Ухвала суду № 44498992, 02.06.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

02 червня 2015 року Справа № 917/2348/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Іванової Л.Б. Акулової Н.В. (доповідач), Козир Т.П.розглянувши касаційну скаргу Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Перемога", с. Удовиченки, Зінківський район Полтавської областіна постановуХарківського апеляційного господарського суду від 08.04.2015 рокута рішення Господарського суду Полтавської області від 08.12.2014 рокуу справі№ 917/2348/13 господарського суду Полтавської областіза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія Докучаєвські чорноземи", м. Карлівка, Карлівський район, Полтавська областьдоПриватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Перемога", с. Удовиченки, Зінківський район Полтавської областіпростягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство "Агрофірма "Перемога" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.04.2015 року та на рішення Господарського суду Полтавської області від 08.12.2014 року у справі №917/2348/13.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України та підлягає поверненню з наступних підстав.

У касаційній скарзі Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство "Агрофірма "Перемога" просить рішення Господарського суду Полтавської області від 08.12.2014 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.04.2015 року у справі № 917/2348/13 скасувати в частині стягнення 233 860,22 грн. та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія Докучаєвські чорноземи" відмовити.

Згідно ст. 107 ГПК Ураїни сторони, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, але щодо яких суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на:

1) рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду;

2) ухвали місцевого господарського суду, зазначені в частині першій статті 106 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду.

Тобто, не допускається касаційне оскарження судових актів, які не переглядалися в касаційному порядку.

Відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України, ухвали місцевого та апеляційного господарського суду можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених частиною першою ст. 106 ГПК України. (стаття 111-13 ГПК України).

Всупереч вимог розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України, в касаційній скарзі Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Перемога" посилається на порушення судами норм розділу XIV ГПК України при винесенні ухвали від 26.12.2014 року, якою відмовлено ПОСП "Агрофірма "Перемога" у задоволенні скарги на дії та бездіяльність начальника ВДВС Зінківського РУЮ Осіпової С.М. та старшого державного виконавця ВДВС Зінківського РУЮ Житник С.І., а також ухвали від 26.12.2014 року, якою задоволено заяву ПОСП "Агрофірма "Перемога" про визнання наказу господарського Полтавської області від 10.02.2014 року по справі № 917/2348/13 таким, що не підлягає виконанню повністю.

Також скаржник зазначає, що суд першої інстанції, встановивши обставини, що у справі №917/2348/13 в ході виконання наказу господарського Полтавської області від 10.02.2014 року з ПОСП "Агрофірма "Перемога" стягнуто 62 461,25 грн. на користь ТОВ "Агропромислова компанія Докучаєвські чорноземи" в примусовому порядку ВДВС Зінківського РУЮ, додатково стягнув цю ж саму сумуу в складі оспорюваної суми 400 339,63 грн., а суд апеляційної інстанції, залишаючи рішення першої інстанції в частині стягнення 233 860,22 грн. не зазначив, до складу якої суми слід зараховувати стягнуту на користь позивача суму 62 461,25 грн.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1115 та ч. 1 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених судом фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Крім того, касаційна інстанція на підставі вже встановлених судом фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Згідно пункту 4 частини 1 статті 111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга за змістом повинна містити вимоги особи, що подала касаційну скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права судом.

В пункті 62 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 3 зазначено, що за приписом пункту 4 частини першої статті 111 ГПК у касаційній скарзі має бути зазначена суть порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права. Недодержання цієї вимоги тягне за собою повернення скарги на підставі пункту 6 частини першої статті 1113 названого Кодексу. Отже, якщо в касаційній скарзі не зазначено, порушення або неправильного застосування яких конкретно норм матеріального і/або процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій у прийнятті оскаржуваних судових рішень, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень, то касаційна скарга до розгляду не приймається і підлягає поверненню судом.

Тобто, в касаційній скарзі наводяться конкретні норми матеріального чи процесуального права з обґрунтуванням суті їх порушення чи неправильного застосування та впливу такого порушення (неправильного застосування) на прийняття рішень.

У касаційній скарзі не допускаються посилання на недоведеність обставин справи, оскільки згідно з імперативними вимогами статей 1115, 1117 ГПК України касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє рішення місцевого господарського суду чи постанову апеляційного господарського суду виключно на предмет правильності застосування господарськими судами норм матеріального і процесуального права, тобто в межах юридичної оцінки фактичних обставин справи.

Всупереч вимог, викладених у п. 4 частини першої ст. 111 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Перемога" містить лише загальні посилання на норми матеріального та процесуального права, без зазначення того, які саме норми матеріального і процесуального права було порушено чи застосовано неправильно і в чому саме полягає це порушення або неправильне застосування та ігнорування судами попередніх інстанцій судової практики при вирішенні спорів у подібних правовідносинах.

Доводи касаційної скарги Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Перемога" зводяться до намагань повторного перегляду справи в повному обсязі та вирішення питань про додаткову перевірку доказів, перевагу одних доказів над іншими та їх достовірність і стосуються виключно питань, пов'язаних з установленням обставин справи та оцінкою доказів у ній, тобто питань, розгляд та вирішення яких з урахуванням наведених приписів статті 1117 Господарського процесуального кодексу України перебувають поза межами перегляду справи в касаційній інстанції.

Пунктом 6 частини першої ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України та підлягає поверненню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 86, 111, п. 6 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Перемога" (с. Удовиченки, Зінківський район Полтавської області) на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.04.2015 року та на рішення Господарського суду Полтавської області від 08.12.2014 року у справі №917/2348/13 повернути скаржнику (з доданими до неї документами).

2. Справу №917/2348/13 повернути до господарського суду Полтавської області.

Головуючий суддя Л.Б. Іванова

Судді: Н.В. Акулова

Т.П. Козир