Рішення № 44500123, 25.05.2015, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.2015 р. Справа№ 903/1309/14

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., при секретарі судових засідань Мак Л.Б., розглянувши матеріали справи

за позовом Волинської обласної ради, м.Луцьк

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Гетьман", м.Львів

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Галичина-Табак", м.Івано-Франківськ

про припинення використання герба Волинської області та зобов"язання ТзОВ "Науково-виробниче підприємство "Гетьман" знищити наявні у нього етикетки для горілчаних виробів, на які неправомірно нанесено герб Волинської області.

За участю представників сторін:

від позивача Міщук І.В. - представник ( довіреність від 15.04.2015 р.), Слабенко С.І. - представник ( довіреність від 07.04.2015 р.);

від відповідача Дворський В.М. - представник (довіреність №1483 від 12.01.2015р.);

від третьої особи Дворський В.М. - представник (довіреність №68-01 від 23.02.2015р.).

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: На розгляд господарського суду Волинської області Волинською обласною радою подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Гетьман" про заборону ТзОВ "Науково-виробниче підприємство "Гетьман" використання герба Волинської області для позначення алкогольної продукції при її виготовленні та реалізації та зобов"язання ТзОВ "Науково-виробниче підприємство "Гетьман" знищити наявні у нього етикетки для горілчаних виробів, на які неправомірно нанесено герб Волинської області.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 04.03.2015р. справу №903/1309/14 за позовом Волинської обласної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Гетьман" про припинення використання герба Волинської області, передано за підсудністю до господарського суду Львівської області.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 19.03.2015р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 20.04.2015р.

Ухвалою суду від 20.04.2015р. розгляд справи було відкладено на 07.05.2015р. у зв"язку з неявкою представника відповідача та на підставі поданого ним клопотання. Крім того, вказаною ухвалою суду до участі у справі на стороні відповідача залучено третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Галичина-Табак", замовника виробництва горілчаної продукції, що містить символіку герба Волинської області.

Ухвалою суду від 07.05.2015р. продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 25.05.2015р.

Представники позивача позовні вимоги підтримали, просили задоволити попередньо подане клопотання за вих.№865/48/2-15 від 05.05.2015р. (вх.№1917/15 від 07.05.2015р.), згідно якого просять суд призначити експертизу об'єктів інтелектуальної власності, доручити проведення експертизи Науково-дослідному інституту інтелектуальної власності Національної академії правових наук України, що знаходиться за адресою: м.Київ, вул. Казиміра Малевича,11, корп.4. та поставити експерту наступне питання: Чи використано на етикетках горілок «ЕТНОС ВОЛИНЬ Вірність традиціям», «ЕТНОС ПОЛІССЯ Вірність традиціям», що виготовлені ТзОВ «НВП «Гетьман» на замовлення ТзОВ «Галичина-Табак», герб Волинської області?

Представник відповідача та третьої особи заперечив проти позовних вимог, просив відмовити у їх задоволенні з підстав викладених у відзивах та письмових поясненнях. Крім того, подав письмові заперечення (вх.№21470/15 від 25.05.2015р.;вх.№21471/15 від 25.05.2015р.) на клопотання позивача про призначення судової експертизи. В судовому засіданні просив відмовити у задоволенні вказаного клопотання з підстав аналогічно викладених у письмових запереченнях.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи господарський суд,-

встановив:

Позивачу стало відомо, що на території Волинської області здійснюється незаконне, на його думку, використання місцевої символіки при виготовленні та реалізації продукції горілки серії "ЕТНОС ВОЛИНЬ Вірність традиціям" та "ЕТНОС ПОЛІССЯ Вірність традиціям", на етикетках якої міститься зображення герба Волинської області.

В підтвердження вказаного позивач долучив до матеріалів справи фотографії пляшки з етикеткою горілки "ЕТНОС ВОЛИНЬ Вірність традиціям", "ЕТНОС ПОЛІССЯ Вірність традиціям", копії касових чеків від 07.11.2014р., від 10.11.2014р., від 23.01.2015р. та від 26.01.2015р.

Відповідно до інформації, нанесеної на етикетках у нижній частині продукції серії "ЕТНОС ВОЛИНЬ Вірність традиціям" та "ЕТНОС ПОЛІССЯ Вірність традиціям" виробником вказаної продукції є ТзОВ "Науково-виробниче підприємство "Гетьман" (м.Львів, вул.Волинська, 10а), замовником виробництва є Луцька філія ТзОВ "Галичина-Табак" (м.Луцьк, вул.Рівненська, 44).

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що Волинська обласна рада є представницьким органом місцевого самоврядування, що представляє спільні інтереси територіальних громади, сіл, селищ, міст у межах повноважень, визначених Конституцією України, Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", й інших законів, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

Посилаючись на положення ст.22 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", позивач зазначає, що територіальні громади сіл, селищ, міст можуть мати власну символіку (герб, прапор тощо), яка відображає їх історичні культурні, соціально-економічні та інші місцеві особливості і традиції.

З урахуванням пропозицій органів місцевого самоврядування сіл, селищ, міст районними, обласними радами може бути затверджена символіка відповідного району, області. Зміст опис та порядок використання символіки територіальних громад сіл, селищ, міст, районів і областей визначаються відповідною радою згідно з законом.

На підставі рішення Волинської обласної ради від 16.03.2004р. №10/8 із змінами, внесеними рішеннями Волинської обласної ради від 26.05.2009р. №29/39 та від 05.04.2013р. №18/13 затверджено Положення про зміст, опис та порядок використання символіки області (далі по тексту - Положення).

Посилаючись на п.3.7., 3.10 Положення, в якому йдеться про те, що без дозволу обласної ради юридичні та фізичні особи мають виключне право використовувати затверджені зображення герба та прапора Волинської області лише з метою національно-патріотичного виховання молоді та у випадках, передбачених п.3.4., п.3.5., п.3.6. цього Положення, позивач зазначає, що ТзОВ "Науково-виробниче підприємство "Гетьман" не зверталось до Волинської обласної ради з проханням надати дозвіл на використання символіки Волинської області.

Водночас до позивача звернулось керівництво Луцької філії ТзОВ «Галичина-Табак» з листом від 25.07.2014р. №3, в якому просило надати дозвіл на використання символіки Волинської області на етикетках нової продукції серії «ЕТНОС ВОЛИНЬ Вірність традиціям» та «ЕТНОС ПОЛІССЯ Вірність традиціям», до складу яких включено зображення герба Волинської області.

17.09.2014р. прийнято рішення постійної комісії Волинської обласної ради з питань депутатської діяльності, місцевого самоврядування, захисту прав людини, законності, боротьби зі злочинністю, яким було рекомендовано сесії Волинської обласної ради підтримати проект рішення «Про надання дозволу на використання символіки Волинської області ТзОВ «Галичина-Табак». Проте, внесений комісією проект рішення з цього питання прийнято не було.

Позивач посилаючись на те, що незважаючи на відсутність дозволу Волинської обласної ради, ТзОВ "Науково-виробниче підприємство "Гетьман" та ТзОВ "Галичина-Табак" використовують символіку Волинської області на етикетках горілчаної продукції, норми Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", вважає, що такі дії є неправомірними, порушують права і законні інтереси позивача та територіальної громади, відтак просить в судовому порядку заборонити відповідачу використовувати герб Волинської області для позначення алкогольної продукції при її виготовленні та реалізації та зобов»язати відповідача знищити наявні у нього етикетки для горілчаних виробів, на які неправомірно нанесено герб Волинської області.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного.

Згідно ч.1 ст.316 ГПК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст.318 ЦК України суб'єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені статтею 2 цього Кодексу. Усі суб'єкти права власності є рівними перед законом.

Позивач вважає, що об"єктом права власності у даній справі являється місцева символіка - герб Волинської області, як майно, яке перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, управління яким здійснює Волинська обласна рада, а власником вказаної символіки є територіальні громади сіл, селищ, міст Волинської області. А отже, майнові права, пов"язані з символікою Волинської області, зокрема право розпоряджатися символікою шляхом надання дозволу на її використання з комерційною метою, виникають у позивача з акту органу місцевого самоврядування, прийнятого на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні» рішення обласної ради, яке є обов"язковим для виконання для усіх підприємств, установ та організацій.

Згідно п.3.7 Положення про зміст, опис та порядок використання символіки області

затвердженого рішення Волинської обласної ради від 16.03.2004р. №10/8 із змінами, внесеними рішеннями Волинської обласної ради від 26.05.2009р. №29/39 та від 05.04.2013р. №18/13 (далі по тексту - Положення), юридичні та фізичні особи мають право використовувати затверджені зображення герба та прапора Волинської області з метою національно-патріотичного виховання молоді і формування національної свідомості громадянбез прийняття рішення обласної ради про надання дозволу на використання символіки області. У разі використання символіки Волинської області з комерційною метою (реклама товару, фірми виготовлення сувенірної продукції тощо) - дозвіл на використання символіки надається рішенням обласної ради.

Водночас, слід зазначити, що правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності, порядок діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та державних адміністраторів регулює Закон України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

Статтею 4 вказаного Закону закріплено основні вимоги до дозвільної системи у сфері господарської діяльності. Так, виключно законами, які регулюють відносини, пов»язані з одержанням документів дозвільного характеру, встановлюються: необхідність одержання документів дозвільного характеру та їх види; дозвільний орган, уповноважений видавати документ дозвільного характеру; платність або безоплатність видачі (переоформлення, видачі дубліката, анулювання) документа дозвільного характеру; строк видачі або надання письмового повідомлення про відмову у видачі документа дозвільного характеру; вичерпний перелік підстав для відмови у видачі, переоформлення, видачі дубліката, анулювання документа дозвільного характеру; строк дії документа дозвільного характеру або неможливість строку дії такого документа; перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності; перелік та вимоги до документів, які суб'єкту господарювання необхідно подати для одержання документа дозвільного характеру.

Слід зазначити, що Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні», на який посилається позивач в обґрунтування позовних вимог, визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування, водночас вказаний закон не регулює механізму, порядку і способу отримання дозволу на використання місцевої символіки.

Згідно ст.418 ЦК України право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

За умовами ст.419 ЦК України право інтелектуальної власності та право власності на річ не залежать одне від одного. Перехід права на об'єкт права інтелектуальної власності не означає переходу права власності на річ. Перехід права власності на річ не означає переходу права на об'єкт права інтелектуальної власності.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України, регулює Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Зокрема абзацом 2 п.4 ст.11 вказаного Закону визначено, що етикеточна продукція розробляється товаровиробником алкогольних та тютюнових виробів і повинна відповідати вимогам чинного законодавства про мови (крім додаткової інформації щодо характеристик продукту), не потребує додаткових узгоджень, є промисловою власністю виробника та захищається згідно з чинним законодавством про промислову (інтелектуальну) власність. Власні назви алкогольних напоїв та тютюнових виробів визначаються їх виробниками і можуть відтворювати зареєстрований чи поданий на реєстрацію знак для товарів і послуг або бути його частиною.

Відповідач, у встановленому законодавством порядку, отримав ліцензію №617 на виробництво алкогольних напоїв, термін дії якої з 26.09.2012р. до 26.09.2017р. Додатком до вказаної ліцензії відповідачу надано дозвіл на виробництво ДСТУ 4256:2003 Горілки і горілки особливі. Технічіні умови. Горілки «Етнос Волинь». Горілок особливих: «Етнос Полісся Особлива», «Етнос Полісся Житня», «Етнос Полісся Медова з Липою», «Етнос Полісся Оригінальна», «Етнос Полісся На березових бруньках». Надано дозвіл на використання знаків для товарів і послуг вищевказаних горілок.

10.12.2014р. Державною службою інтелектуальної власності, відповідно до вимог Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» видано свідоцтво України №194394 на знак для товарів і послуг «ЕТНОС ВОЛИНЬ горілка» (комбіноване позначення), а також рішення про видачу Патенту України №42697від 08.12.2014р. на промисловий зразок Етикету, словесна частина якого містить: «ЕТНОС ВОЛИНЬ ВІРНІСТЬ ТРАДИЦІЯМ». Власниками свідоцтва є фізичні особи Сухомлин А.О. та Грушицька В.В., власником патенту є фізична особа Грушицька В.В.

Відповідно до ст.421 ЦК України суб'єктами права інтелектуальної власності є: творець (творці) об'єкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності відповідно до цього Кодексу, іншого закону чи договору.

Згідно ч.1 ст.424 ЦК України майновими правами інтелектуальної власності є: 1) право на використання об'єкта права інтелектуальної власності; 2) виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності; 3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Слід зазначити, що документи на отримання Патенту на промисловий зразок пройшли експертизу ДП «Український інститут промислової власності» за висновком якого встановлено, що заявлений промисловий зразок відповідає умовам надання правової охорони, а заявка відповідає вимогам ст.11 Закону України «Про охорону прав на промисловий зразок».

Згідно ч.3 ст.426 ЦК України використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.1107 ЦК України однією з підстав розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності є ліцензійний договір.

Згідно ч.1 ст.1109 ЦК України за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону.

Відповідач на підставі ліцензійного договору про надання дозволу на використання знака для товарів і послуг, укладеного 10.12.2014р. між ТзОВ "Науково-виробниче підприємство "Гетьман" та фізичними особами Сухомлиним А.О. і Грушицькою В.В. отримав право на використання Торговельної марки щодо усіх товарів і послуг, згідно переліку товарів і послуг, зрупованих за класами Міжнародної класифікації товарів і послуг зазначених у свідоцтві на знак для товарів і послуг, зареєстрованому в Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і послуг 10.12.2014р. Державною службою інтелектуальної власності України за №194394.

Крім того, відповідач на підставі ліцензійного договору про надання дозволу на використання промислового зразка, укладеного 12.01.2015р. між ТзОВ Науково-виробниче підприємство "Гетьман" та фізичною особою Сухомлиним А.О. отримав невиключу ліцензію (невиключні права) на використання Промислового зразка, який охороняється Патентом №28729 з метою виготовлення, тиражування, подальшого продажу і іншого введення в господарський обіг етикетки для лікеро-горілчаних виробів "ЕТНОС ВОЛИНЬ ВІНІСТЬ ТРАДИЦІЯМ".

Положення про зміст, опис та порядок використання символіки області, затверджене рішенням Волинської обласної ради від 16.03.2004р. за №108, на яке посилається позивач в обґрунтування позовних вимог, не є правовстановлюючим документом, що визначає обсяг майнових прав останнього на символіку, а тому не може бути підставою виникнення права власності.

Виробництво та реалізація горілки "ЕТНОС ВОЛИНЬ ВІНІСТЬ ТРАДИЦІЯМ" із використанням герба Волинської області відбувається відповідно до охоронних документів наданих Державною службою інтелектуальної власності комплексно, а не з використанням окремого елемента.

Відповідно до ч.2 ст.425 ЦК України майнові права інтелектуальної власності є чинними протягом строків, встановлених цим Кодексом, іншим законом чи договором.

Слід зазначити, що станом на дату прийняття рішення у справі Патент України №42697від 08.12.2014р., свідоцтво України на знак для товарів і послуг «ЕТНОС ВОЛИНЬ горілка» №194394 від 10.12.2014р., ліцензійні договора про надання дозволу на використання знака для товарів і послуг від 10.12.2014р. та про надання дозволу на використання промислового зразка від 12.01.2015р. є чинними, не визнані у встановленому порядку недійсними та не оспорені третіми особами. Крім того, чинною є і ліцензія№617 на виробництво алкогольних напоїв, термін дії якої з 26.09.2012р. до 26.09.2017р.

Враховуючи той факт, що відповідач правомірно користується Свідоцтвом України на знаки для товарів і послуг 10.12.2014р. та Промисловим зразком, який охороняється Патентом №28729, відтак позовні вимоги про заборону ТзОВ "Науково-виробниче підприємство "Гетьман" використання герба Волинської області для позначення алкогольної продукції при її виготовленні та реалізації та зобов"язання ТзОВ "Науково-виробниче підприємство "Гетьман" знищити наявні у нього етикетки для горілчаних виробів, на які неправомірно нанесено герб Волинської області, до задоволення не підлягають.

Відповідно до положень ст.431 ЦК України порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність, встановлену цим Кодексом, іншим законом чи договором.

Слід зазначити, що посилання позивача в обґрунтування позовних вимог на положення Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції " є безпідставним, оскільки цей Закон застосовується до відносин, у яких беруть участь суб'єкти господарювання у зв'язку з недобросовісною конкуренцією, у тому числі у разі вчинення ними дій за межами України, якщо ці дії мають чи можуть мати негативний вплив на конкуренцію на її території, якщо інше не встановлено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Однак позивач не є суб"єктом господарювання, відтак на нього не поширюється дія вказаного закону.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Позивач, всупереч вищевказаній ст.33 ГПК України не довів належними та допустимими доказами правомірність своїх позовних вимог.

Щодо поданого представниками позивача клопотання про зупинення провадження у справі та призначення судової експертизи, слід зазначити, що таке до задоволення не підлягає, оскільки судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто в разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Враховуючи той факт, що позов є безпідставним та необґрунтованим, позивачем не доведено факту порушення його прав та інтересів, наявні у справі докази не є взаємно суперечливими, обставини встановлені судовою експертизою не впливатимуть на вирішення спору по суті, відтак відсутні підстави для її призначення.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Судовий збір згідно ст.49 ГПК України слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 43, 22, 33, 34, 43, 49, 82-85, 87 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

3. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Згідно ст.87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повний текст рішення

складено 02.06.2015р.

Суддя Сухович Ю.О.