Ухвала суду № 44492714, 20.05.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2015 р. № 876/2534/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р.Й.,

суддів Гуляка В.В.,

Судової-Хомюк Н.М.,

з участю секретаря судового засідання Малетич М.М.,

представника позивача Козлюк З.Р.,

представника відповідача Мельника С.І.,

представника третьої особи Антонюка І.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові клопотання про затвердження примирення сторін у зв'язку з досягненням податкового компромісу та закриття провадження в адміністративній справі № 803/100/14 за позовом публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Волиньгаз» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області, з участю спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Львові Міжрегіонального головного управління Міндоходів (надалі - СДПІ з ОВП у м.Львові), про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

У січні 2014 року публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Волиньгаз» (надалі - ПАТ «Волиньгаз») звернулося до Волинського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просило визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області (надалі - Луцька ОДПІ) від 17 грудня 2013 року за №№ 0010622201 та 0010632201.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2014 року позов задоволено.

Не погодившись із прийнятою постановою, її оскаржила Луцька ОДПІ, яка вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, а обставини справи досліджені судом неповно та необ'єктивно. Тому, з підстав, викладених в апеляційній скарзі, просила скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні представники сторін заявили клопотання про закриття провадження у справі в зв'язку з примиренням сторін.

Клопотання мотивовані тим, що сторонами у справі досягнуто податковий компроміс щодо неузгоджених податкових зобов'язань із податку на прибуток в сумі 11694,00 грн та із податку на додану вартість в сумі 22 341,00 грн, в тому числі: 14894,00 грн - за основним платежем та 7447,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями, що були визначені податковими повідомленнями-рішеннями Луцької ОДПІ від 17 грудня 2013 року за №№ 0010622201 та 0010632201.

10.04.2015 року ПАТ «Волиньгаз» платіжним дорученням за № 4587 на суму 774,70 грн із податку на додану вартість та платіжним дорученням за № 4586 на суму 584,70 грн із податку на прибуток підприємства сплатило загальну суму узгодженого податкового зобов'язання у розмірі 1329,40 грн.

Враховуючи виконання ПАТ «Волиньгаз» вимог пункту 8 підрозділу 9-2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (надалі - ПК України) щодо сплати 5% від загальної суми заниження податкового зобов'язання, СДПІ з ОВП у м.Львові прийнято рішення про погодження застосування податкового компромісу від 23.04.2015 року за №№ 5683/49/28-06-41/851 та 5686/50/28-06-41/852.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши надані документи, колегія суддів вважає, що клопотання підлягає задоволенню.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу» від 25.12.2014 р. № 63-VIII, який набрав чинності 17.01.2015 року, передбачене право застосування сторонами процедури податкового компромісу, яке, зокрема, поширюється на неузгоджені суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового оскарження.

Відповідно до підрозділу 9-2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 цього Кодексу.

Сума заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість сплачується в розмірі 5 відсотків такої суми. При цьому 95 відсотків суми заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість вважаються погашеними, штрафні санкції не застосовуються, пеня не нараховується. Сума погашеного податкового зобов'язання з податку на прибуток та/або податку на додану вартість в розмірі 95 відсотків внаслідок застосування податкового компромісу не враховується для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.

Процедура податкового компромісу, встановлена цим підрозділом, поширюється також на неузгоджені суми податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження, а також на випадки, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення, за яким податкові зобов'язання не узгоджені відповідно до норм цього Кодексу. Досягнення податкового компромісу у такому разі здійснюється за заявою платника податків у письмовій формі до контролюючого органу про намір досягнення податкового компромісу. У таких випадках днем узгодження платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, є день подання такої заяви до відповідного контролюючого органу. У разі несплати платником податків такого податкового зобов'язання у сумі, визначеній пунктом 2 цього підрозділу, таке податкове зобов'язання вважається неузгодженим.

Податковий компроміс вважається досягнутим після сплати платником податків узгоджених податкових зобов'язань згідно із цим підрозділом. Після досягнення податкового компромісу згідно із цим підрозділом такі зобов'язання не підлягають оскарженню та їх розмір не може бути змінений в інших податкових періодах.

Податковий компроміс з урахуванням строків давності відповідно до статті 102 цього Кодексу застосовується до правовідносин, що виникли до 1 квітня 2014 року, та поширюється виключно на податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість незалежно від того, проводилися перевірки контролюючих органів чи ні за такі періоди.

Матеріали справи містять рішення податкового органу за №№ 5683/49/28-06-41/851 та 5686/50/28-06-41/852 від 23.04.2015 року про погодження застосування податкового компромісу за результатами розгляду заяви позивача від 07.04.2015 року № 578/02-02 (вх.№ 2346/10 від 09.04.2015 року) та докази сплати платником податків узгоджених податкових зобов'язань.

Відповідно пункту 11-2 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» КАС України підставою для примирення сторін на будь-якій стадії процесу є досягнення податкового компромісу щодо сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств відповідно до підрозділу 9-2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Статтею 194 КАС України передбачено, що сторони можуть примиритися у будь-який час до закінчення апеляційного розгляду. У разі примирення сторін суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу відповідно до вимог статті 113 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 113 КАС України сторони можуть повністю або частково врегулювати спір на основі взаємних поступок. Примирення сторін може стосуватися лише прав та обов'язків сторін і предмета адміністративного позову.

У разі примирення сторін суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі, у якій фіксуються умови примирення. Умови примирення не повинні суперечити закону або порушувати чиї-небудь права, свободи або інтереси.

За приписами пункту 3 частини першої статті 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо сторони досягли примирення.

Відповідно до положень статті 203 КАС України якщо судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення, а обставини, які стали підставою для закриття провадження у справі, виникли після його ухвалення, суд апеляційної інстанції визнає таке рішення нечинним і закриває провадження у справі.

З урахуванням наведених вище норм законодавства та встановлених у справі обставин колегія суддів апеляційного суду вважає, що клопотання необхідно задовольнити, постанову суду першої інстанції - визнати нечинною, а провадження в адміністративній справі - закрити, оскільки сторонами у справі досягнуто примирення у формі податкового компромісу, умови примирення не суперечать вимогам законодавства й не порушують прав, свобод та інтересів інших осіб.

Керуючись ст.ст.160 ч.3, 113, 157 ч.1 п.3, 194, 203 ч.2, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Клопотання про затвердження примирення сторін у зв'язку з досягненням податкового компромісу та закриття провадження у справі задовольнити.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2014 року в адміністративній справі № 803/100/14 визнати нечинною.

Провадження в справі за позовом публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Волиньгаз» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень закрити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Р.Й.Коваль

Судді В.В.Гуляк

Н.М.Судова-Хомюк

Ухвала в повному обсязі складена 25 травня 2015 року.