Рішення № 44499785, 25.05.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.2015Справа №910/8270/15-г

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Мельник Ю.О., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Індіго"

до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна"

про стягнення 60 178, 83 грн.

за участю представників:

від позивача:Луценко В.О.- представник за довіреністю № 26 від 01.01.2015 р. від відповідача:Подкуйко О.Ю.- представник за довіреністю № 8 від 02.01.2015 р.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернулось Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Індіго" з позовом до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" про стягнення страхового відшкодування в розмірі 60 178, 83 грн. за договором майнового страхування.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 30.10.2012 р. в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого у позивача автомобіля «Мітсубісі», державний реєстраційний номер АА 3487 ІЕ, під керуванням Безбородого І.М. та автомобіля «Тата», державний реєстраційний номер ВВ 3966 ВС, що належить Слєсареву В.Б., під керуванням Деньгіна О.О., внаслідок чого було пошкоджено автомобіль «Мітсубісі», державний реєстраційний номер АА 3487 ІЕ, що був застрахований у Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна".

13.03.2013 р., 27.03.2013 р. та 17.04.2013 р. позивачем здійснено страхове відшкодування у загальній сумі 44 647,62 грн. на користь страхувальника.

Постановою Святошинського районного суду Києва від 21.11.2012 р. у справі № 2608/18045/12 Деньгіна О.О. визнано винним у скоєнні вказаного ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Тата», державний реєстраційний номер ВВ 3966 ВС застрахована відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" (Поліс № АВ/8150882).

Посилаючись на ст. 27 Закону України "Про страхування", позивач вважає, що до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Індіго" перейшло право на отримання від відповідача компенсації шкоди, завданої внаслідок ДТП, яка мала місце 30.10.2012 р. в м. Києві.

У позові Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Індіго" просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" суму страхового відшкодування у розмірі 44 647,62 грн. та пеню у сумі 15 531,21 грн., а всього - 60 178, 83 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав та обґрунтував позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив, зазначив, що позивачем не було надано йому додаткових документів для визначення суми страхового відшкодування, а також Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не передбачено стягнення пені. Просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до договору добровільного комплексного автострахування № 206-00355-12 від 25.01.2012 р., укладеного між Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Індіго" та Безбородим І.М. застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме - автомобіля марки «Мітсубісі», державний реєстраційний номер АА 3487 ІЕ.

30.10.2012 р. в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого у позивача автомобіля «Мітсубісі», державний реєстраційний номер АА 3487 ІЕ, під керуванням Безбородого І.М. та автомобіля «Тата», державний реєстраційний номер ВВ 3966 ВС, що належить Слєсареву В.Б., під керуванням Деньгіна О.О., внаслідок чого було пошкоджено автомобіль «Мітсубісі», державний реєстраційний номер АА 3487 ІЕ.

Постановою Святошинського районного суду Києва від 21.11.2012 р. у справі № 2608/18045/12 Деньгіна О.О. визнано винним у скоєнні вказаного ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.

Згідно зі звітом про оцінку майна № 1009 від 05.11.2012 р. розмір матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу Тойота, державний реєстраційний номер АА 1175 ІЕ, внаслідок ДТП, склав 101 785,48 грн., а довідки спеціаліста № 1010 від 24.12.2012 р. - 65 602,38 грн.

На підставі заяви страхувальника від 02.11.2012 р., страхового акту № 16519/206 від 11.03.2013 р. Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Індіго" виплатило страхувальнику суму страхового відшкодування у загальному розмірі 44 647,62 грн., що підтверджується видатковими касовими ордерами від 13.03.2013 р., від 27.03.2013 р., від 17.04.2013 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 5 ст. 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно з ч. 1 статті 16 Закону України "Про страхування" за договором страхування страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Статтею 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно зі ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч. 1 статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність особи, яка керувала автомобілем «Тата», державний реєстраційний номер ВВ 3966 ВС, застрахована у Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/8150882 (ліміт відповідальності - 50 000,00 грн., франшиза - 510,00 грн.).

Таким чином, у зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику позивач набув право на страхове відшкодування до винної у ДТП особи відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про страхування".

Позивач неодноразово звертався до відповідача, як страховика винної особи в ДТП, що сталась 30.10.2012 р. в м. Києві (листи від 23.04.2013 р., від 01.06.2013 р., від 11.02.2014 р., від 28.10.2014 р.) із вимогами про досудове врегулювання спору та відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП в порядку регресу на суму 44 647,22 грн.

23.05.2013 р. відповідач повідомив позивача про неможливість виплатити страхове відшкодування, оскільки останнім не було надано звіту про вартість автомобіля після настання ДТП та розрахунку страхового відшкодування.

Як вже зазначалось, згідно зі ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" від дня страхового випадку внаслідок заміни кредитора у зобов'язанні з відшкодування шкоди до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат й у межах загального строку позовної давності, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані страхувальнику збитки.

За цими нормами страхувальник, який отримав майнову шкоду в деліктному правовідношенні набув право вимоги відшкодування до заподіювача й строк такої вимоги почав спливати у момент заподіяння шкоди, але у зв'язку з погашенням шкоди коштами страхового відшкодування до страховика переходить право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов'язанні є потерпілий) до заподіювача у тій же сумі та із залишком строку позовної давності, оскільки відповідно до статті 262 ЦК України заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

Як зазначив Верховний Суд України у постанові від 25.12.2013 р. по справі № 6-112цс13, у спірному зобов'язанні відбулася заміна кредитора - страхувальник передав страховикові, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки. При цьому строк позовної давності у страховому зобов'язанні є загальним (три роки) та його перебіг починається від дня настання страхового випадку.

Отже, від дня страхового випадку внаслідок заміни кредитора у зобов'язанні з відшкодування шкоди до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування у межах загального строку позовної давності та у межах фактичних витрат незалежно від коефіціенту зносу, ПДВ, оцінки транспортного засобу, право вимоги переходить до особи, яка відповідальна за завдані страхувальнику збитки.

За таких обставин до позивача (нового кредитора) - ТДВ "Страхова компанія "Індіго" перейшло право вимоги на страхове відшкодування від ПрАТ "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" за договором майнового страхування у сумі 44 647,62 грн., тобто у фактично перерахованій сумі.

Полісом № АВ/8150882, яким застрахована цивільно - правова відповідальність винної особи, передбачено, що ліміт відповідальності страховика перед страхувальником становить 50 000,00 грн., а франшиза - 510,00 грн.

Отже, відповідальність Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" в даному випадку обмежується сумою в 50 000,00 грн. та франшизою - 510,00 грн.

Таким чином, сума страхового відшкодування, що підлягає виплаті відповідачем, становить 44 137,62 грн. (44 647,62 грн. - 510,00 грн.).

Оскільки доказів належної оплати страхового відшкодування у зв'язку з настанням страхового випадку суду не надано, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 44 137,62 грн., підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 15 366,07 грн. за період з 30.05.2013 р. по 06.03.2015 р., нараховану на суму страхового відшкодування.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 1 та ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 551 ЦК України предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Однак, ні Цивільним кодексом України, ні Законами України "Про страхування" та "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не встановлено, що виконання деліктного зобов'язання відповідальної особи перед страховиком забезпечується неустойкою (пенею).

Позивач посилався на п. 36.5 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", відповідно до якого за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Разом з тим, суд зазначає, що у даному випадку між сторонами у справі не виникли договірні відносини, а положення п. 36.5 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не розповсюджується на правовідносини між сторонами у даній справі, оскільки сторони є страховиками, в той час, як у вищевказаній нормі чітко йдеться про обов'язок страховика сплатити саме на користь страхувальника (потерпілої особи) або ж вигодонабувача пеню в разі прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що страхова виплата та відшкодування шкоди мають різну правову природу. Так, страховою виплатою є зобов'язання страховика, що виникає із договору перед страхувальником в разі настання страхового випадку, а деліктне зобов'язання винної особи перед постраждалим виникає в результаті завдання шкоди.

Отже, право зворотної вимоги, що переходить до страховика в результаті виплати ним страхового відшкодування страхувальнику за договором добровільного страхування, випливає із деліктного зобов'язання і обмежується розміром фактично понесеного відшкодування.

У той же час для деліктних зобов'язань у сфері страхування чинне цивільне законодавство не передбачає можливість забезпечення виконання таких зобов'язань шляхом встановлення неустойки, а договірні відносини між сторонами з цього приводу відсутні.

Про вказану правову позицію з даного питання зазначив і Верховний Суд України в постанові від 26.09.2012р. у справі № 4/17-3520-2011.

Враховуючи вищевикладене, у заявленій до стягнення пені у сумі 15 366,07 грн. необхідно відмовити, а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Індіго" до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" про стягнення 60 178, 83 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" (01054, м. Київ, вул. Воровського, буд. 33, ідентифікаційний код 16285602) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Індіго" (01011, м. Київ, вул. Немировича-Данченка, буд. 1, ідентифікаційний код 33831166) страхове відшкодування в сумі 44 137 (сорок чотири тисячі сто тридцять сім) грн. 62 коп.

У решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" (01054, м. Київ, вул. Воровського, буд. 33, ідентифікаційний код 16285602) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Індіго" (01011, м. Київ, вул. Немировича-Данченка, буд. 1, ідентифікаційний код 33831166) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 340 (одну тисячу триста сорок) грн. 00 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 25 травня 2015 року.

Повний текст рішення підписаний 2 червня 2015 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя К.І. Головіна