Рішення № 44499819, 26.05.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.2015Справа №910/9909/15

За позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго-Україна»

до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон»

про відшкодування шкоди в порядку регрессу 15 647,23 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники

від позивача: Рибалко С.М. за довіреністю № 47 від 02.01.2015 р.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

17.04.2015 р. Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «Інго-Україна» (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» (відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу 15 647,23 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Приватним акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «Інго-Україна» на підставі договору добровільного страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності, водія та пасажирів від нещасних випадків № 250566560.13 від 04.04.2013 р. внаслідок настання страхового випадку - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування у зв'язку з пошкодженням автомобіля «Skoda Rapid», реєстраційний номер АА 6416 МТ, внаслідок його пошкодження в ДТП, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля «КАМАЗ 55111», реєстраційний номер СЕ 2521 АЕ, яким спричинено ДТП, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах, застрахована відповідачем на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АС/6675177), а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування матеріальної шкоди покладається на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2015 р. порушено провадження у справі № 910/9909/15 та призначено розгляд справи на 26.05.2015 р. о 12:30 год.

06.05.2015 р. через відділ діловодства суду у відповідь на запит суду надійшов лист Моторного (транспортного) страхового бюро № 7/2-28/12739 від 29.04.2015 р. з інформацією про страхове покриття за полісом № АС/6675177.

В судове засідання, призначене на 26.05.2015 р., представник позивача з'явився.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 26.05.2015 р., не з'явився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі від 21.04.2015 р. виконав, про час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 р. № 18 визначено, що у випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 26.05.2015 р. без участі представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

В судовому засіданні, призначеному на 26.05.2015 р., представник позивача подав супровідний лист з документами для долучення до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду від 21.04.2015 р., а саме копії претензії; копії додатку № 1 до договору № 250566560; копії витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно позивача та копії статуту позивача.

Супровідний лист разом з доданими до нього документами залучений до матеріалів справи та переданий до відділу діловодства суду для реєстрації.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 26.05.2015 р., надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 26.05.2015 р. у відповідності до ч. 2 ст. 85 ГПК України було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

04.04.2013 р. між Приватним акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «Інго-Україна» та юридичною особою - Товариством з обмеженою відповідальністю «Перша Лізингова Компанія» (страхувальник) було укладено договір № 250566560.13 добровільного страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності, водія та пасажирів від нещасних випадків (надалі -договір страхування).

Згідно з договором страхування у позивача був застрахований автомобіль «Skoda Rapid», реєстраційний номер АА 6416 МТ. Строк дії договору страхування визначений з 00:00 год. 04.04.2013 р. до 24:00 год. 03.04.2014 р.

18.10.2013 р. в місті Чернівці на вулиці Полєтаєва сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю автомобіля «Skoda Rapid», реєстраційний номер АА 6416 МТ, під керуванням Ткачук Ірини Миколаївни та автомобіля «КАМАЗ 55111», реєстраційний номер СЕ 2521 АЕ, яким керував Фортуна Віорел Васильович. Наведене підтверджується довідкою № 9285206 про дорожньо-транспортну пригоду УДАІ УМВС в Чернівецькій області від 02.12.2013 р.

ДТП сталася в результаті порушення Фортуною Віорелом Васильовичем п. 13.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Герцаївського районного суду Чернівецької області від 06.12.2013 р. у справі № 714/1146//13-п, відповідно до якої Фортуну Віорела Васильовича визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Загальний розмір матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу - автомобіля «Skoda Rapid», реєстраційний номер АА 6416 МТ, в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до звіту № 1054 про оцінку автомобіля, складеного від 05.11.2013 р. оцінювачем Ханженим О.О., становить 27 780,69 грн., а вартість відновлювального ремонту - 30 217,39 грн. (надалі - звіт № 1054 від 05.11.2013 р.).

Загальний розмір матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу - автомобіля «Skoda Rapid», реєстраційний номер АА 6416 МТ, в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до рахунку-фактури Товариства з обмеженою відповідальністю «Бровари моторс» № СФ-0001179 від 05.11.2013 р., становить 26 335,32 грн. (надалі - рахунок-фактура № СФ-0001179 від 05.11.2013 р.).

За страховим випадком (ДТП) згідно складеного страхового акту № 105662 від 07.11.2013 р. по договору страхування та розрахунку суми страхового відшкодування до нього було визначено суму страхового відшкодування в розмірі 26 335,32 грн., виплата якого позивачем підтверджується платіжним дорученням № 14108 від 28.11.2013 р.

Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України «Про страхування», або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене.

В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно (автомобіль). В п. 1.1, 1.4, 1.7 ст. 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин по страховому випадку, що настав 18.10.2013 р.) наведені визначення наступних термінів:

- страхувальники - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу;

- особи, відповідальність яких застрахована, - страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду;

- забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України (визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Стаття 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» надає визначення поняття «шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого». Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого - це шкода, пов'язана:

з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу;

з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху;

з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого;

з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди;

з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу;

з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

У відповідності до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

В спірному випадку позивачем заявлена до стягнення з відповідача сума страхового відшкодування, виплаченого позивачем на умовах договору страхування, що укладений між позивачем та страхувальником у відношенні транспортного засобу, який було пошкоджено в ДТП, з урахуванням ліміту по майну за полісом № АС/6675177. При цьому право вимоги до страховика винної особи переходить саме по розміру збитків, завданих пошкодженому автомобілю в межах фактичних витрат страховика.

Відповідачем на вимогу ухвали Господарського суду міста Києва від 21.04.2015 р. не представлено договору (полісу № АС/6675177) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Матеріали справи містять інформацію МТСБУ про страхове покриття за зазначеним полісом, надану на запит суду, та надану позивачем разом із позовною заявою.

Відповідно до полісу № АС/6675177, судом встановлено, що транспортний засіб, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача транспортному засобу, взято на страхування Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Еталон» (відповідачем), страхувальником за даним полісом визначено юридичну особу - Приватне акціонерне товариство «Чернівецький цегельний завод № 1», ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну визначений в сумі 50 000,00 грн., строк дії даного полісу з 04.10.2013 р. до 03.10.2014 р.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що Фортуна Віорел Васильович керував автомобілем «КАМАЗ 55111», реєстраційний номер СЕ 2521 АЕ, на законних підставах.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля, застрахованого у позивача, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в межах, передбачених полісом № АС/6675177, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача, як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа 11/406-07), а також і у постанові Верховного Суду України 11/104 від 07.11.2011р. (справа № 48/562), висновки якої про застосування правової норми у спірних правовідносинах при прийнятті рішення у справі, є обов'язкові до врахування судом згідно положень ч. 2 ст. 82 ГПК України.

По матеріалам справи судом встановлено, що фактичні витрати позивача по виплаті страхового відшкодування не перевищують розмір збитку, завданого транспортному засобу, пошкодженому у ДТП, що визначений звітом № 1054 від 05.11.2013 р., рахунком-фактурою № СФ-0001179 від 05.11.2013 р., страховим актом № 105662 від 07.11.2013 р. по договору страхування та платіжним дорученням № 14108 від 28.11.2013 р.

Положеннями Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (ст. 12) передбачена можливість встановлення франшизи при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, розмір якої при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що франшиза за полісом № АС/6675177 становить 1000,00 грн.

За встановлених обставин, до виплати із страховика, яким застраховано відповідальність особи, яку визнано винною у ДТП, належить сума в розмірі 25 335,32 грн. (26 335,32 (сума страхового відшкодування підтверджена звітом № 1054 від 05.11.2013 р., рахунком-фактурою № СФ-0001179 від 05.11.2013 р., страховим актом № 105662 від 07.11.2013 р. по договору страхування та платіжним дорученням № 14108 від 28.11.2013 р.) - 1000,00 грн. (франшиза за полісом № АС/6675177)).

Згідно з п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, що була дійсною на момент виникнення спірних правовідносин) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування.

Пунктом 38.1 ст. 38 Закону (у редакції, чинній на момент виплати страхового відшкодування) передбачено право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов.

Матеріалами справи, зокрема, претензією № 820 від 06.03.2014 р. на суму 26 335,32 грн. підтверджено, що позивач звертався з претензією до відповідача (копія претензії та копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення наявні в матеріалах справи).

31.07.2014 р. позивач звернувся до відповідача із заявою № 31-07-14 про зарахування зустрічних однорідних вимог.

Зі змісту зазначеної заяви вбачається наступне.

09.07.2014 р. ПрАТ «СК «Еталон» (відповідач) звернулося до ПрАТ «АСК «Інго-Україна» (позивач) з претензією № 6263 на суму 10 198,09 грн., що була сплачена ПрАТ «СК «Еталон» за договором добровільного страхування транспортного засобу № 106001/06000296, у зв'язку із пошкодженням застрахованого транспортного засобу, під час ДТП, що сталася 07.03.2014 р. з вини водія транспортного засобу, цивільно-правова відповідальність якого застрахована ПрАТ «АСК «Інго-Україна» згідно полісу № АС/8792746.

06.03.2014 р. позивач звернувся до відповідача з претензією № 820 про відшкодування шкоди в порядку регресу на суму 26 335,32 грн., що була сплачена позивачем за договором страхування, і зв'язку із пошкодженням застрахованого автомобіля «Skoda Rapid», реєстраційний номер АА 6416 МТ, під час ДТП, що сталася 18.10.2013 р. з вини водія автомобіля «КАМАЗ», реєстраційний номер СЕ 2521 АЕ, цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем згідно полісу № АС/6675177.

Так як строк виконання вимог по вищезазначеним претензіям настав та враховуючи те, що вимоги ПрАТ «АСК «Інго-Україна» та ПрАТ «СК «Еталон» є однорідними, з урахуванням положень ст.601 ЦК України, відповідно до якої зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін, позивач заявив про зарахування зустрічних однорідних вимог:

за претензією № 6263 від 09.07.2014 р. ПрАТ «СК «Еталон» є кредитором, а ПрАТ «АСК «Інго-Україна» є боржником на суму 9 688,09 грн.;

за претензією № 820 від 06.03.2014 р. ПрАТ «АСК «Інго-Україна» є кредитором, а ПрАТ «СК «Еталон» є боржником на суму 25 335,32 грн.

При вирахуванні суми взаємної заборгованості позивачем враховані розміри франшиз за обома полісами, коефіцієнти фізичного зносу та ліміти відповідальності страховиків, відповідно до ст.ст. 9, 12 та ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Вказані вище зобов'язання за зазначеними претензіями припиняються на суму 9 688,09 грн., а зобов'язання відповідача перед позивачем на суму - 15 647,23 грн. є таким, що невиконане.

Враховуючи вищезазначене, позивач звернувся до суду про відшкодування шкоди в розмірі 15 647,23 грн.

Станом на час вирішення спору по суті матеріали справи не містять доказів на підтвердження здійснення відповідачем виплати страхового відшкодування в сумі 15 647,23 грн.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За наведених обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача 15 647,23 грн. страхового відшкодування підтверджується матеріалами справи та підлягає задоволенню повністю в сумі 15 647,23 грн.

Судові витрати позивача на оплату судового збору в розмірі 1 827,00 грн. відповідно до положень ч. 1 ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» (03057, м. Київ, вул Дегтярівська, 33-Б. 2 під'їзд; ідентифікаційний код 20080515) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго-Україна» (01054, м. Київ, вул. Воровського, 33; ідентифікаційний код 16285602) 15 647,23 грн. (п'ятнадцять тисяч шістсот сорок сім гривень 23 коп.) страхового відшкодування, 1 827,00 грн. (одину тисячу вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.) судового збору.

3. Видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 02.06.2015 р.

Суддя Гумега О. В.