Ухвала суду № 44492742, 20.05.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2015 року Справа № 876/7493/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Іщук Л.П.,

суддів Кухтея Р.В., Онишкевича Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Мартинишина Р.С.,

представника апелянта Чубак Н.В.,

представника позивача Ящинського А.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09 липня 2014 року у справі за позовом Національного університету "Львівська політехніка" до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Національний університет "Львівська політехніка" (далі - НУ "Львівська політехніка") звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - ДПІ у Галицькому районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області) про скасування податкового повідомлення-рішення від 12.03.2014 року № 0001042208.

Вважає, що оскаржуване рішення є протиправним і таким, що підлягає скасуванню, оскільки позивачем не порушені вимоги Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». Зазначає, що Міністерством економічного розвитку і торгівлі України був наданий НУ «Львівська політехніка» позитивний висновок щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією з фірмою «Heidelberger Druckmaschinen Osteuropa Vertriebs-GmbH», який є індивідуальним правовим актом, виданим на перевищення встановлених законодавством строків розрахунків, що усуває відповідальність за правопорушення, скоєне у минулому, а тому має зворотню силу у часі й звільняє НУ «Львівська політехніка» від відповідальності у вигляді сплати пені. Крім цього, зазначає, що позивачем вжито усіх необхідних заходів для попередження та уникнення правопорушення при здійсненні розрахунків у іноземній валюті.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 09 липня 2014 року позов задоволений.

Відповідач - ДПІ у Галицькому районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області оскаржив постанову суду першої інстанції, подавши апеляційну скаргу. Вважає, що оскаржувана постанова винесена без належного з'ясування фактичних обставин справи і з порушенням норм матеріального права, просить її скасувати і прийняти нову, якою відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі зазначає, що позивачем порушені вимоги статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», що виразилось у несвоєчасному надходженні товару за імпортним контрактом на митну територію України, а тому відповідно до статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» НУ "Львівська політехніка" має сплатити пеню по імпортній операції.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав апеляційну скаргу з підстав, що у ній зазначені.

Представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Галицькому районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області проведена позапланова виїзна перевірка НУ «Львівська політехніка» з питань дотримання вимог валютного законодавства по взаєморозрахунках з нерезидентом FIRMA «Heidelberger Druckmaschinen Osteuropa Vertriebs-GmbH», AUSTRIA по контракту №13-004-К від 26.10.2012 року. За результатами перевірки прийнятий акт №102/22-08/02071010 від 25.02.2014 року, яким встановлені порушення позивачем вимог статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», що виразилось у несвоєчасному надходженні товару за імпортним контрактом на митну територію України. На підставі акту перевірки податковим органом прийняте податкове повідомлення-рішення №0001042208 від 12.03.2014 року, яким позивачу нарахована сума грошового зобов'язання за платежем - пеня за несвоєчасне надходження товару за імпортним контрактом на митну територію України в розмірі 21327,57 гривень.

Суд першої інстанції, задовольняючи адміністративний позов, виходив з того, що вини позивача у здійсненні несвоєчасного розрахунку за операцією з імпорту товару не встановлено. Крім того, наявний висновок Міністерства економічного розвитку і торгівлі України щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією з фірмою «Heidelberger Druckmaschinen Osteuropa Vertriebs-GmbH», виданий на перевищення встановлених законодавством строків розрахунків, усуває відповідальність за правопорушення, скоєне у минулому, а тому звільняє НУ «Львівська політехніка» від відповідальності у вигляді сплати пені.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Порядок та механізм розрахунків при здійсненні суб'єктами експортно-імпортних операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності встановлено спеціальним законодавством, зокрема, Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (із змінами та доповненнями).

Згідно з ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені ч.1 ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Відповідно до п. 3 постанови Правління Національного Банку України від 16.11.2012 року №475 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» (далі - постанови Правління Національного Банку України від 16.11.2012 року №475) установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Пунктом 12 постанови Правління Національного Банку України від 16.11.2012 року №475 передбачено, що дана постанова набирає чинності з наступного робочого дня після дня її офіційного опублікування. Пункти 3 - 8 цієї постанови діють протягом 6 місяців з моменту набрання чинності цією постановою.

Згідно з п. 1 постанови Правління Національного Банку України від 14.05.2013 року №163 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» установити, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Згідно частини 1 статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Відповідно до статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Пеня за порушення встановленого статтею 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» терміну розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, нарахування якої передбачено статтею 4 цього Закону, підпадає під законодавче визначення адміністративно-господарської санкції та є такою санкцією за своєю юридичною сутністю.

Відтак, при вирішенні питання про правомірність стягнення адміністративно-господарських санкцій слід виходити із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов'язань та встановлення в діях або бездіяльності резидента складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.

Елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками. Відсутність хоча б одного із вказаних елементів свідчить про відсутність складу правопорушення.

З аналізу частини 1 статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» вбачається, що стягнення пені за прострочення одержання резидентом виручки в іноземній валюті відбувається за порушення резидентами терміну, передбаченого статтею 1 цього Закону. Тобто, підставою відповідальності резидента за порушення Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» є наявність у його діях факту правопорушення.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.10.2012 року між НУ «Львівська політехніка» та фірмою «Heidelberger Druckmaschinen Osteuropa Vertriebs-GmbH» був укладений договір купівлі-продажу №13-004-К, відповідно до якого фірма «Heidelberger Druckmaschinen Osteuropa Vertriebs-GmbH» (Австрія) зобов'язувалась поставити НУ «Львівська політехніка» товар - офсетну друкарську машину Heidelberg Speedmaster SM 52-2. Граничний термін надходження товару згідно з договором купівлі-продажу №13-004-К від 26.10.2012 року у відповідності до вимог ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та п. 1 постанови Правління Національного Банку України від 14.05.2013 року №163 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» - 27.05.2013 року.

Судом першої інстанції встановлено, що з метою недопущення порушення вимог ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та п. 3 постанови Правління Національного Банку України від 16.11.2012 року №475 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті», НУ «Львівська політехніка» листом № 63-01-962 від 27.05.2013 року звернувся до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про надання висновку щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями на 30-90 днів. 26.06.2013 року Міністерством економічного розвитку і торгівлі України був наданий НУ «Львівська політехніка» позитивний висновок № 721 щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією з фірмою «HEIDELBERGER DRUCKMASSCHINEN OSTEUROPA VERTRIEBS-GMBH» по контракту № 13-004-К від 26.10.2012 року, відповідно до якого продовжено строки розрахунків з 11.06.2013 року по 19.07.2013 року на суму 49100 євро.

Крім того, суд першої інстанції встановив, що НУ «Львівська політехніка» були вжиті усі необхідні та достатні заходи для своєчасної оплати товару згідно договору купівлі-продажу №13-004-К від 26.10.2012 року, зокрема, позивач вжив усіх можливих від нього заходів спрямованих на попередження та уникнення правопорушення при здійсненні розрахунків у іноземній валюті.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для застосування до позивача адміністративно-господарської санкції пені за порушення положень статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Крім того, апеляційний суд зазначає, що позитивний висновок № 721 Міністерства економічного розвитку і торгівлі України щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією з фірмою «HEIDELBERGER DRUCKMASSCHINEN OSTEUROPA VERTRIEBS-GMBH» по контракту № 13-004-К від 26.10.2012 року є індивідуальним правовим актом, виданим на перевищення встановлених законодавством строків розрахунків, який, усуває відповідальність за правопорушення, скоєне у минулому, а тому має зворотню силу у часі і звільняє НУ «Львівська політехніка» від відповідальності у вигляді сплати пені. Вказаний висновок Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 26.06.2013 року №721 щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією може бути виданий за зверненням резидента як в межах строку, передбаченого статтею 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», так і після його закінчення, в той же час санкції, передбачені статтею 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», підлягають застосуванню при перевищенні строку розрахунку лише у разі відсутності висновку центрального органу з питань економічної політики відносин, продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, а не у випадку несвоєчасного його отримання, тому підстав для прийняття спірного рішення про застосування штрафних санкцій у податкового органу не було.

Доводи апеляційної скарги є надуманими, необгрунтованими та суперечать вимогам закону.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

ухвалив :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09 липня 2014 року у справі № 813/3561/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі.

Головуючий Л.П. Іщук

Судді Р.В. Кухтей

Т.В. Онишкевич