Рішення № 44500275, 25.05.2015, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" травня 2015 р.Справа № 916/1352/15-г

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Зайцева Ю.О.

при секретарі судового засідання Ошарін Д.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Донченко Н.С. (довіреність №359 від 25.02.2015р.);

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Державного підприємства „Адміністрація морських портів України", в особі Южненської філії Державного підприємства „Адміністрація морських портів України" до відповідача Виробничо-комерційної фірми „Проектгідробуд" (у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю) про стягнення 33 777,51 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: 30.03.2015р. позивач, Державне підприємство „Адміністрація морських портів України", в особі Южненської філії Державного підприємства „Адміністрація морських портів України" звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Виробничо-комерційної фірми „Проектгідробуд" (у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю) про стягнення 71 914,65 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.04.2015р. порушено провадження у справі № 916/1352/15-г з призначенням її до розгляду у відкритому судовому засіданні.

05.05.2015р. до канцелярії суду позивачем надано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої, позивач просить суд стягнути з відповідача 33 777,51 грн.

Відповідач в засідання суду призначені на 22.04.2015р., 13.05.2015р. та 25.05.2015р., не з`явився, правом на відзив в порядку ст. 59 ГПК України не скористався. Ухвали господарського суду Одеської області від 02.04.2015р., від 13.05.2015р. направлялись Виробничо-комерційній фірмі „Проектгідробуд" (у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю) за належною адресою, зазначеною в позовній заяві та у наявному в матеріалах справи спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 07.04.2015р. та отримані відповідачем у справі (поштове повідомлення вх. №16003/15 від 14.04.2015р. та поштове повідомлення вх. №22266/15 від 22.05.2015р.). Проте, поштове відправлення ухвали господарського суду Одеської області від 22.04.2015р. було повернене до суду (поштове повідомлення вх.№19360/14 від 08.05.2015р.).

Як зазначено у третьому абзаці п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р., в разі якщо ухвалу суду було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до п. 32 Інформаційного листа ВГСУ від 29 вересня 2009 року № 01-08/350 "Про деякі питання, порушені в доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" викладена правова позиція, згідно якої відмітка про відправку процесуального документа суду на зворотньому аркуші у лівому нижньому куті першого примірника процесуального документа є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам у справі та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначено про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.

При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення скеровувалися на адресу відповідача визначену в позовній заяві та у спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 07.04.2015 р., суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

25.05.2015р. у судовому засіданні після повернення з нарадчої кімнати було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення, суд встановив:

25.11.2013р. між Державним підприємством «Адміністрація морських портів України», в особі Южненської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (надалі - адміністрація) та Виробничо-комерційною фірмою «Проектгідробуд» (у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю) (надалі - замовник) укладений Договір № 70-П-ЮЖФ-13 (надалі - договір) відповідно до п.1.1. якого, адміністрація зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, за заявками замовника надавати за плату послуги робочого катеру «Бриз» (далі - р/к «Бриз») портового флоту для забезпечення експлуатаційної діяльності плавзасобам замовника, послуги служби капітана порту адміністрації та інші послуги пов'язані з судно заходом (далі - послуги).

Згідно з п.4.8. Договору, замовник зобов'язується відповідати за порушення Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», та інших чинних законів, нормативних актів по охороні навколишнього природного середовища, охороні праці, пожежної безпеки.

Відповідно до п. 6.3. Договору, оплата за фактично надані адміністрацією послуги здійснюється замовником згідно з умовами цього договору шляхом прямого банківського переведення коштів на поточний рахунок адміністрації. Строк оплати - протягом 10 (десяти) банківських днів з дня оформлення рахунка адміністрацією та на підставі підписаного сторонами акту. До актів адміністрація додає наряди, довідку-рахунок, які підтверджують фактично витрачений час та ін.

Згідно п. 8.2. Договору, за порушення замовником строків оплати, зазначених у договорі, замовник сплачує адміністрації пеню у розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково сплачується штраф у розмірі 7 % вказаної вартості. Сплата пені та штрафу не звільняє сторони від виконання зобов'язання за даним договором.

16.01.2015 року в процесі виконання працівниками ВКФ «Проектгідробуд» ТОВ бурових робіт була виявлена поломка плавзасобу буровий пантон ОДА 3414 к, внаслідок чого відбувся витік «веретеного масла» в акваторію ЮФ ДП «АМПУ».

Так, з метою ліквідації забруднення акваторії Державним підприємством «Адміністрація морських портів України», в особі Южненської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» було прийнято рішення про термінове бонування джерела забруднення та застосування біодеструктора «Еконадин», що підтверджується Актом виконаних робіт з ліквідації розливу забруднюючих речовин на внутрішній акваторії ЮФ ДП «АМПУ» від 20.01.2015 року.

Адміністрацією виконано заходи щодо ліквідації забруднення акваторії Южненської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», що підтверджується нарядами на виконання необхідних заходів, які були підписані відповідачем ВКФ «Проектгідробуд» ТОВ, та на підставі яких відповідачу були виставлені рахунки на загальну суму 79 144,33грн. (сімдесят дев'ять тисяч сто сорок чотири гривні 33 копійки), а саме:

1. № 0041-АЮ від 16.01.2015 року на суму 181,80 грн. (витрати за «Еконадин»);

2. № 0039-АЮ від 19.01.2015 року на суму 5080,43 грн. (послуги р/к Бриз);

3. № 0037-АЮ від 17.01.2015 року на суму 242,40 грн. (витрати за «Еконадин»);

4. № 0036-АЮ від 17.01.2015 року на суму 8 503,27 грн. (послуги л/к Нептун);

5. № 0035-АЮ від 17.01.2015 року на суму 5 080,43 грн. (послуги р/к Бриз);

6. № 0034-АЮ від 19.01.2015 року на суму 5 377,68 грн. (бонові загородження);

7. № ООЗЗ-АЮ від 16.01.2015 року на суму 848,40 грн. (витрати за «Еконадин»);

8. № 0032-АЮ від 16.01.2015 року на суму 5 496,00 грн. (послуги нсз «Еколог»);

9. № 0031-АЮ від 16.01.2015 року на суму 18 319, 98 грн. (послуги нсз «Еколог»);

10. № 0030-АЮ від 16.01.2015 року на суму 3 386,95 грн. (послуги р/к Бриз);

11. № 0029-АЮ від 16.01.2015 року на суму 6 773,90 грн. (послуги р/к Бриз);

12. № 0028-АЮ від 16.01.2015 року на суму 19 13237 грн. (послуги л/к Нептун);

13. № 0027-АЮ від 16.01.2015 року на суму 720,72 грн. (бонові загородження).

Граничною датою сплати коштів за виставленими адміністрацією рахунками є: за рахунками № 0041-АЮ, № 0033-АЮ, № 0032-АЮ, № 0031-АЮ, № 0030-АЮ, № 0029-АЮ, № 0028-АЮ, № 0027-АЮ від 16.01.2015 року - 02.02.2015 року; за рахунками № 0037-АЮ, № 0036-АЮ, № 0035-АЮ від 17.01.2015 року - 02.02.2015 року; за рахунками № 0039-АЮ, № 0034-АЮ від 19.01.2015 року - 03.02.2015 року.

06.02.2015 року у зв'язку з несплатою вищезазначених рахунків Державним підприємством «Адміністрація морських портів України», в особі Южненської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» було направлено до Виробничо-комерційної фірми «Проектгідробуд» (у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю) претензію №620/01/102-15 з вимогою здійснити оплату заборгованості у розмірі 79 144,33 грн. Зазначену претензію ВКФ «Проектгідробуд» ТОВ отримало 20.02.2015 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Однак, в порушення вимог договору т чинного законодавства сплата вищевказаних рахунків ВКФ «Проектгідробуд» ТОВ здійснювалась не в повному обсязі та з простроченням строків платежу, а саме:

за рахунками № 0037-АЮ від 17.01.2015 року, № 0027-АЮ від 16.01.2015 року погашення заборгованості відбулось за платіжними дорученнями від 03.02.2015 року;

за рахунком № ООЗЗ-АЮ від 16.01.2015 року погашення заборгованості відбулось за платіжним дорученням від 05.02.2015 року;

за рахунками № 0030-АЮ від 16.01.2015 року, № 0041-АЮ від 16.01.2015 року погашення заборгованості відбулось за платіжними дорученнями від 09.02.2015 року;

за рахунком № 0035-АЮ від 17.01.2015 року погашення заборгованості відбулось за платіжними дорученнями від 27.02.2015 року;

за рахунком № 0039-АЮ від 19.01.2015 року погашення заборгованості відбулось за платіжними дорученнями від 04.03.2015 року.

При цьому, рахунки № 0029-АЮ від 16.01.2015 року, № 0036-АЮ від 17.01.2015 року, № 0028-АЮ від 16.01.2015 року, № 0034-АЮ від 19.01.2015 року, № 0031-АЮ від 16.01.2015 року, № 0032-АЮ від 16.01.2015 року на загальну суму 63 603,20 грн. (шістдесят три тисячі шістсот три гривні 20 копійок) залишились не сплаченими.

Враховуючи вищезазначені обставини, позивач звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Виробничо-комерційної фірми „Проектгідробуд" (у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю) 63 603,20 грн. - основного боргу та 8 311,45 грн. - пені.

05.05.2015р. до канцелярії суду позивачем надано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої, позивач просить суд враховуючи часткове погашення відповідачем наявної заборгованості, просить стягнути з відповідача 23 815,98 грн. - основного боргу та 9 961,53 грн. - пені.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Правовідносини між сторонами у справі склались на підставі укладеного між ними договору (про надання послуг) № 70-П-ЮЖФ-13 від 25.11.2013р.

Відповідно до ст. 901 Цивільного Кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно з п.4.8. Договору, замовник зобов'язується відповідати за порушення Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», та інших чинних законів, нормативних актів по охороні навколишнього природного середовища, охороні праці, пожежної безпеки.

16.01.2015 року в процесі виконання працівниками ВКФ «Проектгідробуд» ТОВ бурових робіт була виявлена поломка плавзасобу буровий пантон ОДА 3414 к, внаслідок чого відбувся витік «веретеного масла» в акваторію ЮФ ДП «АМПУ».

Адміністрацією виконано заходи щодо ліквідації забруднення акваторії Южненської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», що підтверджується нарядами на виконання необхідних заходів, які були підписані відповідачем ВКФ «Проектгідробуд» ТОВ, та на підставі яких відповідачу були виставлені рахунки на загальну суму 79 144,33грн.

В порушення умов вищезазначеного договору та чинного законодавства відповідач за отримані послуги розрахувався частково та з порушенням строку, внаслідок чого за останнім рахується основна заборгованість, з урахуванням поданих позивачем уточнень, в сумі 23 815,98 грн.

Виробничо-комерційною фірмою «Проектгідробуд» (у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю) наявність вказаної заборгованості спростовано не було. Той факт, що відповідач частково сплатив заборгованість перед позивачем, до звернення останнього з даною позовною заявою до суду та під час розгляду даної справи також мали місце часткові оплати заборгованості, що послугувало поданню заяви про уточнення позовних вимог, свідчить про визнання відповідачем заборгованості перед Державним підприємством «Адміністрація морських портів України», в особі Южненської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України».

Враховуючи вищезазначені обставини, суд приходить до висновку про задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідача основної суми боргу в сумі 23 815,98 грн. в повному обсязі.

Щодо заявленої позивачем позовної вимоги про стягнення з Виробничо-комерційної фірми «Проектгідробуд» (у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю) пені в сумі 9 961,53 грн., суд зазначає наступне.

Згідно п. 8.2. Договору, за порушення замовником строків оплати, зазначених у договорі, замовник сплачує адміністрації пеню у розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково сплачується штраф у розмірі 7 % вказаної вартості. Сплата пені та штрафу не звільняє сторони від виконання зобов'язання за даним договором.

Згідно зі ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами. Обчислення розміру збитків здійснюється у валюті, в якій провадилися або повинні бути проведені розрахунки між сторонами, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 ст. 230 ГК України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Також, відповідно до ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до поданого до суду разом із заявою про уточнення, уточненого розрахунку пені за порушення, позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення та штраф у розмірі 7 % вказаної вартості.

В прохальній частині заяви про уточнення позовних вимог, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 9 961,53 грн., перевіривши уточнений розрахунок суми пені, наданий позивачем, судом встановлено, що заявлена сума містить в собі пеню у розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу у сумі 5 509,33 грн. та штраф у розмірі 7 % від вказаної вартості за прострочення платежу понад 30 днів у сумі 4 452,22 грн. однак позивачем помилково про це не зазначено в прохальній частині.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд встановив, що такий розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства, здійснений належним чином, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення пені у сумі 5 509,33 грн. та штрафу в сумі 4 452,22 грн. підлягають судом задоволенню в повній мірі.

Решту доводів і поданих сторонами доказів, відхилення яких не обґрунтовано вище, суд відхиляє як такі, що не мають значення для вирішення спору.

Рішення прийнято на підставі наданих сторонами доказів, оскільки згідно із ст.33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона: повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; самостійно визначити і надати суду ті докази на підтвердження своїх доводів, які вважає необхідними, належними і достатніми. Докази витребовуються судом у ході розгляду справи лише у разі подання відповідного клопотання - на суд не покладено обов'язку вказувати стороні, які докази вона повинна подати на підтвердження свої вимог чи заперечень, або проводити розшук тих чи інших доказів з власної ініціативи.

За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При цьому суд приймає до уваги строк розгляду справи, достатність часу у будь-якої із сторін для надання доказів на підтвердження власних доводів, для спростування обставин чи доводів протилежної сторони та для подання суду клопотання про витребування таких доказів у інших осіб.

Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у сумі 1 827,00 грн.

Керуючись ст.ст. 33,34,43,44,49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Державного підприємства „Адміністрація морських портів України", в особі Южненської філії Державного підприємства „Адміністрація морських портів України" до відповідача Виробничо-комерційної фірми „Проектгідробуд" (у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю) - задовольнити.

2. Стягнути з Виробничо-комерційної фірми „Проектгідробуд" (у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю) (65009, м. Одеса, вул.Маршала Говорова, буд. 7, офіс 6; код ЄДРЮО та ФОП 20943531) на користь Державного підприємства „Адміністрація морських портів України", в особі Южненської філії Державного підприємства „Адміністрація морських портів України" (65481, Одеська обл., м. Южне, вул. Берегова, буд. 11; код ЄДРЮО та ФОП 38728549) суму основного боргу у розмірі 23 815 /двадцять три тисячі вісімсот п'ятнадцять/ грн. 00 коп., 7% штрафу в сумі - 4 452 /чотири тисячі чотириста п'ятдесят дві/ грн. 22 коп., пеню в сумі - 5 509 /п'ять тисяч п'ятсот дев'ять/ грн. 22 коп. та судовий збір у розмірі 1 827 /одна тисяча вісімсот двадцять сім/ грн. 00 коп.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст складено та підписано 02 червня 2015 р.

Суддя Ю.О. Зайцев