Рішення № 44500004, 26.05.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01032, м. Київ - 32, вул. Симона Петлюри, 16 тел. 235-24-26РІШЕННЯ

Іменем України

"26" травня 2015 р. Справа № 911/1652/15

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», м. Бориспільдо Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями «Аіро Кейтерінг Сервісіз Україна», м. Бориспільпро стягнення 78594,94 грн.за участю представників:

позивача:Шпортило Я.І. - дов. від 17.01.2015р. № 01-22/6-104відповідача:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чиномсуть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (далі - позивач) до Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями «Аіро Кейтерінг Сервісіз Україна» (далі - відповідач) про стягнення 78594,94 грн., з яких 74400 грн. основний борг, 214,03 грн. 3% річних та 3980,91 грн. пеня.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором про надання послуг з контролю на безпеку бортового харчування від 14.02.2014р. № 37.1-14/5-02 щодо здійснення розрахунку за надані послуги у строк визначений договором.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позовній заяві.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір про надання послуг з контролю на безпеку бортового харчування від 14.02.2014р. № 37.1-14/5-02 (далі - договір) відповідно до умов якого позивач - виконавець надає відповідачу - замовнику послуги з забезпечення контролю на безпеку бортового харчування на вихідній лінії цеху бортового харчування у відповідності до Закону України «Про Державну програму авіаційної безпеки цивільної авіації» від 20.02.2003 року № 545-IV, наказу Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації «Про затвердження Інструкції з організації та здійснення контролю на безпеку в аеропортах України» від 28 вересня 2004 року № 81, Технології контролю на безпеку вантажу, багажу, поштових відправлень, бортових припасів, Технології контролю бортових припасів (товарів) на безпеку, а замовник приймає їх та сплачує (п. 1.1 договору).

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 договору вартість послуги із здійснення контролю на безпеку бортового харчування на вихідній лінії цехів бортового харчування замовника (надалі - послуги із здійснення контролю на безпеку бортового харчування) у відповідності до договору становить 62000 (без урахування ПДВ) за забезпечення роботи одного пункту контролю на безпеку за місяць. Нарахування ПДВ здійснюється у відповідності з діючим законодавством України.

Пунктом 3.3 договору встановлено, що рахунки за послуги із здійснення контролю на безпеку бортового харчування самостійно отримуються замовником в бухгалтерії виконавця до 10 числа місяця, що слідує за звітним, та сплачуються до 25 числа місяця, що слідує за звітним. Рахунки виставляються на підставі первинних документів, складених та підписаних уповноваженими особами сторін.

У відповідності до п. 3.4 договору разом з рахунками замовник отримує акти. Підписані акти замовник зобов'язаний повернути в бухгалтерію виконавця протягом 5-ти банківських днів з дати їх отримання. Якщо протягом 5-ти днів з дня одержання акт не буде повернуто аеропорту, він вважається підписаний сторонами.

Договір набирає чинності з дати підписання його обома сторонами та діє протягом 3 років (п. 4.1 договору).

На виконання умов договору позивач у січні 2015р. надав відповідачу передбачені договором послуги на суму 74400 грн., що підтверджується актом приймання-здачі виконаних послуг від 31.01.2015р. на суму 74400 грн., який підписаний повноважним представником позивача і скріплений печаткою підприємства, завірена копія якого залучена до матеріалів справи.

Для оплати зазначених послуг, позивач, виставив відповідачу відповідний рахунок-фактуру від 31.01.2015р. № 897/27 на суму 74400 грн.

Приймаючи вищезазначений акти приймання-здачі виконаних послуг, як доказ надання послуг на суму 74400 грн., суд враховує наступне.

Згідно п.п. 3.3, 3.4 договору рахунки за послуги із здійснення контролю на безпеку бортового харчування самостійно отримуються замовником в бухгалтерії виконавця до 10 числа місяця, що слідує за звітним. Підписані акти замовник зобов'язаний повернути в бухгалтерію виконавця протягом 5-ти банківських днів з дати їх отримання.

Рахунок-фактуру від 31.01.2015р. № 897/27 на суму 74400 грн. з актом приймання-здачі виконаних послуг від 31.01.2015р. на суму 74400 грн., відповідач всупереч положень п. 3.3 договору, самостійно до 10 числа місяця, що слідує за звітним, не одержав в бухгалтерії позивача, у зв'язку з чим позивач надіслав на адресу відповідача зазначені рахунок-фактуру та акт, що підтверджується описом вкладення у рекомендований лист з вкладення, завірена копія якого залучена до матеріалів справи.

Відповідно до п. 3.4 договору якщо протягом 5-ти днів з дня одержання акт не буде повернуто аеропорту, він вважається підписаний сторонами.

Проте, всупереч положенням п. 3.4 договору відповідач не повернув позивачу підписаний акт приймання-здачі виконаних послуг протягом 5-ти днів з дати його отримання.

З огляду на зазначене та враховуючи те, що письмових зауважень по зазначеному акту відповідач позивачу не надав, а також не надав мотивованої письмової відмови від його підписання, суд приходить до висновку, що відповідач прийняв надані позивачем послуги, зазначені в зазначеному вище акті приймання-здачі виконаних послуг в обсягах та за цінами, які в ньому вказані.

Беручи до уваги викладене та враховуючи вищеперелічені документи в їх сукупності, господарський суд приходить до висновку, що позивач свої зобов'язання за договором щодо надання послуг у січні 2015р. виконав належним чином в обсягах та за цінами, визначеними договором.

Разом з тим, відповідач свої договірні зобов'язання щодо здійснення розрахунку за надані послуги не виконав, в зв'язку з чим за ним рахується борг в розмірі 74400 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо здійснення розрахунку за надані послуги згідно договору, у зв'язку з чим за останнім на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 74400 грн. Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідач суду не надав.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 74400 грн. заборгованості зі сплати послуг за вказаним договором.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення оплати наданих послуг в строк встановлений договором, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних з простроченої суми грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача 3% річних з простроченої суми за період прострочки з 25.02.2015р. по 31.03.2015р. складають 214,03 грн.

Здійснений позивачем розрахунок 3% річних є арифметично вірним, відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога в цій частині підлягає задоволенню.

Також, позивач на підставі п. 3.5 договору просить суд за несвоєчасну оплату рахунку стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у той період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, розмір якої за розрахунком позивача за період прострочки з 25.02.2015р. по 31.03.2015р. складає 3980,91 грн.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Здійснений позивачем розрахунок пені є арифметично вірним, відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога в цій частині підлягає задоволенню.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 74400 грн. основного боргу, 214,03 грн. 3% річних та 3980,91 грн. пені є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями «Аіро Кейтерінг Сервісіз Україна» (08307, Київська обл., м. Бориспіль, ДМА «Бориспіль», ідентифікаційний код 24210469) на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (08307, Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль», ідентифікаційний код 20572069) 74400 (сімдесят чотири тисячі чотириста) грн. основного боргу, 214 (двісті чотирнадцять) грн. 03 коп. 3% річних, 3980 (три тисячі дев'ятсот вісімдесят) грн. 91 коп. пені, 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. витрат по сплаті судового збору

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Ю.В. Подоляк

Дата підписання рішення 29.05.2015р.