Ухвала суду № 44492330, 26.05.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/19498/14 Головуючий у 1-й інстанції: Бояринцева М.А. Суддя-доповідач: Оксененко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

26 травня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Оксененка О.М.,

суддів - Ісаєнко Ю.А., Федотова І.В.,

при секретарі - Пономаренко О.В.,

за участю представника позивача - Глущенка Д.В., представника відповідача - Голубятникової Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Брокбізнесбанк" Куренного О.В. на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 березня 2015 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Брокбізнесбанк" Куренного О.В. про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И Л А:

Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Брокбізнесбанк" Куренного О.В. про визнання відмови включити грошові вимоги на загальну суму 206 787, 74 грн. до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ "Брокбізнесбанк" протиправною, зобов'язання включити грошові вимоги управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва на загальну суму 206 787, 74 грн. до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ "Брокбізнесбанк".

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 березня 2015 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, згідно акту №18 звірки щодо правильності нарахування та повноти сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій при набутті права власності на легкові автомобілі, зареєстровані Центром №1 надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, підпорядкованого УДАІ ГУ МВС України в м. Києві, складеного головним спеціалістом управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва 25.03.14 р., виявлено 10 операцій реєстрації транспортних засобів, сплата по яких на загальну суму 206 787, 74 грн. не підтверджена випискою Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві. Збір сплачено через АТ "Брокбізнесбанк".

Так, Постановою Правління Національного банку України від 28.02.14 р. №107 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" до категорії неплатоспроможних" у банку запроваджена тимчасова адміністрація.

Постановою Правління Національного банку України від 10.06.14 р. №339 відкликано банківську ліцензію та вирішено ліквідувати банк.

Рішенням №45 від 11.06.14 р. виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб вирішено розпочати процедуру ліквідації ПАТ "Брокбізнесбанк" та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію банку.

У зв'язку з цим управлінням Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва направлено до ПАТ "Брокбізнесбанк" вимогу про визнання кредиторських вимог управління на загальну суму 206 787, 74 грн. від 25.06.14 р. №10706/11.

Проте, листом ПАТ "Брокбізнесбанк", отриманим управлінням 28.11.14 р. №17539/07, відмовлено у включенні вказаної суми до кредиторських вимог, оскільки в даному випадку кредиторами є не управління, а платники коштів, так як їх кошти з технічних причин не були своєчасно перераховані банком. З 03 березня по 02 червня 2014 року кошти платників залишались в обліку на балансовому рахунку №2902 "Кредиторська заборгованість за прийняті платежі населення".

Вважаючи вказану відмову протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що саме держава в особі уповноваженого органу (Пенсійний фонд України в особі управління в Святошинському районі м. Києва) має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань, і є кредитором банку в розумінні законодавства.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 7 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі, що підлягають першій державній реєстрації в Україні в підрозділах Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, крім випадків забезпечення легковими автомобілями інвалідів згідно із законодавством та успадкування легкових автомобілів відповідно до закону.

Згідно пункту 2 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 року № 1740, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачується платниками на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до загального фонду державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Казначейства).

Відповідно до пункту 8.4 статті 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" встановлено, що міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів.

Згідно пункту 27.1 статті 27 вищезазначеного Закону міжбанківський переказ здійснюється шляхом:

1) проведення суми переказу через кореспондентські рахунки, що відкриваються банками в Національному банку України;

2) проведення суми переказу через кореспондентські рахунки, що відкриваються банками в інших банках або в розрахунковому банку.

Відповідно до пункту 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22, безготівкові розрахунки - це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

Пунктом 1.6 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті встановлено, що банк не має права визначати та контролювати напрями використання коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися коштами на власний розсуд.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, під час набуття права власності на легкові автомобілі фізичні особи ініціювали внесення відповідних грошових сум - у загальному розмірі 206 787,74 грн.

Таким чином, відповідач - ПАТ "Брокбізнесбанк" не виконав свій обов'язок щодо перерахування на рахунок позивача коштів по сплаті збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції відчуження легкових автомобілів в розмірі 206 787,74 грн. протягом трьох операційних днів.

При цьому, згідно з статтею 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти у розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийнятті рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Згідно зі ст. 27 закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого Уповноваженою особою Фонду переліків вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» та «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Як вбачається з обґрунтування відповідача, останній відмовив в акцептуванні вимог управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва з підстав того, що кредиторами банку є платники коштів.

Проте, відповідно до п.1.32, п.1.15 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та перекази коштів в Україні», платник - особа з рахунка якої ініціюється переказ коштів або яка ініціює переказ шляхом подання/формування документа на переказ готівки разом із відповідною сумою коштів; ініціатор - особа, яка на законних підставах ініціює переказ коштів шляхом формування ат/або подання відповідного документа на переказ або використання електронного платіжного засобу.

Згідно з п. 8.1 ст. 8 Закону України ««Про платіжні системи та перекази коштів в Україні», банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

З урахуванням вищевикладеного колегія суддів зазначає, що зобов'язання ПАТ «Брокбізнесбанк» щодо перерахування на рахунок управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва коштів по сплаті збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції відчуження легкових автомобілів в розмірі 206 787,74 грн. підлягають задоволенню в межах ліквідаційної процедури та після включення зазначених зобов'язань банку до реєстру акцептованих вимог кредиторів.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про необхідність включення до реєстру акцептованих вимог кредиторів вимоги управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва в розмірі 206 787,74 грн., а тому позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а її доводи спростовуються вище наведеним.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Брокбізнесбанк" Куренного О.В. залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 березня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:

Судді:

Ухвалу в повному тексті виготовлено 02.06.2015 року.

.

Головуючий суддя Оксененко О.М.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Федотов І.В.