Рішення № 44499107, 27.05.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.05.15р. Справа № 904/2029/15

За позовом Kaeser Kompressoren SE, Coburg, Germany

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Коприг", м. Дніпропетровськ

про припинення порушення прав власника знаків для товарів та послуг

Суддя Крижний О.М.

Представники:

від позивача: Семещенко В.О., довіреність реєстровий № 1075 від 10.07.2014 року, представник

від відповідача: Чекодаєв Ю.В., довіреність від 29.03.2015 року, представник

СУТЬ СПОРУ:

Кезер Компрессорен СЕ звернулося до господарського суду із позовом, в якому просить заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Коприг" використовувати позначення "Kaeser" за міжнародною реєстрацією №1017027 в тому числі в мережі Інтернет, в тому числі на веб-сайті http://koprig.com.ua.

Позовні вимоги мотивовані протиправним використанням відповідачем знаку для товарів та послуг "Kaeser" за міжнародною реєстрацією №1017027 шляхом розміщення останнього в мережі Інтернет, в тому числі на веб-сайті http://koprig.com.ua.

Відповідач проти позову заперечує, у відзиві на позов зазначає, що позивачем не визначено, яким саме способом відповідач порушує право позивача на знак для товарів та послуг "Kaeser", адже відповідач законним способом набув право на здійснення продажу товарів виробництва позивача, про що відповідно зазначено на веб-сайті http://koprig.com.ua. Відповідач зазначає, що продаж товарів позивача жодним чином не зачіпає право позивача на знак для товарів та послуг "Kaeser".

Також, відповідач стверджує, що не зважаючи на той факт, що на веб-сайті http://koprig.com.ua розміщена інформація про діяльність відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Коприг" не є власником даного сайту.

Розгляд справи був відкладений з 02.04.2015 року на 15.04.2015 року, з 15.04.2015 року на 29.04.2015 року, з 29.04.2015 року на 14.05.2015 року та з 21.05.2015 року на 26.05.2015 року.

Під час розгляду справи оголошувалася перерва з 14.05.2015 року по 21.05.2015 року.

Ухвалою господарського суду від 29.04.2015 року строк розгляду спору продовжений на 15 днів.

У судовому засіданні 26.05.2014 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Kaeser Kompressoren SE належать права інтелектуальної власності на знак для товарів і послуг "Kaeser", зареєстрованого за міжнародною реєстрацією № 1017027; строк дії реєстрації - до 03.07.2019 року; торговельну марку "Kaeser" зареєстровано для товарів 06, 07, 09, 11, 16 класів та послуг 37, 41, 42 класів Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків (далі - МКТП).

Правова охорона торговельної марки "Kaeser" поширюються на територію України з 03.07.2009 року ("Kaeser").

Компанія виготовляє і розповсюджує товари, а саме компресори усіх видів, компоненти отримання, розподілу, підготовки стиснутого повітря, які вирізняються серед інших товарів торговельною маркою "Kaeser", що підтверджується Витягом з міжнародного реєстру марок станом на 03.12.2013 року.

Торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів (стаття 492 Цивільного кодексу України, далі - ЦК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 494 ЦК України набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом. Умови та порядок видачі свідоцтва встановлюються законом. Обсяг правової охорони торговельної марки визначається наведеними у свідоцтві її зображенням та переліком товарів і послуг, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 4 Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків від 14.04.1891 року (дата набуття чинності для України 25.12.1991 року) з дати реєстрації, зробленої таким чином в Міжнародному бюро відповідно до положень статей 3 та 3ter, у кожній зацікавленій Договірній країні знаку надається така сама охорона, як і у випадку, коли б він був заявлений там безпосередньо.

Отже, позивач як власник виключних майнових прав на знак для товарів і послуг "Kaeser" має право їх захищати, у тому числі шляхом звернення до господарського суду з даним позовом.

Kaeser Kompressoren SE посилається на протиправне використання Товариством з обмеженою відповідальністю "Коприг" у своїй діяльності знаку для товарів та послуг, "Kaeser" шляхом розміщення останнього в мережі Інтернет, в тому числі на веб-сайті http://koprig.com.ua.

На підтвердження наведеного факту позивач надав до суду копію протоколу огляду №77АБ6355325 від 20.02.2015 року, складений Поляковою Юлією Миколаївною (тимчасово виконуючою обов'язки нотаріуса м. Москви Російської Федерації Новопашиної Уляни Семенівни), додатком до якого приєднані копії веб-сайту http://koprig.com.ua, з яких вбачається розміщення Товариством з обмеженою відповідальністю "Коприг" знаку для товарів та послуг "Kaeser", виключне право на використання якого належить позивачу.

Відповідно до восьмого та десятого абзаців пункту 46 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" веб-сторінки з огляду на положення частини першої статті 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" є електронними документами, які не можуть бути доставлені в суд; однак вони можуть містити відомості про обставини, які мають значення для справи (наприклад, якщо вони виступають об'єктами авторського права чи суміжних прав). Відтак з урахуванням частини першої статті 32, частини першої статті 36 та припису частини першої статті 39 ГПК суд з урахуванням конкретних обставин справи не позбавлений права провести огляд та дослідження цих доказів в місці їх знаходження з фіксацією відповідних процесуальних дій у протоколі, який повинен відповідати вимогам статті 81-1 ГПК.

Роздруківки інтернет-сторінок (web-сторінок) самі по собі не можуть бути доказом у справі. Але якщо відповідні документи видані або засвідчені закладом або спеціально уповноваженою особою в межах їх компетенції за встановленою формою і скріплені офіційною печаткою на території однієї з держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав, то згідно із статтею 6 Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності від 20.03.1992 року вони мають на території України доказову силу офіційних документів.

Таким чином, огляд нотаріусом Російської Федерації інтернет-сайту зі складанням протоколу №77АБ6355325 від 20.02.2015 року в порядку забезпечення доказів, що передбачений главою ХХ Основ законодавства Російської Федерації про нотаріат, має на території України доказову силу офіційного документа.

Пунктом 2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду № 18 визначено, що будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.

Суд обґрунтовує своє рішення лише тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Подані докази не можуть бути відхилені судом з тих мотивів, що вони не передбачені процесуальним законом.

За викладено вбачається, що поданий позивачем протокол огляду №77АБ6355325 від 20.02.2015 року є належним доказом.

Також, позивач зазначає, що після виявлення протиправного використання відповідачем знаку для товарів та послуг "Kaeser", Товариству з обмеженою відповідальністю "Коприг" був надісланий лист від 30.07.2014 року з вимогою про припинення використання та видалення з веб-сайту наведеного знаку позивача.

У зв'язку з відсутністю відповіді від відповідача та продовженням використання знаку для товарів та послуг "Kaeser", позивачем додатково були направлені на адресу відповідача листи-вимоги від 27.11.2014 року та від 13.01.2015 року, докази направлення яких позивач надав до суду.

Однак, відповідач відповіді на листи не надав та продовжував використовувати знак для товарів та послуг "Kaeser", який належить позивачу.

Відповідач проти позову заперечує, у відзиві на позов зазначає, що не порушував права позивача на знак для товарів та послуг, "Kaeser", а лише продавав продукцію виробництва Kaeser Kompressoren SE, яку придбав законним способом.

Також, відповідач посилається на обставини того, що хоч веб-сайті і розміщено оголошення про продукцію Kaeser Kompressoren SE, відповідач є не власником веб-сайту http://koprig.com.ua, а лише має право на розміщення розміщення інформації на даному сайті, на підтвердження чого надав до суду копію договору № 16/01 від 16.01.2013 року, укладеного між Фізичною особою-підприємцем Єгоровим А.А. та Товариством з обмеженою відповідальністю "Коприг".

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 495 ЦК України майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку є, зокрема: право на використання торговельної марки; виключне право дозволяти використання торговельної марки; виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання.

Відповідно до ч.1 ст.20 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг": будь-яке посягання на права власника свідоцтва, передбачені статтею 16 цього Закону, в тому числі вчинення без згоди власника свідоцтва дій, що потребують його згоди, та готування до вчинення таких дій, вважається порушенням прав власника свідоцтва, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Згідно ч. 4 ст.16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг": використанням знака визнається: нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення); застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано; застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет. Знак визнається використаним, якщо його застосовано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності знака.

Свідоцтво надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди, якщо інше не передбачено цим Законом: зареєстрований знак стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг; зареєстрований знак стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги; позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг, якщо внаслідок такого використання ці позначення і знак можна сплутати; позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги, або ці позначення і знак можна сплутати (ч. 5 ст.16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг").

Згідно ч. 6 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" виключне право власника свідоцтва забороняти іншим особам використовувати без його згоди зареєстрований знак не поширюється на: здійснення будь-якого права, що виникло до дати подання заявки або, якщо було заявлено пріоритет, до дати пріоритету заявки; використання знака для товару, введеного під цим знаком в цивільний оборот власником свідоцтва чи за його згодою, за умови, що власник свідоцтва не має вагомих підстав забороняти таке використання у зв'язку з подальшим продажем товару, зокрема у разі зміни або погіршення стану товару після введення його в цивільний оборот; некомерційне використання знака; усі форми повідомлення новин і коментарів новин; добросовісне застосування ними своїх імен чи адрес.

З наведених положень законодавства вбачається, що особа має право на використання знаку для товарів та послуг без згоди власника, якщо такою особою здійснюється подальше відчуження товарів, що були введені в цивільний оборот власником свідоцтва чи за його згодою (вичерпання прав). Визначальним у даному випадку є дослідження питання правомірності введення в товару в господарський оборот, тобто правомірності придбання товару відповідачем.

У судовому засіданні 02.04.2015 року представник відповідача надав для огляду продукцію Kaeser, а саме регулювальний клапан за каталожним номером 204550.

Наданий відповідачем рахунок від 29.11.2007 року виданий Компанією S.W. Print Trading e.K. на ім'я відповідача, однак докази самої поставки, розмитнення товару тощо - відсутні. Відповідач зазначив, що придбання продукції відбулося не на підставі вказаного рахунку, а в імпортера товару, що знаходиться на території України, однак доказів такого придбання не надав.

Отже, відповідачем не доведено правомірність введення товару в цивільний оборот (придбання), а тому у даному випадку відсутнє вичерпання прав. Отже відповідач не надав доказів правомірності використання торгівельної марки.

Також, суд звертає увагу на той факт, що наявність договору № 16/01 від 16.01.2013 року, укладеного між фізичною особою-підприємцем Єгоровим А.А. та Товариством з обмеженою відповідальністю "Коприг" свідчить про те, що дії щодо використання знаку для товарів і послуг "Kaeser" на веб-сайті www.koprig.com.ua здійснені саме відповідачем, тому відповідальність покладається саме на нього.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача у розмірі 1 218,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Коприг" (49000, м.Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, буд. 16, кімн. 124, ідентифікаційний код 33718667) використовувати знак для товарів і послуг "Kaeser" за міжнародною реєстрацією №1017027 в тому числі в мережі Інтернет, в тому числі на веб-сайті www.koprig.com.ua.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Коприг" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, буд. 16, кімн. 124, ідентифікаційний код 33718667) на користь Kaeser Kompressoren SE (96450, Germany, Coburg, Carl-Kaeser-Strasse, 26) судовий збір у розмірі 1 218,00 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено - 29.05.2015 року.

Суддя О.М. Крижний