Рішення № 44499792, 26.05.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.2015Справа №910/13305/14

За позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Форум»

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Міла»

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Мідо-Інтернешнл»

про стягнення заборгованості, -

Головуючий суддя Морозов С.М.

Судді Нечай О.В.

Любченко М.О.

За участю представників сторін:

від позивача: Лаврін О.В. (представник за довіреністю №10/00-39 від 18.03.2015р.);

від відповідача 1: не з'явились;

від відповідач 2: не з'явились.

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство «Банк Форум» (надалі також - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Міла» (надалі також - відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Мідо-Інтернешнл» (надалі також - відповідач-2) суми заборгованості в розмірі 3 607 516,29 доларів США на підставі Кредитного договору №77/07/00-KLI від 29.03.2007р. та Договору поруки від 21.04.2011р., суми пені в розмірі 1 547 972,03 грн. та суму штрафу в розмірі 5 000,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач-1 є боржником за зобов'язаннями за Кредитним договором, оскільки не сплатив у строки передбачені договором суму тіла кредиту та відсотки по ньому, а відповідач-2 є поручителем за Договором поруки за невиконання відповідачем-1 своїх обов'язків по Кредитному договору.

Під час перебування справи в провадженні позивачем було подано заяву про збільшення позовних вимог та заявлено до стягнення з відповідача суми заборгованості по кредиту в розмірі 3 765 519,22 доларів США, суми пені в розмірі 2 326 436,52 грн. та суму штрафу в розмірі 5 000,00 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення. (п. 3.10. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Таким чином, враховуючи право позивача на збільшення розміру позовних вимог, а також те, що зазначена вище заява подана з дотриманням встановленого законом порядку, то уточнені позовні вимоги приймаються судом до розгляду.

Окрім того, судом встановлено, що відповідно до інформації викладеної в прохальній частині заяви про збільшення позовних вимог позивачем допущено арифметичну описку та зазначено невірні суми основного боргу за кредитом та процентами і пені. Зазначене підтверджується наданим до заяви розрахунком суми позовних вимог.

Таким чином, з урахуванням викладеного судом прийнято до розгляду вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по кредиту в розмірі 3 482 158,58 доларів США, заборгованості по відсоткам в розмірі 171 061,03 доларів США, пені в розмірі 2 262 074,02 грн. та суми штрафу в розмірі 5 000,00 грн.

Відповідачем-1 надано заперечення на позовну заяву, відповідно до яких він зазначає, що у розрахунку заборгованості за Кредитним договором не визначено у який спосіб він здійснений та за який період. Окрім того, відповідачем-1 зазначено, що нарахування пені здійснені незаконно.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2014р. порушено провадження у справі №910/13305/14 та призначено справу до розгляду.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 11.08.2014р. справу №910/13305/14 передано на розгляд судді Босому В.П., у зв'язку з перебуванням судді Васильченко Т.В. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2014 справу №910/13305/14 прийнято до провадження суддею Босим В.П. та призначено до розгляду.

Розпорядженням в.о. Голови Господарського суду міста Києва від 29.09.2014 справу №910/13305/14 передано на розгляд судді Васильченко Т.В., у зв'язку з виходом судді з відпустки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2014 справу №910/13305/14 прийнято до провадження суддею Васильченко Т.В. та призначено до розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2014 зупинено провадження у справі №910/13305/14 до вирішення Господарським судом міста Києва справи №910/21838/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мідо-Інтернешнл» до Публічного акціонерного товариства «Банк ФОРУМ» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк ФОРУМ» Соловйової Наталії Анатоліївни про припинення договору поруки та набрання законної сили прийнятим за результатами розгляду рішенням.

Позивач, через відділ діловодства суду, подав клопотання про поновлення провадження у справі, в якому повідомив суд про результати розгляду справи №910/21838/14.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2015р. розгляд справи №910/13305/14 вирішено здійснювати колегіально у складі трьох суддів.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 10.03.2015р. призначено колегіальний розгляд справи №910/13305/14 в наступному складі суду, а саме, головуючий суддя Васильченко Т.В., судді Нечай О.В., Любченко М.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2015, на підставі ст.ст. 79, 86 ГПК України, справу №910/13305/14 прийнято до провадження колегією суддів в наступному складі: головуючий суддя Васильченко Т.В., судді Нечай О.В., Любченко М.О., провадження у справі поновлено та призначено справу до розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2015р. розгляд справи відкладено до 20.04.2015р.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва №04-23/377 від 17.04.2015р. у зв'язку з припиненням повноважень щодо здійснення правосуддя у судді Васильченко Т.В., призначено повторний автоматичний розподіл справи №910/13305/14, в результаті проведення якого справу №910/13305/14 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Морозов С.М., судді Нечай О.В., Любченко М.О.

Ухвалою від 20.04.2015р. справу №910/13305/14 було прийнято до провадження колегією суддів та призначено судове засідання на 26.05.2015р.

В судове засідання 26.05.2015р. представники від відповідачів не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи.

В матеріалах справи мітиться клопотання відповідача-2 про зупинення провадження у справі, яке мотивоване тим, що 30.10.2014р. КМ України було прийнято Розпорядження №1053-р, яким було затверджено Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція. Згідно зазначеного переліку місто Донецьк - є населеним пунктом, на території якого здійснюється антитерористична операція. 05.11.2014р. КМ України було прийнято Розпорядження №1079-р, яким було зупинено дію Розпорядження №1053-р. 09.02.2015р. Окружним адміністративним судом м. Києва ухвалена постанова по справі №826/18330/14 за позовом Адвокатського об'єднання «головань і Партнери» до Кабінету Міністрів України, якою розпорядження КМ України №1079-р від 05.11.2014р. «Про зупинення дії розпорядження КМ України від 30.10.2014р. №1053» визнано нечинним. Постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.02.2015р. не набуло законної сили у зв'язку з її оскарженням в апеляційному порядку. Оскільки відповідач-2 зареєстроване за адресою в м. Донецьк, то провадження в даній справі необхідно зупинити до закінчення розгляду справи №826/18330/14 та набуття Постанови окружного адміністративного суду м. Києва від 09.02.2015р. законної сили.

В матеріалах справи містяться заперечення позивача на зазначену заяву, в яких зазначено, що справи №826/18330/14 та №910/13305/14 мають різні предмети і підстави, окрім того, не є пов'язаними.

Згідно ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Відповідно до п. 3.16 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини друга - четверта статті 35 ГПК).

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що відповідачем-2 не доведено пов'язаності зазначених справ та можливого впливу обставин, встановлених в справі №826/18330/14 на вирішення спору в справі №910/13305/14.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача-2 про зупинення провадження у справі №910/13305/14 не підлягає задоволенню.

Судом також враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представників сторін не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25.01.2006р., у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання «розумності» строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

В судовому засіданні 26 травня 2015 року в справі №910/13305/14 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29.03.2007р. між позивачем (банк за Договором) та відповідачем-1 (позичальник за Договором) був укладений Кредитний договір №77/07/00-KLI. (надалі - Кредитний договір).

Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору позивач надає відповідачу кредитні кошти у формі кредитної лінії для поповнення обігових коштів з максимальним лімітом заборгованості в сумі 3 000 000,00 доларів США.

У п. 1.2 Кредитного договору встановлено, що відповідач зобов'язується повернути кредитні кошти не пізніше 28.03.2008р.

Пунктом 2.3. Кредитного договору відповідач здійснює повернення кредитних коштів в доларах США на відкритий йому позичковий рахунок №20627302005894 в АКБ «Форум», МФО 322948, код ЄДРПОУ 32100341.

Проценти за користування кредитними коштами сплачується відповідачем в доларах США згідно з п. 2.6. цього Договору. Несплата відповідачем процентів протягом 20-ти календарних днів після встановленої п 2.6. цього Договору дати є підставою для вимоги щодо повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами, неустойка та є підставою для звернення позивачем стягнення на заставлене майно. (п. 2.4. Кредитного договору).

Додатковим договором №1 від 23.04.2007р. до Кредитного договору сторони виклали п. 2.1. Кредитного договору в наступній редакції: «Забезпеченням повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами є Договір застави в обороті, укладений між позивачем та відповідачем, та Договір іпотеки нежитлової будівлі, що буде укладений між позивачем та майновим поручителем відповідачем-2 не пізніше 31.05.2007р.».

Додатковим договором №2 від 31.05.2007р. до Кредитного договору сторони виклали п. 2.1. Кредитного договору в наступній редакції: «Забезпеченням повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами є Договір застави в обороті, укладений між позивачем та відповідачем, та Договір іпотеки нежитлової будівлі, що буде укладений між позивачем та майновим поручителем відповідачем-2 не пізніше 30.06.2007р.».

Додатковим договором №2 від 31.05.2007р. до Кредитного договору встановлено, що за невиконання п. 2. Підпункту 2.1. Кредитного Договору відповідач зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 5 000,00 грн.

Додатковим договором №3 від 27.06.2007р. до Кредитного договору сторони виклали п. 2.1. Кредитного договору в наступній редакції: «Забезпеченням повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами є Договір застави в обороті, укладений між позивачем та відповідачем, та Договір іпотеки нежитлової будівлі, що буде укладений між позивачем та майновим поручителем відповідачем-2 не пізніше 31.08.2007р.».

Додатковим договором №4 від 28.03.2008р. до Кредитного договору сторони виклали п. 1.2. Кредитного договору в наступній редакції: «Відповідач зобов'язується повернути кредитні кошти не пізніше 27 березня 2009р.».

Додатковим договором №5 від 23.05.2008р. до Кредитного договору сторони домовились п. 2.1. викласти наступним чином: «Забезпечення повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами є: Договір застави товарів в обороті, заставною вартістю - 10 816 977,00 грн.; Договір застави №12/77 товарів в обороті, заставною вартістю - 4 275 183,00 грн.; Договір іпотеки нежитлової будівлі відповідача-2, заставною вартістю 6 007 697,00 грн.».

Додатковим договором №6 від 11.07.2008р. до Кредитного договору сторони виклали п. 1.1. наступним чином: «Позивач надає відповідачу кредитні кошти у формі кредитної лінії для поповнення обігових коштів з максимальним лімітом заборгованості в сумі 4 200 000,00 доларів США. Відповідач здійснює повернення кредитних коштів траншами в сумі 1 400 000,00 доларів США починаючи з січня 2009 року щомісячно.».

Забезпечення повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами є: Договір застави товарів в обороті, заставною вартістю - 10 816 977,00 грн.; Договір застави №12/77 товарів в обороті, заставною вартістю - 4 275 183,00 грн.; Договір іпотеки нежитлової будівлі відповідача-2, заставною вартістю 12 324 171,00 грн.; Договір поруки, що укладений між позивачем та відповідачем-2. (п. 2.1. Додаткового договору №6 від 11.07.2008р. до Кредитного договору).

Забезпечення повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами є: Договір застави товарів в обороті, заставною вартістю - 10 816 977,00 грн.; Договір застави №12/77 товарів в обороті, заставною вартістю - 5 555 793,00 грн.; Договір іпотеки нежитлової будівлі відповідача-2, заставною вартістю 12 324 171,00 грн.; Договір поруки, що укладений між позивачем та відповідачем-2. (внесення змін до п. 2.1. Кредитного договору у відповідності до п. 1 Додаткового договору №7 від 28.11.2008р. до Кредитного договору).

Додатковим договором №8 від 29.01.2009р. до Кредитного договору сторони виклали п. 1.1. наступним чином: «Позивач надає відповідачу кредитні кошти у формі кредитної лінії для поповнення обігових коштів з максимальним лімітом заборгованості в сумі 4 200 000,00 доларів США. З 01.03.2009р. ліміт встановлюється на рівні 4 000 000,00 доларів США, з 01.04.2009р. ліміт встановлюється на рівні 3 500 000,00 доларів США. Відповідач здійснює повернення кредитних коштів траншами, а саме в сумі 200 000,00 доларів США в лютому 2009 року, 500 000,00 доларів США в березні 2009р. та 3 500 000,00 доларів США не пізніше 15 квітня 2009р.».

Забезпечення повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами є: Договір застави товарів в обороті від 29.03.2007р.; Договір застави №12/77 товарів в обороті від 23.05.2008р.; Договір іпотеки нежитлової будівлі відповідача-2 від 29.03.2007р.; Договір поруки від 11.07.2008р., що укладений між позивачем та відповідачем-2; Договори пороуки, що будуть укладені між позивачем та фінансовими поручителями Чарфасом Є.М. та Кирилюком В.В. не пізніше 01.03.2009р. (внесення змін до п. 2.1. Кредитного договору у відповідності до п. 1 Додаткового договору №8 від 29.01.2009р. до Кредитного договору).

Додатковим договором №10 від 27.03.2009р. до Кредитного договору сторони виклали п. 1.1. наступним чином: «Позивач надає відповідачу кредитні кошти у формі кредитної лінії для поповнення обігових коштів з максимальним лімітом заборгованості в сумі 4 200 000,00 доларів США. З 03.04.2009р. ліміт встановлюється на рівні 4 100 000,00 доларів США, з 30.11.2009р. ліміт встановлюється на рівні 3 500 000,00 доларів США, з 31.12.2009р. ліміт встановлюється на рівні 2 900 000,00 доларів США, з 29.01.2010р. ліміт встановлюється на рівні 2 000 000,00 доларів США, з 26.02.2001р. ліміт встановлюється на рівні 1 100 000,00 доларів США. Відповідач здійснює повернення кредитних коштів траншами, а саме в сумі 100 000,00 доларів США в строк до 03.04.2009р., 200 000,00 доларів США в строк до 30.10.2009р., 400 000,00 доларів США в строк до 30.11.2009р., 600 000,00 доларів США в строк до 31.12.2009р., 900 000,00 доларів США в строк до 29.01.2010р., 900 000,00 доларів США в строк до 26.02.2010р. та 1 100 000,00 доларів США не пізніше 27 березня 2010р.».

Забезпечення повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами є: Договір застави товарів в обороті від 29.03.2007р.; Договір застави №12/77 товарів в обороті від 23.05.2008р.; Договір іпотеки нежитлової будівлі відповідача-2 від 29.03.2007р.; Договір поруки від 11.07.2008р., що укладений між позивачем та відповідачем-2; Договори поруки, що будуть укладені між позивачем та фінансовими поручителями Чарфасом Є.М. та Кирилюком В.В. не пізніше 10.04.2009р. Майнові права на депозитні кошти відповідача-1, що будуть розміщені в АКБ «Форум» в строк до 07 квітня 2009 року в сумі 200 000,00 доларів США на 6 місяців з процентною ставкою 10% річних. (внесення змін до п. 2.1. Кредитного договору у відповідності до п. 1 Додаткового договору №10 від 27.03.2009р. до Кредитного договору).

Забезпечення повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами є: Договір застави товарів в обороті від 29.03.2007р., що укладений між позивачем та відповідачем-1; Договір застави №12/77 товарів в обороті від 23.05.2008р., що укладений між позивачем та відповідачем-1; Договір іпотеки нерухомого майна від 30.08.2007р., що укладений між позивачем та відповідачем-2; Договір поруки від 11.07.2008р., що укладений між позивачем та відповідачем-2; Договір поруки від 30.03.2009р.. що укладений між позивачем та Чарфасом Є.М.; Договір поруки від 30.03.2009р., що укладений між позивачем та Кирилюком В.В.; Договір застави майнових прав на депозитні кошти від 09.04.2009р., що укладений між позивачем та відповідачем-1. (внесення змін до п. 2.1. Кредитного договору у відповідності до п. 1 Додаткового договору №11 від 26.05.2009р. до Кредитного договору).

Відповідно до п. 1 Додаткового договору №12 від 29.05.2009р. до Кредитного договору сторони домовились викласти п. 2.6. та п. 28. Кредитного договору в наступній редакції: «Проценти за перший місяць користування кредитними коштами сплачуються відповідачем-1 не пізніше останнього робочого дня першого місяця користування кредитними коштами за період з моменту видачі кредитних коштів по 25-те число поточного місяця включно. В подальшому проценти за користування кредитними коштами сплачуються позичальником щомісячно, за період з 26-го числа попереднього місяця по 25-те число поточного місяця включно, не пізніше останнього робочого дня поточного місяця. Проценти за користування кредитними коштами за період з 26.04.2009р. по 25.05.2009р. відповідач-1 сплачує до 30.06.2009р.».

Забезпечення повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами є: Договір застави товарів в обороті від 29.03.2007р., що укладений між позивачем та відповідачем-1; Договір застави №12/77 товарів в обороті від 23.05.2008р., що укладений між позивачем та відповідачем-1; Договір іпотеки нерухомого майна від 30.08.2007р., що укладений між позивачем та відповідачем-2; Договір поруки від 11.07.2008р., що укладений між позивачем та відповідачем-2; Договір поруки від 30.03.2009р.. що укладений між позивачем та Чарфасом Є.М.; Договір поруки від 30.03.2009р., що укладений між позивачем та Кирилюком В.В. (внесення змін до п. 2.1. Кредитного договору у відповідності до п. 1 Додаткового договору №13 від 01.10.2009р. до Кредитного договору).

Додатковим договором №14 від 26.03.2010р. до Кредитного договору сторони виклали п. 1.1. наступним чином: «Позивач надає відповідачу кредитні кошти у формі кредитної лінії для поповнення обігових коштів з максимальним лімітом заборгованості в сумі 4 040 000,00 доларів США. Відповідач зобов'язується повернути кредитні кошти не пізніше 23.04.2010р.»

Додатковим договором №14 від 26.03.2010р. до Кредитного договору сторони змінили п. 2.3., а саме: «Відповідач-1 здійснює повернення кредитних коштів в доларах США на відкритий йому позичковий рахунок наступним чином: - в сумі 300 000,00 доларів США в термін до 22.04.2010р.; - в сумі 3 740 000,00 доларів США в термін не пізніше 23.04.2010р.».

Додатковим договором №15 від 22.04.2010р. до Кредитного договору сторони виклали п. 1.2. наступним чином: «Відповідач зобов'язується повернути кредитні кошти не пізніше 13.05.2010р.»

Додатковим договором №16 від 13.05.2010р. до Кредитного договору сторони виклали п. 1.1. та п. 1.2. Кредитного договору так: «Позивач надає відповідачу-1 кредитні кошти у формі кредитної лінії для поповнення обігових коштів з максимальним лімітом заборгованості в сумі 4 000 000,00 доларів США. Ліміт кредитної лінії знижується за наступним графіком: 50 000,00 доларів США до 30.09.2010р., 100 000,00 доларів США до 31.10.2010р., 200 00,00 доларів США до 30.11.2010р., 200 000,00 доларів США до 30.12.2010р., 500 000,00 доларів США до 31.01.2011р., 100 000,00 доларів США до 28.02.2011р., 350 000,00 доларів США до 31.03.2011р., 500 000,00 доларів США до 30.04.2011р., 2 000 000,00 доларів США до 12.05.2011р.».

Додатковим договором №19 від 21.04.2011р. до Кредитного договору сторони виклали п. 1.1., п. 1.2. та п. 1.3. Кредитного договору так: «Позивач надає відповідачу-1 кредитні кошти у формі кредитної лінії для поповнення обігових коштів з максимальним лімітом заборгованості в сумі 3 849 548,67 доларів США. Відповідач-1 зобов'язується повернути кредитні кошти не пізніше 31 березня 2014р. Позивач встановлює плату за користування кредитними коштами в розмірі 13% річних за обставин згідно з п. 3.2.10. Кредитного договору».

Додатком №1 до Додаткового договору №19 від 21.04.2011р. до Кредитного договору сторони погодили графік погашення кредитних коштів.

Забезпечення повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами є: Договір іпотеки нерухомого майна за реєстр. №6041 від 30.08.2007р., укладений між позивачем та відповідачем-2; Договір застави товарів в обороті від 29.03.2007р., що укладений між позивачем та відповідачем-1; Договір застави №12/77 товарів в обороті від 23.05.2008р., що укладений між позивачем та відповідачем-1; Договір поруки №б\н від 21.04.2011р., укладений між позивачем та відповідачем-2; Договір поруки від 30.03.2009р.. що укладений між позивачем та Чарфасом Є.М.; Договір поруки від 30.03.2009р., що укладений між позивачем та Кирилюком В.В.; Договір застави, предметом якого є право вимоги на грошові кошти згідно Договору банківського вкладу (депозиту) «Короткостроковий» №340/7 від 28.04.2011р. (надалі - Депозитний договір-1) на суму 42 000,00 доларів США, строк дії Договору банківського вкладу до 31.05.2011р. Договір застави укладений між позивачем та відповідачем-1; Договір застави, предметом якого є право вимоги на грошові кошти згідно Договору банківського вкладу (депозиту) «Короткостроковий» №340/8 від 28.04.2011р. (надалі - Депозитний договір-2) на суму 42 000,00 доларів США, строк дії Договору банківського вкладу до 30.06.2011р.; Договір застави, предметом якого є право вимоги на грошові кошти згідно Договору банківського вкладу (депозиту) «Короткостроковий» №340/9 від 28.04.2011р. (надалі - Депозитний договір-2) на суму 42 000,00 доларів США, строк дії Договору банківського вкладу до 29.07.2011р.; Договір застави, предметом якого є право вимоги на грошові кошти згідно Договору банківського вкладу (депозиту) «Короткостроковий» №340/10 від 28.04.2011р. (надалі - Депозитний договір-2) на суму 42 000,00 доларів США, строк дії Договору банківського вкладу до 31.08.2011р. (внесення змін до п. 2.1. Кредитного договору у відповідності до п. 1 Додаткового договору №20 від 29.04.2011р. до Кредитного договору).

Забезпечення повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами є: Договір іпотеки нерухомого майна за реєстр. №6041 від 30.08.2007р., укладений між позивачем та відповідачем-2; Договір застави товарів в обороті від 29.03.2007р., що укладений між позивачем та відповідачем-1; Договір застави №12/77 товарів в обороті від 23.05.2008р., що укладений між позивачем та відповідачем-1; Договір поруки №б\н від 21.04.2011р., укладений між позивачем та відповідачем-2; Договір поруки від 30.03.2009р.. що укладений між позивачем та Чарфасом Є.М.; Договір поруки від 30.03.2009р., що укладений між позивачем та Кирилюком В.В.; Договір застави, предметом якого є право вимоги на грошові кошти згідно Договору банківського вкладу (депозиту) «Короткостроковий» №340/8 від 28.04.2011р. (надалі - Депозитний договір-2) на суму 42 000,00 доларів США, строк дії Договору банківського вкладу до 30.06.2011р.; Договір застави, предметом якого є право вимоги на грошові кошти згідно Договору банківського вкладу (депозиту) «Короткостроковий» №340/9 від 28.04.2011р. (надалі - Депозитний договір-2) на суму 42 000,00 доларів США, строк дії Договору банківського вкладу до 29.07.2011р.; Договір застави, предметом якого є право вимоги на грошові кошти згідно Договору банківського вкладу (депозиту) «Короткостроковий» №340/10 від 29.07.2011р. (надалі - Депозитний договір-2) на суму 42 000,00 доларів США, строк дії Договору банківського вкладу до 31.08.2011р. (внесення змін до п. 2.1. Кредитного договору у відповідності до п. 1 Додаткового договору №21 від 31.05.2011р. до Кредитного договору).

Забезпечення повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами є: Договір іпотеки нерухомого майна за реєстр. №6041 від 30.08.2007р., укладений між позивачем та відповідачем-2; Договір застави товарів в обороті від 29.03.2007р., що укладений між позивачем та відповідачем-1; Договір застави №12/77 товарів в обороті від 23.05.2008р., що укладений між позивачем та відповідачем-1; Договір поруки №б\н від 21.04.2011р., укладений між позивачем та відповідачем-2; Договір поруки від 30.03.2009р.. що укладений між позивачем та Чарфасом Є.М.; Договір поруки від 30.03.2009р., що укладений між позивачем та Кирилюком В.В.; Договір застави, предметом якого є право вимоги на грошові кошти згідно Договору банківського вкладу (депозиту) «Короткостроковий» №340/9 від 28.04.2011р. (надалі - Депозитний договір-2) на суму 42 000,00 доларів США, строк дії Договору банківського вкладу до 29.07.2011р.; Договір застави, предметом якого є право вимоги на грошові кошти згідно Договору банківського вкладу (депозиту) «Короткостроковий» №340/10 від 29.07.2011р. (надалі - Депозитний договір-2) на суму 42 000,00 доларів США, строк дії Договору банківського вкладу до 31.08.2011р. (внесення змін до п. 2.1. Кредитного договору у відповідності до п. 1 Додаткового договору №22 від 30.06.2011р. до Кредитного договору).

Забезпечення повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами є: Договір іпотеки нерухомого майна за реєстр. №6041 від 30.08.2007р., укладений між позивачем та відповідачем-2; Договір застави товарів в обороті від 29.03.2007р., що укладений між позивачем та відповідачем-1; Договір застави №12/77 товарів в обороті від 23.05.2008р., що укладений між позивачем та відповідачем-1; Договір поруки №б\н від 21.04.2011р., укладений між позивачем та відповідачем-2; Договір поруки від 30.03.2009р.. що укладений між позивачем та Чарфасом Є.М.; Договір поруки від 30.03.2009р., що укладений між позивачем та Кирилюком В.В.; Договір застави, предметом якого є право вимоги на грошові кошти згідно Договору банківського вкладу (депозиту) «Короткостроковий» №340/10 від 29.07.2011р. (надалі - Депозитний договір-2) на суму 42 000,00 доларів США, строк дії Договору банківського вкладу до 31.08.2011р. (внесення змін до п. 2.1. Кредитного договору у відповідності до п. 1 Додаткового договору №23 від 29.07.2011р. до Кредитного договору).

Забезпечення повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами є: Договір іпотеки нерухомого майна за реєстр. №6041 від 30.08.2007р., укладений між позивачем та відповідачем-2; Договір застави товарів в обороті від 29.03.2007р., що укладений між позивачем та відповідачем-1; Договір застави №12/77 товарів в обороті від 23.05.2008р., що укладений між позивачем та відповідачем-1; Договір поруки №б\н від 21.04.2011р., укладений між позивачем та відповідачем-2; Договір поруки від 30.03.2009р.. що укладений між позивачем та Чарфасом Є.М.; Договір поруки від 30.03.2009р., що укладений між позивачем та Кирилюком В.В. (внесення змін до п. 2.1. Кредитного договору у відповідності до п. 1 Додаткового договору №24 від 31.08.2011р. до Кредитного договору).

Позивач видає відповідачу-1 кредитні кошти у формі невідновленої кредитної лінії для поповнення обігових коштів з максимальним лімітом заборгованості 3 642 158,59 доларів США. (внесення змін до п. 1.1. Кредитного договору у відповідності до п. 1 Додаткового договору №25 від 22.03.2012р. до Кредитного договору).

Забезпечення повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами є: Договір іпотеки нерухомого майна за реєстр. №6041 від 30.08.2007р., укладений між позивачем та відповідачем-2; Договір застави товарів в обороті від 29.03.2007р., що укладений між позивачем та відповідачем-1; Договір застави №12/77 товарів в обороті від 23.05.2008р., що укладений між позивачем та відповідачем-1; Договір поруки №б\н від 21.04.2011р., укладений між позивачем та відповідачем-2; Договір поруки від 30.03.2009р.. що укладений між позивачем та Чарфасом Є.М. (внесення змін до п. 2.1. Кредитного договору у відповідності до п. 1 Додаткового договору №25 від 22.03.2012р. до Кредитного договору).

Окрім того, Додатковою договору №25 від 22.03.2012р. до Кредитного договору сторони погодили графік погашення кредитних коштів.

Позивач видає відповідачу-1 кредитні кошти у формі невідновленої кредитної лінії для поповнення обігових коштів з максимальним лімітом заборгованості 3 482 158,58 доларів США. Відповідач зобов'язується повернути кредитні кошти не пізніше 31.03.2014р. та погоджено графік погашення (внесення змін до п. 1.1. та п. 1.2. Кредитного договору у відповідності до п. 2 та п. 3 Додаткового договору №26 від 22.04.2013р. до Кредитного договору).

За користування кредитними коштами встановлюється плата в розмірі 13,5% річних. (внесення змін до п. 1.3. Кредитного договору у відповідності до п. 4 Додаткового договору №26 від 22.04.2013р. до Кредитного договору).

Забезпечення повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами є: Договір іпотеки з відповідачем-2 щодо нерухомого майна, а саме: будівлі цеху по вичинці пуно-хутрової сировини, що розташована за адресою: м. Донецьк, вул. Постишева, 6; Договір застави з відповідачем-1 щодо рухомого майна, а саме: товари в обороті (пальта з норки та іншого хутра, що зберігаються за адресами: м. Київ, вул. Іллінська, буд.8; м. Донецьк, вул. Артема, 143, м. Харків, майдан Свободи, 8; Договір поруки з відповідачем-2; Договір поруки з Чарфасом Євгеном Михайловичем. (внесення змін до п. 2.1. Кредитного договору у відповідності до п. 5 Додаткового договору №26 від 22.04.2013р. до Кредитного договору).

Пунктом 8 Додаткового договору №26 від 22.04.2013р. до Кредитного договору сторони внесли зміни в п. 3.3.11., а саме: « В строк до 30.04.2013р. (включно здійснити страхування та/або забезпечити здійснення страхування майна, що передане в заставу/іпотеку позивачу згідно з п.п. 2.1.1. та 2.1.2. Договору, на повну ринкову вартість в акредитованій позивачем страховій компанії, та забезпечити чинність договорів/полісів/сертифікатів/ страхування майна, що передане в заставу/іпотеку позивачу згідно з п. 2.1.1. та п. 2.1.2. Договору) протягом всього періоду дії Договору.».

Позичальник зобов'язується повернути кредитні кошти не пізніше 31 березня 2014 року. Окрім того, визначено дати погашення заборгованості. (внесення змін до п. 1.2. Кредитного договору у відповідності до п. 2 Додаткового договору №27 від 26.12.2013р. до Кредитного договору).

В забезпечення виконання кредитних зобов'язань відповідачем-1, між позивачем та відповідачем-2 (поручитель за Договором) укладено Договір поруки б/н від 21.04.2011р. (надалі - Договір поруки).

У відповідності до п. 1.1. Договору поруки (з урахуванням Додатковго договору від 23.03.2012р. та Додаткового договору від 22.04.2013р.) відповідач-2 поручається перед позивачем за виконання відповідачем-1 зобов'язань за Кредитним договором та Додатковими договорами до нього, у повному обсязі, за умовами якого відповідач-1 зобов'язаний повернути позивачеві кредитні кошти к вигляді не відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом у розмірі 3 849 548,67 доларів США із зниженням ліміту кредитування відповідно до встановленого графіку, з кінцевим терміном повернення 31 березня 2014р., сплачувати нараховані проценти за користування кредитними коштами із розрахунку 12% річних в національній валюті на умовах та в порядку, що визначені Кредитним договором, а також можливі неустойки у розмірах та у випадках, передбачених Кредитним договором та інші витрати на здійснення забезпеченої порукою вимоги.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, вказує, що відповідач-1 своїх зобов'язань за Кредитним договором належним чином не виконував.

При зверненні з позовом до суду позивач зазначив, що на виконання Кредитного договору відкрив відповідачу кредитну лінію та надав відповідачу-1 кредитні кошти на загальну суму 6 820 000,00 доларів США, відповідно до заявок останнього, так позивачем надано:

- відповідно до меморіального ордеру №204210 від 30.03.2007р. відповідачу-1 видано 2 720 000,00 доларів США;

- відповідно до меморіального ордеру №24659 від 04.04.2007р. відповідачу-1 видано 1 000 000,00 доларів США;

- відповідно до меморіального ордеру №982 від 30.03.2007р. відповідачу-1 видано 240 000,00 доларів США;

- відповідно до меморіального ордеру №138196 від 20.04.2007р. відповідачу-1 видано 200 000,00 доларів США;

- відповідно до меморіального ордеру №44221 від 10.05.2007р. відповідачу-1 видано 30 000,00 доларів США;

- відповідно до меморіального ордеру №105442 від 18.05.2007р. відповідачу-1 видано 30 000,00 доларів США;

- відповідно до меморіального ордеру №131649 від 22.05.2007р. відповідачу-1 видано 10 000,00 доларів США;

- відповідно до меморіального ордеру №98539 від 14.06.2007р. відповідачу-1 видано 30 000,00 доларів США;

- відповідно до меморіального ордеру №227351 від 26.12.2007р. відповідачу-1 видано 50 000,00 доларів США;

- відповідно до меморіального ордеру №111931 від 17.01.2008р. відповідачу-1 видано 30 000,00 доларів США;

- відповідно до меморіального ордеру №178884 від 20.02.2008р. відповідачу-1 видано 50 000,00 доларів США;

- відповідно до меморіального ордеру №137108 від 15.04.2008р. відповідачу-1 видано 1 000 000,00 доларів США;

- відповідно до меморіального ордеру №233828 від 24.04.2008р. відповідачу-1 видано 140 000,00 доларів США;

- відповідно до меморіального ордеру №8598 від 14.05.2008р. відповідачу-1 видано 30 000,00 доларів США;

- відповідно до меморіального ордеру №190152 від 23.06.2008р. відповідачу-1 видано 60 000,00 доларів США;

- відповідно до меморіального ордеру №111643 від 11.07.2008р. відповідачу-1 видано 810 844,77 доларів США;

- відповідно до меморіального ордеру №135114 від 15.07.2008р. відповідачу-1 видано 150 000,00 доларів США;

- відповідно до меморіального ордеру №252061 від 28.08.2008р. відповідачу-1 видано 239 155,23 доларів США.

Однак, в порушення умов Кредитного договору, відповідач прострочив повернення отриманих кредитних коштів та сплату нарахованих процентів по кредиту.

Задля усунення відповідачем-1 порушень умов Кредитного договору позивачем було направлено на адресу відповідача-1 лист №2963/3.1 від 05.06.2014р. (лист №2965/3.1. від 05.06.2014р. - відповідачу-2) з вимогою повернути суму кредиту, заборгованість за простроченими процентами, сплати пеню, проценти та штраф.

За розрахунком позивача заборгованість відповідача-1 за Кредитним договором станом на 07.07.2014р. року складає: 3 482 158,58 доларів США. - заборгованість по кредиту, 171 061,03 доларів США. - заборгованість по процентам, 2 262 074,02 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів, 5 000,00 грн. - штраф.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають повному задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладений договір, який за своєю правовою природою є кредитним договором, а тому саме умови укладеного сторонами Кредитного договору та відповідні положення статей параграфів 1, 2 глави 71 підрозділу І розділу III ЦК України, регулюють права та обов'язки сторін, що виникають при одержанні та поверненні кредиту.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 ("Позика") глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 цієї глави і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові), зокрема, грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України, передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач на виконання пунктів Кредитного договору надав відповідачу-1 кредитні кошти в розмірі 6 820 000,00 доларів США.

Матеріалами справи також підтверджується, що в порушення умов Кредитного договору, відповідач-1 не виконав зобов'язання щодо своєчасного повернення тіла кредиту та оплати нарахованих процентів за користування кредитом та прострочив сплату нарахованих процентів по кредиту, сплативши лише частково суму кредиту в розмірі 3 337 841,42 доларів США з виданих 6 820 000,00 доларів США та суму відсотків в розмірі 3 242 748,78 доларів США з нарахованих 3 413 89,81 доларів США.

Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Таким чином, з урахуванням викладених положень Кредитного договору, порушення відповідачем-1 зобов'язання щодо своєчасного повернення суми кредиту та оплати нарахованих процентів за користування кредитом, надає позивачу право вимагати від відповідача сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та/або процентами за користування кредитом, та/або суми неустойки, штрафу, передбачених цим договором.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Частинами 1, 2 статті 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 541 Цивільного кодексу України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання

У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі (ч. ч. 1, 2 ст. 543 ЦК України).

За Договором поруки, укладеним з відповідачем-2 та Банком визначено, що у разі порушення боржником своїх зобов'язань за Кредитним договором поручитель відповідає перед кредитором за кожне порушення.

Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. 4.1.3. Постанови Пленуму ВГСУ №1 від 24.11.2014р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів» якщо в договорі поруки передбачено субсидіарну відповідальність поручителя, то господарським судам необхідно виходити з того, що кредитор зобов'язаний спочатку пред'явити вимогу до боржника, а у разі незадоволення цієї вимоги боржником вправі вимагати виконання зобов'язання від поручителя. У розгляді справ за позовом кредитора до боржника та поручителя як солідарних боржників господарським судам слід враховувати, що відповідно до статті 543 ЦК України кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від боржника та поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо. Разом з тим, якщо кредитор подав позов до поручителя, то останній відповідно до абзацу першого частини першої статті 555 ЦК України зобов'язаний подати клопотання про залучення боржника до участі у справі.

Як свідчать матеріали справи, відповідач-1 та відповідач-2 на листи позивача про повернення заборгованості за кредитом, процентами за користування кредитом, неустойки та штрафу відповіді не надано.

Згідно з п. 3.2.3. Кредитного договору позивач має право вимагати повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитними коштами у випадку невиконання чи неналежного виконання відповідачем-1 своїх зобов'язань за цим Договором, а також у випадку неналежного виконання поручителем/заставодавцем/іпотекодавцем зобов'язань за цим договором.

Невиконання або неналежне виконання відповідачем-1 зобов'язань, передбачених п. 3.3. цього договору є умовами, при настанні яких припиняється кредитування позивачем відповідача-1, а відповідач-1 здійснює повернення отриманих коштів позивача, сплачує проценти за користування кредитними коштами. (п. 5.2. Кредитного договору).

Станом на час вирішення спору по суті в матеріалах справи відсутні, а відповідачами не залучені до матеріалів справи, докази на підтвердження погашення ними заборгованості по кредиту в сумі 3 482 158,58,00 доларів США та заборгованості по процентам в сумі 171 061,03 доларів США.

Розрахунки вищенаведених сум заборгованості по кредиту та заборгованості по процентам (станом на 07.07.2014р.), доданий позивачем 14.1.2014р. до позовної заяви, визнаються судом обґрунтованими.

Судом також розглянуто вимоги позивача про стягнення з відповідачів 2 262 074,02 грн. пені та штрафу за не страхування заставного майна в розмірі 5 000,00 грн.

Відповідно до п. 4.1. Кредитного договору в редакції Додаткової угоди №26 від 22.04.2013р. за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, несвоєчасну оплату процентів та/або комісії за цим Договором відповідач-1 сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діятиме протягом відповідного порушення, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Пеня сплачується окремо від процентів, комісій та штрафу, що підлягають сплаті відповідно до цього Договору.

Згідно з п. 4.1. Договору поруки в редакції Додаткового договору від 23.03.2012р. у разі порушення відповідачем-1 своїх обов'язків, передбачених п.п. 3.1.4., 3.1.5. Договору, відповідач-2 зобов'язаний сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у цей період, від суми простроченого зобов'язання, за кожний день прострочення.

Згідно з частинами 1, 3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 1 Закону України №543/96-ВР від 22.11.1996 р. «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст. 3 вищезазначеного Закону України, розмір пені, передбачений статтею 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі (ч. ч. 1, 2 ст. 543 ЦК України).

Здійснивши перерахунок наведеної в позовних матеріалах суми пені судом встановлено, що до задоволення в справі №910/13305/14 підлягає сума пені в розмірі 2 262 074,02 грн., заявлена позивачем до стягнення з відповідачів солідарно.

Пунктом 4 Оглядового листа Вищого господарського суду України від 29.04.2013р. №01-06/767/2013 «Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» встановлено, що чинне законодавство допускає можливість одночасного стягнення з учасника господарських відносин, що порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені, які не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності (див. постанову Верховного Суду України від 27.04.2012 та постанову Вищого господарського суду України від 12.06.2012 у справі №06/5026/1052/2011).

Відповідно до п. 4.4. Кредитного договору за кожний випадок невиконання або неналежного виконання зобов'язань, передбачених п. 3.3. (крім п. 3.3.2.) цього Договору, відповідач-1 сплачує позивачу штраф у розмірі 5 000,00 грн.

Згідно з п. 4.2. Договору поруки в редакції Додаткового договору від 23.03.2012р. у разі порушення відповідачем-1 свої обов'язків, передбачених п. 3.1.1. - 3.1.3., 3.1.6. та 3.1.7. Договору, відповідач-1 зобов'язаний сплачувати позивачу штраф у розмірі 5 000,00 грн.

Пунктом 3.3.11. Кредитного договору в редакції Додаткового договору №26 від 22.04.2013р. встановлено, що в строк до 30.04.2013р. (включно) відповідач1 повинен здійснити рахування та/або забезпечити здійснення страхування майна, що передане в заставу/іпотеку позивачу згідно з п.п. 2.1.1. та 2.1.2. Договору, на повну ринкову вартість в акредитованій позивачем страховій компанії, та забезпечити чинність договорів/полісів/сертифікатів страхування майна, що передане в заставу/іпотеку позивачу протягом всього періоду дії Договору.

Як встановлюється матеріалами справи відповідачем-1 порушено строк визначений п. 3.3.11. Кредитного договору, оскільки Договір СТД №3148392 останнім було укладено з приватним акціонерним товариством «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА», на страхування майна, лише 13.05.2014р., а не в строк до 30.04.2013р. включно.

Таким чином, перевіривши наведений позивачем розрахунок суми штрафу, суд вважає позовну вимогу в справі №910/13305/14 про стягнення з відповідачів штрафу за не страхування заставного майна (не в передбачений Кредитним договором строк) в розмірі 5 000,00 грн. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: - чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; - чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; - яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. З огляду на вимоги частини першої статті 4 ГПК господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).

За таких обставин, оскільки, строк виконання зобов'язання за Кредитним договором настав, а сума заборгованості у розмірі по кредиту у розмірі 3 482 158,58 доларів США та заборгованість по процентам у розмірі 171 061,03 доларів США належним чином доведена та відповідачами не спростована, розрахунок пені та штрафу є вірними, то позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Банк форум» визнаються судом обґрунтованими, документально доведеними та такими, що підлягають задоволенню повністю.

За приписами п. 4 ч. 1 ст. 55 Господарського процесуального кодексу України та п. 3.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у позовах про стягнення іноземної валюти ціна позову визначається в іноземній валюті та у карбованцях відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову.

Згідно відмітки канцелярії Господарського суду міста Києва, яка міститься на титульній сторінці позовної заяви, датою звернення позивача до суду є 03.07.2014р.

Згідно даних, які містяться на інтернет-сайті Національного банку України (http://www.bank.gov.ua/control/uk/curmetal/currency/search?formType=searchFormDate&time_step=daily&date=03.07.2014&execute=Виконати), офіційний курс гривні до долару США станом на 03.07.2014р. складає (1184,1109 доларів США за 100 гривень).

За таких обставин, станом на 03.07.2014р. (дату звернення позивача до суду з даним позовом), сума боргу відповідача по кредиту в розмірі 3 482 158,58 доларів США еквівалентна 41 232 619,30 грн.; сума боргу відповідача по відсоткам за користування кредитом в розмірі 171 061,03 доларів США еквівалентна 2 025 552,30 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 44 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" визначені пільгові категорії щодо сплати судового збору, в т.ч. уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку (п. 22 ч. 1 ст. 5).

Пі час звернення позивача до суду, він був звільнений від сплати судового збору, таким чином, судовий збір в розмірі 73 080,00 грн., у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідачів та стягується в дохід Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Закону України «Про судовий збір», Господарський суд м. Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Міла» (код ЄДРПОУ 32109341; адреса: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Мідо-Інтернешнл (код ЄДРПОУ 31377571; адреса: 83045, м. Донецьк, вул. Нарпітовська, 10) на користь Публічного акціонерного товариства Банк Форум (код ЄДРПОУ 21574573; адреса: 02100, м. Київ, бульвар Верховної Ради, 7) суму основної заборгованості по кредиту в розмірі 3 482 158,58 доларів США (три мільйони чотириста вісімдесят дві тисячі сто п'ятдесят вісім доларів США 58 центів), що у гривневому еквіваленті становить 41 232 619,30 грн. (сорок один мільйон двісті тридцять дві тисячі шістсот дев'ятнадцять гривень 30 копійок), суму заборгованості по відсоткам за користування кредитом в розмірі 171 061,03 доларів США (сто сімдесят одна тисяча шістдесят один долар США 03 центи), що у гривневому еквіваленті становить 2 025 552,30 грн. (два мільйони двадцять п'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят дві гривни 30 копійок), суму пені в розмірі 2 262 074,02 грн. (два мільйони двісті шістдесят дві тисячі сімдесят чотири гривни 02 копійки), суму штрафу в розмірі 5 000,00 грн. (п'ять тисяч гривень 00 копійок).

3. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Міла» (код ЄДРПОУ 32109341; адреса: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Мідо-Інтернешнл (код ЄДРПОУ 31377571; адреса: 83045, м. Донецьк, вул. Нарпітовська, 10) в доход Державного бюджету України (код ЄДРПОУ 37993783, р/р 31215206783001, одержувач Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, МФО 820019, код платежу 22030001) судовий збір в розмірі 73 080,00 грн. (сімдесят три тисячі вісімдесят гривень 00 копійок).

4. Після вступу рішення в законну силу видати накази.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 29.05.2015р.

Головуючий суддя С.М. Морозов

Судді О.В. Нечай

М.О. Любченко