Ухвала суду № 44492118, 26.05.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 361/1668/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Пухна О.М. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

26 травня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Броварах та Броварському районі Київської області на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 30.03.2015 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Броварах та Броварському районі Київської області про зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому, з урахуванням уточнення до адміністративного позову, просив: визнати протиправними дії (бездіяльність) управління Пенсійного фонду України в м. Броварах та Броварському районі Київської області щодо відмови в отриманні пенсії за віком ОСОБА_2 на пільгових умовах за Списком № 2; зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Броварах та Броварському районі Київської області зарахувати до пільгового стажу для призначення позивачу пенсії за Списком № 2 на роботах із шкідливими і важкими умовами праці згідно із записами в трудовій книжці з 14.10.1976 по 01.12.1990 ПМК-24 тресту «Броварисільбуд» та з 01.12.1990 по 01.06.1993 малого підприємства «АБОС»; зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Броварах та Броварському районі Київської області призначити ОСОБА_2 пенсію за віком на пільгових умовах (Список № 2) з 06.10.2014.

Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 30.03.2015 позов задоволено.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до трудової книжки ОСОБА_2 з 14.10.1976 був зарахований на посаду майстра ПМК-24 тресту «Броварисільбуд»; з 24.11.1976 переведений на посаду каменяра 3 розряду ПМК-24 тресту «Броварисільбуд»; з 01.04.1977 переведений на посаду майстра на дільницю № 1 ПМК-24 тресту «Броварисільбуд»; з 05.11.1981 переведений на посаду монтажника 4 розряду ПМК-24 тресту «Броварисільбуд»; з 01.12.1990 звільнений згідно зі ст. 36 КЗпП України; з 01.12.1990 по 01.06.1993 - зарахований на посаду майстра малого підприємства «АБОС» (а.с. 6-10).

Відповідно до довідки № 20 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданої в квітні 2014 ВАТ «Пересувна механізована колона № 24», ОСОБА_2 у період з 14.10.1976 по 24.11.1976, з 01.04.1977 по 05.11.1981 виконував роботу по керуванню будівництвом нових об'єктів житлового та соціально-культурного призначення, повний робочий день, й за вказаний період має 4 роки 8 місяців 14 днів трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, що передбачена Списком № 2. (а.с. 40).

Відповідно до довідки № 22 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданої у квітні 2014 ВАТ «Пересувна механізована колона № 24» ОСОБА_2 у період з 05.11.1981 по 01.12.1990 перебував на посаді монтажника на будівництві нових об'єктів житлового та соціально-культурного призначення, повний робочий день, та за вказаний період має 9 років 26 днів трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, що передбачена Списком № 2. (а.с. 38).

З матеріалів справи вбачається, що 07.01.2015 ОСОБА_2 виповнилося 58 років й загальний стаж його роботи із шкідливими умовами праці складав 16 років і 8 місяців.

06.10.2014 ОСОБА_3 звернувся до управління Пенсійного фонду України в м. Броварах та Броварському районі Київської області про призначення пільгової пенсії за Списком № 2, відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Листом від 13.02.2015 № 1363/05 управлінням Пенсійного фонду України в м. Броварах та Броварському районі Київської області позивачу відмовлено в призначення пільгової пенсії з посиланням на те, в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, а для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їхніх правонаступників, які мають бути видані на підставі первинних документів за час виконання роботи, а тому для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 немає законних підстав.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відмова відповідача в призначенні пільгової пенсії є неправомірною, а тому позов підлягає задоволенню.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що при перевірці первинних документів, які б підтверджували пільговий стаж позивача були зазначені неточності та невідповідності, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону України, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

Статтею 100 вищевказаного Закону України передбачено, що особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12 цього ж Закону України, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону України, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Порядком застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, які були чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків.

Відповідно до ст. 48 Кодексу Законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Окрім цього, статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Згідно п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів зазначає, що матеріалами справи, а саме трудовою книжкою та довідками про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданої ВАТ «Переставна механізована колона № 24» підтверджується загальний стаж роботи більше 40 років, з яких у період з 05.11.1981 по 01.12.1990 перебував на посаді монтажника на будівництві нових об'єктів житлового та соціально-культурного призначення, повний робочий день, та за вказаний період має 9 років 26 днів трудового стажу; за період з 14.10.1976 по 24.11.1976, з 01.04.1977 по 05.11.1981 позивач виконував роботу по керуванню будівництвом нових об'єктів житлового та соціально-культурного призначення, повний робочий день, й за вказаний період має 4 роки 8 місяців 14 днів трудового стажу, що дає йому право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 2 відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а тому позов ОСОБА_3 підлягає задоволенню, що вірно встановлено судом першої інстанції.

Посилання апелянта на те, що при перевірці первинних документів, які б підтверджували пільговий стаж позивача були зазначені неточності та невідповідності, а тому немає підстав для призначення пенсії не беруться колегією суддів до уваги, оскільки відповідачем не надано доказів неточності та невідповідності первинних документів, а позивачем для підтвердження стажу на призначення пенсії на пільгових умовах було надано довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, з яких чітко вбачається, що позивач працював на посадах, які дають йому право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 2.

Щодо посилань апелянта на те, що оскільки атестація робочих місць на підприємстві не проводилась, то зарахування пільгового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є неможливим колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 1, 2 «Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці», затвердженого постановою № 442 Кабінету Міністрів України від 1.08.1992 року, атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Основана мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення пільга та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Результати атестації, як вперше проведеної, так і чергові, застосовуються при визначенні стажу, який надає право на пенсію за віком на пільгових умовах, протягом 5 років після затвердження її результатів. При призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування в стаж, який надає право на пенсію за віком на пільгових умовах, повного п'ятирічного періоду роботи з шкідливими та тяжкими, умовами праці після 21.08.1992, відповідне право протягом зазначеного періоду повинно бути підтверджено результатами атестації робочих місць.

Відповідно до «Роз'яснень про проведення атестації робочих місць за умовами праці в окремих випадках», затверджених наказом № 205 Міністерства праці та соціальної політики України від 21.08.2000, в окремих випадках за скрутного фінансово - економічного стану, що склався на підприємстві з незалежних від нього причин, для проведення атестації робочих місць, де не сталися докорінні зміни умов і характеру праці у зв'язку з впровадженням нових технологій, засобів виробництва, матеріалів, реконструкцією існуючих об'єктів, приміщень тощо, можливе використання результатів санітарно-гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища і трудового процесу, отриманих під час попередньої атестації, за умови реалізації технічних і організаційних заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працівників за результатами попередньої атестації робочих місць і дотримання всіх інших вимог «Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці».

Згідно з п. 4 ч. 2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівників підприємств, організацій.

Не проведення атестації не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах, відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 15.10.2013 у справі № К/9991/80190/11.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 122, 183-2, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Броварах та Броварському районі Київської області залишити без задоволення, а постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 30.03.2015 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.,

Шурко О.І.

.

Головуючий суддя Василенко Я.М.

Судді: Шурко О.І.

Кузьменко В. В.