Постанова № 44488671, 26.05.2015, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2015 р. Справа № 805/1818/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Олішевська В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомУправління Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області

до відповідача: Головного територіального управління юстиції у Донецькій області

про: визнання дії державного виконавця неправомірними щодо винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП № 46939143 від 20.03.2015 року, скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП № 46939143 від 20.03.2015 року, зобов'язання відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області прийняти виконавчий лист № 808/8130/14 виданий Запорізьким окружним адміністративним судом до виконання та відкрити виконавче провадження.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області провизнання дії державного виконавця неправомірними щодо винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП № 46939143 від 20.03.2015 року, скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП № 46939143 від 20.03.2015 року, зобов'язання відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області прийняти виконавчий лист № 808/8130/14 виданий Запорізьким окружним адміністративним судом до виконання та відкрити виконавче провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що УПФУ в м. Димитрові 10.03.2015 р. було направлено на виконання до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області виконавчий лист № 808/8130/14 від 17.02.2015 р. про стягнення з Державного підприємства «Красноармійськ вугілля» заборгованість по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій у розмірі 4898541,41 грн. 20.03.2015 р. відповідачем було відмовлено у відкритті виконавчого провадження посилаючись на ч. 2 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» в частині неможливості встановити боржника, оскільки у виконавчому документі зазначено дві особи. В зв'язку з чим позивач просив суд визнати дії державного виконавця неправомірними щодо винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП № 46939143 від 20.03.2015 року, скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП № 46939143 від 20.03.2015 року, зобов'язання відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області прийняти виконавчий лист № 808/8130/14 виданий Запорізьким окружним адміністративним судом до виконання та відкрити виконавче провадження.

Представник позивача через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача надав заперечення на позовну заяву відповідно до яких просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог відмовити та не заперечував проти розгляду справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до п. 4, 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі не прибуття відповідача належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновкупро відмову у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.12.2014 року Запорізьким окружним адміністративним судом прийнято постанову по справі № 808/8130/14 відповідно до якої позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області до Державного підприємства «Красноармійськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Стаханова» про стягнення з Державного підприємства «Красноармійськвугілля» заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій задоволено повністю. Стягнуто з Державного підприємства «Красноармійськвугілля» (85323, м. Димитров Донецької області, вул. Ватутіна, буд. 1, ЄДРПОУ 32087941) на користь УПФУ в м. Димитрові Донецької області витрати на виплату та доставку пільгових пенсій пенсіонерам за період з квітня по червень 2014 року включно в розмірі 4898541 (чотирьох мільйонів вісімсот дев'яносто восьми тисяч п'ятсот сорока однієї) гривні 48 копійок.

17.02.2015 р. Запорізьким окружним адміністративним судом на підставі вищезазначеної постанови видано виконавчий лист № 808/8130/14 про стягнення з Державного підприємства «Красноармійськвугілля» на користь УПФУ в м. Димитрові Донецької області витрати на виплату та доставку пільгових пенсій пенсіонерам за період з квітня по червень 2014 року включно в розмірі 4898541,48 грн.

На адресу відповідача була направлена заява № 1339/06 від 10.03.2015 р. про направлення виконавчого листа на примусове виконання, відповідно до якої позивач просив відповідача стягнути з Державного підприємства «Красноармійськвугілля» заборгованість в сумі 4898541,48 грн. та виконати дії, які передбачені вимогами ст. 11, 12, 25, 52, 66 Закону України «Про виконавче провадження» в частині накладення арешту на розрахункові рахунки та майно боржника.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішення Управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 20.03.2015 р. ВП № 46939143 на підставі ч. 2 ст. 8 та керуючись п. 6 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 808/8130/14, виданого 17.02.2015 р. Запорізьким окружним адміністративним судом.

Зазначена постанова мотивована тим, що у резолютивній частині виконавчого документа зазначено найменування боржника юридичної особи - Державне підприємство «Красноармійськвугілля» з кодом ЄДРПОУ 32087941, у реквізитах сторін виконавчого документа визначеного іншого боржника, а саме: Державне підприємство «Красноармійськвугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта Стаханова», код ЄДРПОУ 33504964. Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за кодом ЄДРПОУ 33504964 не зареєстровано жодної юридичної особи.

Вказана постанова була направлена електронною поштою на адресу позивача та отримана 27.03.2015 р. вх. № 558/3, про що свідчить штамвхідної кореспонденції.

06.04.2015 р. позивач звернувся зі скаргою № 3431/06 до начальника Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області відповідно до якої просив визнати дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області Балдинюка М.Ю. щодо відмови у відкритті виконавчого провадження неправомірними та скасувати постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 20.03.2015 р. ВП № 46939143.

28.04.2015 р. позивачем отримано лист № 142/5-15П/477 від 21.04.2015 р. відповідно до якого зазначено, що скарга пенсійного фонду України розглянута, про що винесена постанова про відмову в її задоволенні, у зв'язку з відсутністю порушень у діях державного виконавця.

Закон України «Про виконавче провадження»№ 606-XIV від 21 квітня 1999 року (далі по тексту Закон України № 606)визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Статею 1 Закону України № 606 визначено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України № 606 примусовоговиконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Пунктом 1 частини 2 статті 17 Закону України № 606встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі документи, зокрема, виконавчі листи, що видаються судами.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України № 606 державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 26 Закону України № 606 державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим ст. 18 цього Закону.

Стаття 18 Закону України № 606 містить перелік вимог до виконавчих документів, які підлягають примусовому виконанню відповідно до даного закону. Так, у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; 4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; 6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України № 606 встановлено, що стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

Судом встановлено, що згідно адміністративного позову від 29.07.2014 р. № 8846/06 позивач просив суд стягнути з Державного підприємства «Красноармійськвугілля» заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 1 за період з 01.04.2014 р. по 30.06.2014 р. в сумі 4898541,48 грн. Відповідно до заяви від 29.01.2015 р. № 821/06 про надання виконавчого листа позивач просив суд видати виконавчий лист про стягнення заборгованості з Державного підприємства «Красноармійськвугілля»

Згідно резолютивної частини постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 25.12.2014 р. по справі № 808/8130/14 позов задоволено. Стягнуто з Державного підприємства «Красноармійськвугілля» (85323, м. Димитров, Донецька область, вул. Ватутіна, буд. 1, ЄДРПОУ 32087941) на користь УПФУ в м. Димитрові Донецької області витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за період з квітня по червень 2014 року включно в розмірі 4898541,48 грн.

Крім того суд зазначає, що у резолютивній частині виконавчого листа № 805/8130/14 зазначено: «Стягнути з Державного підприємства «Красноармійськвугілля» (85323, м. Димитров, Донецька область, вул. Ватутіна, буд. 1, ЄДРПОУ 32087941)» на користь УПФУ в м. Димитрові Донецької області витрати на виплату та доставку пільгових пенсій пенсіонерам за період з квітня по червень 2014 року включено в розмірі 4898541,48 грн.», а у графі боржник зазначено: «Державне підприємство «Красноармійськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Стаханова», адреса: вул. Шосейна, м. Димитров, Красноармійський район, Донецька область, 85322, код ЄДРОПУ 33504964.

Відповідач у постанові про відмову у відкритті виконавчого провадження зазначив, що у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за кодом ЄДРПОУ 33504964 не зареєстровано юридичну особу

Згідно ч. 1, 2 ст. 8 Закону України № 606 встановлено, що сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

В зв'язку з чим суд зазначає, що боржником повинна бути юридична особа, а саме Державне підприємство «Красноармійськвугілля».

З урахуванням вищевикладеного суд вважає, що постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження прийнята відповідно до вимог Закону «Про виконавче провадження».

Додатково суд зазначає, що згідно з матеріалів справи відповідач у супровідному листі від 20.03.2015 року № 26/5-15П роз'яснив позивачу по справі право на звернення до суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, про приведення виконавчого документа у відповідність із вимогами ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В зв'язку з чим, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області провизнання дії державного виконавця неправомірними щодо винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП № 46939143 від 20.03.2015 року, скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП № 46939143 від 20.03.2015 року, зобов'язання відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області прийняти виконавчий лист № 808/8130/14 виданий Запорізьким окружним адміністративним судом до виконання та відкрити виконавче провадження.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог Управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області провизнання дії державного виконавця неправомірними щодо винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП № 46939143 від 20.03.2015 року, скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП № 46939143 від 20.03.2015 року, зобов'язання відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області прийняти виконавчий лист № 808/8130/14 виданий Запорізьким окружним адміністративним судом до виконання та відкрити виконавче провадження - відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Олішевська B.В.