого обліку електричної енергії.

Суд бере до уваги висновки, які містяться в акті НКРЕ про планову перевірку додержання ліцензіатом законодавства про електроенергетику та Ліцензійних умов діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом № 12-е від 24.04.2009 року про те, що розрахунки за електричну енергію, яка відпускається на потреби зовнішнього освітлення із застосуванням пільгових тарифів в нічні години доби, здійснювались відповідно до Порядку, затвердженого постановою НКРЕ від 22.10.2004 № 1030, по мірі обладнання приладами диференційованого обліку спожитої електричної енергії.

Крім того, в офіційних роз'ясненнях НКРЕУ від 07.04.2005 р. № 03-31-09/1539, від 06.09.2005 р. № 03-39-09/4173, від 29.12.2005 р. № 03-34-09/6205, від 23.11.204 р. № 03-39-09/5125 вказано, що умовою для застосування тарифів на електроенергію відповідно до «Порядку диференціювання за годинами доби тарифів на електричну енергію, яка використовується для зовнішнього освітлення населених пунктів» є належне обладнання приладами диференційованого обліку електричної енергії, яка використовується для зовнішнього освітлення населених пунктів. В інших випадках застосовується роздрібний тариф.

Згідно п. 3.4 «Умов та правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за врегульованим тарифом», затверджені постановою НКРЕ № 15/1 від 13.06.1996 р. та зареєстровані в Міністерстві юстиції України від 08.08.1996 р. за № 433/1458, ліцензіат повинен діяти згідно із законодавством України та іншими нормативно-правовими документами; дотримуватись актів законодавства та нормативних документів.

Отже, недотримання позивачем вимог постанов НКРЕ, в тому числі і постанови НКРЕ № 1030 призвело б до порушення вище вказаних Умов та Правил, за що НКРЕ вправі накласти відповідні санкції.

Враховуючи вищевикладене, ВАТ «Львівобленерго» правомірно нарахувало плату за електричну енергію, спожиту на зовнішнє освітлення за єдиним роздрібним тарифом споживачам у яких облік електроенергії для зовнішнього освітлення не був забезпечений приладами диференційованого обліку електроенергії.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Згідно із вимогами ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову. В обґрунтування своїх заперечень відповідач не надав суду достатніх доказів правомірності прийняття рішення № 174 від 26.26.2009 року про застосування економічних санкцій за порушення позивачем державної дисципліни цін та припису № 123 від 23.06.2009 року , а такі є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо судових витрат то, відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яке не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 17-19, 69-71, 86, 161-163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.  Позов задовольнити повністю.

2.  Визнати протиправним і скасувати рішення №174 від 26.06. 2009 року Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області.

3.  Визнати протиправним і скасувати припис №123 від 23.06.2009 року Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області.

4.  Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Львівобленерго» (79052, м. Львів, вул. Козельницька, 3, ідентифікаційний код 00131587) 3 гривні 40 копійок сплаченого судового збору

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова  може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня постановлення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги або в порядку визначеному ч. 5 ст. 186 КАС України .

Повний текст постанови виготовлено20 серпня 2009 року  

    Суддя Р.Качур