Рішення № 44499079, 25.05.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.05.15р. Справа № 904/2028/15

За позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50; п/а: 49027, м. Дніпропетровськ, а/с 1800

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення 79 872,24 грн.

Суддя Панна С.П.

Представники:

від позивача Артьомова Ю.С. - представник за довіреністю № 1145-О від 19.04.2013 року

від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк "Приватбанк" звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення основного боргу за кредитом в сумі 39500,00 грн., боргу по відсоткам за користування кредитом в сумі 23204,77 грн., пені в сумі 12190,47 грн., боргу по комісії за користування кредитом в сумі 4977,00 грн., судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору банківського обслуговування № б/н від 23.02.2012 року в частині повного та своєчасного погашення кредитної заборгованості та сплати процентів за користування кредитом.

Відповідач мотивований відзив на позовну заяву не надав, в судові засідання 26.03.2015 року, 16.04.2015 року, 25.05.2015 року не з'явився.

Згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 25.05.2015 року юридичне місцезнаходження відповідача - 50083, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Ухтомського, б. 3, кв. 21, - куди судом і направлялись ухвала про порушення провадження у справі та ухвали про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 16.04.2015 року на підставі ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строк вирішення спору у справі № 904/2028/15 продовжено терміном на 15 днів, а саме до 26.05.2015 року.

Справа згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у справі оголошувались вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

23.02.2012 року між Публічним акціонерним товариством Комерційним банком "Приватбанк", як банком, та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, як клієнтом, підписано заяву про відкриття поточного рахунку та картку зі зразками підписів і відбитків печатки (а. с. 12).

Згідно вищезазначеної заяви відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг", тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування № б/н від 23.02.2012 року. Відповідач, згідно вищевказаної заяви, взяв на себе зобов'язання виконувати умови вищезазначених умов та правил надання банківських послуг.

Приписами п. 3.2.1.1.1 умов передбачено, що кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Техніко-економічне обґрунтування кредиту - фінансування поточної діяльності. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на власний вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнту (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення чи інших). Банк здійснює обслуговування ліміту клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

За умовами п. 3.2.1.1.3 умов кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди. Кредитний ліміт може бути збільшений для оплати судових витрат у порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг. Сторони погодились, що кредитний ліміт може бути збільшений для оплати судових витрат у порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг. Ліміт овердрафту встановлюється банком на кожний операційний день. У випадку зниження банком ліміту в односторонньому порядку, передбаченому даними "Умовами та правилами надання банківських послуг", клієнт зобов'язується погасити різницю між фактичною заборгованістю і сумою нового ліміту не пізніше дня, вказаного у повідомленні банку про зміну ліміту, спрямованого клієнту у будь-якій з форм, передбачених "Умовами та правилами надання банківських послуг". В іншому випадку грошове зобов'язання вважається порушеним, а зазначена різниця між фактичною заборгованістю і новою сумою ліміту вважається простроченою з дня, зазначеного у повідомленні.

Пункт 3.2.1.1.6 умов встановлює наступне: ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши угоду, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт-банк, sms-повідомлення або інших).

Проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до "Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі) (п. 3.2.1.1.8 умов).

Відповідно до п. 3.2.1.1.16 Умов при укладенні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до "Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладення договорів та угод у письмовій формі.

За змістом п. 3.2.1.2.2 умов та правил клієнт зобов'язується використовувати кредит на цілі, визначені п. 3.2.1.1.1 даних Умов, сплатити відсотки за весь час фактичного користування кредитом згідно з п. п. 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, повернути кредит у строки, встановлені п. п. 3.2.1.1.10, 3.2.1.2.3.4, 3.2.1.2.2.17, сплатити банку винагороду відповідно до п. п. 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6, 3.2.1.4.11.

Відповідно до п. 3.2.1.4.1 Умов за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилось з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця або до 25-го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилось з 21-го до кінцевого числа поточного місяця, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню, розрахунок відсотків проводиться за процентною ставкою у розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

У випадку необнулювання дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулюванню, протягом 90 днів з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню, клієнт сплачує банку за користування кредитом відсотки в розмірі 36% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулюванню. При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом в розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань (п. 3.2.1.4.1.2, п. 3.2.1.4.1.3 умов та правил).

Сплата відсотків за користування кредитом, розрахованих згідно з п.п. 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2 проводиться в порядку, зазначеному в п. 3.2.1.1.1, 3.2.1.2.1.4, 3.2.1.2.2.8; відсотки, несплачені після закінчення періоду безперервного користування кредитом, вважаються простроченими (крім випадків розірвання кредиту згідно з п. 3.2.1.2.3.4). Сплата відсотків може бути проведена клієнтом також з інших належних йому рахунків у встановленому законом порядку (п. 3.2.1.4.3 Умов та правил надання банківських послуг).

Згідно з п. 3.2.1.4.4 умов клієнт сплачує банку винагороду за використання ліміту у відповідності з п. 3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, яке існувало на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг. Банк може за своїм розсудом не стягувати зазначену комісію у разі, якщо максимальне сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній календарний місяць, не перевищувало 100 грн.

За приписами п. 3.2.1.4.5 Умов та правил клієнт сплачує банку винагороду за користування кредитом згідно п. 3.2.1.4.4. Сплата винагороди здійснюється у гривні. У випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті, винагорода оплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату визначеної в даному пункті строку. Нарахування здійснюється в дату сплати.

Відповідно до довідки ПАТ КБ "Приватбанк" від 25.02.2015 року за № 08.7.0.0.0/150225145532 (а. с. 28) про розмір встановлених кредитних лімітів встановлено наступне:

24.02.2012 року - розмір ліміту 2300,00 грн.;

05.11.2012 року - розмір ліміту 15000,00 грн.;

14.11.2012 року - розмір ліміту 30000,00 грн.;

04.02.2013 року - розмір ліміту 37500,00 грн.

04.03.2013 року - розмір ліміту 39500,00 грн.;

01.03.2014 року - розмір ліміту 39500,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем неоплачений борг за кредитом в сумі 39500,00 грн. за встановленим кредитним лімітом в розмірі 39500,00 грн., що підтверджується випискою з рахунку відповідача (а. с. 29).

В порушення прийнятих на себе зобов'язань відповідач не повернув отримані в якості кредиту кошти; сума боргу відповідача перед позивачем з повернення кредиту за період з 01.04.2014 року склала 39500,00 грн., зі сплати відсотків за період з 29.08.2013 року до 13.02.2015 року - 23204,77 грн., зі сплати комісії за період з 31.12.2013 року до 13.02.2015 року - 4977,00 грн., які підтверджуються матеріалами справи та підлягають до стягнення.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Стаття 1049 Цивільного кодексу України встановлює, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Також, обов'язок позичальника за кредитним договором повернути кредит та сплатити проценти встановлює ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України.

Приписами п. 3.2.1.5.1 умов передбачено наступне: при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п. п. 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п. п. 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченої п. п. 3.2.1.2.2, 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6 клієнт виплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який виплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в різ реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному у п. 3.2.1.4.1.3, від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні. У випадку якщо кредит надавався в іноземній валюті, пеня сплачується у гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату сплати.

За умовами договору (п. 3.2.1.5.4) нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 3.2.1.5.1, 3.2.1.5.2, 3.2.1.5.3, здійснюється протягом трьох років із дня, коли відповідне зобов'язання повинне було бути виконане клієнтом.

Відповідно до п. 3.2.1.5.7 умов терміни позовної давності щодо вимоги про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів встановлюється сторонами тривалістю у 5 років.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за період з 04.09.2013 року до 13.02.2015 року в сумі 12190,47 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому суд зважає на наступне:

Відповідно до спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 25.05.2015 року ФОП ОСОБА_1 припинила підприємницьку діяльність за власним рішенням 08.05.2015 року, тобто після порушення провадження у справі № 904/2028/15.

За змістом п. 6 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо припинено діяльність суб'єкта господарювання, який був однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Приймаючи до уваги відмінності у правоздатності, дієздатності та державній реєстрації юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців (глави 4, 5, 7 Цивільного кодексу України, зокрема, статті 25, 26, 34, 91, 92, 110, 111; Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців"), у тому числі те, що у разі припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за цією ж фізичною особою зберігається право на її повторну державну реєстрацію як підприємця; суд вважає, що припинення фізичною особою підприємницької діяльності та втрата нею статусу суб'єкта такої діяльності не призводять до втрати нею цивільної правоздатності.

З огляду на наведене судова колегія дійшла висновку про те, що ліквідація юридичної особи і припинення підприємницької діяльності фізичної особи ні за своєю правовою суттю, ані за юридичними наслідками не є тотожними подіями у розумінні п. 6 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Приписами п. 4.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що громадянин, який мав статус суб'єкта підприємницької діяльності, але на дату подання позову втратив такий статус, не може бути стороною в судовому процесі у господарському суді, якщо немає визначених законом підстав для його участі в такому процесі. Однак, у разі коли відповідна зміна статусу відбулася після порушення провадження у справі, вона не тягне за собою наслідків у вигляді зміни підвідомчості такої справи і, відповідно, - припинення провадження у ній, оскільки на час порушення господарським судом такого провадження її розгляд належав до юрисдикції цього суду. У будь-якому разі у суду немає й правових підстав для застосування при цьому положень статті 25 Господарського процесуального кодексу України та залучення до участі у справі як правонаступника фізичної особи - підприємця тієї ж таки фізичної особи, оскільки правонаступництво передбачає перехід прав та обов'язків від одного суб'єкта до іншого, а не зміну правового статусу однієї й тієї ж самої особи. У разі задоволення позову до фізичної особи, яка в процесі розгляду справи втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, резолютивна частина відповідного судового рішення, крім відомостей, передбачених частинами другою-сьомою статті 84 Господарського процесуального кодексу України, повинна містити дані, визначені в пункті 2 частини другої статті 54 цього Кодексу для фізичної особи (без зазначення її колишнього статусу суб'єкта підприємницької діяльності).

Відповідно до частини третьої статті 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Як свідчать матеріали справи, запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 внесений 08.05.2015 року, тобто станом на 11.03.2015 (порушення провадження у даній справі) ОСОБА_1 мала статус підприємця, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 25.03.2015 року (а. с. 67).

Виходячи з характеру спірних правовідносин та враховуючи, що суб'єктний склад сторін у даній справі на час порушення судом провадження у справі відповідав вимогам ст. 1 та ст. 21 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшла висновку, що фізична особа ОСОБА_1, незалежно від припинення нею діяльності суб'єкта господарювання, є відповідальною за зобов'язаннями, що виникли у спорі, а отже відсутні правові підстави для припинення провадження у даній справі згідно з приписами п. 6 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 07.11.2006 року у справі № 16-9/225-04-7490.

Судовий збір відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 599, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, п/а: 49027, м. Дніпропетровськ, а/с 1800, код ЄДРПОУ 14360570) 39500 (тридцять дев'ять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. - боргу зі сплати кредиту, 23204 (двадцять три тисячі двісті чотири) грн. 77 коп. - боргу зі сплати відсотків, 4977 (чотири тисячі дев'ятсот сімдесят сім) грн. 00 коп. - боргу зі сплати комісії, 12190 (дванадцять тисяч сто дев'яносто) грн. 47 коп. - пені, 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - судового збору, про що видати наказ.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено - 02.06.2015 року.

Суддя С.П.Панна