Ухвала суду № 44492781, 27.05.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2015 року Справа № 14459/13

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Кушнерика М.П.

суддів Мікули О.І., Курильця А.Р.

з участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2013р. по справі за позовом Приватного підприємства "Євробуд" до Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

12.09.2013р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати неправомірними дії щодо видачі наказу від 16.07.2013 р. №133 про проведення невиїзної документальної перевірки ПП «Євробуд», проведення перевірки і складання акту №2/13/209000000/33071398 від 07 серпня 2013 року, прийняття повідомлень-рішень від 04.09.2013 р. №0000032290/33071398 та №0000042290/33071398; скасувати повідомлення - рішення від 04.09.2013 р. №0000032290/33071398 та №0000042290/33071398.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що перевірка відповідачем проводилась на підставі наказу від 16.07.2013 року №133 з питань повноти нарахування та сплати митних платежів за ВМД №209120000/2012/016288 від 17.05.2012р., №209120000/2012/016281 від 17.05.2012р., №20912000082012/016288, в частині митного оформлення за сертифікатом про проходження товару СТ-1 від 11.05.2012р. №№RUUА20140022751517408, RUUA20140022761517409, RUUA20140022751517410. Перевіркою встановлено порушення вимог п.5.1, 6.7 Угоди про Правила визначення країни входження товарів у Співдружності Незалежних Держав від 20.11.2009р., ч.5 п.2.3 та розділів 5,5 Порядку справляння митними органами ввізного (вивізного) та особливих видів мита під час митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України. В акті перевірки зазначено, що оскільки на повторний запит станом на 25.10.2012 року митницею не отримано документів, відтак сертифікати СТ-1 від 11.05.2012 р. №№RUUА20140022751517408, RUUA20140022761517409, RUUA20140022751517410 не визнані дійсними для цілей надання Товару режиму вільної торгівлі. Від первинної дати звернення відповідача до уповноваженого органу не сплив місячний строк, передбачений п.6.7 Правил. Львівською митницею для остаточного з»ясування питання відповідності товару критеріям походження 29.11.2012 р. надіслано додатковий запит уповноваженому органу, який 25.01.2013 року надав додаткову інформацію і документи, на підставі яких Львівською митницею станом на 04.02.2013 року завершено перевірку. Таким чином, уповноваженим органом Російської Федерації документально підтверджено виконання критерію достатньої переробки товару.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 31.10.2013р. позов задоволено.

Податковий орган оскаржив дану постанову з підстав невірно встановлених обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що визначення країни походження товарів здійснюється у відповідності до Угоди про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав від 20.11.2009р., ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Угоди про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав» від 06.07.2011р.

Зазначає, що для звільнення товару від оподаткування, крім наявності оригінала сертифіката СТ-1, необхідним є виконання умови «відповідності товару критеріям походження», які встановлені Правилами.

Підстави для перевірки сертифікатів безпосередньо встановлені Правилами, які мають статус міжнародного договору. Зокрема п.6.7 Правил передбачено, що митний орган країни ввезення товару може звернутися до уповноваженого органу, який завірив сертифікат, або до компетентних органів країни походження товарів з мотивованим проханням повідомити додаткові або уточнюючі відомості, у тому числі прохання, пов'язані з простими вибірковими перевірками сертифікатів форми СТ-1, відповідь на

яке повинна бути надана протягом 6 місяців з дати звернення.

п.1 ч.2 ст.351 Митного кодексу України передбачено, що документальна невиїзна перевірка проводиться у разі: виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій,

інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено....

Оскільки, визначення країни походження товарів здійснюється у відповідності до Угоди про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав від 20.11.2009 р. ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Угоди про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав» від 06.07.2011р. №3592-VI, такі правила є обов'язковими для виконання та відносяться до національного законодавства України з питань митної справи як нормативно-правовий акт.

Підставою для перевірки товарів на відповідність критеріям визначених Правилами є також п.5 Порядку проведення митними органами перевірки преференційних сертифікатів при ввезенні товарів на митну територію України на умовах угод про вільну торгівлю, затвердженого наказом ДМСУ від 13.10.03р. №683 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 грудня 2003р. за N1145/8466), яким встановлено «Якщо сертифікат видано в одній з країн СНД, то митний орган України відповідно до угод про вільну торгівлю, укладених Україною, має право запитувати вповноважений орган, що видав сертифікат, про додаткову інформацію про сертифікат чи товар, на який видано цей сертифікат».

Львівською митницею у відповідності до Правил, на виконання вимог Листа Держмитслужби України від 18.02.12р. №16/1-16.3/337-ЕП, та згідно з п.4.1. Порядку роботи відділу митних платежів регіональної митниці, митниці при здійсненні контролю за правильністю визначення країни походження товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом ДМСУ від 09.11.2009р. №1070 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2009р. за N1268/17284 - здійснювалась перевірка достовірності відомостей, зазначених у сертифікатах про походження товару форми СТ-1 №№RUUА20140022751517408, RUUA20140022761517409, RUUA20140022751517410, зокрема, перевірка критерії достатньої переробки Товару.

Перевірку було розпочато 17.05.12р. шляхом скерування запиту від 17.05.12р. №8/45-6626 до уповноваженого органу Російської Федерації - Пермської ТПП РФ.

У відповідь отримано лист від 03.07.12р. №566 Пермської ТПП (вх.ЛМ від 12.07.12р. №17661/8) з копіями сертифікатів, технологічним процесом, калькуляцією собівартості. На підставі отриманих документів та виявлених в них розбіжностях, митниця не могла здійснити об'єктивну перевірку відповідності товару критеріям достатньої переробки, що встановлені Правилами для товарів позиції 3903 згідно УКТЗЕД.

Критерієм достатньої переробки для товарів позиції 3903 за ТНЗЕД є виготовлення, при якому вартість усіх використовуваних матеріалів не повинна перевищувати 50% ціни кінцевої продукції. Проте вартість усіх використовуваних матеріалів групи 39 не повинна перевищувати 20 % ціни кінцевої продукції.

У відповідності до п.2.4 Правил перевірка вартісного показника використаних іноземних сировини та матеріалів повинна здійснюватись за митною вартістю таких матеріалів під час їхнього ввезення до країни СНД, на території якої здійснювалось виробництво кінцевого товару, або за документально підтвердженою ціною їхнього першого продажу на території країни, у якій здійснювалось виробництво кінцевого товару.

При цьому вартість кінцевої продукції визначається за ціною на умовах «франко-завод" ("франко-склад").

Таким чином, митниця, керуючись пунктами 2.4, 5.1, 5.3, 6.7, 9.3 Правил, а також митним законодавством, має право запитувати та отримувати документи, що підтверджують митну вартість, країну походження, ціну першого продажу матеріалів та сировини, використаних під час виробництва «преференційних» товарів. Таким чином, перевірка достовірності відомостей, що містяться в сертифікатах про походження форми СТ-1, зокрема, перевірка критерію «Д3903», зазначеного в графі 9 сертифікатів, можлива за наявності певних документів.

У зв'язку з неотриманням запитуваної інформації в повному обсязі на запит від 17.05.12р. №8/45-6626, митницею було надіслане повторне звернення на адресу Пермської ТПП від 25.07.12р. №8/45-10251 із проханням надати уточнюючі відомості та необхідні документи. В листі повторно наголошувалось на тому, що документи є обов'язковими для надання Товарові режиму вільної торгівлі.

Відповіді на повторний запит станом на 25.10.12р. (у строк 3 місяці, встановлений пунктом 9.3 Правил) - митницею не отримано, що стало причиною для припинення режиму вільної торгівлі до наступних поставок Товару. Про що було повідомлено ПП «Євробуд» листом митниці від 26.10.12р. №8/45-15474.

У відповідності до п.9.3 Правил сертифікат може бути не визнаний дійсним митними органами країни ввезення в разі, якщо протягом суммарного строку 6 місяців (3 місяці з дати первинного запиту й 3 місяці з дати повторного запиту) митними органами країни ввезення не отримана відповідь стосовно запитуваного сертифіката від компетентних органів країни вивезення.

Лист від 19.11.12р. не можна вважати і таким, що надійшов у 6-місячний строк на перший запит митниці (від 17.05.12р. оскільки на перший запит отримано відповідь 12.07.12р., яка, не містила інформації стосовно запитуваних документів.

Крім цього, за результатами опрацювання документів, отриманих від Пермської ТПП листом від 09.11.12р. №912, перевірити відповідність товару критеріям достатньої обробки/переробки також було неможливо у зв'язку з відсутністю необхідної інформації (а саме, відомостей про країни походження складників Товару, рахунків на закупівлю сировини, митних декларацій на імпорт).

Митницею було прийнято рішення про скерування додаткового запиту на адресу Пермської ТПП РФ (лист митниці від 29.11.2012р. №8/45-16929) для остаточного з'ясування питання відповідності товару

критеріям походження та правомірності застосування режиму вільної торгівлі для подальших поставок Товару.

Відповідь та необхідні документи було отримано 31.01.13р. (лист ТПП від 25.01.13р. №39, вх.ЛМ №1875/8 від 31.01.13р.), на підставі яких станом на 04.02.13р. завершено перевірку критерію походження Товару.

Правилами не передбачено скерування третього запиту на підтвердження критерії походження товару (п.9.3 Правил).

Товари, оформлені за ВМД від 17.05.12р. №№209120000/2012/016288, 209120000/2012/016259, 209120000/2012/016281 - випущені у вільний обіг із наданням звільнення від сплати ввізного мита, тому до них не можна застосовувати пункт 5,4 Правил.

Пунктом 9.1 Правил визначено підстави для невизнання сертифіката форми СТ-1 для цілей надання товарам режиму вільної торгівлі, однією з яких є: Товар, зазначений у сертифікаті, не відповідає умовам, передбаченим пунктом 5.1 Правил.

Статтею 336 МК України встановлено, що митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів, зокрема, шляхом направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих митному органу.

ч.5 ст.334 МК України встановлено, що з метою здійснення митного контролю після випуску товарів митні органи мають право направляти письмові запити та отримувати документи або їх засвідчені копії, інформацію (у тому числі в електронній формі), що стосуються переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, випуску товарів та

їх використання на митній території України або за її межами.

Просить скасувати постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ст.55 КАС України Головне управління Міндоходів у Львівській області замінено на Головне управління ДФС у Львівській області.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника позивача, який просить залишити без змін рішення суду, представників відповідача, які просять задоволити апеляційну скаргу, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до наказу Головного управління Міністерства доходів у Львівській області від 16.07.2013 р. №133 відповідачем з 17 по 30 липня 2013 р. проведена невиїзна документальна перевірка ПП «Євробуд», про що складено акт №2/13/209000000/33071398 від 07.08.2013 р.

Перевіркою встановлено порушення вимог п.5.1, 6.7 Угоди про Правила визначення

країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав, ч.5 п.2.3 та розділів 4,5

Порядку справляння митними органами ввізного (вивізного) та особливих видів мита під час митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України та визначено податкове зобов»язання ПП «Євробуд» в сумі 68944,64 грн, в т.ч. по ввізному миту - 57453,84 грн., по податку на додану вартість - 11490,78 грн.

17.05.2012 року за ВМД №209120000/2012/016288 від 17.05.2012 р„ №209120000/2012/016281 від 17.05.2012 р., №20912000082012/016288 Львівською митницею було здійснено митне оформлення в режимі ІМ40 товару «полістирол призначений для спучування або спінювання «Альфапор», тип SЕ, самозатухаючий, у гранулах (код 3903110000 згідно УКТЗЕД, виробник ЗАО «Сибур-Химпром», Росія.

Митне оформлення Товару здійснено із наданням звільнення від сплати ввізного мита на підставі міжурядової Угоди про вільну торгівлю з Російською Федерацією. На підтвердження країни походження Товару позивачем подано преференційні сертифікати про походження форми СТ-1 від 11.05.2012 р. №№RUUА20140022751517408, RUUA20140022761517409, RUUA20140022751517410, видані Пермською Торгово-промисловою палатою РФ.

Львівською митницею здійснювалась перевірка достовірності відомостей, зазначених сертифікатах про походження товару форми СТ-1 від 11.05.2012 р. №№RUUА20140022751517408, RUUA20140022761517409, RUUA20140022751517410, зокрема, перевірка критерію достатньої переробки Товару.

Митницею були направлені запити до Пермської Торгово-промислової палати

РФ від 17.05.2012 р. №8/45-6626 та повторний від 25.07.2012 р. №8/45-10251 ( у зв»язку з отриманням неповної інформації на попередній запит) із мотивованим проханням надати додаткові відомості та первинні документи, що підтверджують виконання заявленого у графі 9 сертифікатів критерію походження «Д3903».

Відповіді на повторний запит станом на 25.10.2012 р. митницею не отримано.

Враховуючи неотримання відповіді та документів стосовно Товару протягом 3-х місяців з дати повторного запиту, критерій походження Товару станом на 26.10.2012 р. вважався непідтвердженим, відповідно Товар не міг користуватись режимом вільної торгівлі, з огляду на невиконання умов, встановлених п.5.1 Правил.

04.09.2013р. відповідачем винесено повідомлення - рішення №0000032290/33071398 та №0000042290/33071398.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем безпідставно винесено оскаржувані повідомлення-рішення, так як у відповіді Пермської ТПП РФ, яка отримана відповідачем 31.01.2013 року, повністю надані всі документи на підставі яких станом на 04.02.2013 року завершено перевірку критерію походження Товару, а тому сертифікати про походження товару форми СТ-1 від 11.05.2012р. №№RUUА20140022751517408, RUUA20140022761517409, RUUA20140022751517410 були визнані митним органом.

Згідно частин 1, 2 статті 36 Митного кодексу України - країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі. Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ч.7 статті 36 Митного кодексу України, повністю вироблені або піддані достатній переробці товари преференційного походження визначаються на основі законів України, а також міжнародних договорів України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.

Згідно частин 1, 2 статті 40 Митного кодексу України, у разі якщо у виробництві товару беруть участь дві або більше країн, країною походження товару вважається країна, в якій були здійснені останні операції з переробки, достатні для того, щоб товар отримав основні характерні риси повністю виготовленого товару, що відповідають критеріям достатньої переробки згідно з положеннями цієї статті.

За приписами частин 1, 2 3 статті 43 Митного кодексу України, документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.

Країна походження товару заявляється (декларується) органу доходів і зборів шляхом подання оригіналів документів про походження товару.

Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.

Відповідно до частини 1 статті 45 Митного кодексу України, у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, орган доходів і зборів може звернутися до компетентного органу, який видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.

Відповідно до частини 1 статті 4 Договору про зону вільної торгівлі, ратифікованого Законом України від 30 липня 2012 року № 5193-VI "Про ратифікацію Договору про зону вільної торгівлі", для визначення країни походження товарів, що походять із Сторін і знаходяться в торговельному обороті між ними, Сторони керуються Правилами визначення країни походження товарів, що є невід'ємною частиною Угоди про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав від 20 листопада 2009 року.

Згідно статей 2, 4 Договору про зону вільної торгівлі, сторона не застосовує мита та інших платежів, еквівалентних миту, стосовно експорту товару, призначеного для митної території іншої Сторони, та/або імпорту товару, що походить з митної території іншої Сторони, за винятком випадків, передбачених в додатку 1, що є невід'ємною частиною цього Договору.

Для визначення країни походження товарів, що походять із Сторін і знаходяться в торговельному обороті між ними, Сторони керуються Правилами визначення країни походження товарів, що є невід'ємною частиною Угоди про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав від 20.11.2009 року.

У разі надання сертифіката, який містить у графі 9 відомості відмінні від тих, що містяться в митній декларації, питання про можливість надання режиму вільної торгівлі вирішується митним органом країни ввезення після надання імпортером (вантажоодержувачем) висновку про походження товару або акта експертизи, який виданий уповноваженим органом або іншими організаціями відповідно до національного законодавства держави-учасниці Угоди та який однозначно свідчить про те, що товар піддавався достатній обробці (переробці) в державі-учасниці Угоди.

Сертифікат є документом, на підставі якого митний орган визначає країну походження товару, що у свою чергу впливає на нарахування відповідних митних платежів митницею під час митного оформлення товарів і після випуску їх відповідно до заявленого митного режиму.

Відповідно до пункту 9.3 Правил, сертифікат може бути не визнаний дійсним митними органами країни ввезення в разі, зокрема, якщо протягом сумарного строку 6 місяців (3 місяці з дати первинного запиту й 3 місяці з дати повторного запиту) митними органами країни ввезення не отримана відповідь стосовно запитуваного сертифіката від компетентних органів країни вивезення або країни походження товару.

Підставою для надіслання запиту митним органом країни ввезення товару повинна бути хоча б одна з обставин, передбачена у пункті 9.1 Правил визначення країни походження товарів, що свідчить про недійсність сертифікату внаслідок наявності у ньому недоліків, чітко визначених законодавством, а не на підставі сумнівів митного органу з приводу змісту актів експертиз чи інших документів.

Підставою для надіслання запиту повинно бути виявлення митницею відомостей, які не дозволяють провести однозначної ідентифікації товару стосовно декларованого.

Колегія суддів вважає, що позивачем були надані митниці документи, достатні для встановлення відомостей про країну походження товару.

Чинним законодавством не передбачено повноважень митних органів самостійно визначати рівень дотримання критерію достатньої обробки/переробки товарів, оскільки це питання належать до виключної компетенції органів, що видають сертифікати форми СТ-1.

Відповідно до п.9.2 Правил сертифікат форми СТ-1, не визнаний митними органами країни ввезення, може бути згодом визнаний ними на підставі відповідного листа уповноваженого органу, що видав сертифікат форми СТ-1, з уточненням відомостей, зазначених у сертифікаті.

Таким чином, судами першої та апеляційної інстанції встановлено факт надання ПП «Євробуд» при митному оформленні товару всіх необхідних та достатніх документів, які посвідчують правильність здійснення митної операції щодо можливості застосування преференційного режиму оподаткування.

Дане стверджуєть судовою практикою Вищого адміністративного суду України у справі №К/800/57640/13, К/800/37567/14, К/800/42295/14.

Щодо проведення перевірки, то відповідачем як суду першої так і апеляційної інстанції, не надано підстав винесення наказу та проведення позапланової перевірки згідно ч.2 ст.351 МК України, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дії відповідача щодо видачі наказу №133 від 16.07.2013 року про проведення невиїзної документальної перевірки ПП «Євробуд», проведення такої перевірки, складання акту №2/13/209000000/33071398 від 07.08.2013 р., прийняття повідомлень-рішень від 04.09.13 р. №№0000032290/33071398 та №0000042290/33071398 є протиправними.

Відповідно до ч.1 ст.345 Митного кодексу України документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких органи доходів і зборів переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Згідно ст.351 Митного кодексу України предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств (ч.1). Документальна невиїзна перевірка проводиться на підставі наказу органу доходів і зборів (ч.3). Документальна невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу доходів і зборів в приміщенні цього органу за умови направлення керівнику відповідного підприємства або відповідному громадянину рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особистого вручення зазначеним особам чи уповноваженим ними представникам під розписку письмового повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки (ч.4).

Ч.2 ст.351 Митного кодексу України визначено, що документальна невиїзна перевірка проводиться у разі: виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів; надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих органові доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Відповідно до ч.1 ст.354 МК України результати перевірок оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу доходів і зборів та керівником підприємства, що перевірялося, або уповноваженою ним особою. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. За результатами зустрічної звірки складається довідка.

При цьому, колегія суддів враховує вимоги ч.2 ст.71 КАС України, якою передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, то воно не може бути скасоване чи змінене з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2013р. по справі №813/6926/13-а - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя: М.П.Кушнерик

Судді: О.І.Мікула

А.Р.Курилець

Повний текст виготовлено 29.05.2015р.