Постанова № 44498907, 28.05.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2015 року Справа № 910/22832/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддів:Є.Борденюк І.Вовка, Б. Грекарозглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуПриватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" на постановувід 23.03.2015Київського апеляційного господарського судуу справі№ 910/22832/14за позовомПриватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА"доПриватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС"провідшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 17 055,26 грн,у судове засідання прибув представниквідповідачаНіколаєв В.В. (дов. № ГО-14/173 від 30.09.2014), заслухавши суддю-доповідача - Є. Борденюк, пояснення представника відповідача та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" звернулось до господарського суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" про стягнення 17 055,26 грн виплаченого позивачем страхового відшкодування за договором добровільного страхування майна.

Відповідач проти позову заперечує, зазначаючи про те, що позивачем не правильно визначений розмір страхового відшкодування, а саме без урахування коефіцієнту фізичного зносу застрахованого позивачем автомобіля.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.01.2015 (суддя А. Селівон), залишеним без зміни постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.03.2015 (колегія суддів: Л. Зубець, А. Мартюк, М. Новіков), позов задоволений у повному обсязі.

Судові рішення мотивовані наступним.

27.12.2011 між позивачем, як страховиком, та ТОВ "Метінвест Холдинг", як страхувальником, укладений договір страхування транспортного засобу СТД № 2984976 (далі - Договір страхування), за умовами якого (п.1.1) предметом договору є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом - автомобілем марки "Skoda Super В", державний номер АН0763ВН, 2006 року випуску.

У пункті 2.6 Договору страхування наведений перелік страхових ризиків, згідно з п.2.6.1 якого до страхових ризиків віднесено дорожньо-транспортну пригоду (далі - ДТП).

Згідно з додатком №1 до Договору страхування розмір страхової суми за застрахованим позивачем автомобілем марки "Skoda Super В", державний номер АН0763ВН, становить 120 750,00 грн, умовна франшиза - 500,00 грн.

07.02.2012 по вул. Світлогірській у м. Кривому Розі сталась дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобіля марки "Skoda Super В", державний номер АН0763ВН, 2006 року випуску, під керуванням Гончаренка А.І., та автомобіля марки ГАЗ 3302 (державний номер 41591АЕ), яким керував Заєць Р.В.

Відповідно до постанови Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 07.03.2012 у справі №420/678/12 ДТП сталось у результаті порушення водієм Зайцем Р.В. вимог п.п.12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення. Внаслідок ДТП зазнав пошкоджень автомобіль марки "Skoda Super В".

19.03.2012 потерпіла особа - страхувальник звернувся до позивача, як страховика, із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.

Відповідно до звіту №Д11/03/12 від 07.03.2013 та калькуляції вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу марки "Skoda Super В", державний номер АН0763ВН, складає 58 997,04 грн.

Згідно з рахунком № 0413/1 від 13.04.2012 та актом виконаних робіт №0413/1-1 від 13.04.2012 вартість відновлювального ремонту автомобіля марки "Skoda Super В", державний номер АН0763ВН, становить 53 013,12 грн.

Відповідно до страхового акту № 2321 від 07.05.2012 позивач визнав ДТП, яка сталась 07.02.2012, страховим випадком та здійснив виплату страхового відшкодування у загальній сумі 53 013,12 грн на користь страхувальника, що підтверджується платіжними дорученнями №4095 від 08.05.2012, №4049 від 10.05.2012 та №4022 від 11.05.2012.

Згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/3372163 відповідачем застрахований транспортний засіб, яким було спричинене ДТП, внаслідок чого нанесено шкоду транспортному засобу, застрахованому у позивача.

А тому, позивач звернувся до відповідача із заявою №731-17И від 21.03.2013 про виплату страхового відшкодування у порядку регресу в сумі 53 013,12 грн.

Відповідач здійснив виплату страхового відшкодування частково, а саме у сумі 32 944,74 грн, що і стало підставою для звернення до суду з позовом про стягнення невиплаченої частини коштів.

Встановивши наведені вище обставини, суди попередніх інстанцій зазначили наступне.

Пунктом 37.4 ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачене право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Відповідно до ч.1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Зважаючи на те, що цивільно-правова відповідальність у частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації транспортного засобу ГАЗ 3302, державний номер 41591АЕ, застрахована у відповідача на підставі укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АА/3372163), саме відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля марки "Skoda Super В", державний номер АН0763ВН, відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів". У межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс № АА/3372163), до позивача, як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування транспортного засобу СТД № 2984976 від 27.12.2011, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до особи, відповідальної за завдані збитки.

За полісом відповідача щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/3372163 франшиза становить 0 грн, а ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну третіх осіб, становить 50 000,00 грн.

Визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, слід виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

У п.4.2.1 Договору страхування передбачено, що при розрахунку суми матеріального збитку не враховується знос належних до заміни деталей та частин транспортного засобу.

Позивач виплатив своєму страхувальнику 53 013,12 грн страхового відшкодування без урахування зносу транспортного засобу.

Здійснення позивачем виплати страхового відшкодування в сумі 53 013,12 грн без врахування зносу транспортного засобу своєму страхувальнику не суперечить вимогам ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", оскільки названий Закон не поширюється на правовідносини, які виникли за Договором страхування транспортного засобу СТД №2984976 від 27.12.2011. Водночас, Закон України "Про страхування" відповідних застережень не містить.

Правовідносини, які виникли між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Метінвест Холдинг" на підставі укладеного між ними Договору страхування відносяться до добровільного страхування. Тобто, при визначенні розміру страхового відшкодування, яке підлягає виплаті страхувальнику, позивач не повинен був керуватися нормами Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів", з урахуванням укладеного між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ментінвест Холдинг" договору добровільного страхування.

Таким чином, оскільки позивач набув право зворотної вимоги до відповідача, а останній відмовився в добровільному порядку перерахувати позивачу в порядку регресу частину страхового відшкодування у розмірі 17 055,26 грн (50 000 - 32 944,74 = 17 055,26), позовні вимоги слід визнати обґрунтованими.

З огляду на зазначене, місцевим господарським судом, з висновками якого погодився апеляційний господарський суд, позов задоволений.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, відповідач посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій при ухвалені оскаржуваних судових рішень норм права, просить рішення та постанову скасувати і прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Предметом позову є різниця між сумою коштів, витраченою на відновлення пошкодженого транспортного засобу без урахування зносу замінених під час такого відновлення деталей, та розрахованою відповідачем сумою коштів, необхідної на відновлення пошкодженого транспортного засобу з урахуванням зносу замінених деталей.

Задоволення судами позовних вимог засноване на висновку про те, що позивачем здійснене страхове відшкодування потерпілій особі відповідно до п. 4.2.1 Договору про страхування, яким визначено, що при розрахунку суми матеріального збитку не враховується знос належних до заміни деталей та частин транспортного засобу, та Закону України "Про страхування", який не містить положень про врахуванням зносу деталей при здійсненні страхових виплат, і, відшкодувавши потерпілій особі відповідну суму коштів, позивач набув право на стягнення такої суми з відповідача.

Висновок судів попередніх інстанцій про відповідність розміру страхового відшкодування, здійсненого позивачем потерпілій особі, тому обсягу відповідальності страховика, який встановлений Законом України "Про страхування", Договором страхування, та який не передбачає врахування зносу замінених під час відновлення майна деталей, є правомірним.

Однак, такий висновок судами попередніх інстанцій помилково визначений підставою для задоволення позовних вимог.

Так, відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Тобто, обсяг відповідальності страховика цивільно-правової відповідальності визначений законом таким, що розраховується з урахуванням зносу деталей, замінених у процесі відновлення транспортного засобу.

Враховуючи вказане, у задоволені позовної вимоги про стягнення зі страховика цивільно-правової відповідальності коштів, що в силу положень закону останній відшкодовувати не зобов'язаний, слід відмовити.

При цьому, обмеження законом обсягу відповідальності страховика цивільно-правової відповідальності не позбавляє права особу, яка здійснила страхове відшкодування відповідно до договору добровільного страхування майна, звернутись із позовом до винної особи про відшкодування здійснених на відновлення пошкодженого майна витрат в частині, яку у відповідності до законодавства страховик цивільно-правової відповідальності відшкодовувати не зобов'язаний.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 14.01.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.03.2015 у справі № 910/22832/14 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" 913,50 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги та 913,50 грн - за подання касаційної скарги.

Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

Судді: Є. Борденюк

І. Вовк

Б. Грек