Рішення № 44500299, 25.05.2015, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" травня 2015 р.

Справа № 916/1429/15-г

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС"

до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "СОВАГРО"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ІВ"

про стягнення 16 669,40 грн.

Суддя Цісельський О.В.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача 1: не з'явився

від відповідача 2: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "СОВАГРО" та товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ІВ" 669,40 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.04.2015р. позовну заяву (вх.№1505/15) прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно №916/1429/15-г та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

05.05.2015р. позивач звернувся до суду із заявою про уточнення позовних вимог (вх.№2-2439/15) відповідно до якої просить суд стягнути з відповідачів 16 669,40 грн.

Представник позивача в судові засідання не з’являвся, подав до суду клопотання про розгляд справи без участі його представника (вх.№11384/15 від 05.05.2015р.) та (вх.№12991/15 від 21.05.2015), яке судом було задоволено.

Представник відповідача 1 в судові засідання не з’являвся, хоча про час та місце їх проведення був повідомлений належним чином, відзив на позов та витребувані документи суду не надав, своїм правом на захист не скористався.

Представник відповідача 2 в судові засідання не з’являвся, хоча про час та місце їх проведення був повідомлений належним чином, подав до суду відзив на позов (вх.№13226/5 від 25.05.2015р.), відповідно до якого заявлені позивачем позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити у їх задоволенні.

Як зазначено у третьому абзаці п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з ст.75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані позивачем докази, суд встановив:

07 жовтня 2008р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" (Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-ІВ" (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу №117-10-08П, згідно умов п.1.2. якого, предметом Договору є товар, який належить Продавцю на момент укладення Договору або буде набутий Продавцем у майбутньому.

Відповідно до п.5.3. Договору оплата товару проводиться наступним чином: 100% від вартості товару і оплачується Покупцем в строк до 15 жовтня 2008 року.

Договір діє з моменту його підписання обома сторонами до повного виконання сторонами обов'язків по Договору (п.11.1. Договору).

На виконання умов вищенаведеного договору купівлі-продажу ТОВ "Тридента Агро" здійснило поставку товару ТОВ "АГРО-ІВ" на загальну суму 16 500,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-ПО00541 від 07.10.2008р. на суму 16 500,00 грн., яка підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена печаткою ТОВ "АГРО-ІВ", довіреністю ТОВ "АГРО-ІВ" на отримання товарно-матеріальних цінностей №893523 від 07.10.2008р.

Однак, протягом дії договору купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу №117-10-08П ТОВ "АГРО-ІВ" договірні зобов'язання щодо здійснення оплати вартості отриманого товару залишені без виконання.

26 січня 2011р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" (Первісний кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю "Незалежна юридична компанія" (Новий кредитор) було укладено договір про заміну кредитора у зобов'язанні №НЮК-31-ТА, згідно умов п.1.1. якого Первісний кредитор відступає Новому кредитору право вимоги виконання товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО-ІВ" (код ЄДРПОУ 34161691), що іменується надалі "Боржник", зобов'язання щодо сплати розміру заборгованості у вигляді дооцінки вартості товару (курсової різниці), пені, 3% річних, штрафу та інфляційних втрат, набутих Первісним кредитором на підставі договору купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 07 жовтня 2008 року.

Відповідно до п.1.2. Договору за цією угодою Новий кредитор одержує право замість Первісного кредитора вимагати від Боржника сплати грошової суми в нарахованому розмірі заборгованості у вигляді дооцінки вартості товару (курсової різниці), пені, 3% річних, штрафу та інфляційних втрат, за період існування прострочення виконання Боржником грошового зобов'язання згідно договору №117-10-08П купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 07 жовтня 2008 року.

Ця угода набуває чинності з моменту її підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цією Угодою (п.6.1. Договору).

26 січня 2011р. на виконання умов вищенаведеного договору, на підставі акту прийому-передачі документів ТОВ "Тридента Агро" передало, а ТОВ "Незалежна юридична компанія" прийняло пакет документів.

09 лютого 2011р. боржнику – ТОВ "АГРО-ІВ" було надіслано повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні.

02 липня 2012р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Незалежна юридична компанія" (Первісний кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" (Новий кредитор) було укладено договір про заміну кредитора у зобов'язанні №401/07-12, згідно умов п.1.1. якого, Первісний кредитор відступає Новому кредитору право вимоги виконання товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО-ІВ" (код ЄДРПОУ 34161691), що іменується надалі "Боржник", зобов'язання щодо сплати розміру заборгованості у вигляді дооцінки вартості товару (курсової різниці), пені, 3% річних, штрафу та інфляційних втрат, набутих Первісним кредитором на підставі договору №117-10-08П купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 07 жовтня 2008 року та згідно Угоди №НЮК-31-ТА про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст.512-519 ЦК України) від 26 січня 2011 року, у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням Боржником грошового зобов'язання згідно договору №117-10-08П купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 07 жовтня 2008 року.

У відповідності до п.1.2. Договору за цією угодою Новий кредитор одержує право замість кредитора вимагати від Боржника сплати грошової суми в нарахованому розмірі заборгованості у вигляді дооцінки вартості товару (курсової різниці), пені, 3% річних, штрафу та інфляційних втрат, за період існування прострочення виконання Боржником грошового зобов'язання згідно Договору №117-10-08П купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 07 жовтня 2008 року.

Ця угода набуває чинності з моменту її підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цією угодою (п.6.1. Договору).

02 липня 2012р. на виконання умов вищенаведеного договору, на підставі акту прийому-передачі документів ТОВ "Незалежна юридична компанія" передало, а ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" прийняло пакет документів, про що було повідомлено боржника – ТОВ "АГРО-ІВ" надісланим на його адресу повідомленням про заміну кредитора у зобов'язанні.

28 січня 2014р. між товариством з обмеженою відповідальністю "СОВАГРО" (Поручитель) та товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" (Кредитор) було укладено договір поруки №28-01-2014-4, згідно умов п.1.1. якого у відповідності до цього Договору Поручитель поручається перед Кредитором за виконання обов'язку товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО-ІВ" (код ЄДРПОУ 34161691) щодо виконання грошового зобов'язання щодо сплати розміру заборгованості у зв'язку з неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням Боржником грошового зобов'язання згідно договору купівлі-продажу та угоди, передбаченими ст.2 цього Договору (надалі іменується "основний договір").

Пунктом 3.1. Договору відповідальність Поручителя перед Кредитором обмежується сплатою розміру заборгованості у сумі 16 669 (шістнадцять тисяч шістсот шістдесят дев'ять) гривень 40 копійок.

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін і діє до моменту припинення поруки (п.6.1. Договору).

17 лютого 2014р. позивач звернувся до ТОВ "СОВАГРО" з вимогою (вих.№17-04/14), згідно якої просило в триденний термін з моменту отримання вимоги виконати зобов'язання передбачене договором поруки.

24 лютого 2014р. ТОВ "СОВАГРО" звернулось до позивача з відповіддю на вимогу (вих.№411) у відповідності до якої повідомив про неможливість виконання зобов'язання за договором поруки, з підстав вкрай тяжкого фінансового стану.

Неналежне виконання відповідачами своїх договірних зобов'язань в частині оплати суми боргу в розмірі 16 669,40 грн. і стало підставою для позивача звернутись до господарського суду Одеської області із даним позовом за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій – це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Крім того, відповідно до частини першої статті 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. При цьому, зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Стаття 620 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі невиконання боржником обов'язку передати кредиторові у власність або у користування річ, визначену індивідуальними ознаками, кредитор має право витребувати цю річ у боржника та вимагати її передання відповідно до умов зобов'язання. Кредитор втрачає право на витребування у боржника речі, визначеної індивідуальними ознаками, у разі, якщо ця річ вже передана третій особі у власність або в користування. Якщо річ, визначену індивідуальними ознаками, ще не передано, переважне право на її одержання має той з кредиторів, зобов'язання на користь якого виникло раніше, а коли це неможливо визначити, - кредитор, який першим пред'явив позов.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами. Припинення зобов’язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Стаття 712 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав. Предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом. До договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.

За положеннями ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Приписами ст.663 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Умовами ст.665 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Якщо продавець відмовився передати річ, визначену індивідуальними ознаками, покупець має право пред'явити продавцеві вимоги відповідно до статті 620 цього Кодексу.

Із змісту ст.693 Цивільного кодексу України вбачається, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов’язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому ( п.1 ст. 656 Цивільного Кодексу України).

Приписами ст.553 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Стаття 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст.555 Цивільного кодексу України у разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов'язаний повідомити про це боржника, а в разі пред'явлення до нього позову - подати клопотання про залучення боржника до участі у справі. Якщо поручитель не повідомить боржника про вимогу кредитора і сам виконає зобов'язання, боржник має право висунути проти вимоги поручителя всі заперечення, які він мав проти вимоги кредитора. Поручитель має право висунути проти вимоги кредитора заперечення, які міг би висунути сам боржник, за умови, що ці заперечення не пов'язані з особою боржника. Поручитель має право висунути ці заперечення також у разі, якщо боржник відмовився від них або визнав свій борг.

Як вбачається з розрахунку заборгованості приведеного позивачем в позовній заяві та не спростованого відповідачами, останніми в порушення вищезазначених приписів чинного законодавства України та договорів - зобов’язання щодо сплати суми боргу на загальну суму 16 669,40 грн. не виконані, у зв'язку з чим стягненню солідарно з відповідачів на користь позивача підлягає сума боргу розмірі 16 669,40 грн.

Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищезазначені матеріали справи та проаналізовані положення чинного законодавства України, суд, вбачає доведеними та обґрунтованими заявлені позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС", у зв’язку з чим стягненню з товариства з обмеженою відповідальністю "СОВАГРО" та товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ІВ" на користь позивача підлягає сума заборгованості, встановлена судом в розмірі 16 669,40 грн.

Відповідно до приписів ст.ст.44, 49 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 1 827,00 грн.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" – задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "СОВАГРО" (65012, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 2-А, код ЄДРЮОФОП 33494460) та товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ІВ" (087,30, Київська обл., Обухівський район, с. Мала Вільшанка, вул. Шевченка, 1, код ЄДРЮОФОП 34161691) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" (03187, м. Київ, вул. Ак. Заболотного, буд. 38. кв. 23, код ЄДРЮОФОП 38039872) 16 669 (шістнадцять тисяч шістсот шістдесят дев'ять) грн. 40 коп. – заборгованості, 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. – витрат на оплату судового збору.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 02 червня 2015 р.

Суддя О.В. Цісельський