Рішення № 44499827, 28.05.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.05.2015

Справа №910/7990/15-г

за позовом Публічного акціонерного товариства "Леокон"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міськбуд-4"

про стягнення заборгованості у розмірі 206 157,98 грн.

Суддя Полякова К.В.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Леокон" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міськбуд-4" про стягнення заборгованості у розмірі 206 157,98 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2015 порушено провадження у справі №910/7990/15-г та призначено її до розгляду на 23.04.2015 року.

22.04.2015 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

За наслідками розгляду справи у судовому засіданні 23.04.2015 суд виніс ухвалу про відкладення розгляду справи на 21.05.2015 року.

18.05.2015 від позивача через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва надійшли додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

За наслідками розгляду справи у судовому засіданні 21.05.2015 суд виніс ухвалу про відкладення розгляду справи на 28.05.2015 року.

27.05.2015 від позивача через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог.

У судове засідання 28.05.2015 представник позивача не з'явився, проте про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить власний підпис представника позивача у розписці про відкладення розгляду справи.

Відповідач уповноваженого представника для участі у судовому засіданні не направив, причини неявки суду не повідомив, проте про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Разом з тим, суд розглянувши заяву про зменшення розміру позовних вимог від 27.05.2015, дійшов висновку її задовольнити.

Відповідно до п.3.10. постанови N 18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Таким чином, із врахуванням прийнятої судом заяви про зменшення розміру позовних вимог, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 175346,78 грн.

Приписи статті 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Нормами ст. 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихсь обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п. 3.9.2 постанови № 18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, незважаючи на те, що позивач та відповідач уповноважених предстаників на виклик суду не направили, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявка вказаних учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, із врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

24.12.2012 між Публічним акціонерним товариством «Леокон» (субпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Міськбуд-4» (генпідрядник) укладено Договір №2-12-П на виготовлення, доставку та монтаж протипожежних, протиударних металевих дверей при будівництві житлового будинку №8а, у 2-му мікрорайоні житлового масиву Позняки у Дарницькому районі, м.Києва.

Також, сторонами складено та підписано Протокол розбіжностей до Договору, відповідно до якого сторони узгодили редакцію певних пунктів Договору.

Предметом Договору є зобов’язання сторін, за яким субпідрядник зобов’язується поставити на об’єкт генпідрядника двері металеві протипожежні та протиударні, згідно з специфікацією до цього Договору, та надати послуги з монтажу цієї продукції на умовах викладених у Договорі, а генпідрядник, у свою чергу, зобов’язується прийняти та оплатити вартість поставленої продукції та послуг з монтажу на умовах Договору.

Вартість одиниці продукції включаючи послуги з монтажу визначена Додатком №1 до Договору, який є невід’ємною частиною цього Договору. Загальна вартість продукції, що постачається та послуг з монтажу: асортимент, кількість, та інші характеристики продукції визначаються в відповідних додатках до Договору, що є його невід’ємною частиною. Загальна вартість виконаних робіт уточнюється по фактично виконаним обсягам робіт згідно оформлених актів приймання виконаних робіт по формі №КБ-2в і довідок про вартість виконаних робіт по формі №КБ-3. (п.2.1., п.2.3. Договору).

Пунктом 2.3.1.Договору сторони погодили, що розрахунки за Договором здійснюються генпідрядником шляхом оплати партії продукції, відповідно до затвердженого графіка поставки та монтажу продукції (додаток №2 до Договору), на рахунок субпідрядника наступним чином: 50% передоплати протягом трьох банківських днів з дня виставлення рахунку-фактури на партію продукції; 40% по факту виготовлення та монтажу продукції і підписання акту виконаних робіт по формі №КБ-2в і довідок про вартість виконаних робіт по формі №КБ-3 на 90% вартості змонтованих виробів; 10% після закінчення всіх робіт по монтажу, встановленню ручок, замків, доводчиків (у визначених проектом місцях), врегулювання та наладці виробів з оформленням актів №КБ-2в і довідок про вартість виконаних робіт по формі №КБ-3 на 10% вартості змонтованих виробів і ключів генпідряднику і експлуатуючий організації. Кошти оплати виконаних робіт перераховуються генпідрядником субпідряднику в строк не пізніше 3-х банківських днів з часу одержання коштів оплати виконаних робіт від замовника.

Відповідно до п.2.4.Договору, строк до 25-го числа місяця, наступного за звітнім, субпідрядник оплачує щомісячно генпідряднику послуги ген підряду в розмірі 3% від загальної вартості партії поставленої продукції та монтажних робіт.

Згідно із п.2.6.Договору, субпідрядник не пізніше 25 числа звітного місяця надає генпідряднику: акти виконаних робіт форма №КБ-2В та довідки ф.№КБ-3 із зазначенням обсягів робіт.

За умовами п.3.2.,п.3.3.Договору, строк постачання продукції та строк здачі монтажних робіт визначається згідно затвердженого сторонами графіка (додатку №2 до Договору).

Відповідно до п.4.4.Договору, акт невідповідності продукції та послуг з монтажу складається повноважними представниками сторін.

Так, на виконання умов Договору, сторонами складено та підписано Специфікацію (Додаток №1 до Договору), акт від 28.02.2013 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2013 року (форма №КБ-2в) на суму 618774,00 грн., довідку від 28.02.2013 про вартість виконаних будівельних робіт за березень 2013 року (форма №КБ-3) на суму 618774,00 грн., акт від 29.03.2013 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2013 року (форма №КБ-2в) на суму 428778,00 грн., довідку від 29.03.2013 про вартість виконаних будівельних робіт за березень 2013 року (форма №КБ-3) на суму 428778,00 грн., акт від 30.08.2013 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2013 року (форма №КБ-2в) на суму 46878,00 грн., довідку від 30.08.2013 про вартість виконаних будівельних робіт за серпень 2013 року (форма №КБ-3) на суму 46878,00 грн. тобто загальна вартість виконаних робіт становить 1094430,00 грн.,

Внаслідок неналежного виконання відповідачем (генпідрядником) прийнятих за Договором зобов’язань, а саме оплати робіт не у повному обсязі, позивач направив 11.12.2013 претензію №69, у який просив погасити заборгованість у розмірі 206157,98 грн. за Договором №2/12-П від 24.12.2012 за виконані позивачем роботи, відповідно до форм №КБ-2, №КБ-3.

13.06.2013 сторонами складено та підписано протокол про залік взаємних вимог на суму 18563,22 грн. за Договором №2/12-П від 24.12.2012 року.

Додатково, позивач направляв відповідачу під час розгляду спору у суді акт звірки взаємних розрахунків від 20.04.2015, проте даний акт залишено відповідачем поза увагою.

Оскільки, відповідач наявну заборгованість за виконані позивачем роботи так і не погасив, останній звернувся із даним позовом до суду.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Нормами частини 1 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Пунктом 1 частини 2 зазначеної статті визначені підстави виникнення цивільних прав та обов’язків, якими зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України (далі- ГК України), господарським визначається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботи, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматись від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Укладений сторонами Договір є договором підряду, а тому права та обов’язки сторін визначаються в тому числі положеннями глави 61 Цивільного кодексу України.

Пункт 1 статті 837 Цивільного кодексу України визначає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

У частині 1 статті 838 Цивільного кодексу України вказано, що підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Таким чином, за даним Договором ТОВ «Міськбуд-4» є генпідрядником, а ПАТ «Леокон» – субпідрядником.

Стаття 629 ЦК України, яка кореспондується із ст.526 ЦК України, визначає обов’язковість виконання сторонами договору, тобто всі умови договору з моменту його укладення, який встановлено ст.640 ЦК України, стають однаково обов'язковими для виконання сторонами. Будучи пов’язані взаємними правами та обов’язками (зобов’язаннями), сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятися від виконання зобов’язання або змінювати його умови, крім випадків, передбачених угодою сторін або законом.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Спираючись на вищевикладені норми чинного законодавства, детально та повно дослідивши наявні у матеріалах справи документи, суд зауважує, що факт виконання позивачем субпідрядних робіт на загальну суму 1094430,00 грн. підтверджується матеріалами справи (актами приймання-передачі виконаних робіт - форм №КБ-2, №КБ-3), та сторонами під час розгляду справи не заперечувався.

Натомість, відповідач здійснив оплату виконаних робіт частково у розмірі 900520,00 грн., що підтверджується банківськими виписками про рух коштів на рахунку позивача, відкритому у ПАТ «Промінвестбанк», за 21.02.2013, 27.02.2013, 06.03.2013, 21.03.2013, 26.04.2013, 13.06.2013, 12.07.2013, 05.08.2013 та 28.11.2013 року. Також, 13.06.2013 сторонами складено та підписано протокол про залік взаємних вимог на суму 18563,22 грн. за Договором №2/12-П від 24.12.2012 року.

Таким чином, за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 175346,78 грн. за Договором №2/12-П від 24.12.2012, яка заявлена позивачем до стягнення у межах даного позову та, оскільки станом на момент розгляду спору у суді заборгованість так і не погашена, то суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення даної суми з відповідача на користь позивача.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

З’ясувавши обставини справи та надавши оцінку доказам за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості підлягають задоволенню.

Нормами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати - судовий збір - відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 32-34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства "Леокон" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міськбуд-4" про стягнення заборгованості у розмірі 206 157,98 грн. – задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Міськбуд-4" (03083, місто Київ, вулиця Червонопрапорна, будинок 28, офіс 36; ідентифікаційний код 37165641) на користь Публічного акціонерного товариства "Леокон" (03061, місто Київ, вулиця Пост-Волинська, будинок 5; ідентифікаційний код 04012000) 175346 (сто сімдесят п’ять тисяч триста сорок шість) гривень 78 копійок основного боргу та 3506 (три тисячі п’ятсот шість) гривень 93 копійки витрат зі сплати судового збору.

Рішення постановлено у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частину у судовому засіданні 28.05.2015 року.

Повний текст рішення буде складено протягом п’яти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення.

Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України, після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

та підписано 02.06.2015 року

Суддя К.В. Полякова