Рішення № 44499103, 27.05.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.05.15р. Справа № 904/2498/15

За позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

до Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів", м. Дніпропетровськ

про стягнення 22 133 401,20 грн.

Суддя Колісник І.І.

Представники:

від позивача: Кониченко О.О., довіреність № 63 від 01.01.2015 року, представник;

від відповідача: Бобошко О.А, довіреність № б/н від 01.04.2015 року, представник.

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство "Придніпровська залізниця" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів" 13 784 389,20 грн. пені та 8 349 012,00 грн. штрафу за загальний період з 30.10.2014 року по 06.03.2015 року.

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № ПР/Л-14436/НЮ від 08.07.2014 року в частині своєчасного виконання послуг з капітально-відновлювального ремонту пасажирських вагонів.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позову з наведених у ньому підстав.

У поданому відзиві на позов відповідач просить суд зменшити загальний розмір штрафних санкцій до 1% від заявленої позивачем суми, посилаючись на зміну низки істотних обставин, а саме: 1) стрімкий ріст курсу валют; 2) вплив обставин непереборної сили; 3) затримка фінансування замовника за виконані послуги (пп. 4 п. 10.2 договору № ПР/Л-14436/НЮ від 08.07.2014 року); 4) прострочення боржника-замовника ДП "Придніпровська залізниця" щодо сплати наданих послуг ПАТ "Дніпропетровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів" за договором № ПР/Л-14434/НЮ від 08.07.2014 року, що стало причиною неможливості виконати зобов'язання останнім за спірним договором № ПР/Л-14436/НЮ від 08.07.2014 року (ч. 4 ст. 612 Цивільного кодексу України); 5)прострочення сплати відремонтованих вагонів в період з 05 по 19 листопада 2014 року ДП "Придніпровська залізниця" за договором № ПР/Л-14436/НЮ від 08.07.2014 року.

Крім того, відповідач зазначає, що надання послуг з капітально-відновлювального ремонту вагонів типу СМВ здійснюється з використанням значної кількості імпортних комплектуючих та устаткування, а тому розрахунки відбуваються у іноземній валюті, у тому числі у доларах США. Зміна обставин у бік стрімкого та значного зростання курсу української гривні до іноземних валют не могла бути передбачена ПАТ "Дніпропетровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів", є обумовленою причинами, які знаходяться поза контролем сторін та є істотною, оскільки якби таку зміну можливо було передбачити, то договір № ПР/Л-14436/НЮ обґрунтовано було б укладено на інших умовах.

Окрім того, відповідач вказує, що значна кількість підприємств-виробників товарно-матеріальних цінностей, необхідних для виконання передбачених договором послуг, знаходиться у межах території проведення антитерористичної операції, що проводиться у Луганській, Донецькій та Харківській областях відповідно до Указу Президента України від 14.04.2014 року №405/2014 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України".

Також відповідач звертає увагу суду на положення частини першої статті 233 Господарського кодексу України відповідно до якої у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

18.05.2015 року позивачем надані додаткові пояснення із запереченнями проти клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій, оскільки відповідачем, навіть на даний час, не виконаний ремонт 12 пасажирських вагонів з 18. Точної дати виконання зобов'язань відповідач навести не може. Дане свідчить про те, що відповідач й надалі продовжує ухилятися від виконання своїх обов'язків, передбачених договором.

З приводу майнового стану сторін позивач зазначає, що з поміж іншого, на момент звернення до суду із даною заявою, у залізниці існує велика дебіторська заборгованість, яка не погашається, внаслідок чого залізницею вживаються заходи щодо її скорочення. Окрім того, через затримку ремонту вагонів залізниця потерпає від збитків, так як вагони після ремонту планувалося використовувати на прибутковому міждержавному сполученні у складі поїздів № 16 Дніпропетровськ - Москва, № 74 Кривий Ріг - Москва, які курсують щоденно. Середня вартість проїзду одного пасажира становить 1 500,00 грн. Тобто, навіть при 50% зайнятості одного вагону (26 місць), за добу залізниця втрачає 39 000,00 грн. За обставин затримки відповідачем ремонту 12-ти вагонів, сума збитків становить 468 000,00 грн. за добу. Враховуючи, що кількість днів прострочення складає понад 128, розмір збитків залізниці складає понад 59 436 000,00 грн.

18.05.2015 року представник відповідача подав клопотання про зупинення провадження у справі на час розгляду іншої справи № 904/3972/15.

При цьому посилається на те, що 30.04.2015 року він звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" про визнання недійсним пункту 8.2. договору № ПР/Л - 14436/НЮ від 08.07.2014 року на підставі якого позивач у цій справі обґрунтовує свої позовні вимоги (а.с. 173 - 174 том 1).

У порядку додаткового обгрунтування заяви про зменшення розміру штрафних санкцій 27.05.2015 року представником відповідача подано висновок Дніпропетровської торгово-промислової палати № 889/12-15 від 13.05.2015 року про істотну зміну обставин.

Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду від 25.03.2015 року з призначенням розгляду справи на 27.04.2015 року, після чого розгляд справи відкладався на 18.05.2015 року.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2015 року за клопотанням позивача розгляд спору було продовжено на 15 днів до 09.06.2015 року включно з призначенням наступного судового засідання на 27.05.2015 року.

У судовому засіданні 27.05.2015 року проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані до матеріалів справи докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

08.07.2014 року між Державним підприємством "Придніпровська залізниця" (далі - замовник, позивач) та Публічним акціонерним товариством "Дніпропетровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів" (далі - виконавець, відповідач) укладено договір № ПР/Л-14436/НЮ (далі - договір) відповідно до пункту 1.1. якого за дорученням замовника виконавець на власній території з використанням власного обладнання, запчастин та матеріалів виконує послуги з капітально-відновлювального ремонту пасажирських вагонів в умовах ВРЗ, у кількості: Лот № 4 - 18 вагонів типу СМВ (далі - послуги) та надає гарантію на відремонтовані вагони, а замовник повинен прийняти виконані послуги та здійснити оплату на умовах, передбачених договором.

Строк надання послуг (2014 рік) - протягом 85 календарних днів з моменту підписання акту приймання-передачі вагону у ремонт (зазначених у п. 3.8. договору), який оформлюється після подання заявки замовника, яка є підтвердженням готовності замовника до прийому та оплати наданих послуг з капітально-відновлювального ремонту пасажирських вагонів. Заявка подається за умови затвердженого річного фінансового плану та залученого фінансування на відповідні цілі (п. 1.3. договору).

Згідно з пунктом 3.8. договору прийняття вагонів у ремонт оформлюється актом приймання-передачі по формі ЗРУ-25 (з додатком переліку інструменту та інвентарю, які приймаються на зберігання з описом їх стану). При неповерненні або втраті інструменту та інвентарю, які приймаються на зберігання, виконавець безкоштовно укомплектовує вагон відсутнім інвентарем або інструментом. Вагони вважаються прийнятими у ремонт з моменту підписання акту приймання-передачі форми ЗРУ-25 представника виконавця та замовника. Дата підписання акту приймання-передачі ЗРУ-25 є датою початку надання послуг з КВР пасажирського вагону.

Вагони приймаються з ремонту замовником на підставі перевірок та приймально-здавальних випробувань, встановлених відповідно з вимогами технічної документації на їх ремонт і оформлюється повідомленням форми ЛВУ-36 (п. 3.13. договору).

Відповідно до пункту 3.15. договору вагони вважаються випущеними з ремонту з моменту підписання повідомлення форми ЛВУ-36, акту приймання вагона замовником та акту здавання-приймання наданих послуг, які підписуються протягом 3-х робочих днів після закінчення послуги з капітально-відновлювального ремонту.

Вартість послуг з КВР пасажирських вагонів визначається шляхом двостороннього підписання протоколу узгодження цін (Додаток до договору № 1) та не перевищує вартості, зазначеної у листі, затвердженою Укрзалізницею ціною послуги з капітально-відновлювального ремонту 1 типу вагону (Додаток до договору № 2), які є невід'ємною частиною договору (п. 5.2. договору).

Згідно з пунктом 5.3. договору сума договору складає: Лот №4 - 153 349 200,00 грн. з ПДВ, ПДВ 20% - 25 558 200,00 грн.

Відповідно до Протоколу узгодження ціни, що є додатком № 1 до договору, вартість послуги з ремонту одного вагону складає 8 519 400,00 грн. з ПДВ (а.с. 18 том 1).

Розрахунки за надані послуги здійснюються 100% безготівково грошовими коштами протягом 30 банківських днів з моменту підписання акту здавання-приймання послуги з капітально-відновлювального ремонту вагону, за наявності фінансування на відповідні цілі (п. 5.5. договору).

Договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31 грудня 2014 року (п.11.1. договору).

На виконання умов договору та відповідно до актів форми ЗРУ-25 від 04.08.2014 року позивач передав відповідачеві у ремонт 14 вагонів, а саме: 1) 04625794; 2) 04625828; 3) 04625844; 4) 04626511; 5) 04626487; 6) 04626578; 7) 04627683; 8) 04627717; 9) 04627840; 10) 04627865; 11) 04627899; 12) 04627725; 13) 04720264; 14) 04627741 (а.с. 25 - 80 том 1).

Відповідно до частини першої статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язаний прийняти та оплатити виконану роботу.

За частиною першою статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Відповідно до частини четвертої статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1. ст. 530 Цивільного кодексу України).

З урахуванням викладеного та умов пункту 1.3. договору ремонт прийнятих відповідачем за актами вагонів мав бути закінчений не пізніше 29.10.2014 року.

На порушення умов договору відповідач здійснив капітально-відновлювальний ремонт лише двох пасажирських вагонів типу СМВ та й то з порушенням строків на 41 день (станом на 06.03.2015 року), а саме:

- № 04626487 на суму 8 519 400,00 грн., у т.ч. ПДВ 1 419 900,00 грн.;

- № 04625828 на суму 8 519 400,00 грн., у т.ч. ПДВ 1 419 900,00 грн.,

що підтверджується актами здавання-приймання наданих послуг №№ 5, 6 від 10.12.2014 року (а.с. 81, 82 том 1).

Доказів виконання зобов'язань з капітально-відновлювального ремонту решти пасажирських вагонів типу СМВ (12 вагонів) у строки, визначені договором, на момент розгляду спору, відповідач не надав. За розрахунком позивача, здійсненого станом на 06.03.2015 року, прострочка у виконанні договірних зобов'язань щодо капітально-відновлювального ремонту вагонів №№ 04625794, 04625844, 04626511, 04626578, 04627683, 04627717, 04627840, 04627865, 04627899, 04627725, 04720264, 04627741 складає 128 днів.

Порушення відповідачем строків виконання договірних зобов'язань щодо капітально-відновлювального ремонту вагонів та нарахування позивачем штрафних санкцій, розмір яких відповідач вважає надмірно великим і є причиною. виникнення спору.

Згідно з частиною першою статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

За частиною першою статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з абзацом третім частини другої статті 231 Господарського кодексу України за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Пунктом 8.2. договору сторони передбачили, що за порушення строків надання послуг виконавець сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1% від вартості послуг з яких допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення, крім того за прострочення терміну надання послуг понад тридцять календарних днів виконавець додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Заявлена позивачем до стягнення пеня складає 13 784 389,20 грн., з яких:

- 698 590,80 грн. за 41 день прострочки (з 30.10.2014 року по 09.12.2014 року) капітально-відновлювального ремонту вагонів №№ 04625828, 04626487;

- 13 085 798,40 грн. за 128 днів прострочки (з 30.10.2014 року по 06.03.2015 року) капітально-відновлювального ремонту вагонів №№ 04625794, 04625844, 04626511, 04626578, 04627683, 04627717, 04627840, 04627865, 04627899, 04627725, 04720264, 04627741.

Заявлений позивачем до стягнення штраф складає 8 349 012 грн. за прострочку виконання договірних зобов'язань з капітально-відновлювального ремонту 14 спірних вагонів понад 30 календарних днів.

Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку пені та штрафу порушень не встановлено.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій до 1% від нарахованої суми суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

У зазначеній нормі Господарського процесуального кодексу України йдеться про можливість зменшення розміру саме неустойки (штрафу, пені), а тому вона не може застосовуватися у вирішенні спорів, пов'язаних з відшкодуванням сум збитків та шкоди (стаття 22, глава 82 Цивільного кодексу України).

Крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України. Якщо відповідні санкції застосовуються не у зв'язку з порушенням зобов'язання, а з інших передбачених законом підстав (наприклад, за порушення вимог конкурентного законодавства), їх розмір не може бути зменшено судом.

У резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки (п. 3.17.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року (із змін. і доп.) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Частиною першою статті 233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

У питанні щодо можливості зменшення неустойки суд вважає такими, що заслуговують на увагу наведені відповідачем доводи, підтверджені доданими до справи доказами, у тому числі й висновком Дніпропетровської торгово-промислової палати №889/12-15 від 13.05.2015 року, а саме:

1) стрімкий ріст курсу валют; 2) вплив обставин непереборної сили; 3) затримка фінансування замовника за виконані послуги (пп. 4 п. 10.2 договору № ПР/Л-14436/НЮ від 08.07.2014 року); 4) прострочення боржника-замовника ДП "Придніпровська залізниця" щодо сплати наданих послуг ПАТ "Дніпропетровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів" за договором № ПР/Л-14434/НЮ від 08.07.2014 року; 5) прострочення сплати відремонтованих вагонів в період з 05 по 19 листопада 2014 року ДП "Придніпровська залізниця" за договором № ПР/Л-14436/НЮ від 08.07.2014 року; 6) надання послуг з капітально-відновлювального ремонту вагонів типу СМВ з використанням значної кількості імпортних комплектуючих та устаткування; 7) необхідність розрахунків у іноземній валюті, у тому числі у доларах США; 8) знаходження значної кількості підприємств-виробників товарно-матеріальних цінностей, необхідних для виконання передбачених договором послуг, на території проведення антитерористичної операції (КО "Донтехгума та Компанія" (м. Донецьк), ПАТ "Гумовотехнічні вироби" (Донецька обл., м. Горлівка), ДП "Луганський патрон" (м. Луганськ), ТОВ "Майстер-Кабель Україна" (Донецька обл., м. Макіївка), ПАТ "Сталь" (м. Луганськ), ТОВ "Метінвест-Україна", м. Донецьк), ТОВ "Регіон", м. Донецьк); 9) наявність встановленого на підприємстві з липня 2014 року по травень 2015 року одноденного робочого тижня; 10) наявної станом на 24.12.2014 року заборгованості перед відповідачем з боку Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця", ДП "Південна залізниця", ДП "Донецька залізниця", ДП Придніпровська залізниця" на загальну суму 99 835 434,00 грн.; 11) збитковість відповідача за наслідками господарської діяльності за 9 місяців 2014 року на суму 64 733 000,00 грн. (а.с.103 - 164 том 1).

При цьому суд також враховує ступінь виконання відповідачем прийнятих на себе договірних зобов'язань, що підтверджується фактом часткового здійснення ремонту спірних вагонів, а також відсутність належних та допустимих доказів з боку позивача стосовно понесених ним збитків від порушення відповідачем грошових зобов'язань за договором.

Суд також оцінює спірні обставини у справі з урахуванням вимог чинного законодавства щодо порядку і основних засад як встановлення так і виконання господарсько-правових зобов'язань.

Так, згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

За частиною третьою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

За частиною третьою статті 13 Цивільного кодексу України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Таким чином, вимога щодо врахування принципів розумності та справедливості є прямою вимогою закону до договору та до реалізації законних прав за наслідками порушення однією із сторін умов договору. Зокрема, сума неустойки (штрафу, пені), яка передбачається в договорі, має бути розумною, адекватною, співрозмірною у порівнянні з характером допущеного порушення і виконувати своє основне призначення за правовою природою - забезпечення виконання договірних зобов'язань.

Разом з тим суд приймає до уваги й інтереси позивача, який так само як і відповідач є економічно важливим підприємством за сучасних умов, знаходиться у стані припинення діяльності, потребує фінансового оздоровлення та має передбачене договором право на стягнення неустойки.

Здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, суд забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

З урахуванням викладеного суд вважає за доцільне зменшити заявлений позивачем розмір пені і штрафу до 10%, що у грошовому відношенні складає 1 378 438,92 грн. пені та 834 901,20 грн. штрафу.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача повністю у сумі 73 080,00 грн.

Стосовно клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до розгляду справи № 904/3972/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів" до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" про визнання недійсним пункту 8.2. договору № ПР/Л-14436/НЮ від 08.07.2014 року, то воно задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини друга - четверта статті 35 Господарського процесуального кодексу України).

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин. Іншим судом, про який йдеться у частині першій статті 79 Господарського процесуального кодексу України, є будь-який орган, що входить до складу судової системи України згідно зі статтею 3 та частиною другою статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"; іншим судом може вважатися й інший склад суду (одноособовий чи колегіальний) в тому ж самому судовому органі, в якому працює суддя (судді), що вирішує (вирішують) питання про зупинення провадження у справі.

Господарський суд вважає, що порушення провадження у справі, предметом спору у якій є визнання пункту договору недійсним з підстав встановлення нерівноцінної санкції, що суперечить умовам Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та міжнародного законодавства в частині розумності та справедливості господарських відносин, не перешкоджає з'ясуванню обставин у справі № 904/2498/15, в якій предметом спору є стягнення пені і штрафу за несвоєчасне виконання послуг за договором № ПР/Л-14436/НЮ від 08.07.2014 року, оскільки господарський суд, встановивши, що зміст договору, пов'язаного з предметом спору, суперечить чинному законодавству, керуючись пунктом 1 частини першої статті 83 Господарського процесуального кодексу України, вправі за власною ініціативою визнати цей договір недійсним повністю або у певній частині.

У межах справи, що розглядається, суд не вбачає перешкод для самостійної оцінки доказів у сукупності з метою винесення законного і об'єктивного рішення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України № 904/925/14 від 10.07.2014 року.

Керуючись статтями 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів " (49024, м. Дніпропетровськ, вул. Універсальна, буд. 10, ідентифікаційний код 00554514) на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49602, м. Дніпропетровськ, проспект Карла Маркса, буд. 108, ідентифікаційний код 01073828) пеню у сумі 1 378 438,92 грн., штраф у сумі 834 901,20 грн., судовий збір у сумі 73 080,00 грн.

У решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 02.06.2015 року.

Суддя І.І. Колісник