Ухвала суду № 44494454, 28.05.2015, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 750/10967/14 Провадження № 22-ц/795/692/2015 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції -Литвиненко І. В. Доповідач - Бечко Є. М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2015 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіБечка Є.М.,суддів:Горобець Т.В., Острянського В.І.,при секретарі:Покладові Д.В., Мартиновій А.В.,за участю:ОСОБА_6, представника позивача ОСОБА_7

розглянувши цивільну справу за апеляційною ОСОБА_6 на рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 25 лютого 2015 року у справі за позовом Управління державної служби охорони при УМВС України в Чернігівській області до ОСОБА_6 про стягнення витрат за навчання,

третя особа - Рівненське вище професійне училище Департаменту Державної служби охорони при УМВС України,

в с т а н о в и в:

Рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від 25 лютого 2015 року задоволено частково позов управління державної служби охорони при УМВС України в Чернігівській області, стягнуто з ОСОБА_6 на користь позивача витрати на навчання в сумі 13674 грн. 07 коп.

Не погоджуючись з даним рішенням ОСОБА_6 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильність рішення, просив його скасувати в повному обсязі та постановити нове рішення, яким відмовити в заявленому до нього позові.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що ОСОБА_6 не звільнявся від відповідача, а на підставі наказу №281 о/с від 05 серпня 2014 року відряджений у розпорядження УМВС в Чернігівській області, що є фактично його відрядженням до іншої структури МВС та є його продовженням роботи в міліції без звільнення.

Апелянт зазначає, що за умовами п.1.2. договору він повинен навчальному закладу 11659 грн. 62 коп., а забезпечення при навчанні, відповідно до розділу 3 договору є обов'язком навчального закладу.

Апелянт звертає увагу, що жодного документу, в якому б йшлося про інші суми, або додатку до договору, він не підписував і про інші умови не домовлявся зі сторонами і не знав про них.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Статтями 213, 214 ЦПК України передбачено, що рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону ухвалене судове рішення відповідає.

Відповідно до вимог ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи частково позовні вимоги управління державної служби охорони при УМВС України в Чернігівській області, суд першої інстанції виходив з того, що пунктом 2.4. Договору №1631 від 28 листопада 2012 року передбачено обов'язок кандидата компенсувати в повному обсязі витрати, які здійснив підрозділ на його навчання і в разі переходу до інших підрозділів органів внутрішніх справ до закінчення строку, визначеного договором, що ОСОБА_6 перейшов на службу до іншого підрозділу органів внутрішніх справ, тобто у нього виник обов'язок відшкодувати витрати на навчання та оскільки ОСОБА_6 перебував з 14 січня 2013 року по 02 лютого 2013 року у короткостроковій відпустці, кошти у сумі 1959 грн. третя особа повинна була повернути позивачу та стягнув кошти за винятком даної суми.

Колегія суддів апеляційного, погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно з ст.627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За змістом ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 28 листопада 2012 року між Управлінням ДСО при УМВС України в Чернігівській області, відповідачем ОСОБА_6 та Рівненським вищим професійним училищем ДДСО при МВС України було укладено договір на навчання №1631, відповідно до умов якого навчальний заклад взяв на себе зобов'язання за рахунок коштів Підрозділу здійснити підготовку кандидата ОСОБА_6 за програмою первинної професійної підготовки кандидатів в ОВС на посади рядового і молодшого навчальницького складу підрозділів ДСО з наданням професії 5169 «Охоронник» і кваліфікацією «Охоронник» ІІІ розряду для служби в УДСО при УМВС України в Чернігівській області. Загальна вартість освітньої послуги становить 11659 грн. 62 коп. (а.с.5-6).

Відповідно до п.1.2. вказаного договору Управління Державної служби охорони при УМВС України зобов'язане перерахувати Рівненському вищому професійному училищу ДДСО при МВС України кошти на навчання в розмірі 11659 грн. 62 коп. на протязі трьох діб після надходження платіжної вимоги.

Згідно п.2.3 даного договору ОСОБА_6 зобов'язаний прибути після навчального закладу на службу в УДСО при УМВС України в Чернігівській області 14 березня 2013 року і відпрацювати в ньому не менше 3-х років.

Пунктом 2.4 Договору передбачено, що у разі неприбуття Кандидата за призначенням, або при його відмові стати до роботи відповідно до укладеного договору, у випадку відрахування з Навчального закладу або звільнення за негативними мотивами чи звільнення за власним бажанням до закінчення визначеного договором строку, переходу до інших підрозділів органів внутрішніх справ до закінчення строку визначеного договором, Кандидат зобов'язаний компенсувати всі витрати в повному обсязі, які здійснив підрозділ у зв'язку з виплатою грошового забезпечення за час навчання, проведення навчання та його утримання у Навчальному закладі у встановленому порядку.

Згідно п.2.5. договору компенсація вказаних сум проводиться у встановленому законодавством порядку, шляхом добровільного внесення сум в касу Управління Державної служби охорони при УМВС України в Чернігівській області, або стягненням в судовому порядку.

Наказом УДСО при УМВС України в Чернігівській області від 18 березня 2013 року № 85 о/с ОСОБА_6 призначено міліціонером взводу з охорони об'єктів окремої роти міліції УДСО при УМВС України в Чернігівській області (а.с.7).

Наказом від 05 серпня 2014 року №281 о/с ОСОБА_6 було відряджено у розпорядження УМВС України в Чернігівській області, звільнивши його с посади міліціонера взводу №1 роти охорони об'єктів батальйону міліції охорони при УМВС України в Чернігівській області, 10.08.2014 року (а.с.8).

Згідно із рапортом відповідача, із запропонованою посадою в ЧМВ УМВС України в Чернігівській області він був згодний (а.с. 9).

Наказом від 08 серпня 2014 року №228 о/с, відповідача призначено старшиною обслуговуючого персоналу і охорони ЧМВ УМВС (а.с.49).

Відповідно до довідки ЧМВ УМВС України в Чернігівській області, сержант міліції ОСОБА_6 перебуває на посаді старшини обслуговуючого персоналу і охорони ЧМВ УМВС України в Чернігівській області (а.с. 38)

З наданих позивачем актів прийому-здачі виконаних робіт (послуг) (а.с.9-14) вбачається, що ОСОБА_6 проходив навчання з 15 листопада 2012 року по 13 березня 2013 року. З бухгалтерської довідки від 05 серпня 2014 року, затвердженої в.о.начальника УДСО при УМВС України в Чернігівській області, яка узгоджується з підписаними представниками Рівненського ВПУ ДДСО при МВС України, як виконавця та УДСО при УМВС України в Чернігівській області, як замовника, актів прийому-здачі виконаних робіт вбачається, що загальна сума, витрачена позивачем на навчання відповідача становить 15376 грн. 68 коп.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу. Частиною 4 ст.60 ЦПК України встановлено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доводи апеляційної скарги про те, що договором передбачено сплату коштів у сумі 11659 грн. 62 коп. не заслуговують на увагу, оскільки за умовами договору у разі неприбуття Кандидата за призначенням, або при його відмові стати до роботи відповідно до укладеного договору, у випадку відрахування з навчання, або звільненні за негативними мотивами чи звільненні за власним бажанням до закінчення визначеного договором строку, переходу до інших підрозділів органів внутрішніх справ до закінчення строку визначеного договором ОСОБА_6 зобов'язаний компенсувати в повному обсязі не вартість освітньої послуги, а всі витрати, які здійснило Управління Державної служби охорони при УМВС України в Чернігівській області на його навчання.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на законі, належних доказах і, як такі, що висновки суду не спростовують підлягають відхиленню.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 25 лютого 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: