Постанова № 4449523, 20.08.2009, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2009 року Справа 2а-4389/09/1370

10 год. 10 хв. м.Львів, вул.Чоловського, 2, зал №8

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М. при секретарі Самборській Ю.М. за участю за участю представників позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2 розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом відкритого акціонерного товариства „Львівобленерго” до державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області про визнання протиправними та скасування рішення інспекції № 170 від 26.06.2009 р. та припису інспекції №124 від 23.06.2009 р.

ВСТАНОВИВ:

ВАТ «Львівобленерго» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області про визнання протиправними та скасування № 170 від 26.06.2009 р. та припису №124 від 23.06.2009 р.

В судовому засіданні представник позивача підтримав зазначені позовні вимоги та надав додаткові пояснення, просить позов задовольнити повністю. В обґрунтування позовних вимог покликається зокрема на те, що оспорювані рішення та припис прийняті відповідачем на підставі необґрунтованих висновків про порушення позивачем правил застосування тарифів на електроенергію, що призвело до завищення плати за спожиту електроенергію на потреби зовнішнього освітлення населених пунктів без наявності диференційованого лічильника по Пустомитівському районі за період липень 2008р. - травень 2009р. у сумі 44787,52 грн. Проте ВАТ «Львівобленерго» вважає, що діяло відповідно до вимог «Правил користування електричною енергією» та «Порядку диференціювання за годинами доби тарифів на електричну енергію, яка використовується для зовнішнього освітлення населених пунктів». Оскільки у споживачів були відсутні прилади диференційованого обліку електричної енергії, яка споживалася на зовнішнє освітлення (освітлення вулиць), позивачем правомірно застосовано роздрібний тариф на використану такими споживачами електричну енергію. Тому вважає, що рішення та припис Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області винесені з порушенням норм чинного законодавства, є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Представник відповідача у судовому засіданні просив в задоволенні позову відмовити з підстав і мотивів, викладених в письмових запереченнях. Зокрема, зазначив, що в Порядку диференціювання за годинами доби тарифів на електричну енергію, яка використовується для зовнішнього освітлення населених пунктів міститься загальна норма щодо обліку електричної енергії, спожитої на потреби зовнішнього освітлення та не встановлено жодних обмежень щодо застосування коефіцієнта 0,25 у межах зон доби. Тому в позивача підстав для застосування роздрібного тарифу (без понижуючого коефіцієнта) не було. Вважає, що рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін та припис прийняті відповідно норм чинного законодавства.

На запитання суду представники сторін повідомили, що надали всі наявні докази на підтвердження їх вимог та заперечень, інших надати не бажають.

Розглянув матеріали адміністративної справи, заслухав пояснення представників сторін, повно, всебічно та об'єктивно дослідив наявні у справі докази, оцінив їх в сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю з огляду на наступне.

Державною інспекцією з контролю за цінами у Львівській області було проведено планову перевірку структурного підрозділу ВАТ «Львівобленерго» - Пустомитівського РЕМ - з питань правильності формування та застосування тарифів на електроенергію та дотримання вимог чинного законодавства з питань ціноутворення при наданні технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єктів, про що складено акт № 000373 від 22.06.2009 р.

Перевіркою виявлено порушення порядку застосування тарифів на електроенергію, що призвело до завищення плати за спожиту електроенергію на потреби освітлення вулиць без наявності диференційованого лічильника та одержання необґрунтованої виручки за період з липня 2008 року по травень 2009 року в розмірі 44787,52 грн., чим порушено вимоги розпорядження КМУ від 20.10.2004 р. № 761-р та постанови НКРЕ № 1030 від 22.10.2004 р. Нарахування плати Пустомитівським РЕМ за вуличне освітлення населених пунктів Пустомитівського району без наявності диференційованого лічильника здійснюється за тарифом 2-го класу без застосування понижуючого коефіцієнта.

За результатами проведеної перевірки на підставі акту Державною інспекцією з контролю за цінами у Львівській області прийнято:

•  припис № 124 від 23.06.2009 р. щодо усунення порушень державної дисципліни цін;

•  рішення № 170 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін шляхом вилучення у ВАТ «Львівобленерго» в дохід Держбюджету м. Львова 134362,56 грн. (на підставі ст.14 Закону України “Про ціни і ціноутворення”).

ВАТ «Львівобленерго» не погоджується з прийнятим рішенням № 170 та приписом № 124, що стало підставою для їх оскарження в судовому порядку.

Відповідно до Порядку диференціювання за годинами доби тарифів на електричну енергію, яка використовується для зовнішнього освітлення населених пунктів, затвердженого постановою НКРЕ № 1030 від 22.10.2004 р. (далі - Порядок), розрахунки за електричну енергію, яка відпускається на потреби зовнішнього освітлення, здійснюється за єдиним роздрібним тарифом відповідного класу напруги із застосуванням коефіцієнта 0,25 у межах зон доби, а в інші години доби застосовується роздрібний тариф.

Оцінюючи оскаржувані рішення та припис на предмет їх протиправності суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 2 «Порядку диференціювання за годинами доби тарифів на електроенергію, яка використовується для зовнішнього освітлення населених пунктів», затвердженого постановою НКРЕ від 22.10.2004р. №1030, для визначення обсягів електричної енергії, спожитої на потреби зовнішнього освітлення населених пунктів, мають використовуватися окремі прилади диференційованого обліку електричної енергії, віднесені до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки, допущені до застосування в Україні.

Як вбачається з наведеного, розрахунок за електричну енергію в різні часові проміжки доби за різними тарифами можливий за умови застосування приладів диференційованого обліку електричної енергії.

Тому за відсутності у споживача приладів диференційованого обліку електричної енергії «Порядок диференціювання за годинами доби тарифів на електроенергію, яка використовується для зовнішнього освітлення населених пунктів» та тарифи на зовнішнє освітлення згідно цього Порядку не застосовуються. Весь обсяг електричної енергії, спожитої на зовнішнє освітлення (освітлення вулиць), оплачується за роздрібним тарифом (без понижуючого коефіцієнту).

Суд також констатує, що сторонами визнано факт відсутності у споживачів, до яких застосовано тарифи на спожиту електроенергію без понижуючого коефіцієнту, приладів диференційованого обліку електричної енергії на зовнішнє освітлення.

Відповідно п. 3.25 «Правил користування електричною енергією», затверджених постановою НКРЕ №28 від 31.07.1996р. (в редакції постанови від 17.10.2005р. №910), споживачі, які бажають здійснювати розрахунок за спожиту електричну енергію за тарифами, диференційованими за періодами часу, в тому числі за годинами доби, мають забезпечити облік електричної енергії для власного споживання відповідними засобами диференційного (погодинного) обліку електричної енергії. Отже, праву споживача, який бажає здійснювати розрахунок за спожиту електричну енергію за тарифами, диференційованими за періодами часу, в тому числі за годинами доби, кореспондує його (споживача) обов'язок забезпечити облік електричної енергії для власного споживання відповідними засобами диференційного (погодинного) обліку електричної енергії.

З урахуванням викладено висновок відповідача про те, що в згадуваному вище п. 2 Порядку міститься загальна норма щодо обліку електричної енергії, спожитої на потреби зовнішнього освітлення та не встановлено жодних обмежень щодо застосування коефіцієнта 0,25 у межах зон доби, а тому понижуючий коефіцієнт 0,25 повинен застосовуватись незалежно від наявності у споживача приладу диференційованого обліку електричної енергії не відповідає дійсності.

Вищенаведені висновки суду щодо встановлених фактичних обставин справи, характеру спірних правовідносин, а також що тлумачення та застосування до них норм права додатково підтверджуються таким.

1). Згідно ст.11 Закону України "Про електроенергетику" від 16.10.1997, № 575/97-ВР державне регулювання діяльності в електроенергетиці провадиться шляхом надання ліцензій на здійснення окремих видів діяльності в електроенергетиці, формування тарифної політики, встановлення порядку здійснення контролю за діяльністю суб'єктів електроенергетики, інших учасників оптового ринку електричної енергії та відповідальності за порушення ними умов і правил здійснення діяльності на оптовому ринку електричної енергії. Органом державного регулювання діяльності в електроенергетиці є Національна комісія регулювання електроенергетики України. Національна комісія регулювання електроенергетики України регулює діяльність суб'єктів природних монополій у сфері електроенергетики та господарюючих суб'єктів, які діють на суміжних ринках, а також виконує інші функції відповідно до законодавства. Основні завдання Національної комісії регулювання електроенергетики України визначені ч.1 ст.12 цього ж Закону № 575/97-ВР і такими, зокрема, є: державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій в електроенергетиці; сприяння конкуренції у сфері виробництва та постачання електричної енергії; забезпечення проведення цінової та тарифної політики в електроенергетиці.

Положенням про Національну комісію регулювання електроенергетики України, затвердженим Указом Президента від 21.04.1998 р., визначено, що НКРЕ відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, розробляє і затверджує обов'язкові для виконання нормативні акти з питань, що належать до її компетенції, розробляє та вносить у встановленому порядку пропозиції щодо вдосконалення законодавства, дає висновки на проекти законів та інших нормативно-правових актів тощо. З урахуванням наведеного суд вважає обґрунтованим посилання позивача на листи та роз'яснення Національної комісії регулювання електроенергетики України. Зокрема, НКРЕ України в листі від 29.09.2005 р. № 03-39-09/4547 надала роз'яснила, що ліцензіат з постачання за регульованим тарифом має право одержувати від споживачів, яким він постачає електроенергію, плату за єдиним роздрібними тарифами, кожний з яких встановлюється НКРЕ як середньозважена між всіма ліцензіатами величина розрахункових роздрібних тарифів за класом напруги, розрахованими кожним ліцензіатом на базі роздрібних тарифів на електричну енергію. Одночасно тариф на зовнішнє освітлення населених пунктів застосовується відповідно до постанови НКРЕ № 1030 від 22.10.2004 р. «Про порядку диференціювання за годинами доби тарифів на електричну енергію, яка використовується для зовнішнього освітлення населених пунктів». Але умовою застосування тарифу на зовнішнє освітлення населених пунктів відповідно до цього Порядку є використання для визначення обсягів електричної енергії, спожитої на потреби зовнішнього освітлення населених пунктів, окремих приладів диференційованого обліку електричної енергії ,що віднесені до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки та допущені до застосування в Україні.

2). Відповідно до п.3.4 «Умов та правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом» (затв. постановою НКРЕ № 15/1 від 13.06.1996 р. та зареєстровані в Мін'юсті України від 08.08.1996 р. за № 433/1458), ліцензіат (яким є і ВАТ «Львівобленерго») повинен діяти згідно із законодавством України та іншими нормативними документами; дотримуватись актів законодавства та нормативних документів.

24 квітня 2009 року НКРЕ на виконання покладених на нього повноважень було проведено планову перевірку ВАТ «Львівобленерго» з питань додержання ліцензіатом законодавства про електроенергетику та Ліцензійних умов за період 2008 року. НКРЕ не виявлено жодних порушень позивачем у справі постанови НКРЕ № 1030 від 22.10.2004 р., що підтверджується відповідним актом №12-е від 24.04.2009 р. Недотримання позивачем вимог постанов НКРЕ, в т.ч. і постанови НКРЕ № 1030 вважалось би порушенням вище вказаних Умов та Правил, за що НКРЕ вправі накласти відповідні санкції. Тому висновки акту перевірки позивача НКРЕ від 24.04.2009 р. додатково підтверджують відсутність порушень ВАТ «Львівобленерго» вимог постанови НКРЕ № 1030 в частині застосування тарифів на електроенергію.

3). Відповідно до п.4 постанови НКРЕ № 1030 передбачена компенсація втрат від постачання електроенергії для зовнішнього освітлення за диференційованими тарифами, що відшкодовується ліцензіату з постачання електроенергії за регульованим тарифом згідно встановленого НКРЕ порядку. Відповідно до п. 3 «Порядку надання ліцензіатам з постачання електричної енергії за регульованим тарифом компенсації втрат від здійснення постачання електроенергії, яка використовується для зовнішнього освітлення населених пунктів», затверджений постановою НКРЕ № 198 від 21.02.2008 р., компенсація втрат від застосування пільгового тарифу на електроенергію для зовнішнього освітлення, згідно постанови НКРЕ № 1030 - єдиного роздрібного тарифу відповідного класу напруги із застосуванням коефіцієнта 0,25, здійснюється згідно рішення НКРЕ за умови підтвердження електропостачальником обсягу спожитої електричної енергії на потреби зовнішнього освітлення згідно показами приладів диференційованого обліку електричної енергії споживачів. З наведеного вбачається, що у ВАТ «Львівобленерго» не мало б жодних підстав не застосовувати пільговий тариф на зовнішнє освітлення (із застосуванням коефіцієнту 0,25) по відношенню до споживачів, які мають приладів диференційованого обліку, оскільки позивач отримав би від держави компенсацію втрат від застосування такого пільгового тарифу. Проте застосування позивачем пільгового тарифу (із коефіцієнтом 0,25) по відношенню до споживачів, які не мають приладів диференційованого обліку електроенергії на зовнішнє освітлення мало б наслідком відсутність права на компенсацію втрат від застосування такого тарифу.

Враховуючи вищенаведене, ВАТ «Львівобленерго» правомірно нарахувало плату за електричну енергію, спожиту на зовнішнє освітлення за єдиним роздрібним тарифом споживачам, у яких облік електроенергії для зовнішнього освітлення не був забезпечений приладами диференційованого обліку електроенергії.

Відповідно до ст.14 Закону України “Про ціни і ціноутворення” від 3 грудня 1990 року № 507-XII (із змінами), вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню в доход бюджету, крім того стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Відповідно до п. 1.4 “Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами”, затвердженої спільним наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України та Міністерства фінансів України від 03.12.2001р. №298/519 (зареєстрована у Міністерстві юстиції України 18.12.2001р. за № 1047/6238) підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства.

Згідно із ч. 4 ст.70 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно із вимогами ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач не надав суду належних та допустимих доказів правомірності прийняття рішення № 170 від 26.06.2009 року про застосування економічних санкцій за порушення позивачем державної дисципліни цін та припису № 124 від 23.06.2009 року. Факт порушення ВАТ «Львівобленерго» державної дисципліни цін внаслідок завищення тарифів і їх неправильного застосування та отримання за період з липня 2008 р. по травень 2009 р. необґрунтованої виручки у сумі 44787,52 грн. не підтвердився в ході з'ясування фактичних обставин справи та перевірки їх доказами. Тому у Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області були відсутні правові підстави для винесення оскаржуваного рішення № 170 від 26.06.2009 року і припису № 124 від 23.06.2009 року; перелічені правові акти індивідуальної дії є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 2, 3, 11, 50, 70, 71, 72, 86, 94, 98, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області №170 від 26.06.2009 р. та припис Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області №124 від 23.06.2009р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства «Львівобленерго» (м. Львів, вул. Козельницька, 3; ідент. код 00131587) - 3 (три) гривні 40 коп. сплаченого судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Москаль Р.М.

Повний текст постанови виготовлено 21 серпня 2009 року.