Ухвала суду № 44492296, 26.05.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/2835/15 Головуючий у 1-й інстанції: Катющенко В.П. Суддя-доповідач: Оксененко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

26 травня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Оксененка О.М.,

суддів - Ісаєнко Ю.А., Федотова І.В.,

при секретарі - Пономаренко О.В.,

за участю представника позивача - Кравця І.В., представника відповідача - Новіцької Л.О., представника третьої особи - Дзюби І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національної спілки композиторів України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом Національної спілки композиторів України до Управління державної казначейської служби України у Голосіївському районі м. Києва, треті особи: Міністерство культури України, Державна казначейська служба України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А:

Національна спілка композиторів України звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Управління державної казначейської служби України у Голосіївському районі м. Києва, треті особи: Міністерство культури України (далі по тексту - третя особа 1, Мінкультури України) та Державна казначейська служба України про визнання протиправними дій та зобов'язання повернути з Державного бюджету України на рахунок НСКУ 70000,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 березня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що ухвалена без з'ясування всіх обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 01 грудня 2014 року Мінкультури України видано наказ №1070 «Про підготовку та проведення мистецького проекту «Духовні обрії композитора Лесі Дичко», яким позивачу було доручено підготовку та проведення мистецького проекту «Духовні обрії композитора Лесі Дичко» у місті Києві у колонному залі імені М.В. Лисенка Національної філармонії України.

На проведення відповідного заходу з Державного бюджету України виділено асигнування за КПКВ 1801170 «Здійснення культурно-мистецьких та культурологічних загальнодержавних заходів з влаштування пам'яті, заходів з виявлення та підтримки творчо обдарованих дітей та молоді, заходів, пов'язаних із забезпеченням свободи совісті та релігій, державна підтримка регіональних культурних ініціатив та аматорського мистецтва, поповнення експозицій музеїв та репертуарів театрів, концертних та циркових організацій, забезпечення розвитку та застосування української мови» у розмірі 70000,00 грн.

На підставі наказу Мінкультури України №1070 між позивачем та міністерством 01 грудня 2014 року підписано договір №4/7-1/2014 на соціально-творче замовлення, згідно з яким міністерство виступило замовником, а НСКУ - виконавцем замовлення по підготовці та проведенню мистецького проекту.

За результатами виконання зазначеного договору між сторонами 15 грудня 2014 року підписано акт виконаних робіт.

При цьому, 04 грудня 2014 року листом №174 НСКУ звернулась до Управління ДКСУ у Голосіївському районі м. Києва, в якому просила відкрити рахунок для здійснення касового обслуговування за КПКВК 1801170, а 09 грудня 2014 надала всі фінансові документи для здійснення такого обслуговування, а саме: лімітну довідку про бюджетні асигнування та кредитування на 2014 рік; паспорт бюджетної програми на 2014 рік; план використання бюджетних коштів на 2014 рік; план асигнувань (за винятком надання кредитів з бюджету) загального фонду бюджету на 2014 рік.

19 грудня 2014 року позивачем було подано відповідачу реєстр бюджетних зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів на суму 70000,00 грн., які виникли у позивача у зв'язку з виконанням договору №4/7-1/2014, а 30 грудня 2014 року - реєстр бюджетних зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів та реєстр платіжних доручень.

Крім того, 30 грудня 2014 року позивач звернувся до відповідача з листом №185, в якому просив здійснити оплату за проведений мистецький захід.

Листом від 31 грудня 2014 року №0318/2602 Управління ДКСУ у Голосіївському районі м. Києві повідомило позивача, що 31 грудня 2014 року зняло з обліку непогашені в кінці бюджетного періоду бюджетні фінансові зобов'язання на суму 71846,73 грн. та 128 726,73 грн.

Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано суду доказів прийняття Управлінням ДКСУ у Голосіївському районі м. Києва до виконання платіжних доручень НСКУ від 26 грудня 2014 року та терміну їх перебування в казначействі без здійснення оплати.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно ч.1 ст.43 Бюджетного кодексу України, казначейське обслуговування бюджетних коштів передбачає: 1) розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, а також інших клієнтів відповідно до законодавства; 2) контроль за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень бюджету, взятті бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів та здійсненні платежів за цими зобов'язаннями; 3) ведення бухгалтерського обліку і складання звітності про виконання бюджетів з дотриманням національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку; 4) здійснення інших операцій з бюджетними коштами.

В органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, бюджетним установам відкриваються рахунки у встановленому законодавством порядку.

У відповідності до п.1 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 р. №460/2011, Державна казначейська служба України (Казначейство України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України.

Згідно з п.1 Положення про управління (відділення) Державної казначейської служби України у районах, районах у містах, містах обласного, республіканського значення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.10.2011 р. №1280, управління Державної казначейської служби України та відділення Державної казначейської служби України у районах, районах у містах, містах обласного, республіканського значення є територіальними органами Державної казначейської служби України. Управління (відділення) Казначейства підпорядковані Державній казначейській службі України та відповідному головному управлінню Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

На підставі підпункту 1 пункту 4 зазначеного Положення Управління (відділення) Казначейства відповідно до покладених на них завдань здійснюють через систему електронних платежів Національного банку України розрахунково-касове обслуговування розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів, операцій з коштами бюджетів.

Стаття 49 Бюджетного кодексу України передбачає, що розпорядник бюджетних коштів після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов'язання приймає рішення про їх оплату та надає доручення на здійснення платежу органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, якщо інше не передбачено бюджетним законодавством, визначеним пунктом 5 частини першої статті 4 цього Кодексу. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснює платежі за дорученнями розпорядників бюджетних коштів у разі:

1) наявності відповідного бюджетного зобов'язання для платежу у бухгалтерському обліку виконання бюджету;

2) наявності затвердженого в установленому порядку паспорта бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі);

3) наявності у розпорядників бюджетних коштів відповідних бюджетних асигнувань.

Відповідно до ч.1 ст. 57 Бюджетного кодексу України визначено, що не пізніше 31 грудня поточного бюджетного періоду або останнього дня іншого бюджетного періоду центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, закриває всі рахунки, відкриті у поточному бюджетному періоді для виконання бюджету. Порядок закриття рахунків поточного бюджетного періоду та відкриття рахунків наступного бюджетного періоду визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики. За виняткових обставин член Кабінету Міністрів України, відповідальний за формування та реалізацію державної бюджетної політики, або особа, яка виконує його обов'язки, може визначити інший термін закриття рахунків, який має настати не пізніш як через п'ять робочих днів після закінчення бюджетного періоду.

Згідно з пунктом 11.1 Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 грудня 2012 року №1407 органи Казначейства здійснюють розрахунково-касове обслуговування розпорядників бюджетних коштів шляхом проведення платежів з реєстраційних, спеціальних реєстраційних рахунків розпорядників бюджетних коштів та рахунків одержувачів бюджетних коштів, відкритих в органах Казначейства, відповідно до кошторисів, планів асигнувань загального фонду державного бюджету (за винятком надання кредитів з державного бюджету), планів надання кредитів із загального фонду державного бюджету, планів спеціального фонду державного бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків) або планів використання бюджетних коштів та помісячних планів використання бюджетних коштів

Відповідно до пункту 11.3 Порядку органи Казначейства здійснюють платежі на підставі платіжних доручень (додаток 31 до цього Порядку) за дорученнями розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів у разі наявності в обліку відповідного бюджетного зобов'язання та бюджетного фінансового зобов'язання у межах залишків на рахунках для обліку відкритих асигнувань.

Згідно з підпунктом 11.6 Порядку платіжні доручення подаються до органів Казначейства в кількості примірників, необхідних для всіх учасників безготівкових розрахунків.

Відповідно до пункту 11.7 Порядку подані розпорядниками бюджетних коштів та одержувачами бюджетних коштів платіжні доручення перевіряються органами Казначейства щодо наявності всіх необхідних реквізитів, відповідності підписів відповідальних посадових осіб і відбитка печатки установи зразкам. За правильність оформлення та достовірність інформації, наведеної у платіжному дорученні, відповідає розпорядник бюджетних коштів (одержувач бюджетних коштів). У разі невідповідності дати подання даті платіжного доручення у полі «Одержано банком» платіжного доручення на всіх примірниках обов'язково проставляються дата подання та підпис казначея.

Таким чином, як вірно зазначено судом першої інстанції, обов'язок по проведенню платежу у органу Казначейства виникає тільки на підставі платіжного доручення, поданого до такого органу.

Так, позивачем було подано до суду копії платіжних доручень від 26 грудня 2014 року, які, за твердженнями позивача, направлялися до Управлінням ДКСУ у Голосіївському районі м. Києва разом з реєстром платіжних доручень.

Разом з тим, вказані платіжні доручення не містять відмітки про їх прийняття відповідачем.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять доказів подання до органу Казначейства вказаних платіжних доручень. Не надано вказаних доказів і при апеляційному розгляді справи.

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Разом з тим, у відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів зазначає, що відповідачем було доведено законність та обґрунтованість вчинених ним дій, а тому суд першої інстанції дійшов правильних висновків про необґрунтованість позовних вимог.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Національної спілки композиторів України залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 березня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Ухвалу в повному тексті виготовлено 02.06.2015 року.

.

Головуючий суддя Оксененко О.М.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Федотов І.В.