Постанова № 44489327, 25.05.2015, Луганський окружний адміністративний суд

8.3.13

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 травня 2015 рокуСєвєродонецькСправа № 812/281/15

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Тихонова І.В.,

за участю секретаря - Тельдековій Н.В.,

за участю сторін:

представник позивача - не прибув;

представник відповідача - не прибув;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м.Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області до Публічного акціонерного товариства "Луганськ-Авто" про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих боржника у погашення податкового боргу з орендної плати за землю у загальному розмірі 111520,57 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

12 травня 2015 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у м.Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області до Публічного акціонерного товариства "Луганськ-Авто" про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих боржника у погашення податкового боргу з орендної плати за землю у загальному розмірі 111520,57 грн.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа Публічне акціонерне товариство «Луганськ-Авто» (у подальшому - «Відповідач») зареєстрован у якості СПД Лисичанською міською радою Луганської області відповідно до запису у ЄДР про державну реєстрацію юридичної особи за №13821020000000498 від 16.08.2000, 01.09.2004 та видане свідоцтво про державну реєстрацію СПД і внесено в Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України. На даний час, згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №20366121 станом на 01.04.2015 держреєстрацію «Відповідача» не скасовано. У «Відповідача» за період з 30.06.2014 р. по теперішній час утворився податковий борг з орендної плати за землю з юридичних осіб у сумі 111520,57 грн., котрий підтверджується наступним: 99680,41 грн., - декларація з плати за землю за 2014 рік № 9008157764 від 19.02.2014 року (з липня 2014р. по грудень 2014р); 14208,2 грн.х6м.=85249,20 грн.+14208,26 грн. (січень 2015р.) = 99457,46 грн.+222,95 грн. (червень 2014р.)= 99680,41 грн. Рішенням ДПІ у м.Лисичанську №18 від 28 березня 2014 року про розстрочення грошових зобов'язань, на підставі статтей 19-1 розділу І та 100 глави 9 розділу ІІ ПК України «Відповідачеві» надано розстрочення сплати грошових зобов'язань з орендної плати за землю у розмірі 14208,20 грн.. терміном 3 місяці, зі строком сплати з 30.03.2014р. по 16.06.2014 року рівними частинами по 4736, 07 грн., про що відповідно укладено договір про розстрочення грошових зобов'язань від 28 березня 2014 року №19. Втім, умови договору №19 від 28.03.14 «Відповідачем» не дотримано та станом на 29.07.2014 сума податкового боргу за розстроченим грошовим зобов'язанням склала 4736,06 грн. Також рішенням ДПІ у м.Лисичанську №21 від 30 квітня 2014 року про розстрочення грошових зобов'язань на підставі статей 19-1 розділу І та 100 глави 9 розділу ІІ ПК України «Відповідачеві» надано розстрочення сплати грошових зобов'язань з орендної плати за землю у розмірі 14208,20 грн., терміном на 2 місяці, зі строком сплати з 30.04.2014р. по 26.06.2014 року рівними частинками по 7104,10 грн., про що відповідно укладено договір про розстрочення грошових зобов'язань від 30 квітня 2014 року №22. Втім, умови договору №22 від 30.04.14 «Відповідачем» не дотримано та станом на 29.07.2014 сума податкового боргу за розстроченим грошовим зобов'язанням склала 7104,1 грн. Таким чином загальна заборгованість «Відповідача» з орендної плати з юридичних осіб складає 99680, 41 грн.+4736,06 грн.+7104,1 грн.=111520,57 грн. На підставі викладеного, позивач просив суд стягнути кошти з рахунків суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи Публічного акціонерного товариства «Луганськ-Авто», і/код 03112828 у банках, обслуговуючих боржника у погашення податкового боргу з орендної плати за землю у загальному розмірі 111520,57 грн.

Представник позивача у судове засідання не прибув, надав до канцелярії суду письмові пояснення стосовно утворення податкового боргу з орендної плати за землю у загальному розмірі 111520.57 грн., а саме: відповідно податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), а саме орендної плати за №9008157764 наданої «відповідачем» по справі до ДПІ у м.Лисичанську 19.02.2014р. платником податку самостійно заявлено до сплати за оренду земельної ділянки щомісячно 14208,20 грн. З урахуванням переплати станом 30.06.2014 у розмірі 13985, 25 грн., заборгованість «Відповідача» з орендної плати за землю склала 222,95 грн. Відповідно договору №19 від 28.03.14 про розстрочення грошових зобов'язань у розмірі 14208,20 грн., на три місяці «Відповідачем» не сплачено суму розстрочення у повному обсязі та станом на 29.07.2014 сума податкового боргу за розстроченим грошовим зобов'язанням склала 4736, 06 грн. Відповідно до договору №22 від 30.04.14 про розстрочення грошових зобов'язань у розмірі 14208,20 грн., на три місяці «Відповідачем» не дотримано та станом на 29.07.2014 сума податкового боргу за розстроченим грошовим зобов'язанням склала 7104,1 грн. У термін з 30.07.2014 по 30.01.2015 (сім місяців) місячна орендна плата за землю взагалі не сплачено, у зв'язку з чим заборгованість склала 14208,2х6=85249,20+14208,26=99457,46 грн. Таким чином, загальна заборгованість «Відповідача» з орендної плати з юридичних осіб складає 222,95 грн.+4736,06.+7104,1 грн.+99457,46 грн.=111520,57 грн.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.

Частина 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частина 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до положень статті 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Публічне акціонерне товариство «Луганськ-Авто» зареєстроване в якості СПД Лисичанською міською радою Луганської області відповідно до запису у ЄДР про державну реєстрацію юридичної особи за №13821020000000498 від 16.08.2000, 01.09.2004, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.5-7).

За відповідачем утворилась заборгованість з орендної плати за землю у розмірі 111520,57 грн.

Підпунктом 14.1.175 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

У відповідності із п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Платник податків відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень статті 270 Податкового кодексу України, об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Відповідно до статті 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Згідно із пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Пунктом 288.7 статті 288 Податкового кодексу України передбачено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

З матеріалів справи вбачається, що утворення податкового боргу з орендної плати за землю у загальному розмірі 111520.57 грн., а саме: відповідно податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), а саме орендної плати за №9008157764 наданої Відповідачем по справі до ДПІ у м.Лисичанську 19.02.2014р. платником податку самостійно заявлено до сплати за оренду земельної ділянки щомісячно 14208,20 грн. З урахуванням переплати станом 30.06.2014 у розмірі 13985, 25 грн., заборгованість «Відповідача» з орендної плати за землю склала 222,95 грн. Відповідно договору №19 від 28.03.14 про розстрочення грошових зобов'язань у розмірі 14208,20 грн., на три місяці «Відповідачем» не сплачено суму розстрочення у повному обсязі та станом на 29.07.2014 сума податкового боргу за розстроченим грошовим зобов'язанням склала 4736, 06 грн. Відповідно до договору №22 від 30.04.14 про розстрочення грошових зобов'язань у розмірі 14208,20 грн., на три місяці «Відповідачем» не дотримано та станом на 29.07.2014 сума податкового боргу за розстроченим грошовим зобов'язанням склала 7104,1 грн. У термін з 30.07.2014 по 30.01.2015 (сім місяців) місячна орендна плата за землю взагалі не сплачено, у зв'язку з чим заборгованість склала 14208,2х6 = 85249,20+14208,26 = 99457,46 грн. Таким чином, загальна заборгованість «Відповідача» з орендної плати з юридичних осіб складає 222,95 грн.+4736,06.+7104,1 грн.+99457,46 грн. = 111520,57 грн.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення - рішення.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, орган державної податкової служби надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі..

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що позивачем на адресу відповідача надсилалася податкова вимога форми «Ю» №1344-25 від 25.09.2014 року, яка була отримана відповідачем 16.12.2014, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.12).

Порядок формування, надсилання, вручення та відкликання податкових вимог органами державної податкової служби визначений Порядком направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, який затверджено Наказ Державної податкової адміністрації України 24.12.2010 N 1037 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 р. за N 1432/18727 (далі - Порядок).

Пунктом 4.7 Порядку встановлено, що у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу в зв'язку з: відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб, відмовою посадових осіб прийняти податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Доказів оскарження відповідачем даної податкової вимоги суду не надано.

Всі вжиті позивачем заходи не призвели до добровільного погашення податкового боргу відповідачем.

Відповідно до пп.20.1.34 п.20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з абзацом першим пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

З урахуванням викладеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Державної податкової інспекції у м.Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області до Публічного акціонерного товариства "Луганськ-Авто" про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих боржника у погашення податкового боргу з орендної плати за землю у загальному розмірі 111520,57 грн., є обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами та підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України у судовому засіданні 25.05.2015 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 28.05.2015 року, про що згідно вимог ч.2 ст.167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 105, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м.Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області до Публічного акціонерного товариства "Луганськ-Авто" про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих боржника у погашення податкового боргу з орендної плати за землю у загальному розмірі 111520,57 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути кошти з рахунків суб'єктів підприємницької діяльності - юридичної особи акціонерного товариства "Луганськ-Авто", і/код 03112828 у банках, обслуговуючих боржника у погашення податкового боргу з орендної плати за землю у загальному розмірі 111520,57 грн. (сто одинадцять тисяч п'ятсот двадцять гривень 57 копійок) видавши рішення ДПІ у м.Лисичанську.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 28 травня 2015 року.

Суддя І.В. Тихонов