Рішення № 44499716, 26.05.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.2015Справа №910/8006/15-г

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»

до Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія»

про відшкодування шкоди в порядку регресу 6 473,28 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники

від позивача: Сидорук Н.В. за довіреністю № 671/18 від 12.03.2015 р.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

31.03.2015 р. Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» (відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу 6 473,28 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування» на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 346527Га/13д від 29.12.2013 р. внаслідок настання страхового випадку - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування у зв'язку з пошкодженням автомобіля «Toyota Rav4», реєстраційний номер АН 7279 ІМ, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність водія автомобіля «Mitsubishi Outlander», реєстраційний номер АН 4260 ІЕ, якого визнано винним у скоєні ДТП, застрахована Приватним акціонерним товариством «Українська охоронно-страхова компанія» на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АС/8829762), а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування матеріальної шкоди покладається на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2015 р. порушено провадження у справі № 910/8006/15-г та призначено розгляд справи на 20.04.2015 р. о 14:10 год.

09.04.2015 р. через відділ діловодства суду від позивача надійшов супровідний лист № ЛВ 6058 від 06.04.2015 р. на виконання вимог ухвали суду від 02.04.2015 р. з документами для долучення до матеріалів справи, а саме: копіями витягів з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно позивача та відповідача; копіями довідки з ЄДРПОУ, свідоцтва про реєстрацію стосовно позивача та копією витягу зі статуту позивача.

15.04.2015 р. через відділ діловодства суду у відповідь на запит суду надійшов лист Моторного (транспортного) страхового бюро № 7/2-28/10593 від 09.04.2015 р. з інформацією про страхове покриття за полісом № АС/8829762.

17.04.2015 р. через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із неможливістю представника бути присутнім в судовому засіданні, яке відбудеться 20.04.2015 р., та у зв'язку із існуванням труднощів у виконанні вимог ухвали суду від 02.04.2015 р.

В судове засідання, призначене на 20.04.2015 р., представник позивача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

В судове засідання, призначене на 20.04.2015 р., представник відповідача не з'явився, але повідомив суд про причини неявки в судове засідання, подавши 17.04.2015 р. через відділ діловодства суду клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні, призначеному на 20.04.2015 р., судом розглянуте клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, у зв'язку із неможливістю представника бути присутнім в судовому засіданні, яке відбудеться 20.04.2015 р. та у зв'язку із існуванням труднощів у виконанні вимог ухвали суду від 02.04.2015 р.

Клопотання судом задоволене.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України, розгляд справи у разі нез'явлення представників сторін в судове засідання та неподання витребуваних доказів.

Враховуючи вищезазначене, суд прийшов до висновку про неможливість вирішення справи по суті в судовому засіданні, призначеному на 20.04.2015 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.215 р. відкладено розгляд справи на 26.05.2015 р. о 12:20 год.

30.04.2015 р. через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. В якості додатків до відзиву відповідач надав суду копію полісу № АС/8829762 та копію листа № 3073 від 31.03.2015 р.

В судове засідання, призначене на 26.05.2015 р., представник позивача з'явився.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 26.05.2015 р., не з'явився, про час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 р. № 18 визначено, що у випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 26.05.2015 р. без участі представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 26.05.2015 р., надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 26.05.2015 р. у відповідності до ч. 2 ст. 85 ГПК України було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

29.12.2013 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування» (страховик) та Міненко Іриною Сергіївною (страхувальник) укладено договір № 346527Га/13д добровільного страхування наземного транспорту (надалі -договір страхування). Вигодонабувачем за зазначеним договором страхування визначено Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк», оскільки застрахований транспортний засіб знаходиться у заставі.

Згідно з договором страхування у позивача був застрахований автомобіль «Toyota Rav4», реєстраційний номер АН 7279 ІМ. Строк дії договору страхування визначений з 30.12.2013 р. до 29.12.2014 р.

01.10.2014 р. у місті Красноармійську Донецької області на вулиці Леніна відбулась дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) між транспортним засобом марки «Toyota Rav4», реєстраційний номер АН 7279 ІМ, під керуванням Міненко Ірини Сергіївни та транспортним засобом марки «Mitsubishi Outlander», реєстраційний номер АН 4260 ІЕ, яким керував Шохарев Сергій Юрійович. Наведене підтверджується відомостями № 9446033 про дорожньо-транспортну пригоду Відділу ДАІ м. Красноармійська ГУ МВС України в Донецькій області від 27.01.2015 р.

ДТП сталася в результаті порушення Шохаревим Сергієм Юрійовичем п. 10.9 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 27.10.2014 р. у справі № 235/5477/14-п, відповідно до якої Шохарева Сергія Юрійовича визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Розмір матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу - автомобіля «Toyota Rav4», реєстраційний номер АН 7279 ІМ, в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Алмаз Мотор, Лтд» № АМ11901 від 03.10.2014 р. становить 9 307,16 грн. (надалі - рахунок № АМ11901 від 03.10.2014 р.).

При здійсненні розрахунку страхового відшкодування позивачем додатково враховано коефіцієнт фізичного зносу автомобіля «Toyota Rav4», реєстраційний номер АН 7279 ІМ, що становить 1,00 % (копія розрахунку страхового відшкодування від 15.10.2014 р. наявна в матеріалах справи).

За страховим випадком (ДТП) згідно складеного страхового акту № 1/001/14/15915/VESKO29388 від 15.10.2014 р. по договору страхування, було визначено суму страхового відшкодування в розмірі 7 473,28 грн., виплата якого позивачем підтверджується платіжним дорученням № 136 284 від 16.10.2014 р.

Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України «Про страхування», або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене.

В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно (автомобіль). В п. 1.1, 1.4, 1.7 ст. 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин по страховому випадку, що настав 01.10.2014 р.) наведені визначення наступних термінів:

- страхувальники - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу;

- особи, відповідальність яких застрахована, - страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду;

- забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України (визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Стаття 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» надає визначення поняття «шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого». Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого - це шкода, пов'язана:

з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу;

з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху;

з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого;

з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди;

з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу;

з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

У відповідності до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

В спірному випадку позивачем заявлена до стягнення з відповідача сума страхового відшкодування, виплаченого позивачем на умовах договору страхування, що укладений між позивачем та страхувальником у відношенні транспортного засобу, який було пошкоджено в ДТП, з урахуванням ліміту по майну за полісом № АС/8829762. При цьому право вимоги до страховика винної особи переходить саме по розміру збитків, завданих пошкодженому автомобілю в межах фактичних витрат страховика.

Відповідачем на вимогу ухвали Господарського суду міста Києва від 03.04.2015 р. представлено договір (поліс № АС/8829762) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Матеріали справи також містять інформацію МТСБУ про страхове покриття за зазначеним полісом, надану на запит суду, та надану позивачем разом із позовною заявою.

Відповідно до полісу № АС/8829762, судом встановлено, що транспортний засіб, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача транспортному засобу, взято на страхування Приватним акціонерним товариством «Українська охоронно-страхова компанія» (відповідачем), страхувальником за даним полісом визначено Шохарева Сергія Юрійовича, ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну визначений в сумі 50 000,00 грн., строк дії даного полісу з 00:00 год. 13.11.2013 р. до 12.11.2014 р.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що Шохарев Сергій Юрійович керував автомобілем «Mitsubishi Outlander», реєстраційний номер АН 4260 ІЕ, на законних підставах.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля, застрахованого у позивача, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в межах, передбачених полісом № АС/8829762, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача, як особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Матеріалами справи, зокрема, претензією № ЛВ 6627 від 24.02.2015 р. на суму 7 473,28 підтверджено, що позивач звертався з претензією до відповідача, про що свідчить матеріали справи (копія претензії та копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення наявні в матеріалах справи).

Матеріали справи містять відзив відповідача, поданий 30.04.2015 р. через відділ діловодства суду, відповідно до якого відповідач повідомив суд про те, що позовні вимоги, викладені у позовній заяві, не визнає в повному обсязі, та просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

В основу заперечень відповідача, викладених у відзиві, покладено твердження про те, що позивач всупереч чинному законодавству ні в досудовому порядку, ні в судовому не надав лист-погодження вигодонабувача з приводу спрямування страхового відшкодування.

До того ж, позивач у позовній заяві на підтвердження розміру матеріального збитку посилається на рахунок № АМ11901 від 03.10.2014 р., який не може, на думку відповідача, вважатись належним засобом доказування, оскільки повинен відповідати вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» та Методики товарознавчої експертизи та оцінку дорожніх транспортних засобів, а тому цей документ є лише розцінками окремо взятого суб'єкту господарювання.

Крім цього, у матеріалах справи наявна первинна довідка ДАІ, яка містить інформацію про перелік пошкоджень, отриманих автомобілем «Toyota Rav4», реєстраційний номер АН 7279 ІМ, інформація якої не збігається з переліком пошкоджень, перелічених у рахунку № АМ11901 від 03.10.2014 р. Також з данного рахугку, на думку відповідача, не вбачається, що він складений для усунення пошкоджень, отриманих автомобілем «Toyota Rav4», реєстраційний номер АН 7279 ІМ, саме внаслідок ДТП, яка мала місце 01.10.2014 р. в місті Красноармійську Донецької області.

Проте, суд зауважує, що твердження відповідача є хибними та такими, що не можуть бути прийняті судом, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: 1) у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі заподіяної шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи, якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна; 2) у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Отже, зі змісту вказаних приписів Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів» вбачається, що обов'язок з визначення причин настання страхового випадку та визначення розміру збитків, завданих майну потерпілої особи, покладається на страховика, який здійснив обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу, тобто на відповідача.

У свою чергу, відсутність вказаних дій з боку відповідача не позбавляє позивача права на отримання відшкодування в межах понесених ним витрат у вигляді виплаченого страхового відшкодування.

Також з врахуванням приписів ст. ст. 993, 1191 ЦК України слід зазначити, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного майнового страхування, переходить право вимоги до страховика, який здійснив обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу, у розмірі виплаченого страхового відшкодування. Тобто визначальним моментом для звернення з такою вимогою є сам факт виплати страхового відшкодування за договором майнового страхування.

Оцінивши всі зібрані докази в сукупності, суд встановив, що висновок авто товарознавчої експертизи не може вважатися єдиним належним доказом, який би підтверджував розмір заподіяної шкоди.

Крім того, суд звертає увагу на те, що позивачем враховано коефіцієнт фізичного зносу автомобіля «Toyota Rav4», реєстраційний номер АН 7279 ІМ, при здійсненні розрахунку страхового відшкодування по договору страхування. Згідно розрахунку страхового відшкодування від 15.10.2014 р., копія якого наявна в матеріалах справи, коефіцієнт фізичного зносу становить 1,00 %.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

По матеріалам справи судом встановлено, що фактичні витрати позивача по виплаті страхового відшкодування не перевищують розміру збитку, завданого транспортному засобу, пошкодженому у ДТП, що визначений рахунком № АМ11901 від 03.10.2014 р., а з відповідача заявляється до стягнення сума збитку, підтверджена таким рахунком.

Положеннями Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (ст. 12) передбачена можливість встановлення франшизи при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, розмір якої при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

За встановлених обставин, до виплати зі страховика, яким застраховано відповідальність особи, яку визнано винною у ДТП, належить сума в розмірі 6 473,28 грн., оскільки франшиза за полісом № АА/8829762 дорівнює 1000,00 грн. (7 473,28 грн. (сума страхового відшкодування, підтверджена рахунком № АМ11901 від 03.10.2014 р., страховим актом 1/001/14/15915/VESKO29388 від 15.10.2014 р. по договору страхування та платіжним дорученням № 136 284 від 16.10.2014 р.) - 1000,00 грн. (франшиза за полісом № АС/8829762) = 6.473,28 грн.).

Станом на час розгляду справи по суті докази на підтвердження здійснення відповідачем виплати суми страхового відшкодування в сумі 6 473,28 грн. в матеріалах справи відсутні, відповідачем до суду не подані та до матеріалів справи не залучені.

За наведених обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача 6 473,28 грн. суми страхового відшкодування підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати позивача на оплату судового збору в розмірі 1827,00 грн. відповідно до положень ч. 1 ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 145; ідентифікаційний код 23734213) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8; ідентифікаційний код 20474912) 6 473,28 грн. (шість тисяч чотириста сімдесят три гривні 28 коп.) страхового відшкодування в порядку регресу, 1 827,00 грн. (одну тисячу вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.) судового збору.

3. Видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 02.06.2015 р.

Суддя Гумега О. В.