Постанова № 44488653, 25.05.2015, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2015 р. Справа № 805/1664/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Голубової Л.Б.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Жовтневої об’єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області

до товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРЕЗЬКИЙ ЗАВОД НАПЛАВОЧНИХ ТВЕРДИХ СПЛАВІВ»

про стягнення грошових коштів з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 146008,75 гривень

Жовтнева об’єднана державна податкова інспекція м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРЕЗЬКИЙ ЗАВОД НАПЛАВОЧНИХ ТВЕРДИХ СПЛАВІВ» про стягнення грошових коштів з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 146008,75 гривень.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що відповідач – товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРЕЗЬКИЙ ЗАВОД НАПЛАВОЧНИХ ТВЕРДИХ СПЛАВІВ» перебуває на податковому обліку в Жовтневій об’єднаній державній податковій інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області. Будучи платником податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств відповідач станом на 16.04.2015 року має податковий борг у загальній сумі 146008,75 гривень, з яких: борг з ПДВ у сумі 70182,45 гривень виник відповідно до податкових декларацій за травень - червень 2014 року з податку на додану вартість та липень 2014 року (зменшення суми податкового боргу) та податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств на суму 75743,00 гривень, який виник згідно звітної податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2014 рік. Крім того, за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань відповідачеві нараховано пеню з ПДВ у сумі 83,30 гривень. За рахунок переплати сума 0,55 гривень з податку на додану вартість була зменшена.

На адресу боржника надіслана податкова вимога від 12 лютого 2015 року № 1271-25 у сумі 70524,39 гривень. Відповідачем порушено ст. 67 Конституції України та ст. 16 Податкового кодексу України. Проте, вжиті заходи не привели до погашення податкового боргу. Посилаючись на вимоги п. 95.3 статті 95 Податкового кодексу України позивач просив суд стягнути з відповідача кошти з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, за податковим боргом з податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств.

Через канцелярію суду позивач надав заяву про розгляд справи в письмовому провадженні.

Відповідач в судове засідання не з’явився, проте через канцелярію суду надав клопотання про відкладення розгляду справи через зайнятість представника в іншому судовому процесі. Однак, дане клопотання не підлягає задоволенню, оскільки доказів зайнятості відповідача в інших судових засіданнях (судова повістка, ухвала суду) стороною не надано, а суми податкового боргу виникли виключно відповідно наданих відповідачем податкових декларацій за травень - червень 2014 року з податку на додану вартість та липень 2014 року (зменшення суми податкового боргу) та податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств згідно звітної податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2014 рік, а отже, є самостійно узгодженими, безспірними і не підлягають оскарженню згідно приписів Податкового кодексу України.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в письмовому провадженні у відповідності до приписів ч. 6 ст. 128 КАС України.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідач – товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРЕЗЬКИЙ ЗАВОД НАПЛАВОЧНИХ ТВЕРДИХ СПЛАВІВ» є юридичною особою та зареєстрований у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за кодом 38102080, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 5-6), перебуває на обліку в Жовтневій об’єднаній державній податковій інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області як платник податків з 19 квітня 2013 року за № 05241370575 згідно з довідкою форми № 4-ОПП від 14 квітня 2015 року № 1505811400559 (а.с. 7).

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Порядок та строки сплати податкових зобов’язань з податку на додану вартість визначені розділом V Податкового кодексу України.

Відповідачем самостійно визначені податкові зобов’язання з податку на додану вартість у податкових деклараціях з ПДВ. Так, відповідач подав до фіскального органу податкову декларацію з ПДВ за травень 2014 року, в якій визначив суму податкового зобов’язання в розмірі 20011,00 гривень (а.с.10-11) та податкову декларацію з ПДВ за червень 2014 року, в якій визначив суму податкового зобов’язання в розмірі 54226,00 гривень (а.с.12-13).

Крім того, відповідачем було подано декларацію з ПДВ за липень 2014 року з показниками від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту в сумі 4054,00 гривень (а.с.14-15).

Відповідачу за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань була нарахована пеня в розмірі 83,30 гривень згідно зі ст. 129 Податкового кодексу України, що підтверджується наданим позивачем зворотнім боком облікової картки платника податку на додану вартість (а.с. 19).

Порядок та строки сплати податкових зобов’язань з податку на прибуток визначені розділом 3 Податкового кодексу України.

Пунктом 152.9 статті 152 Податкового кодексу України визначено, що для цілей цього розділу використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. Базовим податковим (звітним) періодом для цілей цього розділу є календарний квартал. Звітний податковий період починається з першого календарного дня податкового періоду і закінчується останнім календарним днем податкового періоду.

Станом на день судового розгляду відповідачем податкові зобов’язання з податку на прибуток за звітний податковий період – 2014 рік у розмірі 75743,00 гривень не сплачені, що підтверджується наданим позивачем зворотнім боком обліковою картки (а.с. 22).

Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність визначення позивачем податкового боргу з податку на прибуток в сумі 75743,00 гривень.

Станом на 16 квітня 2015 року за відповідачем обліковується недоїмка з податку на додану вартість у сумі 70182,45 гривень та 83,30 гривень з пені з ПДВ та податку на прибуток приватних підприємств в сумі 75743,00 гривень, а усього у загальній сумі - 146008,75 гривень, що підтверджується наданим позивачем зворотнім боком облікової картки платника з податку на додану вартість (а.с.16-19) та податку на прибуток приватних підприємств (а.с.22). Крім того, 0,55 гривень податку на додану вартість погашено за рахунок переплати.

Згідно підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. п. 14.1.175. п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з пунктом 95.1. статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.2. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

12 лютого 2015 року податковою інспекцією сформовано податкову вимогу форми «Ю» № 1271-25 (а.с. 27), яка була надіслана на адресу відповідача рекомендованим повідомленням та вручена представнику відповідача 12 березня 2015 року.

Перелік підстав, наявність яких надає можливість визначати податкові вимоги відкликаними, визначений ст. 60 Податкового кодексу України.

При цьому, зазначеною статтею Кодексу визначено, що якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане (вручене) податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається (не вручається).

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено безперервне існування податкового боргу відповідача за період від дня отримання податкової вимоги до моменту виникнення податкового боргу, заявленого позивачем до стягнення.

Відповідачем зазначене не спростовано, документальних обґрунтувань в підтвердження того, що наведена податкова вимога вважається відкликаною не надано.

Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність визначення позивачем суми податкового боргу відповідача з податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств у зв’язку з чим є наявність підстав для стягнення зазначеної суми боргу в судовому порядку.

Відповідно до ст. 67 Конституції України та ст. 16 Податкового кодексу України, підприємство зобов'язано своєчасно та у повному обсязі сплачувати до бюджетів належні суми податків та зборів (обов'язкових платежів), однак вказані зобов'язання відповідач не виконав.

Пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.4 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи наведене та керуючись положеннями Податкового кодексу України та статтями 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Жовтневої об’єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області до товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРЕЗЬКИЙ ЗАВОД НАПЛАВОЧНИХ ТВЕРДИХ СПЛАВІВ» про стягнення грошових коштів з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 146008,75 гривень – задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРЕЗЬКИЙ ЗАВОД НАПЛАВОЧНИХ ТВЕРДИХ СПЛАВІВ» (код ЄДРПОУ 38102080) у банківських установах кошти в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 146008 (сто сорок шість тисяч вісім) гривень 75 копійок, з яких: заборгованість з податку на додану вартість складає 70265,75 гривень, заборгованість з податку на прибуток приватних підприємств складає 75743,00 гривень.

Постанова прийнята в нарадчій кімнаті 25 травня 2015 року.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Голубова Л.Б.