Ухвала суду № 44493371, 25.05.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2015 р.Справа № 820/813/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Рєзнікової С.С.

Суддів: Старостіна В.В. , Бегунца А.О.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.04.2015р. по справі № 820/813/15

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ФОП ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просив суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №0005511720 від 21.11.2014 року, прийняте відносно нього.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що при проведенні перевірки податковим органом та при оформленні її результатів мало місце не дотримання вимог податкового законодавства, висновки акту перевірки базуються на припущеннях і не підтверджуються об'єктивними даними, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для його скасування.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.04.15 року адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №0005511720 від 21.11.2014 року, прийняте щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що фахівцями Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області була проведена планова виїзна документальна перевірка ФОП ОСОБА_1 щодо достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2013 р., дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахуванння, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2013 р., за результатами якої 07.11.2014 р. був складений акт за №4601/1702/2959513374, де були зафіксовані порушення вимог податкового законодавства, а саме:

- п. 167.1, п. 167, п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, що на думку податкового органу, призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб у розмірі 32460,17 грн.

За наслідками вказаного акту перевірки 21.11.2014 року відповідачем стосовно позивача було прийняте податкове повідомлення-рішення №0005511720 на загальну суму грошового зобов'язання 40575,21 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що податковим повідомленням-рішенням №0005511720 від 21.11.2014 року порушено права та охоронювані законом інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин, а тому вказане рішення підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, при проведенні перевірки пропозицій інтернету з надання бухгалтерських послуг встановлено, що вартість таких робіт становить не більш, ніж 1000 грн. на місяць, у зв'язку з чим, на думку податкового органу, сума вартості послуг - 202000,00 грн., наданих ТОВ "Аудиторська фірма "Модум-аудит" підлягає виключенню зі складу витрат ФОП ОСОБА_1, при цьому виключається вартість послуг в цілому, без визначення фактичної вартості послуг.

Дана обставина була покладена відповідачем в обґрунтування порушень вимог податкового законодавства, допущених позивачем при здійсненні господарської діяльності, що на думку колегії суддів є безпідставним, з огляду на наступне.

Так, у відповідності до п.п. 177.4 ст. 177 ПК України, до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Судом першої інстанції встановлено, що 03 січня 2014 року між позивачем та ТОВ "Модум-аудит" укладений договір про надання послуг з бухгалтерського обслуговування.

Відповідно до пункту 6.2 договору, вартість послуг встановлена у 16000,00 грн. на місяць, ціна зазначається на дату складання договору.

Пунктом 4 договору визначається, що передача оригіналів документів проводиться один раз на тиждень.

Додатковою угодою б/н до даного договору від 04 січня 2014 року, встановлено, що виконавець додатково надає замовнику аудиторські послуги. До перевірки органу ДПС надано акти виконаних робіт.

Таким чином, до перевірки позивачем були надані документи, що підтверджують документально, що він витратив на бухгалтерські послуги саме 202000,00 грн. Дані документи мають усі реквізити, передбачені ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" та є адміністративними витратами, в розумінні п.п. "г" п. 138.10 ст. 138 ПКУ.

Відповідно до п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування підприємницької діяльності є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю фізичної особи-підприємця. При цьому, оскільки виручкою фізичної особи - підприємця вважається дохід, отриманий у грошовій та негрошовій формі, то датою при формуванні загального оподатковуваного доходу є дата фактичного надходження коштів на банківський рахунок (до каси) або отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) товарів, тобто застосовується касовий метод. До складу витрат уключаються тільки витрати, пов'язані з отриманням доходу та підтверджені відповідними документами про їх оплату.

Пунктом 77.1. ст.77 Податкового кодексу України встановлено, що доходи фізичних осіб-підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Податковий орган, в ході проведення перевірки визначення витрат безпосередньо пов'язаних з одержанням позивачем доходу, та документально підтверджених, які були відображені в декларації про майновий стан та доходи за 2011-2013 р.р. встановив безпідставне завищення валових витрат, оскільки до складу витрат були віднесені витрати без належного документального підтвердження, а саме: не підтверджені витрати, пов'язані з наданням послуг за договором надання бухгалтерських послуг.

Водночас, ведення бухгалтерського обліку відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" для підприємців на загальній системі не передбачено.

Вказаний закон та Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" затверджене наказом Міністерства фінансів України від зі грудня 1999 Р- N 318 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 р. за N 27/4248, (далі -П(С)БО) не розповсюджуються на фізичних осіб-підприємців.

Згідно ст. 51 ЦКУ, до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

У Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" та П(С)БО немає посилання на те, що ці нормативно-правові акти не розповсюджуються на фізичних осіб-підприємців, тому підприємці на загальній системі оподаткування не зобов'язані вести бухгалтерський облік, але мають на це законне право.

Порядок формування витрат підприємця ніде не описаний, а відповідно до вищезгаданої статті ЦКУ, до фізичних осіб-підприємців застосовуються нормативно-правові акти, які регулюють діяльність юридичних осіб.

У пункті 177.4 ст.177 Податкового кодексу України зазначено, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу. Витрати можуть включатися до витрат операційної діяльності лише тоді, коли будуть виконуватися вимоги пункту 138.4 Податкового кодексу України.

Згідно частини 2 пункту 6 Наказу Міндоходів України від 16.09.13 р. Р- №481 "Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення" у графі 2 зазначено, що окрім суми коштів, отриманих за товари чи послуги у готівковій чи безготівковій формі повинна відображатися також і сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності та вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). У частині 5 все того ж пункту 6 Наказу №481 зазначається, що документами, які підтверджують витрати, можуть бути, зокрема, платіжне доручення, прибутковий касовий ордер, квитанція, фіскальний чек, акт закупки (виконаних робіт, наданих послуг) та інші первинні документи, що засвічують факт оплати товарів, робіт, послуг.

Колегією суддів встановлено, що такі первинні документи були надані позивачем до перевірки та долучені до матеріалів справи, а Книга доходів та витрат фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заповнена у відповідності до вимог діючого законодавства.

При цьому, незважаючи на той факт, що ведення бухгалтерського обліку для підприємців не обов'язкове, позивач має первинні документи, які можна вважати такими і в розумінні Наказу Міндоходів України від 16.09.13 р. Р- №481 "Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення" і в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

Пунктом 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій чи не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Відповідно п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності.

Відповідно пункту 14.1.27 Податкового кодексу України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод - у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пункту 1774 Податкового кодексу України, приватний підприємець на загальній системі має право зменшувати свій загальний оподатковуваний дохід тільки на суму документально підтверджених витрат, які відносяться до витрат операційної діяльності згідно Розділу III Податкового кодексу України.

До витрат операційної діяльності належать витрати, перелічені у пунктах 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктах 138.10.2 - 138.10.4 пункті 138.10, пункті 138.11 Податкового кодексу України.

Як вже зазначалося, відповідно ст. 51 Цивільного Кодексу України, до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Тобто, для підприємців на загальній системі оподаткування слід користуватися тими самими нормативними актами, що і для юридичних осіб.

Частиною 6 ст. 3 Закону України "Про аудиторську діяльність", аудитори (аудиторські фірми) можуть надавати інші аудиторські послуги, пов'язані з їх професійною діяльністю, зокрема, по веденню та відновленню бухгалтерського обліку, у формі консультацій з питань бухгалтерського обліку та фінансової звітності, експертизи і оцінки стану фінансово-господарської діяльності та інших видів економіко-правового забезпечення господарської діяльності суб'єктів господарювання. Тобто, законодавством, яким керуються у своєї діяльності аудиторські фірми прямо передбачено надання аудиторських послуг із ведення, відновлення бухгалтерського обліку, економіко правового забезпечення діяльності контрагента та інших аудиторських послуг.

У відповідності до п. 4.4 договору про надання послуг з бухгалтерського обслуговування від 03 січня 2013 року прийом-передача оригіналів документів замовника (позивача по справі), необхідних для виконання завдання, здійснюються щонеділі. Такі передачі документів відбувалися регулярно за час виконання договору. Копії актів приймання-передачі документів були надані в якості доказів того, що в рамках виконання договору про бухгалтерське обслуговування передавалися господарські договори, видаткові та податкові накладні та інші документи, пов'язані із діяльністю ФОП ОСОБА_1 За результатами виконаних послуг щоквартально складалися акти виконаних робіт, що були підписані сторонами договору.

Відповідно до вимог п.п. 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Пункт 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України, передбачає, що "первинні документи" - це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

До того ж, ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено перелік обов'язкових реквізитів первинних бухгалтерських документів, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Такими реквізитами є: назва документу; дата та місце складання документу; назва підприємства, від імені якого складений документ; зміст та об'єм господарської операції; одиниця виміру господарської операції; посада осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильності її оформлення; особистий підпис або інші дані, які дозволяють ідентифікувати особу, яка бере участь у здійсненні господарської операції.

Так, усі документи, складені позивачем на виконання договору про надання послуг з бухгалтерського обслуговування від 03 січня 2013 року, в тому числі акти прийому-передачі оригіналів документів та акти виконаних робіт відповідають вимогам вищенаведених норм діючого законодавства.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність факту порушення податкового законодавства з боку позивача та про неправомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 15.04.2015 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196 п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.04.2015р. по справі № 820/813/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Рєзнікова С.С.Судді(підпис) (підпис) Старостін В.В. Бегунц А.О. Повний текст ухвали виготовлений 02.06.2015 р.