Рішення № 44499131, 26.05.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.05.15р. Справа № 904/2013/15

Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50; а/с 49027, м.Дніпропетровськ, а/с1800

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення 69407,75 грн.

Суддя Панна С.П.

Представники:

від позивача Артьомова Ю.С. - представник за довіреністю № 1145-О від 19.04.2013 року

від відповідача ОСОБА_3 - представник за довіреністю від 14.04.2015 року

від відповідача ОСОБА_4 - представник за довіреністю

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк "Приватбанк" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитом в сумі 35500,00 грн., боргу зі сплати відсотків в сумі 20607,47 грн., боргу зі сплати комісії в сумі 3490,95 грн., пені в сумі 9809,33 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору банківського обслуговування № б/н від 24.04.2013 року в частині повного та своєчасного погашення кредитної заборгованості та сплати процентів за користування кредитом.

Відповідач позов визнає лише в частині вимог 35500,00 грн. (відзив на позовну заяву від 31.03.2015 року, уточнення до відзиву на позовну заяву від 26.05.2015 року) посилаючись на те, що:

- позивачем порушено строк позовної давності щодо вимог про нарахування пені;

- розмір пені є значним по відношенню до простроченої суми боргу, та й заборгованість за кредитом та комісії за користування кредитом разом з пенею становлять майже 34000,00 грн. і практично дорівнюють сумі самого кредиту в розмірі 35500,00 грн.;

- між сторонами не підписувався письмовий договір, що суперечить ст. 1054 Цивільного кодексу України, і, відповідно, є нікчемним.

Відповідачем 26.05.2015 року заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи.

Клопотання не задовольняється господарським судом Дніпропетровської області, оскільки передбачений ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням 15-денного продовження строку закінчується 26.05.2015 року.

Ухвалою суду від 16.04.2015 року на підставі ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строк вирішення спору у справі № 904/2013/15 продовжено терміном на 15 днів, а саме до 26.05.2015 року.

Справа згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у справі оголошувались вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

24.04.2013 року між Публічним акціонерним товариством Комерційним банком "Приватбанк", як банком, та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, як клієнтом, підписано заяву про відкриття поточного рахунку та картку зі зразками підписів і відбитків печатки (а. с. 13).

Згідно вищезазначеної заяви відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг", тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування № б/н від 24.04.2013 року. Відповідач, згідно вищевказаної заяви, взяв на себе зобов'язання виконувати умови вищезазначених умов та правил надання банківських послуг.

При цьому, слід зауважити, що відповідно до статті 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.

Приписами п. 3.2.1.1.1 умов передбачено, що кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Техніко-економічне обґрунтування кредиту - фінансування поточної діяльності. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на власний вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнту (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення чи інших). Банк здійснює обслуговування ліміту клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

За умовами п. 3.2.1.1.3 умов кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди. Кредитний ліміт може бути збільшений для оплати судових витрат у порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг. Сторони погодились, що кредитний ліміт може бути збільшений для оплати судових витрат у порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг. Ліміт овердрафту встановлюється банком на кожний операційний день. У випадку зниження банком ліміту в односторонньому порядку, передбаченому даними "Умовами та правилами надання банківських послуг", клієнт зобов'язується погасити різницю між фактичною заборгованістю і сумою нового ліміту не пізніше дня, вказаного у повідомленні банку про зміну ліміту, спрямованого клієнту у будь-якій з форм, передбачених "Умовами та правилами надання банківських послуг". В іншому випадку грошове зобов'язання вважається порушеним, а зазначена різниця між фактичною заборгованістю і новою сумою ліміту вважається простроченою з дня, зазначеного у повідомленні.

Пункт 3.2.1.1.6 умов встановлює наступне: ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши угоду, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт-банк, sms-повідомлення або інших).

Проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до "Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі) (п. 3.2.1.1.8 умов).

Відповідно до п. 3.2.1.1.16 Умов при укладенні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до "Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладення договорів та угод у письмовій формі.

За змістом п. 3.2.1.2.2 умов та правил клієнт зобов'язується використовувати кредит на цілі, визначені п. 3.2.1.1.1 даних Умов, сплатити відсотки за весь час фактичного користування кредитом згідно з п. п. 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, повернути кредит у строки, встановлені п. п. 3.2.1.1.10, 3.2.1.2.3.4, 3.2.1.2.2.17, сплатити банку винагороду відповідно до п. п. 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6, 3.2.1.4.11.

Відповідно до п. 3.2.1.4.1 Умов за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилось з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця або до 25-го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилось з 21-го до кінцевого числа поточного місяця, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню, розрахунок відсотків проводиться за процентною ставкою у розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

У випадку необнулювання дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулюванню, протягом 90 днів з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню, клієнт сплачує банку за користування кредитом відсотки в розмірі 36% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулюванню. При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом в розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань (п. 3.2.1.4.1.2, п. 3.2.1.4.1.3 умов та правил).

Сплата відсотків за користування кредитом, розрахованих згідно з п.п. 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2 проводиться в порядку, зазначеному в п. 3.2.1.1.1, 3.2.1.2.1.4, 3.2.1.2.2.8; відсотки, несплачені після закінчення періоду безперервного користування кредитом, вважаються простроченими (крім випадків розірвання кредиту згідно з п. 3.2.1.2.3.4). Сплата відсотків може бути проведена клієнтом також з інших належних йому рахунків у встановленому законом порядку (п. 3.2.1.4.3 Умов та правил надання банківських послуг).

Згідно з п. 3.2.1.4.4 умов клієнт сплачує банку винагороду за використання ліміту у відповідності з п. 3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, яке існувало на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг. Банк може за своїм розсудом не стягувати зазначену комісію у разі, якщо максимальне сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній календарний місяць, не перевищувало 100 грн.

За приписами п. 3.2.1.4.5 Умов та правил клієнт сплачує банку винагороду за користування кредитом згідно п. 3.2.1.4.4. Сплата винагороди здійснюється у гривні. У випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті, винагорода оплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату визначеної в даному пункті строку. Нарахування здійснюється в дату сплати.

Цей договір, а саме - обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку клієнта, набирає чинності з моменту надання клієнтом розрахункових документів на використання ліміту у межах зазначених у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами за цим договором (п. 3.2.1.6.1 Умов та Правил).

Відповідно до довідки ПАТ КБ "Приватбанк" від 28.02.2015 року за № 08.7.0.0.0/150228120657 (а. с. 29) про розмір встановлених кредитних лімітів встановлено наступне:

24.04.2013 року - розмір ліміту 20000,00 грн.;

19.06.2013 року - розмір ліміту 23000,00 грн.;

21.06.2013 року - розмір ліміту 25000,00 грн.;

21.08.2013 року - розмір ліміту 27000,00 грн.

23.09.2013 року - розмір ліміту 34500,00 грн.;

24.12.2013 року - розмір ліміту 35500,00 грн.;

01.03.2014 року - розмір ліміту 35500,00 грн.;

02.03.2014 року - розмір ліміту 0,00 грн.;

25.04.2014 року - розмір ліміту 0,00 грн.

Як вбачається з виписки, відповідач в період з 24.04.2013 по 24.07.2014 здійснював погашення заборгованості. Однак, скориставшись кредитними коштами у загальному розмірі 35500,00 грн., відповідач у встановлений 30-денний строк не здійснив погашення дебетового сальдо в повному обсязі, що підтверджується розрахунком заборгованості та виписками по рахункам відповідача (а. с. 30-31), у зв'язку з чим та відповідно до пункту 3.2.2.2. Умов, 03.02.2014 заборгованість по кредиту в сумі 35500,00 грн. стала простроченою.

В порушення прийнятих на себе зобов'язань відповідач не повернув отримані в якості кредиту кошти; сума боргу відповідача перед позивачем з повернення кредиту за період з 03.02.2014 року склала 35500,00 грн., зі сплати відсотків за період з 18.11.2013 року до 20.02.2015 року - 20607,47 грн., зі сплати комісії за період з 01.04.2014 року до 20.02.2015 року - 3490,95 грн., які підтверджуються матеріалами справи та підлягають до стягнення.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Стаття 1049 Цивільного кодексу України встановлює, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Також, обов'язок позичальника за кредитним договором повернути кредит та сплатити проценти встановлює ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України.

Приписами п. 3.2.1.5.1 умов передбачено наступне: при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п. п. 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п. п. 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченої п. п. 3.2.1.2.2, 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6 клієнт виплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який виплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в різ реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному у п. 3.2.1.4.1.3, від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні. У випадку якщо кредит надавався в іноземній валюті, пеня сплачується у гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату сплати.

Згідно зі статтями 1 та 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За умовами договору (п. 3.2.1.5.4) нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 3.2.1.5.1, 3.2.1.5.2, 3.2.1.5.3, здійснюється протягом трьох років із дня, коли відповідне зобов'язання повинне було бути виконане клієнтом.

Відповідно до п. 3.2.1.5.7 умов терміни позовної давності щодо вимоги про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів встановлюється сторонами тривалістю у 5 років.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за період з 31.03.2014 року до 20.02.2015 року в сумі 9809,33 грн. є обґрунтованими.

Відповідачем у відзиві на позовну заяву від 31.03.2015 року викладено клопотання про зменшення розміру пені.

Клопотання обґрунтовано наступним: на даний час відповідач не працює, не займається підприємницької діяльністю, що. Крім того, відповідач є матір'ю-одиначкою, стоїть на обліку у відділі соцзахисту як одержувач допомоги одинокій матері, має на утриманні малолітню дитину - сину віком у 5 років та матір у віці 78 років, яка за віком тяжко хворіє.

На підтвердження викладених фактів відповідачем надано копію паспорту НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1, свідоцтво про народження ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, виписний епікриз з історії хвороби ОСОБА_7, 29.09.2009 року, довідку від 10.10.2014 року за № 8452 про отримання допомоги (а. с. 71-76).

Стосовно даного питання господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. В аспекті права на справедливий суд, передбаченого міжнародним договором, суд звертає увагу на наступні обставини та вважає за необхідне використати надане національним законодавством України право суду на зменшення розміру штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 551 Цивільного кодексу України, ст. 233 Господарського кодексу України та п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зменшити розмір штрафних санкцій (пені).

Враховуючи обставини справи, господарський суд вважає, що з урахуванням балансу інтересів сторін адекватним буде зменшення суми пені на 10%, тому вимога позивача про стягнення пені з відповідача підлягає задоволенню частково у сумі 8828,40 грн. (9809,33 грн. - 10%).

Доводи відповідача про відсутність між сторонами письмового договору спростовуються наступним:

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1 та 4 ст. 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ч. 1 ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 1 та ч. 2 ст. 639 Цивільного кодексу України).

Як свідчать матеріали справи, відповідач підписав заяву шляхом накладення свого електронного підпису і тим самим приєднався і погодився з умовами, викладеними в Умовах та Правилах наданні банківських послуг і Тарифами банку, що підтверджується заявою від 24.04.2013 (а. с. 13).

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ОСОБА_1 зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності й дані щодо припинення такої діяльності у вказаному реєстрі відсутні.

Судовий збір відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

При цьому суд зважає на приписи п. 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", відповідно до яких судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача без урахування зменшення неустойки.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 599, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, б. 50, код ЄДРПОУ 14360570) 35500 (тридцять п'ять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. - боргу за кредитом, 20607 (двадцять тисяч шістсот сім) грн. 47 коп. - боргу за процентами за користування кредитом, 3490 (три тисячі чотириста дев'яносто) грн. 95 коп. - боргу по комісії, 8828 (вісім тисяч вісімсот двадцять вісім) грн. 40 коп. - пені, 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено - 02.06.2015 року.

Суддя С.П.Панна