Ухвала суду № 44491535, 21.05.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2015 рокусправа № 804/11248/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередниченко В.Є.,

суддів: Коршуна А.О., Панченко О.М.,

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2014 року у справі № 804/11248/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ведмежа барлога» до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ведмежа барлога» (далі-ТОВ «Ведмежа барлога») 30 липня 2014 року звернулось до суду з позовом до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, згідно з яким просить визнати протиправними та скасувати прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення № 0001181502 та № 0001191502 від 18 лютого 2014 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що вказані податкові повідомлення-рішення повинні бути скасовані, оскільки висновки відповідача, викладені у акті №39/1502/33115838 від 31 січня 2014 року (далі - акт перевірки) на підставі якого їх було прийнято є безпідставними та необґрунтованими.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2014 року адміністративний позов задоволено повністю.

Постанова суду мотивована тим, що відповідачем не доведена правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач оскаржив її до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволені позову відмовити.

В апеляційній скарзі зазначає, що ТОВ «Ведмежа барлога» при складанні податкової декларації за 2013 рік допущено помилку та вказано код ЄДРПО «КОАТУУ Знаменівської сільради» замість кодів ЄДРПО « КОАТУУ Вільнянської сільради та «КОАТУУ Орлівщанської сільради», що призвело до нарахування податкових зобов'язань і виникненню податкового боргу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, який заперечував, щодо задоволення апеляційної скарги відповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що відповідачем було проведено перевірку своєчасності сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

За результатами вказаної перевірки відповідачем було складено акт №39/1502/33115838 від 31 січня 2014 року в якому зроблено висновок про порушення позивачем терміну сплати самостійно визначеного зобов'язання плати за землю (орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності), визначених п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України (а.с.9-10).

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 18 лютого 2014 року:

- №0001181502, яким позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% за платежем орендна плата з юридичних осіб у сумі 4349,16 грн. (а.с.8).

- №0001191502, яким позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% за платежем орендна плата з юридичних осіб у сумі 4,19 грн. (а.с.9).

За результатами адміністративного оскарження вищевказані податкові повідомлення-рішення залишено без змін.

Правомірність та обґрунтованість вказаних рішень відповідача є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спірні відносини між сторонами та задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що спірні рішення відповідача прийняті не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови, виходить з наступного.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно з п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно з п. 50.1 ст. 50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, позивачем 23 січня 2013 року подано відповідачу звітну податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2013 рік за №1300002118, де було зазначено відомості з плати за земельні ділянки, які знаходяться в користуванні ТОВ «Ведмежа барлога», а саме:

- земельна ділянка площею 3,55 га, що знаходиться на території Вільнянської сільської ради Новомосковського району (договір оренди від 04 грудня 2007 року);

- земельна ділянка площею 287,1967 га, що знаходиться на території Орлівщанської ради Новомосковського району (договір оренди від 15 червня 2007 року) (а.с.18-21). Зазначена звітна декларація отримана Новомосковською ОДПІ 28 січня 2013 року, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с.21).

При цьому при заповнені звітних даних була допущена помилка, зазначено код органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням земельної ділянки за КОАТУУ 1223282501, що фактично відповідало Знаменівській сільській раді Новомосковського району Дніпропетровської області.

25 квітня 2014 року позивачем була подана уточнююча податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2013 рік, де позивачем було зменшено податкове зобов'язання по орендній платі за землю на території Знаменівської сільської ради Новомосковського району, яке було помилково визначене у податковій декларації поданій 23 січня 2013 року на суму 10968,11 грн. (а.с.22-25). Зазначена уточнююча декларація була прийнята відповідачем 30 квітня 2013 року за вх. № 1300006918, про що свідчить штамп Новомосковської ОДПІ.

Згідно з банківськими виписками позивачем протягом 2013 року була сплачена задекларована сума орендної плати за 2013 рік, не допущено жодного порушення строків сплати оренди за користування земельними ділянками (а.с.39-56).

Оскільки, позивач у спосіб визначений Податковим кодексом України самостійно, до проведення перевірки податковим органом, усунув виявлену помилку, що підтверджується уточнюючою податковою декларацією з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2013 рік №1300006918 від 30 квітня 2013 року, а також оскільки, позивачем своєчасно та в повному обсязі сплачено орендну плату за користування земельною ділянкою, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості висновків податкового органу про наявність в діях позивача порушення п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що відповідачем в акті перевірки, який став підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, не наведено тих обставин, які б свідчили про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України.

Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Між тим відповідач зазначеного обов'язку не виконав.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому постанову суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 198, статтями 205, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2014 року у справі №804/11248/14 - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлений 22 травня 2015 року.

Головуючий: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун

Суддя: О.М. Панченко