Постанова № 44488679, 28.05.2015, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2015 р. Справа № 805/1774/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Голубової Л.Б.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом комунального підприємства

«Красноармійськводоканал»

до Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції

Головного управління Міндоходів у Донецькій області

про визнання недійсним та скасування рішення від 20 березня 2015

року про відмову у наданні відстрочення податкового боргу з

податку на прибуток за 2013 рік у сумі 106702,48 гривень,

зобов’язання надати відстрочення податкового боргу з податку

на прибуток за 2013 рік у сумі 106702,48 гривень, строк сплати

яких минув, на строк до 31 грудня 2015 року

Комунальне підприємство «Красноармійськводоканал» звернулося до суду з позовом до Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання недійсним та скасування рішення від 20 березня 2015 року про відмову у наданні відстрочення податкового боргу з податку на прибуток за 2013 рік у сумі 106702,48 гривень, зобов’язання надати відстрочення податкового боргу з податку на прибуток за 2013 рік у сумі 106702,48 гривень, строк сплати яких минув, на строк до 31 грудня 2015 року.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовував тим, що 19 лютого 2015 року звернувся до Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області з заявою про відстрочення податкового боргу з податку на прибуток за 2013 рік у сумі 106702,48 гривень, строк сплати яких минув, на строк до 31 грудня 2015 року. До заяви позивачем було додано сертифікат (висновок) Торгово-промислової палати України від 20 серпня 2014 року № 2503/05-4 про настання обставин непереборної сили внаслідок проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

20 березня 2015 року відповідач у відповідь на звернення позивача надав рішення, оформлене листом № 4070/10/05-16 про відмову у наданні відстрочення податкового боргу, оскільки вважає, що відповідно до приписів п.100.4 ст. 100 Податкового кодексу України підставою для відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків є надання ним достовірних доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також накопичення податкового боргу такого платника податку, а також економічне обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов’язань або податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму відстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків. Оскільки комунальне підприємство «Красноармійськводоканал» надало до заяви про відстрочення податкового боргу, як доказ існування форс-мажорних обставин сертифікат (висновок) Торгово-промислової палати України від 20 серпня 2014 року № 2503/05-4 про настання обставин непереборної сили, в якому зазначено дату, з якої розпочав діяти форс-мажор, а саме: 13 липня 2014 року, але не зазначено дату закінчення форс-мажорних обставин, що в свою чергу, на думку фіскального органу, унеможливлює визначення правильного терміну дії форс-мажору для надання відстрочення податкового боргу.

Зазначає, що комунальне підприємство «Красноармійськводоканал» на підставі ліцензій, виданих Донецькою обласною адміністрацією серії АВ № 153868 і Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг серії АГ № 500092 надає послуги централізованого водопостачання та водовідведення населенню та юридичним особам міст Красноармійськ та Родинське, смт. Шевченко і Красноармійського району на підставі договорів, укладених з Красноармійським регіональним виробничим управлінням, що є структурним підрозділом КП «Вода Донбасу» і Димитрівським управлінням водопроводно-каналізаційного господарства, який також є структурним підрозділом КП «Вода Донбасу». В свою чергу, КП «Вода Донбасу» є єдиним постачальником позивача даного виду послуг та монополістом з надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення.

13 червня 2014 року Красноармійське РПУ КП «Вода Донбасу» повідомило позивача про настання форс-мажорних обставин в результаті проведення антитерористичної операції в Слов’янському районі Донецької області. З зазначених причин з 10 червня 2014 року по 12 липня 2014 року послуги з централізованого водопостачання та водовідведення містам Красноармійськ та Родинське, смт. Шевченко і Красноармійському району надавалися з перебоями.

Позивач вказує, що 14 липня 2014 року отримав повідомлення про те, що в результаті ведення бойових дій в межах антитерористичної операції в Ясинуватському районі Донецької області з 13 липня 2014 року припинила роботу Красноармійська фільтрувальна станція Красноармійського РПУ КП «Вода Донбасу», подача питної води припинена на невизначений строк споживачам Ясинуватського, Мар’їнського, Красноармійського, Добропільського, Олександрійського районів.

Позивач вважає сертифікат (висновок) Торгово-промислової палати України від 20 серпня 2014 року № 2503/05-4 належним доказом настання обставин непереборної сили, тому просить задовольнити позовні вимоги.

Через канцелярію суду представником позивача надано клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні (а.с. 32).

Відповідачем через канцелярію надано письмові заперечення від 22 травня 2015 року (а.с.23-24). В обґрунтування незгоди з позовними вимогами зазначає, що 19 лютого 2015 року позивач звернувся з заявою про надання відстрочення податкового боргу з податку на прибуток за 2013 рік. До прийняття рішення про відстрочення податкового боргу згідно методики попереднього узгодження з Головним управлінням Міндоходів у Донецькій області прийняття ДПІ рішень про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) за заявами платників податків (лист Головного управління Міндоходів у Донецькій області № 6799/7/05-99-25-01-13-1 від 19 червня 2014 року «Щодо організації роботи» Красноармійська ОДПІ 24 лютого 2015 року направила документи на узгодження до Головного управління Міндоходів у Донецькій області.

Оскільки по закінченню місячного терміну для розгляду заяви про відстрочення сплати податкового боргу відповідь від Головного управління Міндоходів у Донецькій області не надійшла, Красноармійською ОДПІ 20 березня 2015 року було повідомлено позивача листом № 4070/10/05-16 про відмову у наданні відстрочення податкового боргу.

Крім того, відповідач зазначив, що не приймає у якості доказів сертифікат (висновок) про настання обставин непереборної сили від 20 серпня 2014 року № 2503/05-4, в якому зазначено дату настання обставин непереборною сили з 13 липня 2014 року, але не зазначено дату закінчення дії форс-мажору, що на думку фіскального органу, унеможливлює визначення правильного терміну дії форс-мажору для надання відстрочення податкового боргу.

З зазначених причин відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідач також просив розглянути справу без участі представника інспекції.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в письмовому провадженні у відповідності до приписів ч. 4 ст. 122 КАС України.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд –

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Красноармійськводоканал» є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з кодом 35470311 з 22 листопада 2007 року, що підтверджується довідкою відділу статистики у м. Красноармійську (а.с.9).

Позивач перебуває на податковому обліку у Красноармійській об’єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області з 23 листопада 2007 року за № 1530, про що свідчить довідка форми № 4-ОПП від 26 лютого 2009 року № 23 (а.с.10).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України, статті 94 Податкового кодексу України (надалі – ПК України) податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 14.1.135 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг- сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Наявність у позивача податкового боргу з податку на прибуток підприємств за 2013 рік визнається сторонами та не є спірною обставиною у справі.

За приписами пунктів 100.1-100.2 статті 100 ПК України, розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.

Якщо до складу розстроченої (відстроченої) суми входить пеня, то для розрахунку процентів береться сума за вирахуванням суми пені.

Платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.100.8 ст. 100 ПК України рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань чи податкового боргу у межах одного бюджетного року приймається у такому порядку:

стосовно загальнодержавних податків та зборів - керівником контролюючого органу (його заступником);

стосовно місцевих податків і зборів - керівником контролюючого органу (його заступником) та затверджується фінансовим органом місцевого органу виконавчої влади, до бюджету якого зараховуються такі місцеві податки чи збори.

З зазначених підстав, позивачем до Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області подано заяву від 19 лютого 2015 року № 04/459 про відстрочення податкового боргу з податку на прибуток за 2013 рік у сумі 106702,48 гривень, строк сплати яких минув, на строк до 31 грудня 2015 року (а.с.6).

До заяви позивачем було додано сертифікат (висновок) Торгово-промислової палати України від 20 серпня 2014 року № 2503/05-4 про настання обставин непереборної сили внаслідок проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей (а.с. 11).

Розглянувши заяву позивача, 20 березня 2015 року відповідач направив на адресу позивача рішення, оформлене листом № 4070/10/05-16 про відмову у наданні відстрочення податкового боргу (а.с. 7). Підставою для відмови вказав приписи п.100.4 ст. 100 Податкового кодексу України, відповідно до яких, підставою для відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків є надання ним достовірних доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також накопичення податкового боргу такого платника податку, а також економічне обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов’язань або податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму відстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

Тобто, наданий позивачем сертифікат (висновок) Торгово-промислової палати України від 20 серпня 2014 року № 2503/05-4 про настання обставин непереборної сили внаслідок проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей, фіскальний орган не вважає доказом настання форс-мажорних обставин, оскільки в ньому зазначено лише початкову дату настання обставин непереборної дії – 13 липня 2014 року, але не зазначено дату закінчення дії форс-мажору.

Крім того, іншою причиною відмови, як зазначив відповідач у запереченнях, є те, що фіскальний орган вищого рівню не узгодив надання позивачеві відстрочення у місячний термін згідно методики попереднього узгодження з Головним управлінням Міндоходів у Донецькій області (лист Головного управління Міндоходів у Донецькій області № 6799/7/05-99-25-01-13-1 від 19 червня 2014 року «Щодо організації роботи»), тому КП «Красноармійськводоканал» було відмовлено у наданні відстрочення податкового боргу.

Отже, на думку відповідача, неузгодженість в роботі між контролюючими органами нижчого та вищого рівнів може слугувати причиною порушення прав платників податків у сфері надання відстрочень та розстрочень сплати податкового боргу.

Однак, такі дії контролюючих органів суперечать ч. 2 ст. 19 Конституції України, відповідно якої, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначає Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року № 1669-VІІ.

Абзацом 1 статті 2 зазначеного Закону визначено, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Розпорядженням від 30 жовтня 2014 року № 1053-р Кабінет Міністрів України затвердив перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Підпунктом 18 пункту 2 цього розпорядження міста Красноармійськ та Родинське, смт. Шевченко Красноармійського району віднесено до переліку населених пунктів, на території яких проводилася АТО.

Слід зазначити, що дію розпорядження № 1053-р зупинено згідно з розпорядженням КМУ № 1079-р від 05 листопада 2014 року, але суд не бере його до уваги, оскільки постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 січня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2015 року у справі № 826/18327/14 розпорядження КМУ № 1079-р від 05 листопада 2014 року визнано нечинним. При цьому, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28 квітня 2015 року за клопотанням Кабінету Міністрів України виконання зазначених рішень судів першої та апеляційної інстанції зупинено.

При цьому, є ще одна судова справа стосовно розпорядження КМУ № 1079-р від 05 листопада 2014 року. Так, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 лютого 2015 року, залишеним без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2015 року у справі № 826/18330/14 розпорядження КМУ № 1079-р від 05 листопада 2014 року визнано нечинним. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05 травня 2015 року № К/800/19984/15 касаційну скаргу Кабінету Міністрів України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 лютого 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2015 року залишено без руху.

Отже, на дату відмови у наданні відстрочення – 20 березня 2015 року розпорядження від 30 жовтня 2014 року № 1053-р Кабінету Міністрів України є діючим.

Відповідно до частин 1-3 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 1669-VІІ, цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону.

Дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення.

Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Статтею 10 цього Закону встановлено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов’язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Позивачем надано у якості доказів форс-мажорних обставин сертифікат Торгово-промислової палати України від 20 серпня 2014 року № 2503/05-4 про настання обставин непереборної сили внаслідок проведення антитерористичної операції на території де здійснює господарську діяльність позивач (а.с. 11).

Згідно з п. 100.5 ст. 100 Податкового кодексу України підставою для відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним доказів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність дії обставин непереборної сили, що призвели до загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань або податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму відстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

Відповідно до розділу 2 Переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1235, обставинами, що є підставою для відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу заявника є обставини непереборної сили, дія яких може бути викликана винятковими погодними умовами і стихійним лихом (ураган, буря, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, землетрус, пожежа, просідання і зсув ґрунту, замерзання моря, закриття морських проток, які трапляються на звичайному морському шляху між портами відвантаження і вивантаження, інше стихійне лихо тощо) або непередбаченими ситуаціями, що відбуваються незалежно від волі і бажання заявника (війна, блокада, страйк, аварія).

Доказами, що підтверджують факт настання (існування) зазначених обставин, є, зокрема, висновок Торгово-промислової палати про настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України.

Статтею 14-1 Закону України № 1669-VІІ Торгово-промисловій палаті України надано право засвідчувати форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видавати сертифікати про такі обставини.

Таким чином, позивач надав фіскальному органу належні докази настання форс-мажорних обставин для надання відстрочення податкового боргу.

Стосовно можливості сплати у подальшому сум податкового боргу, слід зазначити, що комунальне підприємство «Красноармійськводоканал» є постійно діючим, оскільки надає послуги централізованого водопостачання та водовідведення населенню та юридичним особам міст Красноармійськ та Родинське, смт. Шевченко і Красноармійському району. За умови оплати населенням та юридичними особами послуг, що надаються їм позивачем, КП «Красноармійськводоканал» буде мати можливість розрахуватися з відповідачем.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача стосовно не визначення кінцевої дати форс-мажорних обставин – проведення АТО на території Донецької області, оскільки на час розгляду даної справи Президентом України не приймався указ про завершення проведення антитерористичної операції, тобто період проведення АТО триває.

За таких обставин, вимоги щодо визнання недійсним та скасування рішення від 20 березня 2015 року про відмову у наданні відстрочення податкового боргу з податку на прибуток за 2013 рік у сумі 106702,48 гривень підлягають задоволенню.

Стосовно вимог про зобов’язання надати відстрочення податкового боргу з податку на прибуток за 2013 рік у сумі 106702,48 гривень, строк сплати яких минув, на строк до 31 грудня 2015 року, слід зазначити, що право прийняття рішень про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань чи податкового боргу у межах одного бюджетного року надано пунктом 100.8 статті 100 Податкового кодексу України керівникам контролюючого органу чи його заступникоми, яке затверджується фінансовим органом місцевого органу виконавчої влади, до бюджету якого зараховуються такі місцеві податки чи збори.

Суду не надано повноважень підміняти органи владних повноважень, та відповідно, зобов’язати відповідача надати відстрочення податкового боргу.

Однак, відповідно до частини 2 статті 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог з метою повного захисту прав сторін, про захист яких вони просять.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність задоволення вимог щодо зобов’язання відповідача лише в частині розглянути заяву позивача від 19 лютого 2015 року про відстрочення податкового боргу з податку на прибуток за 2013 рік у сумі 106702,48 гривень, строк сплати яких минув, на строк до 31 грудня 2015 року.

За приписами ч. 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі положень Податкового кодексу України та на підставі ст.ст. 8 - 11, 40, 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги комунального підприємства «Красноармійськводоканал» до Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання недійсним та скасування рішення від 20 березня 2015 року про відмову у наданні відстрочення податкового боргу з податку на прибуток за 2013 рік у сумі 106702,48 гривень, зобов’язання надати відстрочення податкового боргу з податку на прибуток за 2013 рік у сумі 106702,48 гривень, строк сплати яких минув, на строк до 31 грудня 2015 року – задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 20 березня 2015 року про відмову у наданні відстрочення податкового боргу з податку на прибуток за 2013 рік у сумі 106702,48 гривень.

Зобов’язати Красноармійську об’єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Донецькій області розглянути заяву комунального підприємства «Красноармійськводоканал» від 19 лютого 2015 року № 04/459 про відстрочення податкового боргу з податку на прибуток за 2013 рік у сумі 106702,48 гривень, строк сплати яких минув, на строк до 31 грудня 2015 року з урахуванням даної постанови суду.

Стягнути з Державного бюджету України на користь комунального підприємства «Красноармійськводоканал» (код ЄДР 35470311) судові витрати з судового збору у розмірі 36 (тридцять шість) гривень 54 копійки.

Постанова прийнята в нарадчій кімнаті 28 травня 2015 року.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Голубова Л.Б.