Постанова № 44489246, 27.05.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2015 року справа №810/3628/14

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

позивачка звернулась до Київського окружного адміністративного суду з вимогами до Білоцерківської ОДПІ про скасування податкового повідомлення-рішення №1012/0008201703/81 від 30.04.2014 р., яким їй було визначено грошове зобов?язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 14012,17 грн. та застосована штрафна (фінансова) санкція у розмірі 3673,04 грн.

Вимоги позовної заяви мотивувала тим, що оскаржуване рішення прийнято на підставі неправильних висновків акту перевірки №898/17-3/34/НОМЕР_1 від 07.04.2014 р. про порушення нею абз. «д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПКУ та вважає, що відсутні підстави для декларування нею доходу внаслідок прощення боргу.

18.05.2015 р., представником позивачки, через канцелярію суду було подано клопотання про зміну підстави позову, в якому зазначено про необхідність вважати підставою позову рішення у цивільній справі №357/9295/14-ц за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «ОТП Банк» про визнання недійсним та зміни умов правочину.

У судове засідання уповноважений представник відповідача не з?явився, через канцелярію суду подав клопотання про здійснення розгляду справи без його участі.

Суд, відповідно до ч.6 ст.128 КАСУ розглянув справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з наступних підстав:

14.03.2014 р., відповідачем листом №1990/805/17-3 від позивачки було витребувано документи щодо отримання нею від ТОВ "ОТП Факторинг Україна" в 2012 р. додаткового блага. На підставі наданих документів з 25 по 31 березня 2014 р. відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ОСОБА_1 на предмет своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків до бюджету за період з 1 січня по 31 грудня 2011 р., за результатами якої 07.04.2014 р. складено акт перевірки № 898/17-3/34/НОМЕР_1.

Висновком вказаного акту були зафіксовані порушення п. 120.1, ст. 120 ПКУ, що виявилося у неподанні позивачкою декларації про майновий стан та отримані доходи в 2011 р.; абз. "д" п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 162 ПК України, внаслідок чого було занижено податок на доходи фізичних осіб в розмірі 14 012,14 грн.

За наслідками проведеної перевірки та складеного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.04.2014 р. № 1012/0008201703/81, яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб та застосовано штрафну (фінансову) санкцію 17685,21 грн.

Як слідує із матеріалів справи та встановлено судом, 15.08.2007 р., між позивачкою як (позичальницею) та закритим акціонерним товариством "ОТП Банк" як (кредитором) укладено кредитний договір № CNL-0BB/046/2007 (далі - договір № CNL-0BB/046/2007).

Відповідно до п.2 договору банк взяв на себе зобов'язання надати, а позичальниця прийняти кредит у сумі 40 500 доларів США на споживчі цілі з датою остаточного погашення кредиту - 14.08.2022 р.

20.12.2011 р., між позивачкою та ПАТ «ОТП Банк» як кредитором було укладено додаткову угоду №1 до договору № CNL-0BB/046/2007. ПАТ «ОТП Банк» у даному випадку діяв на підставі договору комісії, укладеного 28.05.2010 р. між банком та ТОВ «ОТП Факторінг Україна» про те, що позивачка як позичальниця зобов?язується погасити боргові зобов?язання по кредиту та нарахованим процентам.

За умови належного виконання позичальницею умов кредитного договору та додаткового договору сторони домовились припинити претензійно-позовну роботу по стягненню боргових зобов?язань за кредитним договором, а кредитор здійснив анулювання (прощення) боргу позивачці у розмірі 83531,60 грн. (пункт 2.1.4 договору).

Положенням п.3.4 Додаткового договору №1 від 20.12.2011 р. до кредитного договору № CNL-0BB/046/2007 від 15.08.2007 р. позичальниця підтвердила, що кредитор повідомив про необхідність відображення суми прощення боргу у річній податковій декларації.

Листом від 05.12.2013 р. №2893 публічним акціонерним товариством "ОТП Банк" було повідомлено відповідача про факт прощення боргу позивачці за договором № CNL-0BB/046/2007 у сумі 83 531,60 грн.

Крім того, в даному листі було зазначено, що ця сума підлягає оподаткуванню та включенню до річної податкової декларації.

Згідно з вимогами п.п. 49.18.4, п. 49.18. ст. 49 ПКУ податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.

Відповідно до вимог абз. "д" п.п. 164.2.17, п. 164.2, ст. 164 ПК України базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб є дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку-боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Факт неподачі до податкового органу декларації за звітній 2011 р. позивачкою не оспорюється.

Як на підставу заявлених позовних вимог представник позивачки посилається на рішення у цивільній справі №357/9295/14-ц. Згідно наявною інформацією із Білоцерківського міськрайонного суду Київської області рішення по вказаній справі, яким визнано удаваним правочин -додатковий договір до кредитного договору від 15.08.2007 р. № CNL-0BB/046/2007, скасоване, рішення Апеляційного суду Київської області набуло законної сили 19.04.2014 р.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачкою було порушено вимоги щодо подачі до відповідача податкової звітності.

Згідно з вимогами п. 85.2 ст. 85 ПКУ, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Відповідно до вимог п. 85.8 ст. 85 ПКУ посадова (службова) особа органу державної податкової служби, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Як слідує з п. 44.6 ст. 44 ПКУ, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому п. 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Згідно з вимогами п.п. 49.18.4, п. 49.18. ст. 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.

За приписами п.п. 54.3.2, п. 54.3, ст. 54 ПКУ контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання,- п. 120.1 ст. 120 ПКУ.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Згідно з вимогами абз. "д" п.п. 164.2.17, п. 164.2, ст. 164 ПКУ дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності є базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб. Якщо кредитор повідомляє платника податку-боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Оскільки позивачкою було порушено вимоги щодо подачі до податкового органу податкової звітності у визначені законом строки, відповідачем правомірно, у межах наданих повноважень, визначено позивачці грошове зобов?язання з податку на доходи фізичних осіб та застосовано штрафна санкція.

З огляду на викладене, суд вважає, що відповідачем доведено правомірність вчинених ним дій та прийнятого рішення, а відтак заявлені вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову,-відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Брагіна О.Є.