Рішення № 44500078, 19.05.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" травня 2015 р. Справа № 911/4609/14

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ

до комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа», Київська обл., м. Біла Церква

про стягнення 497509,28 грн.

за участю представників:

від позивача: Іванкіна Ю.Б. (дов. № 14-91 від 18.04.2014 р.);

від відповідача: Колесник Т.А. (дов. № 5 від 06.01.2015 р.);

Обставини справи:

публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» (далі - відповідач) про стягнення 497509,28 грн., з яких 346993,52 грн. інфляційних втрат та 150515,76 грн. 3% річних.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що рішенням господарського суду Київської області від 05.03.2014 р. у справі № 911/155/14 на користь позивача з відповідача було стягнуто 14789189,97 грн. основного боргу за договором купівлі-продажу природного газу № 14/2402/11 від 30.09.2011 р. та пеню, 3% річних та інфляційні втрати, нарахованих за період з 26.06.2012 р. по 23.12.2013 р. Проте, оскільки виконання вказаного рішення суду здійснювалось відповідачем неналежним чином та з порушенням строків, позивач просить суд стягнути з відповідача 346993,52 грн. інфляційних втрат за період січень-червень 2014 р. та 150515,76 грн. 3% річних за період 24.12.2013 р. по 16.07.2014 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.11.2014р. зупинено провадження у справі № 911/4609/14 до розгляду Київським апеляційним господарським судом апеляційної скарги комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» на рішення господарського суду Київської області від 05.03.2014 р. у справі № 911/155/14.

Ухвалою господарського суду Київської області від 08.04.2015 р. поновлено провадження у справі № 911/4609/14 та призначено її до розгляду на 28.04.2015 р.

28.04.2015 р. до господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив № 472 від 27.04.2015 р. на позовну заяву, в якому він заперечив проти позовних вимог, посилаючись на те, що спільними протокольними рішеннями № 983 від 18.04.2013 р., № 872 від 15.04.2014 р. про організацію взаєморозрахунків відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 р. № 20 за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету та договорами № 214/30 від 14.02.2014 р., № 784/30 від 14.10.2014 р. про організацію взаєморозрахунків сторони не тільки встановили порядок надання державою коштів на погашення заборгованості відповідача за договором № 14/2402/11 від 30.09.2011 р., але й змінили строки виконання боржником грошових зобов'язань перед кредитором, які виникли на підставі договору № 14/2402/11 від 30.09.2011 р. З огляду на викладене, оскільки оплата відповідачем заборгованості була здійснена в межах строків, встановлених договором про організацію розрахунків, то за твердженням відповідача, правові підстави для застосування наслідків порушення грошового зобов'язання, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, відсутні.

В судовому засіданні 28.04.2015 р. було оголошено перерву до 19.05.2015 р.

Представник позивача в судових засіданнях 28.04.2015 р. та 19.05.2015 р. позов підтримав з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судових засіданнях 28.04.2015 р. та 19.05.2015 р. проти позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

30.09.2011 р. між публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (продавець) та комунальним підприємством Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» (покупець) було укладено договір № 14/2402/11 на купівлю-продаж природного газу (договір).

Відповідно до п. 1.1. договору продавець зобов'язується передати у власність покупцю у IV кварталі 2011 р. та у 2012 р. імпортований природний газ для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати газ на умовах договору.

Рішенням господарського суду Київської області від 05.03.2014 р. у справі № 911/155/14 за позовом ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до КП Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» про стягнення 18119102,06 грн., встановлено, що НАК «Нафтогаз України» відповідно до договору № 14/2402/11 від 30.09.2011 р. у жовтні-грудні 2012 р. було поставлено, а відповідачем прийнято 24846,802 тис. куб. м. природного газу на загальну суму 32529433,18 грн., однак в порушення умов договору КП Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» за поставлений природний газ розрахувалося лише частково, в зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у сумі 14789189,97 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням господарського суду Київської області від 05.03.2014 р. у справі № 911/155/14 стягнуто з КП Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» на користь ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 14789189,97 грн. боргу, 1181627,65 грн. пені, 1559681,81 грн. штрафу, 55555,90 грн. інфляційних втрат та 533046,72 грн. 3% річних.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2014 р. рішення господарського суду Київської області від 05.03.2014 р. у справі № 911/155/14 скасовано частково, викладено його резолютивну частину в наступній редакції: « 1. Позов задовольнити частково. 2. Стягнути з Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 14789189,97 грн. заборгованості, 1175243,30 грн. штрафу, 533046,72 грн. 3 % річних, 25977,52 грн. інфляційних втрат, 66641,65 грн. судового збору за подання позовної заяви. 3. В іншій частині позову відмовити.».

Постановою Вищого господарського суду України від 11.03.2015 р. касаційну скаргу ПАТ «Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» задоволено частково; постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2014 р. та рішення господарського суду Київської області від 05.03.2014 р. у справі № 911/155/14 в частині стягнення пені та штрафу скасовано; справу № 911/155/14 в цій частині направлено до господарського суду Київської області на новий розгляд.

Отже, в частині стягнення боргу рішення господарського суду Київської області від 05.03.2014 р. у справі № 911/155/14 є таким, що набрало законної сили.

Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Підстави припинення зобов'язання передбачені ст. ст. 202 - 205 Господарського кодексу України, ст. ст. 599 - 601, 604 - 609 Цивільного кодексу України, зокрема за ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З наявної в матеріалах справи довідки про операції по підприємству «Білоцерківтепломережа КП БМР» з 01.10.2011 р. по 30.06.2014 р. та платіжних доручень № 5 від 02.04.2014 р., № 10 від 23.04.2014 р., № 7 від 16.10.2014 р. вбачається, що відповідач присуджену до стягнення рішенням господарського суду Київської області від 05.03.2014 р. у справі № 911/155/14 заборгованість у сумі 14789189,97 грн. погасив в повному обсязі.

Проте, оскільки, за твердженням позивача, погашення відповідачем вказаної заборгованості було здійснено з порушення встановлених договором № 14/2402/11 від 30.09.2011 р. строків, позивачем на підставі ст. 625 ЦК України донараховано відповідачу інфляційні втрати у сумі 346993,52 грн. та 3% річних у сумі 150515,76 грн. за періоди, які не були предметом розгляду у справі № 911/155/14.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 346993,52 грн. інфляційних втрат, що нараховані за січень 2014 р. на заборгованість у сумі 14789189,97 грн. та за період лютий-червень 2014 р. на заборгованість у сумі 2798018,35 грн., та 150515,76 грн. 3% річних, нарахованих за період з 24.12.2013 р. по 02.04.2014 р. на заборгованість у сумі 14789189,97 грн., за період з 03.04.2014 р. по 25.04.2014 р. на заборгованість у сумі 5449739,97 грн., за період з 26.04.2014 р. по 16.07.2014 р. на заборгованість у сумі 2768439,97 грн.

Як встановлено господарським судом, 14.02.2014 р. на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 29.01.2014 №30 «Про затвердження Порядку та умов надання у 2014 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування» між сторонами у справі, Головним управлінням Державної казначейської служби України у Київській області, Департаментом фінансів Київської обласної державної адміністрації, Управлінням фінансів Білоцерківської міської ради та Управлінням житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради було укладено договір про організацію взаєморозрахунків № 214/30, предметом якого є організація та проведення сторонами взаєморозрахунків відповідно до статей 14, 16 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік».

За умовами зазначеного договору, сторони дійшли згоди погасити заборгованість відповідача за договором № 14/2402/11 від 30.09.2011 р. на суму 9339450,00 грн.

Відповідно до підпунктів 2, 3 п. 11 вказаного договору сторони зобов'язалися: не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору; перерахувати кошти наступній стороні.

Сторони засвідчують, що після виконання договору вони не мають одна до одної жодної претензії стосовного предмета спору (п. 16 договору).

З огляду на викладене, уклавши договір про організацію взаєморозрахунків № 214/30 від 14.02.2014 р., сторони тим самим змінили порядок і строк проведення розрахунків за природний газ, отриманий за період, на зобов'язання за яким позивачем було нараховано 3 % річних та інфляційні втрати, які є предметом розгляду у даній справі, а відтак для застосування наслідків, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, необхідно щоб оплата була здійснена поза межами порядку і строків, встановлених договорами про організацію взаєморозрахунків.

Аналогічна правова позиція про відсутність правових підстав для стягнення 3% річних та інфляційних втрат за порушення грошового зобов'язання по оплаті вартості поставленого газу у разі укладення договору про організацію взаєморозрахунків, викладена у постановах Верховного Суду України від 09.09.2014 р. у справі № 5011-1/1043-2012-42/528-2012 та від 25.03.2015 р. у справі № 924/1265/13.

Посилання відповідача в обґрунтування заперечень проти позовних вимог на спільне протокольне рішення № 872 від 15.04.2014 р. про організацію взаєморозрахунків відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 р. № 20 за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету не приймається судом до уваги, оскільки до вказаного протокольного рішення сторонами не було укладено договору, яким би було внесено зміни до порядку і строків проведення розрахунків за природний газ, отриманий на підставі договору № 14/2402/11 від 30.09.2011 р.

Враховуючи зазначене, господарський суд дійшов висновку, що оскільки сторонами змінено порядок і строк проведення розрахунку за природний газ за договором № 14/2402/11 від 30.09.2011 р. в частині сплати відповідачем 9339450,00 грн. за поставлений в грудні 2012 р. природний газ, то позивачем неправомірно нараховано 3% річних на заборгованість відповідача у сумі 9339450,00 грн. за період з 14.02.2014 р. по 02.04.2014 р.

Крім того, позивачем неправомірно нараховано 3% річних на суму 5449739,97 грн. по 25.04.2014 р. включно, оскільки 25.04.2014 р. відповідачем було сплачено позивачу 2681300,00 грн., в зв'язку з чим заборгованість становила 2768439,97 грн.

Відповідно до вірного розрахунку, здійсненого господарським судом за період з 24.12.2013 р. по 13.02.2014 р. на заборгованість у сумі 14789189,97 грн., за період з 14.02.2014 р. по 24.04.2014 р. на заборгованість у сумі 5449739,97 грн. та за період з 25.04.2014 р. по 16.07.2014 р. на заборгованість у сумі 2768439,97 грн., сума 3% річних становить 113449,33 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Що стосується наданого позивачем розрахунку інфляційних втрат, то він також є невірним, оскільки позивачем неправомірно нараховано інфляційні втрати за період лютий-червень 2014 р. на заборгованість, збільшену на розмір інфляційних втрат, нарахованих за попередній період прострочення.

Отже, відповідно до вірного розрахунку, здійсненого судом за січень 2014 р. на заборгованість у сумі 14789189,97 грн. та за лютий-червень 2014 р. на заборгованість у сумі 2768439,97 грн., інфляційні втрати становлять 342412,10 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до статті 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 33, 34, 44, 49, статтями, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Мережна, 3, код 04654336) на користь публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Богдана Хмельницького, 6, код 20077720) 342412,10 грн. (триста сорок дві тисячі чотириста дванадцять грн. 10 коп.) інфляційних втрат, 113449,33 грн. (сто тринадцять тисяч чотириста сорок дев'ять грн. 33 коп.) 3% річних та 9117,23 грн. (дев'ять тисяч сто сімнадцять грн. 23 коп.) судового збору.

2. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.О. Рябцева

Рішення підписано 03.06.2015 р.