Ухвала суду № 44498852, 28.05.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 364/247/15 Головуючий у І інстанції Яковенко О.М.Провадження № 22-ц/780/2548/15 Доповідач у 2 інстанції Білоконь О. В.Категорія 46 28.05.2015

УХВАЛА

Іменем України

28 травня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі :

головуючого судді - Білоконь О.В.,

суддів: Гуль В.В., Савченка С.І.,

при секретарі Химинець Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Володарського районного суду Київської області від 25 лютого 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю та скасування державної реєстрації земельної ділянки ,-

встановила:

Ухвалою судді від 25 лютого 2015 року відкрито провадження у зазначеній справі.

Не погоджуючись з даною ухвалою, відповідач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу судді, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме правил підсудності.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали судді першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відкриваючи провадження у справі, суддя суду першої інстанції керувався ст. 122 ЦПК України та виходив з того, що позовна заява відповідає вимогам ст. ст. 119-120 ЦПК України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Як встановлено судом першої інстанції позивач по справі звернувся до суду із позовом про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю та скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Позов мотивувала тим, що під час реєстрації права власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Володарської селищної ради, вона дізналась про перетин вказаної ділянки з ділянкою відповідача по справі.

Таким чином предметом спору у вказаній цивільній справі є права та обов'язки сторін щодо нерухомого майна - земельної ділянки, яка знаходиться на території Володарського району Київської області, тому провадження відкрито Володарським районним судом Київської області з дотриманням норм процесуального законодавства, що визначає правила підсудності.

Відповідно до постанови № 3 Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає вказану ухвалу суду законною та обґрунтованою, а доводи апелянта про необхідність застосування судом першої інстанції вимог ч.1 ст.109 ЦПК України є безпідставними.

Згідно ч.1 п.1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 313 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Володарського районного суду Київської області від 25 лютого 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді