Постанова № 44491602, 21.05.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 травня 2015 року

справа № 804/5003/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Баранник Н.П. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Спірічев Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального Головного Управління Міндоходів на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 червня 2014 року у справі №804/5003/14 за позовом Публічного акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального Головного Управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень №0000145103 та №0000155103 від 26.03.2014 року,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів та просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача форми “В1” від 26.03.2014р. №0000145103 та форми “В4” від 26.03.2014р. №0000155103.

Позовні вимоги обґрунтовані незгодою з висновками відповідача та прийнятих податкових повідомлень-рішень щодо відображення податкового кредиту та податкових зобов’язань позивачем по взаємовідносинах з ТОВ “Крост”, ТОВ “Промремонтінвест”, ТОВ “Барнат”, ТОВ “Проектно-діагностичний центр”, ТОВ “Криворіжіндустрбуд”, оскільки всі первинні документи були надані до перевірки, формування податкового кредиту по податковим накладним які не внесені до Єдиного реєстру відбувалось з урахування норм п.201.10 ст. 200 ПК України, а також вважають що податковий кретин по взаємовідносинам з ДП “Придніпровська залізниця” за зведеною податковою накладною від 31.10.2013р.сформовано відповідно до норм чинного законодавства, а саме: п.187.1 ПК України ( за першою подією ).

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 червня 2014р. позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів форми “В4” №0000155103 від 26.03.2014р. в частині зменшення розміру від’ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 700668,80 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів форми “В1” №0000145103 від 26.03.2014р. в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по податковій декларації за листопад 2013р. у розмірі 149961,00 грн., за штрафними санкціями у розмірі 74980,50 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

На вказане рішення суду першої інстанції позивачем та відповідачем подані апеляційні скарги, в яких посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Позивач просить скасувати рішення та прийняти нове, яким задовольнити позов у повному обсязі. Відповідач просить скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Перевіривши обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції частково задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи податкове повідомлення-рішення №0000145103 в частині зменшення позивачеві суми бюджетного відшкодування за листопад 2013р. по правовідносинах з ПП “НВФ “Кароліна” у загальній сумі 149961,00 грн. та, відповідно, і штрафні санкції у сумі 74980,50 грн., оскільки позивачем сформовано податковий кредит з додержанням вимог п. 201.10 ст. 102 ПК України. також задовольняючи позовні вимоги щодо скасування податкового повідомлення-рішення №0000155103 в частині зменшення розміру від’ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2013р. у розмірі 700668,80 грн. (682735,60 +17933,20 грн.), у тому числі по правовідносинах позивача з ПП “Аеліта Моторс”, ПАТ “Українська гірничо-металургійна компанія” на загальну суму 682735,60 грн. та по правовідносинах з ПАТ “Криворіжіндустрбуд” щодо виконання підрядних ремонтних робіт спальних корпусів бази відпочинку “Чайка-Красне” на суму 17933,20 грн. з огляду на те, що податкові накладні отримані від ПП “Аеліта Моторс” та ПАТ “Українська гірничо-металургійна компанія” на загальну суму 682735,60 грн. включені до складу податкового кредиту у періоді у якому вони отримані та суми, зазначені у податкових накладних включені позивачем до складу податкового кредиту з дотриманням процедури, встановленої п.201.10 ст.201 ПК України, а виконання ПАТ “Криворіжіндустрбуд” підрядних робіт спальних корпусів бази відпочинку “Чайка-Красне” здійснено у межах господарської діяльності позивача.

В той же час, відмовлено у задоволенні позову в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000145103 про зменшення бюджетного відшкодування за жовтень 2013р. в сумі 723158,40 грн. та за грудень 2013р. в сумі 209681,00 грн. по правовідносинах з контрагентами позивача – ТОВ “Крост”, ТОВ “Промремонтінвест”, ТОВ “Барнат”, якими виконувалися роботи (послуги) за договорами підряду на об’єктах – Реконструкція пр. Південний - “Музей-Літній кінотеатр”, Парк ім. І.І.Савицького, Будівництво фонтану, Монтаж системи вентиляції ФОК ВАТ “ПГЗК”; благоустрій пр. Південний, дитяча ігрова площадка, внутрішні електромонтажні роботи; благоустрій пр.Південний Ш етап будівля алергоцентру. Покрівля; ремонт будівлі стадіону; влаштування тротуару від автомобільного мосту до побуткомнібату РУ і реконструкція скверу перед СШ №67, з огляду на те, що зазначені роботи виконувалися не в межах господарської діяльності позивача, зазначені роботи заздалегідь не були направлені на використання їх у межах господарської діяльності позивача. Також відмовлено у задоволенні позову в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000145103 в частині зменшення бюджетного відшкодування в сумі 1508723,33 грн., виходячи з наступного по взаємовідносинами з ДП «Придніпровська залізниця», оскільки порушено порядок заповнення зведеної податкової накладної.

Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що відповідачем в період з 10.02.2014р. по 28.02.014р. проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питання правомірності нарахування від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за листопад, грудень 2013р. за результатами якої складено акт від 07.03.2014р. №8/28-01-51-03/00191000.

Перевіркою встановлені порушення позивачем:

- п.п.14.1.18 п.14.1 ст.14, п.185.1 ст.185, п.198.2, п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.3, п.200.4 ст.200, п.201.10 ст.201, п.202.1 ст.202 ПК України завищення суми податкового кредиту та суми від’ємного значення податку на додану вартість, яка включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на загальну суму 919518,40 грн., у тому числі за листопад 2013р. на суму податку 209671,00 грн., за грудень 2013р. на суму 709847,40 грн.;

- п.п.14.1.18 п.14.1 ст.14, п.185.1 ст.185, п.198.2, п.198.3, п.198.4, п.198. ст. 198, п.200.1, п.200.3, п.200.4 ст.200, п.201.10 ст.201, п.202.1 ст.202 ПК України ПАТ “ПівдГЗК” завищено суму заявленого бюджетного відшкодування на загальну суму 2519513,73 грн., у т.ч. за листопад 2013р. на суму податку 2231881,73 грн., за грудень 2013р. на суму податку 359632,00 грн.

До такого висновку перевіряючи прийшли з підстав включення до податкового кредиту податкові накладні не звітного періоду, які оформлені з порушенням порядку реєстрації в Єдиному реєстрі, завищено податковий кредит за понесеними витратами на ремонт об’єктів соціальної інфраструктури, які не використовуються в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності, а також сформовано податковий кредит за податковою накладною, яка оформлена з порушенням порядку заповнення зведеної податкової накладної.

За результатами перевірки прийняті наступні податкові повідомлення-рішення: форми “В1” №0000145103 за яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування за листопад, грудень 2013р. на загальну суму 2591513,73 грн.; форми “В4” №0000155103 за яким позивачеві зменшено розмір від’ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2013р. на суму 709847,00 грн.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що позивачем було сформовано податковий кредит за листопад 2013р. по податкових накладних №23 від 15.04.2013р., №16 від 21.05.2013р., №21 від 24.05.2013р., №22 від 24.05.2013р., які виписані ПП “НВФ “Кароліна” на загальну суму 149961,00 грн., які були надані позивачу лише 21.11.2013р. та 29.11.2013р. При цьому, разом з податковою декларацією за листопад 2013р. позивач подав заяву зі скаргою на вказаного постачальника – (Додаток 8 до декларації) відповідно до вимог п.201.10 ст. 201 ПК України, у зв’язку з тим, що вказані податкові накладні не були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до вимог п.201.10 ст. 201 ПК України ( в редакції на час виникнення правовідносин) у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або у разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

Згідно до абз. 3 п.198.6 ст.198 ПК України у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Таким чином є вірними висновки суду першої інстанції про наявність права у платника податку на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Оскільки, як встановлено судом та не спростовано відповідачем, позивач у листопаді 2013р. від ПП “НВП Кароліна” отримав податкові накладні, виписані у квітні-травні 2013р. на загальну суму 149961,00 грн., мав право та правомірно включив до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за вказаними податковими накладними у листопаді 2013р., тобто у межах 365 календарних днів з дати складання такої податкової накладної, з урахуванням вимог п.201.10 ст.201 ПК України у редакції, чинній на листопад-грудень 2013р., шляхом подання до податкової декларації за листопад 2013р. заяви зі скаргою на постачальника товарів/послуг, що є підставою для включення суми податку до складу податкового кредиту.

Посилання відповідачем на норму п.201.10 ст.201 ПК України в редакції, що набула чинності з 01.01.2014р., є помилковими, оскільки дана норма матеріального права не може бути застосована до податкової звітності позивача за листопад 2013р., оскільки норми закону не мають зворотної дії в часі відповідно до вимог ст. 58 Конституції України.

Таким чином суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що відповідачем протиправно було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000145103 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування за листопад 2013р. у розмірі 149961,00 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 74980,50 грн.

Доводи апеляційної скарги відповідача таких висновків суду першої інстанції не спростовують.

Також суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо скасування податкового повідомлення-рішення №0000155103 в частині зменшення розміру від’ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2013р. у розмірі 700668,80 грн., у тому числі по правовідносинах позивача з ПП “Аеліта Моторс”, ПАТ “Українська гірничо-металургійна компанія” на загальну суму 682735,60 грн. та по правовідносинах з ПАТ “Криворіжіндустрбуд” щодо виконання підрядних ремонтних робіт спальних корпусів бази відпочинку “Чайка-Красне” на суму 17933,20 грн. з огляду на те, що податкові накладні отримані від ПП “Аеліта Моторс” та ПАТ “Українська гірничо-металургійна компанія” на загальну суму 682735,60 грн. включені до складу податкового кредиту у періоді у якому вони отримані та суми, зазначені у податкових накладних включені позивачем до складу податкового кредиту з дотриманням процедури, встановленої п.201.10 ст.201 ПК України, у тому числі з урахуванням права позивача на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість протягом 365 календарних днів з моменту виписки податкової накладної відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України.

Так позивачем у листопаді 2013р. отримані податкові накладні ПП “Аеліта Моторс”, ПАТ “Українська гірничо-металургійна компанія”, що не спростовується відповідачем та оскільки такі не були зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних, позивачем з урахуванням строків та вимог визначених п. 198.6 ст. 198 та п. 201.10 ПК України разом з поданням заяви та підтверджуючих документів сформував податковий кредит.

Також посилання відповідачем на норму п.201.10 ст.201 ПК України в редакції, що набула чинності з 01.01.2014р., є помилковими, оскільки дана норма матеріального права не може бути застосована до податкової звітності позивача за листопад 2013р., оскільки норми закону не мають зворотної дії в часі відповідно до вимог ст. 58 Конституції України.

Щодо виконання ПАТ “Криворіжіндустрбуд” підрядних робіт спальних корпусів бази відпочинку “Чайка-Красне”, судом встановлено, що вказаний об’єкт належить позивачеві на праві приватної власності та використовується у господарській діяльності позивача, позивач правомірно відніс до складу податкового кредиту суму у розмірі 17933,20грн.

Дані обставини відповідачем не спростовані.

Таким чином апеляційна скарга відповідача не спростовує доводів суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, а тому не підлягає задоволенню.

Проте колегія суддів не погоджується з доводами суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідачем податковим повідомленням-рішенням №0000145103 зменшено суму бюджетного відшкодування за жовтень 2013р. в сумі 723158,40 грн. та за грудень 2013р. в сумі 209681,00 грн. по правовідносинах з контрагентами позивача – ТОВ “Крост”, ТОВ “Промремонтінвест”, ТОВ “Барнат”, якими виконувалися роботи (послуги) за договорами підряду на об’єктах – Реконструкція пр. Південний - “Музей-Літній кінотеатр”, Парк ім. І.І.Савицького, Будівництво фонтану, Монтаж системи вентиляції ФОК ВАТ “ПГЗК”; благоустрій пр. Південний, дитяча ігрова площадка, внутрішні електромонтажні роботи; благоустрій пр.Південний Ш етап будівля алергоцентру, покрівля; ремонт будівлі стадіону; влаштування тротуару від автомобільного мосту до побуткомнібату РУ і реконструкція скверу перед СШ №67.

Та по взаємовідносинам з ТОВ “Промремонтінвест” та у сумі 7400 грн. по правовідносинах з ТОВ “Проектно-діагностичний центр” податкове повідомлення-рішення №000155103..

Відповідно матеріалам справи, договори про надання послуг позивачеві ТОВ “Крост”, ТОВ “Промремонтінвест”, ТОВ “Барнат”, якими виконувалися роботи (послуги) за договорами підряду на вищевказаних об’єктах надавались на платній основі та підтверджуються актами виконаних робіт, платіжними дорученнями.

Наявність договорів, первинних документів щодо їх виконання надані як відповідачу до перевірки та і суду до матеріалів справи, невідповідність їх нормам законодавства відповідач не зазначає.

Неправомірне формування податкового кредиту за вказаними правовідносинами відповідач обґрунтовує, з чим погодився суд першої інстанції, що зазначені роботи виконувалися не в межах господарської діяльності позивача, зазначені роботи заздалегідь не були направлені на використання їх у межах господарської діяльності позивача.

Спорткомплекс та стадіон перебуває на балансі позивача та були передані ПАТ «ПІВДГЗК» в безкоштовне користування, Дитячий ігровий майданчик також перебуває на балансі позивача та є його власністю, Літній кінотеатр також є власністю позивача та перебуває на балансі останнього.

Податкові накладні за отримані роботи включені до податкового кредиту позивачем за період листопад, грудень 2013р.

Згідно п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв’язку із, зокрема, придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів, (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.3. ст.. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв’язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Таким чином позивачем відповідно до зазначених норм включено до податкового кредиту податкові накладні в момент придбання таких робіт.

Крім того, відповідно до вимог п. 198.5. ст.. 198 ПК України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися: а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу);б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Як встановлено у ході розгляду справи, а також і відповідачем, про що зазначалось у запереченнях відповідача до позову, позивачем, з урахуванням зазначених норм, сформовано податкові зобов’язання з ПДВ за листопад 2013р. в сумі 348915,55грн. та грудень 2013р. на суму 726582,85грн. за податковими накладними з ознакою « 04» «Передача у межах балансу для невиробничого використання №п/н №205, 185, 187, 188, 189, 190, 191.

Таким чином є помилковим твердженням відповідача та висновки суду першої інстанції, що позивач виписав податкові накладні сам собі, оскільки таким чином позивачем здійснено умовних продаж.

Посилання відповідача на позначки в заявках на оплату таких робіт не може свідчити про порушення позивачем вищезазначених норм законодавства при формування податкового кредиту.

Щодо відмови у задоволенні позову про скасування податкового повідомлення-рішення №0000145103 в частині зменшення бюджетного відшкодування в сумі 1508723,33грн по взаємовідносинам з ДП «Придніпровська залізниця», слід зазначити наступне.

Судом встановлено, що позивачем за вказаними правовідносинами було сформовано податковий кредит за зведеною податковою накладною від 31.10.2013р. №405/100 відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України, за першою подією.

У задоволенні позову відмовлено з підстав порушення порядку її заповнення, а саме зведена податкова накладна за жовтень 2013р. мала бути складена на суму обсягу наданих послуг у розмірі 8765085,76 грн., а на аванс (передплату) повинна була б складена звичайна податкова накладна за фактом “першої події” - передплати.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції помилковими та зазначає наступне.

Норми ст. 198 ПК України регулює формування податкового кредиту.

Відповідно до вимог п.201.1 ст.201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); ї) виключено.

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику (п.201.2 ст. 201 ПК України).

Згідно п. 15 Наказу Мінфін України від 01.11.2011 р. №1379 "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної" (чинного на час виникнення правовідносин), у разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер при постійних зв'язках із покупцем, покупцю може бути виписана зведена податкова накладна, виходячи із визначеної у договорі періодичності оплати поставлених товарів/послуг (один раз на п'ять днів; один раз на десять днів тощо), але не рідше одного разу на місяць і не пізніше останнього дня місяця. При цьому до зведеної податкової накладної обов'язково додається реєстр товаротранспортних накладних чи інших відповідних супровідних документів, згідно з якими здійснено постачання товарів/послуг.

Відповідно матеріалами справи, між позивачем та ДП “Придніпровська залізниця” укладено договір № ПР/ДН-2-13-53/НЮп/4-13 від 27.02.2013р. про надання послуг перевезення вантажів, а саме: позивач зобов’язувався здійснити попередню оплату за перевезення вантажів та додаткові послуги, у тому числі плата за користування вагонами шляхом перерахування коштів у сумах, відповідних до обсягу перевезення та вагонообігу на під’їзній колії за рахунок ДП “Придніпровська залізниця”. За цим договором Залізниця надає позивачу послуги на станціях ДП “Придніпровська залізниця” за умови наявності коштів на його особовому рахунку.

Позивачем до складу податкового кредиту за жовтень 2013р. була включена зведена податкова накладна від 31.10.2013р. №405/100 на суму 9052340,00 грн., у т.ч. ПДВ 1508723,33 грн. по правовідносинах з ДП “Придніпровська залізниця”, у складі зведеної податкової накладної було враховано обсяг передплати відповідно до вимог договору надання послуг на суму 1000000 грн., у т.ч. ПДВ 166 666,67 грн.

Щодо наявності обов’язкових реквізитів у вказаній податковій накладній не спростовується сторонами.

Податковий кодекс України не містить заборони формування податкового кредиту за зведеною податковою накладною навіть у разі зазначення в ній авансу (передплати).

По суті таке значення має для контрагента позивача – ДП «Придніпровська залізниця», оскільки саме зазначений в даному випадку формує зобов’язання. Оскільки при складані зведеної податкової накладної на обсяг наданих послуг та податкової накладної в загальному порядку на суму авансу, на суму авансу при формування податкової накладної відображаються податкові зобов’язання постачальником послуг (товарів), що у подальшому враховується при укладенні зведеної податкової накладної в якій сума авансу не враховується.

Враховуючи зазначене, позивачем відповідно до норм чинного законодавства сформовано податковий кредит за зведеною податковою накладною за «першою подією».

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині відмови у задоволенні позову також підлягають задоволенню, а саме оскарженні податкові повідомлення рішення підлягають скасуванню у повному обсязі.

Оскільки позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції, а в апеляційній скарги наводить підстави для скасування рішення лише в частині відмови у задоволенні позовних вимог, рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню,

Вказане свідчить про те, що суд першої інстанції помилково ухвалив судове рішення про часткову відмову у задоволенні позовних вимог, у зв’язку з чим апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а судове рішення – скасуванню в частині відмови позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального Головного Управління Міндоходів залишити без задоволенняґ

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 червня 2014 року у справі №804/5003/14 за позовом Публічного акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального Головного Управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень №0000145103 та №0000155103 від 26.03.2014 року – скасувати в частині відмови у задоволенні позову про скасування податкових повідомлень-рішень «В1» від 26.03.2014р. №0000145103, «В4» №0000155103 в цій частині позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення «В1» від 26.03.2014р. №0000145103 та «В4» №0000155103 Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального Головного Управління Міндоходів.

В іншій частині постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 червня 2014 року у справі №804/5003/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст рішення складено 26 травня 2015року.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: Н.П. Баранник

Суддя: А.А. Щербак