Постанова № 44489588, 26.05.2015, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2015 року м. ПолтаваСправа №816/1546/15

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Петрової Л.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Лисака С.В.,

представника позивача - Биченко О.О.,

представника відповідача - Павленко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

13 травня 2015 року Публічне акціонерне товариство "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29 грудня 2014 року №0088521701/3105 та №0007692201/3123.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач порушив права та інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин через безпідставне визначення податкових зобов'язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Підставою прийняття оспорюваних у справі податкових повідомлень-рішень став Акт перевірки від 09 грудня 2014 року №2810/16-03-22-01-08/00152307, складений на підставі проведеної Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Полтавській області позапланової виїзної перевірки ПАТ ТФПНК "Укртатнафта" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року, законодавства про збір та облік єдиного соціального внеску за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2013 року. За результатами перевірки, відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Позивач не погоджується з висновками контролюючого органу, викладеними у Акті перевірки, оскільки згідно підпункту 164.2.17. пункту 164.2. статті 164 Податкового кодексу України, не вважається додатковим благом компенсація вартості використання об'єктів матеріального або нематеріального майна, якщо таке використання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту).

Мета відряджень працівників підприємства позивача була пов'язана з господарською діяльністю товариства та їх трудовими обов'язками, що не заперечується Кременчуцькою ОДПІ у Акті перевірки.

Працівниками ПАТ ТФПНК "Укртатнафта" (ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14.) до звітів про відрядження за кордон були подані наступні підтверджуючі документи: чеки терміналу (СЛІП) ПАТ "Кий Авіа", розрахункові квитанції ПАТ "Кий Авіа", авіаквитки (в т.ч. електронні), відривні частини посадкових талонів. Зазначені документи, на думку позивача, є достатніми для підтвердження оплати перельотів.

З огляду на викладене, позивач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі Акту перевірки від 09 грудня 2014 року №2810/16-03-22-01-08/00152307, підлягають скасуванню, як такі, що не відповідають чинному законодавству, оскільки прийняті на підставі хибних висновків, до яких прийшов відповідач у ході проведення перевірки.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд скасувати спірні податкові повідомлення-рішення.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

У своїх письмових запереченнях відповідач зазначав, що протягом періоду, що перевірявся, підприємством видавались кошти під звіт працівникам на господарські потреби, у тому числі на придбання авіаквитків сполученням "Київ-Моска-Київ" у ПАТ "Київське агентство повітряних сполучень "Кій Авіа". До звітів про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт позивачем додано документи, що не у повному обсязі підтверджують витрату коштів на господарські потреби підприємства на загальну суму 47098,00 грн, а саме: проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (встановленої форми та змісту), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів. З перерахованої суми податок на доходи фізичних осіб не утримано, чим порушено підпункт "а" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України.

Також, у ході проведення перевірки встановлено відсутність зв'язку службового відрядження першого заступника голови правління ПАТ ТФПНК "Укртатнафта" ОСОБА_16. до міст Парижа та Ніцци (Франція) з фінансово-господарською діяльністю підприємства. З перерахованої суми податок на доходи фізичних осіб не утримано, чим порушено підпункт "а" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України.

Щодо недотримання правил проведення касових операцій відповідач зазначав, під час перевірки встановлено випадки проведення готівкових розрахунків працівниками підприємства без подання одержувачем коштів оригіналу платіжного документа (встановленої форми та змісту), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що у період з 14 квітня 2014 року по 20 червня 2014 року та з 24 листопада 2014 року Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Полтавській області проведено позапланову виїзну перевірку ПАТ ТФПНК "Укртатнафта" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року, законодавства про збір та облік єдиного соціального внеску за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2013 року.

Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється.

За результатами перевірки складено Акт від 09 грудня 2014 року №2810/16-03-22-01-08/00152307 /а.с. 146-174/, у якому, крім іншого, зафіксовано порушення:

- підпункту 164.2.11 пункту 164.2 статті 164, пункту 164.5 статті 164, пункту 167.1 статті 167, підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, підпункту 170.9.1 пункту 170.9 статті 170, підпункту 170.9.2 пункту 170.9 статті 170, абзацу "а" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, у результаті чого порушено вимоги податкового законодавства щодо повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб за перевіряємий період на загальну суму 22037,59 грн, у тому числі по періодах: січень 2013 року - на суму 2464,05 грн, квітень 2013 року - на суму 4008,32 грн, вересень 2013 року - на суму 12445,43 грн, жовтень 2013 року - на суму 1179,75 грн, листопад 2012 року на суму 1940,04 грн;

- пунктів 3.1, 3.2, 7.39, 7.41 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті України", у результаті чого встановлено проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (встановленої форми та змісту), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів на загальну суму 47098,00 грн.

Відповідно висновків Акту перевірки, порушення податкового законодавства виникло у зв'язку із тим, що працівниками ПАТ ТФПНК "Укртатнафта" (ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14.) не було додано до звітів про використання коштів, наданих на відрядження за кордон, усіх належних платіжних документів, що підтверджують сплату готівкових коштів; відсутній зв'язок службового відрядження Першого заступника Голови Правління ПАТ ТФПНК "Укртатнафта" ОСОБА_16. до міст Париж та Ніцца Французької Республіки з господарською діяльністю підприємства.

Крім того, у Акті перевірки зазначено, що порушення ПАТ ТФПНК "Укртатнафта" пунктів 3.1, 3.2, 7.39, 7.41 постанови Правління НБУ "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" від 15 грудня 2004 року №637. Підставою для такого висновку став той факт, що при звітуванні працівниками ПАТ ТФПНК "Укртатнафта" про понесені витрати, до авансових звітів не були додані чеки РРО та розрахункові документи встановленої форми та змісту.

На підставі Акту перевірки Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Полтавській області винесено податкові повідомлення-рішення від 29 грудня 2014 року:

- №0088521701/3105, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб у сумі 37949,78 грн, у тому числі 22037,59 грн за основним платежем, 15912,19 грн за штрафними (фінансовими) санкціями /а.с. 13/;

- №0007692201/3123, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 47098,00грн /а.с. 12/.

З наслідками адміністративного оскарження зазначені податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги позивача без задоволення /а.с. 28-50/.

Позивач не погодився із зазначеним податковим повідомленням-рішенням та оскаржив його до суду.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 29 грудня 2014 року №0088521701/3105 та №0007692201/3123, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Підпунктом 164.2.11. пункту 164.2. статті 164 Податкового кодексу України передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до пункту 170.9 статті 170 цього Кодексу.

Згідно пункту 164.5. статті 164 наведеного Кодексу під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою: К = 100 : (100 - Сп), де К - коефіцієнт; Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

У такому самому порядку визначаються об'єкт оподаткування і база оподаткування для коштів, надміру витрачених платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки.

Відповідно до пункту 167.1. статті 167 зазначеного Кодексу (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.

Платники податку, які подають податкові декларації за податковий (звітний) рік згідно з статтями 177 і 178 цього розділу, застосовують ставку податку 17 відсотків до частини середньомісячного річного оподатковуваного доходу, що перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Розмір середньомісячного річного оподатковуваного доходу розраховується як сума загальних місячних оподатковуваних доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, поділена на кількість календарних місяців, протягом яких платником податку було одержано такі доходи у податковому (звітному) році, за який здійснюється декларування.

Встановлені у абзацах першому та другому цього пункту ставки податків не застосовуються до доходів, визначених у пунктах 167.2 - 167.4 цієї статті.

Підпунктом 168.1.1. пункту 168.1. статті 168 Податкового кодексу України передбачено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Згідно підпункту 170.9.1. пункту 170.9. статті 170 наведеного Кодексу податковим агентом платника податку під час оподаткування суми, виданої платнику податку під звіт та не повернутої ним протягом встановленого підпунктом 170.9.2 цього пункту строку, є особа, що видала таку суму, а саме:

а) на відрядження - у сумі, що перевищує суму витрат платника податку на таке відрядження, розрахованій згідно з розділом ІІІ цього Кодексу;

б) під звіт для виконання окремих цивільно-правових дій від імені та за рахунок особи, що їх видала, - у сумі, що перевищує суму фактичних витрат платника податку на виконання таких дій.

Для цілей цього пункту до суми перевищення не включаються та не оподатковуються документально підтверджені витрати, здійснені за рахунок готівкових чи безготівкових коштів, наданих платнику податку під звіт роботодавцем на організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків, в межах граничного розміру таких витрат, передбаченого у розділі ІІІ цього Кодексу, що здійснені таким платником та/або іншими особами з рекламними цілями.

Сума податку, нарахована на суму такого перевищення, утримується особою, що видала такі кошти, за рахунок будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) платника податку за відповідний місяць, а у разі недостатності суми доходу - за рахунок оподатковуваних доходів наступних звітних місяців до повної сплати суми такого податку.

Відповідно до підпункту 170.9.2. пункту 170.9. статті 170 Податкового кодексу України звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, подається за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, до закінчення п'ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку:

а) завершує таке відрядження;

б) завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що видала кошти під звіт.

За наявності надміру витрачених коштів їх сума повертається платником податку в касу або зараховується на банківський рахунок особи, що їх видала, до або під час подання зазначеного звіту.

Підпунктом "а" пункту 176.2. статті 176 Податкового кодексу України передбачено обов'язок осіб, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Згідно підпункту 164.2.17. пункту 164.2. статті 164 Податкового кодексу України, не вважається додатковим благом компенсація вартості використання об'єктів матеріального або нематеріального майна, якщо таке використання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту).

Мета відряджень працівників ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_18, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 була пов'язана з господарською діяльністю товариства та їх трудовими обов'язками, що не заперечується Кременчуцькою ОДПІ у Акті перевірки та представником відповідача у судовому засіданні.

Підставою для нарахування позивачу податкових зобов'язань слугувало те, що працівниками ПАТ ТФПНК "Укртатнафта" до звітів про відрядження за кордон були подані документи: не було додано усіх належних платіжних документів, що підтверджують сплату готівкових коштів.

Пунктами 7 та 11 розділу 3 наказу Мінфіну України "Про затвердження Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон" від 13 березня 1998 року №59 передбачено, що за час перебування у відрядженні за кордоном працівникові відшкодовуються витрати на проїзд до місця відрядження і назад, а також за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті) за наявності документів в оригіналі, що засвідчують вартість цих витрат, а саме: транспортних квитків, у тому числі електронних квитків, за наявності посадкового талона та документа про сплату за всіма видами транспорту.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що працівниками ПАТ ТФПНК "Укртатнафта" при поданні авансових звітів за результатами відрядження були надані наступні документи /а.с. 51-100/:

- ОСОБА_5 - заступник начальника управління, наказ №911 від 19 лютого 2012 року: авансовий звіт №13526 від 02 січня 2013 року, до звіту додано: чек терміналу (СЛІП) ПАТ "Кий Авіа" від 21 грудня 2012 року №100043, авіаквиток від 21 грудня 2012 року, відривні частини посадкових талонів;

- ОСОБА_19 - заступник начальника відділу технічного нагляду, наказ №911 від 19 лютого 2012 року, авансовий звіт №13527 від 02 січня 2013 року, до звіту додано: чек терміналу (СЛІП) ПАТ "Кий Авіа" від 21 грудня 2012 року №100044, авіаквиток від 21 грудня 2012 року, відривні частини посадкових талонів;

- ОСОБА_9 - заступник Голови Правління, наказ №256 від 08 квітня 2013 року: авансовий звіт №15034 від 22 квітня 2013 року, до звіту додано: розрахункову квитанцію ПАТ "Кий Авіа" від 05 квітня 2013 року, авіаквиток, відривні частини посадкових талонів; наказ №808 від 31 жовтня 2013 року, авансовий звіт №17621 від 19 листопада 2013 року, до звіту додано: розрахункову квитанцію ПАТ "Кий Авіа" від 01 листопада 2013 року, електронний авіаквиток від 01 листопада 2013 року, відривні частини посадкових талонів;

- ОСОБА_20 - заступник Голови Правління, наказ №256 від 08 квітня 2013 року, авансовий звіт №15035 від 23 квітня 2013 року, до звіту додано: розрахункову квитанцію ПАТ "Кий Авіа" від 05 квітня 2013 року, авіаквиток, відривні частини посадкових талонів;

- ОСОБА_12 - головний інженер, наказ №256 від 08 квітня 2013 року, авансовий звіт №15036 від 22 квітня 2013 року, до звіту додано: розрахункову квитанцію ПАТ "Кий Авіа" від 05 квітня 2013 року, авіаквиток, відривні частини посадкових талонів;

- ОСОБА_3 - головний технолог, наказ №256 від 08 квітня 2013 року, авансовий звіт №15037 від 22 квітня 2013 року, до звіту додано: розрахункову квитанцію ПАТ "Кий Авіа" від 05 квітня 2013 року, авіаквиток, відривні частини посадкових талонів; наказ №765 від 16 жовтня 2013 року, авансовий звіт №17367 від 12 листопада 2013 року, до звіту додано: розрахункову квитанцію ПАТ "Кий Авіа" від 31 жовтня 2013 року, електронний авіаквиток, відривні частини посадкових талонів;

- ОСОБА_13 - заступник головного інженера, наказ №256 від 08 квітня 2013 року, авансовий звіт №15038 від 23 квітня 2013 року, до звіту додано розрахункову квитанцію ПАТ "Кий Авіа" від 05 квітня 2013 року, авіаквиток, відривні частини посадкових талонів;

- ОСОБА_14 - перекладач, наказ №677 від 09 вересня 2013 року, авансовий звіт №16951 від 01 жовтня 2013 року, до звіту додано чек терміналу (СЛІП) ПАТ "Кий Авіа" від 03 вересня 2013 року №0320, електронний авіаквиток, відривні частини посадкових талонів;

- ОСОБА_7 - начальник виробництва №2, наказ №765 від 16 жовтня 2013 року, авансовий звіт №17638 від 11 листопада 2013 року, до звіту додано: розрахункову квитанцію ПАТ "Кий Авіа" від 31 жовтня 2013 року, електронний авіаквиток від 31 жовтня 2013 року, відривні частини посадкових талонів;

- ОСОБА_8 - інженер - технолог, наказ №765 від 16 жовтня 2013 року, авансовий звіт №17369 від 11 листопада 2013 року, до звіту додано: розрахункову квитанцію ПАТ "Кий Авіа" від 31 жовтня 2013 року, електронний авіаквиток від 31 жовтня 2013 року, відривні частини посадкових талонів;

- ОСОБА_10 - заступник начальника управління, наказ №808 від 31 жовтня 2013 року, авансовий звіт, №17622 від 19 листопада 2013 року, до звіту додано: розрахункову квитанцію ПАТ "Кий Авіа" від 01 листопада 2013 року, електронний авіаквиток від 01 листопада 2013 року, відривні частини посадкових талонів;

- ОСОБА_16 - Перший заступник Голови Правління, наказ №662 від 02 вересня 2013 року, авансовий звіт №16939 від 17 вересня 2013 року, до звіту додано: відривні частини посадкових талонів від 12 вересня 2013 року напрямом - Ніцца - Париж та Париж - Ніцца, електронний авіаквиток №5662402137238 сполученням Київ - Ніцца, Ніцца - Київ, дублікат квитанції банку про оплату перельоту, платіжне доручення №CS22000X5X від 06 вересня 2013 року про оплату перельоту, квитанція до прибуткового касового ордеру №06-09 від 06 вересня 2013 року про оплату послуг туристичної фірми з бронювання та проживання у готелі Hotel Hyatt Regenncy Nice Palais De La Mediterranee (Ніцца, Франція) з 10 вересня 2013року по 15 вересня 2013 року.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку. що досліджені документи є такими, що у повній мірі підтверджують понесені витрати та є достатніми для прийняття підприємством рішення про відшкодування таких витрат.

При цьому, доводи відповідача про відсутність зв'язку службового відрядження Першого заступника Голови Правління ПАТ ТФПНК "Укртатнафта" ОСОБА_16 до міст Париж та Ніцца Французької Республіки з господарською діяльністю підприємства спростовується наступним.

Судом встановлено, що ОСОБА_16 на підставі наказу ПАТ ТФПНК "Укртатнафта" від 02 вересня 2013 року №662 був направлений у відрядження з 10 вересня 2013 року по 15 вересня 2013 року до міста Ніцца та Париж, Французька Республіка, для проведення переговорів та доставки документів по справі ВАТ "Татнафта" до держави Україна /а.с. 51/.

Судом досліджено завірену належним чином копію закордонного паспорта ОСОБА_16, та встановлено, що паспорт містить відмітки про прибуття до м. Ніцца 10 вересня 2013 року та виліт з нього 15 вересня 2013 року /а.с. 58-59/.

Правом на представництво інтересів компанії в усіх організаціях, установах України та зарубіжних країн ОСОБА_16 наділений у відповідності до Положення про Першого заступника Голови Правління ПАТ ТФПНК "Укртатнафта" /а.с. 60/.

Окрім того, на нього покладаються функції з планування, прийняття рішень, організації та контролю виконання заходів з правового захисту фінансових та майнових інтересів компанії. Перший заступник Голови Правління зобов'язаний здійснювати службові відрядження для забезпечення ефективної роботи компанії та виконання поставлених завдань.

Із пояснень представника позивача у судовому засіданні встановлено, що у жовтні 2010 року ПАТ ТФПНК "Укртатнафта" було отримано запит Міністерства юстиції України від 02 жовтня 2012 року №9.2-35/1101 з проханням надати записи за 19 та 24 жовтня 2007 року з усіх відеокамер для відстеження процедури поновлення Голови Правління ОСОБА_17 на посаді /а.с. 186/.

Листом від 15 жовтня 2012 року №14/02-830 ПАТ ТФПНК "Укртатнафта" повідомило Міністерство юстиції України про неможливість надання відеозаписів в зв'язку з тим, що камери відеоспостереження на підприємстві працюють у циклічному безперервному режимі, відповідно записи подій за 19 та 24 жовтня 2007 року не збереглися. Окрім того, слідчим відділом Кременчуцького МУ УМВС України в Полтавській області були вилучені записи камер спостереження за 19 жовтня 2007 року на підставі постанови про проведення виїмки по кримінальній справі №07315467 від 23 жовтня 2007 року /а.с. 187-188/.

Враховуючи неможливість дослідження даного питання в рамках перегляду відеозаписів, юридичними радниками було прийнято рішення заслухати свідчення осіб, які були присутні 19 жовтня 2007 року під час процедури поновлення ОСОБА_17 на посаді. Зокрема шляхом проведення перемовин з Першим заступником Голови Правління ОСОБА_16

Для надання свідчень з даного питання Перший заступник Голови Правління був викликаний в Паризький офіс "King & Spalding International LLP" у вересні 2013 року. Перемовини були проведені зі старшим юристом "King & Spalding International LLP" ОСОБА_21.

Крім того, юридичному раднику були надані документи, що стосуються діяльності компанії: щомісячні та квартальні звіти для керівництва, звіти аудиторських компаній щодо діяльності АТ "Укртатнафта" з 19 жовтня 2007 року, витяги з реєстру акціонерів АТ "Укртатнафта".

Зазначені обставини зазначені також у Звіті про результати відрядження /а.с. 191/.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що дане відрядження безпосередньо пов'язане з посадовими обов'язками Першого заступника Голови Правління та з діяльністю підприємства.

Щодо доводів відповідача про порушення позивачем вимог ведення касових операцій та застосування РРО, суд зазначає наступне.

Підставою для такого висновку став той факт, що при звітуванні працівниками ПАТ ТФПНК "Укртатнафта" про понесені витрати, до авансових звітів не були додані чеки РРО та розрахункові документи встановленої форми та змісту.

Пунктами 3.1., 3.2. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні від 15 грудня 2004 року №637 передбачено, що касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів. Касові операції, що проводяться відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", оформляються згідно з вимогами цього Закону.

Як було встановлено судом та не заперечується представником відповідача, працівниками ПАТ ТФПНК "Укртатнафта" (ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14.) до звітів про відрядження за кордон були подані наступні підтверджуючі документи: чеки терміналу (СЛІП) ПАТ "Кий Авіа", розрахункові квитанції ПАТ "Кий Авіа", авіаквитки (у тому числі електронні), відривні частини посадкових талонів.

Зазначені документи, на думку суду, є достатніми для підтвердження оплати перельотів, з огляду на наступне.

Пунктом 4 статті 9 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", передбачено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу проїзних і перевізних документів на авіаційному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів.

Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 07 грудня 2011 року у справі №К-17859/08 за позовом ЗАТ "Київське агентство повітряних сполучень "Кий Авіа" до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва зазначив, що Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" звільняє суб'єктів господарювання від обов'язку застосовувати реєстратори розрахункових операцій при здійсненні продажу проїзних і перевізних документів із застосуванням бланків суворого обліку на авіаційному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів /а.с. 118-124/.

Таким чином, авіаперевізник має право не застосовувати РРО при продажу авіаквитків. При цьому він не позбавлений права використовувати платіжні пристрої для розрахунку платіжними картками без використання РРО. Чеки терміналу (СЛІПИ), що видаються платіжними пристроями, при розрахунку платіжними картками, у достатній мірі підтверджують здійснення операції та у відповідності до постанови НБУ від 30 квітня 2010 року №223 "Про здійснення операцій з використанням спеціальних платіжних засобів", мають статус первинного документа.

Додані до авансових звітів розрахункові квитанції також можна вважати належними розрахунковими документами з огляду на те, що жодним нормативним актом не визначені вимоги до форми розрахункових квитанцій при оформленні авіаперевезень. У Акті перевірки Кременчуцька ОДПІ також не спирається на будь-який нормативний акт. Дія наказу №614 від 01 грудня 2000 року, яким затверджена форма розрахункової квитанції №РК-1, не поширюється на розрахункові проїзні та перевізні документи на авіаційному транспорті.

Крім того, єдиним проїзним документом та одночасно розрахунковим документом, що оформлюється при перевезенні пасажира авіатранспортом, є квиток.

Так, згідно статті 98 Повітряного кодексу України, повітряні перевезення виконуються на підставі договору між авіаперевізником та пасажиром або вантажовідправником. Кожний договір повітряного перевезення та його умови засвідчуються документом на перевезення, який видається авіаційним перевізником або уповноваженими ним організаціями (агентами). Документом на повітряне перевезення при перевезенні пасажира є квиток (паперовий або електронний).

Правилами повітряних перевезень пасажирів і багажу, затвердженими наказом Міністерства інфраструктури України від 30 листопада 2012 року №735, передбачено, що квиток є підтвердженням укладення договору про перевезення та відображає його умови.

У відповідності до наказу Державної авіаційної адміністрації від 20 січня 2009 року №37 "Про впровадження електронних перевізних документів", електронне оформлення перевізних документів (Electronic Ticketing, ETKT) - це метод документування продажу перевезень (електронний квиток) та контролю перевезень, який не потребує оформлення паперового бланка перевізного документа. Вся інформація щодо перевезення вноситься до електронного файла квитка і зберігається в ньому.

Електронний пасажирський квиток являє собою документ, який використовується для підтвердження договору перевезення пасажира, в якому інформація про повітряне перевезення пасажира представлена в електронній формі, та проведення розрахунків по цьому договору. Одним із обов'язкових елементів інформації, що повинна міститься в електронному квитку, є сума оплати.

Відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", проїзний документ (квиток) є розрахунковим документом.

В ухвалі від 18 листопада 2010 року у справі №К-27300/10 Вищий адміністративний суд України зазначив, що електронний квиток (складовою частиною якого є маршрут/квитанція) є проїзним документом безпосередня наявність якого підтверджує факт укладення договору перевезення, факт придбання електронного квитка та факт оплати такого електронного квитка, тому електронний квиток є розрахунковим, проїзним документом суворого обліку на авіаційному транспорті /а.с. 113-117/.

Враховуючи викладене, суд вважає, що висновок Кременчуцької ОДПІ про проведення ПАТ ТФПНК "Укртатнафта" готівкових розрахунків без подання одержувачами коштів належних платіжних документів є таким, що не відповідає дійсності та суперечить законодавству.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття оскаржуваного повідомлення-рішення покладено на контролюючий орган.

Відповідач не довів суду правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень від 29 грудня 2014 року №0088521701/3105 та №0007692201/3123.

Системний аналіз вказаних правових норм та оцінка фактичних обставин справи дають підстави суду дійти висновку, що при прийнятті спірних податкових повідомлень-рішень суб'єкт владних повноважень діяв з недотриманням приписів закону, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення.

Відповідно до положень частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

В силу пункту 21 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" органи доходів і зборів звільнені від сплати судового збору, отже, сума судового збору пропорційно задоволеної частини позовних вимог з відповідача до державного бюджету стягненню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 29 грудня 2014 року №0088521701/3105 та №0007692201/3123.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" витрати зі сплати судового збору у розмірі 182,70 грн /сто вісімдесят дві гривні сімдесят копійок/.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 02 червня 2015 року.

Суддя Л.М. Петрова