Ухвала суду № 44492477, 28.05.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 759/21843/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Ул'яновська О.В. 2-А/759/67/15 Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі - Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва на постанову Святошинського районного суду міста Києва від 01 квітня 2015 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва, управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі міста Києва, консорціуму «Військово-будівельна індустрія», Пенсійного фонду України, Міністерства оборони України, про перерахунок пенсії,

ВСТАНОВИВ

У грудні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про зобов'язання управління Пенсійного фонду в Святошинському районі м. Києва (надалі за текстом - «Управління») провести перерахунок пенсії з урахуванням періоду його роботи з 01.02.2010 року по 31.10.2010 року у консорціумі «Військово-будівельна індустрія». Позивач просив також зобов'язати управління Пенсійного фонду в Солом'янському районі м. Києва прийняти від консорціуму «Військово-будівельна індустрія» сплату страхового внеску та зобов'язати Пенсійний фонд України, Міністерства оборони України проконтролювати погашення боргу із сплати страхових внесків.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що у період за 01.02.2010 року по 31.10.2010 року він працював у консорціумі «Військово-будівельна індустрія» Міністерства оборони України, однак, всупереч Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» при нарахуванні пенсії не враховано зазначений період роботи у зв'язку з наявною заборгованістю із сплати страхових внесків.

Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 01 квітня 2015 року позовні вимоги задоволено частково. Зобов'язано Управління провести перерахунок пенсії ОСОБА_2 з першого дня її нарахування, з урахуванням періоду його роботи з 01.02.2010 року по 31.10.2010 року. В решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі Управління, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Перевіривши повноту встановлення місцевим загальним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно із записами в трудовій книжці, у період з 08.09.2006 року по 11.11.2010 року позивач працював у консорціумі «Військово-будівельна індустрія».

Як вбачається з матеріалів справи, зазначене підприємство перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду Солом'янського району м. Києва як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

У період з 01.02.2010 р. по 31.10.2010 р. консорціумом «Військово-будівельна індустрія» на сплачувались страхові внески до Пенсійного фонду України у зв'язку з чим утворилася недоїмка.

Постановами Окружного адміністративного суду м. Києва у справах № 2а-6256/10/2670 та № 2а-15708/10/2670 з консорціуму «Військово-будівельна індустрія» стягнуто 446 500 грн. заборгованості із сплати страхових внесків.

19 серпня 2011 р. управління Пенсійного фонду Солом'янського району м. Києва звернулось до господарського суду із заявою про визнання його кредитором у справі про банкрутство консорціуму «Військово-будівельна індустрія».

З 08.06.2014 року ОСОБА_2 перебуває на обліку в Управлінні та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 р. № 1058-IV (надалі за текстом - «Закон № 1058-IV»).

При цьому, при обчисленні страхового стажу позивачеві не було враховано період роботи з 01.02.2010 р. по 31.10.2010 р.

27 березня 2015 р. ОСОБА_2 звернувся до Управління з заявою, якою просив здійснити перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи лютий - жовтень 2010 року в консорціумі «Військово-будівельна індустрія».

Листом № 182/08/К-164 від 30.03.2015 р. відповідач повідомив, що вирішення питання стосовно перерахунку пенсії можливе за умови сплати вищевказаним підприємством страхових внесків.

Відповідно до частини 1 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно частини 2 названої статті Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Тобто, для обчислення розміру цієї пенсії (визначення коефіцієнта страхового стажу) страховий стаж до 01.01.2004 р. зараховується за даними трудової книжки, а з 01.01.2004 р. - за даними персоніфікованого обліку.

Частиною 2 статті 21 Закону № 1058-IV встановлено, що на кожну застраховану особу відкривається персональна облікова картка.

За змістом пункту 2 частини 3 статті 21 Закону № 1058-IV частина персональної облікової картки, яка відображає страховий стаж, заробітну плату (дохід) та розмір сплачених страхових внесків містить відомості, зокрема, про розмір страхового внеску до Пенсійного фонду за відповідний місяць та про сума сплачених страхових внесків до Пенсійного фонду за відповідний місяць.

Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону № 1058-IV страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду до цього Закону нараховуються страхові внески.

Згідно частини 10, 12 статті 20 Закону № 1058-IV якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 106 Закону № 1058-IV, у редакції що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Із наведеного випливає, що відповідальність за правильність обчислення та своєчасну сплату страхових внесків покладено на страхувальника, а відтак суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що застрахована особа не може бути позбавлена права на отримання пенсії у випадку, коли доведено наявність у працівника трудового стажу, проте страхові внески не були сплачені з вини роботодавця.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що місцевим судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва залишити без задоволення, а постанову Святошинського районного суду міста Києва від 01 квітня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя Т.М.Грищенко

суддя В.Е.Мацедонська

Ухвала складена в повному обсязі 02 червня 2015 р.

.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Мацедонська В.Е.

Грищенко Т.М.