Ухвала суду № 44488991, 26.05.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ЩОДО ВІДСТРОЧЕННЯ ТА РОЗСТРОЧЕННЯ ВИКОНАННЯ СУДОВОГО РІШЕННЯ

26 травня 2015 рокуСправа № 808/6015/13-а м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Киселя Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Мащенко Д.В.,

представника позивача - Гордєєва М.С.,

представника відповідача - Плюти О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Комунальної установи «Веселівський психоневрологічний інтернат» Запорізької обласної ради про відстрочення та розстрочення виконання судового рішення в адміністративній справі №808/6015/13-а за позовом Державної фінансової інспекції в Запорізькій області до Комунальної установи «Веселівський психоневрологічний інтернат» Запорізької обласної ради про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 30.10.2013, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2014, позовні вимоги Державної фінансової інспекції в Запорізькій області були задоволені, зобов'язано боржника - Комунальну установу «Веселівський психоневрологічний інтернат» Запорізької обласної ради виконати п. 2 вимог стягувача від 13.12.2012 №08-04-14-14/11053.

Зазначене судове рішення набрало законної сили 25.09.2014 та 30.10.2014 стягувачу був виданий виконавчий лист.

Ухвалою від 25.03.2015 заяву Відділу державної виконавчої служби Запорізького районного управління юстиції Запорізької області про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі №808/6015/13-а за позовом Державної фінансової інспекції в Запорізькій області до Комунальної установи «Веселівський психоневрологічний інтернат» Запорізької обласної ради про зобов'язання вчинити певні дії було задоволено, роз'яснено пункт 2 обов'язкових вимог від 13.12.2012 №08-04-14-14/11053.

18.05.2015 відповідач (боржник) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із заявою про відстрочення та розстрочення виконання постанови суду від 30.10.2013 по цій справі, обґрунтовуючи це: важким фінансовим станом установи; тим, що позовні заяви подані до отримувачів винагороди, яких більше ніж 20людей і щомісячна заробітна плата складає 30-60 грн. на одну особу; особи, з яких слід стягнути суму 25343,05 грн. є підопічними відповідача і вони отримують пенсію у розмірі 25% відсотків; термін, що необхідний для судового процесу і стягнення з отримувачів винагороди може бути що менш п'ять-шість місяців (орієнтовно); особа, винна у зайво виплачених коштах, до якої можна би було направити стягнення, звільнилася ще у 2014 році і ця обставина дає відповідачу право стягувати кошти лише з отримувачів винагороди. Відповідач вважає, що у випадку арешту його рахунків та майна це заблокує його господарську діяльність та унеможливить повне виконання ним боргових зобов'язань перед кредиторами, призведе до голоду серед підопічних яких більше 300 осіб, і в майбутньому призведе до його банкрутства. Завадити таким негативним наслідкам можливо за умови поступової, протягом року, сплати суми боргу. Відповідач планує погасити заборгованість (залишок боргу у розмірі 25343,05 грн.) рівними частками в період з січня 2015 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 263 КАС України, суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або сторони виконавчого провадження, що звернулися із поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі, та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

На виконання вимог ч. 2 ст. 263 КАС України, для вирішення заяви боржника, на 26.05.2015 було призначене судове засідання.

У судовому засіданні заявник (позивач) підтримав заяву, з підстав викладених у заяві про відстрочення та розстрочення виконання постанови суду від 30.10.2013, просив задовольнити заяву.

У судовому засіданні відповідач заперечив проти поданої заяви, зазначивши, що заява є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Вирішуючи заяву відповідача (боржника), суд виходить з наступного.

Згідно зі ч. 1 ст. 263 КАС України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Суд зазначає, що за приписами ст. 263 КАС України відстрочення або розстрочення виконання судового рішення може застосовуватися судом лише у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо). При цьому суд з наданих сторонами доказів має встановити наявність таких обставин.

На підтвердження складного фінансового становища відповідача, відсутності коштів та інших посилань зазначених в поданій заяві, що призвело до звернення із заявою про відстрочення та розстрочення виконання судового рішення, відповідач надав: довідку про фінансовий стан, згідно якої станом на 18.05.2015 залишок коштів на рахунку становить 0,00 грн.; відомості та довідки про трудові стосунки.

Суд зазначає, що вищевказана довідка про фінансовий стан свідчить лише про негативний баланс на певному рахунку відповідача та не відображає фінансове становище відповідача. Крім того, у суду відсутні відомості щодо відсутності у відповідача будь-яких інших відкритих рахунків з обіговими коштами у фінансових установах, майна тощо. Відсутність зазначених доказів не дає змогу зробити висновок про скрутне фінансове становище відповідача.

Стосовно посилань відповідача на ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» та на те, що у випадку арешту рахунків та майна це заблокує господарську діяльність відповідача та унеможливить повне виконання ним боргових зобов'язань перед кредиторами, призведе до голоду серед підопічних яких більше 300 осіб, і в майбутньому призведе до його банкрутства, суд зазначає наступне.

Стаття 52 Закону України «Про виконавче провадження» визначає порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника.

Суд зазначає, що постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 30.10.2013, відповідача зобов'язано виконати п. 2 вимог стягувача від 13.12.2012 №08-04-14-14/11053.

Суд наголошує, що загальні умови виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення визначено ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до зазначеної статті, після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення.

У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

З наведених підстав, суд вважає необґрунтованими посилання відповідача на ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» та на ймовірність накладення арешту на кошти відповідача, оскільки ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження», яка передбачає умови виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії, не передбачає накладення арешту на кошти та майно боржника.

Суд зазначає, що відповідач не надав суду жодного доказу з якого б вбачалась наявність обставин, які ускладнюють або перешкоджають виконанню судового рішення.

Крім того, відповідачем не надані докази на підтвердження сплати будь-якої частки стягненої за судовим рішенням на користь позивача суми.

З наведених обставин судом не встановлена наявність обставин, які б перешкоджали виконанню постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 30.10.2013 у справі №808/6015/13-а, а відтак, не встановлено підстав для задоволення заяви відповідача.

При цьому суд зазначає, що відмова у задоволенні зазначеної заяви не перешкоджає відповідачу повторно звернутися до суду із аналогічною заявою із наведенням належного обґрунтування та підтвердженням його доказами.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 165, 263 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Комунальної установи «Веселівський психоневрологічний інтернат» Запорізької обласної ради про відстрочення та розстрочення виконання судового рішення в адміністративній справі №808/6015/13-а за позовом Державної фінансової інспекції в Запорізькій області до Комунальної установи «Веселівський психоневрологічний інтернат» Запорізької обласної ради про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали (якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 КАС України, або без виклику особи, яка її оскаржує, то в 5-денний строк з дня отримання цією особою копії ухвали) апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Кисіль