ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 травня 2015 року Справа № 803/812/15-a
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Валюха В.М.,
при секретарі судового засідання Столярчук А.В.,
за участю представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Борсук С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Волинської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови,
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 звернувся з адміністративним позовом до Волинської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № 205000011/2015/000021/2 від 11.03.2015 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 205070000/2015/00036 від 11.03.2015 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, між компанією «BURY Trade Sp.z о.о.» (Польща) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 було укладено контракт № 01 від 03.01.2012 року. На виконання умов даного контракту іноземним контрагентом позивачу, на умовах EXW - Люблін, було поставлено: лимони свіжі - 4400 кг. сорту PRIMOFIORI, урожай 2015 року; яблука свіжі - 12480 кг., класу якості 2, сорту LIGOL; грейпфрути свіжі - 729 кг., сорту Rio Red; апельсини свіжі - 1677 кг., сорту LANE LATE. При цьому, на виконання вимог частини другої статті 53 Митного кодексу України (МК України) до МД позивачем додано усі обов'язкові документи (контракт, рахунок фактура, CMR, інвойс, експортну декларацію, сертифікат походження, сертифікат відповідності). Митна вартість декларантом визначалась за першим методом, про що зазначено в ВМД.
Проте, позивачу було безпідставно відмовлено у митному оформленні товару та видано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 205070000/2015/00036 від 11.03.2015 року, а також прийнято рішення про коригування митної вартості товару № 205000011/2015/000021/2 від 11.03.2015 року.
Позивач вважає, що усі вимоги митного органу були виконані, а подані додаткові документи та відомості підтверджують заявлену митну вартість спірного товару та безпідставно не взяті до уваги митним органом. Відповідачем безпідставно було скориговано митну вартість і декларант з метою не псування товару був змушений згідно статті 55 МК України здійснити розмитнення товару за скоригованою вартістю, при цьому не погоджуючись із такою вартістю. В результаті таких неправомірних та необґрунтованих дій митниці позивач поніс збитки, які проявляються в надмірно сплачених до бюджету коштів. Необхідність подальшого збуту придбаного товару зумовила позивача здійснити його митне оформлення за новою МД, із зазначенням тієї митної вартості товару, на якій наполягав митний орган, і зі сплатою до бюджету податків. Такі дії декларанта не можна розцінювати як власне виправлення помилки чи підтвердження протиправності попередніх заходів по наданню недостовірних даних митної вартості товарів. Таким чином, відповідачем безпідставно прийнято рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови у митному оформленні товару.
Позивач просить визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 205000011/2015/000021/2 від 11.03.2015 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 205070000/2015/00036 від 11.03.2015 року.
В поданих до суду письмових запереченнях проти позову від 15.05.2015 року № 03-70-10/15-386 (а. с. 41-47) представник відповідача адміністративний позов не визнала та просить відмовити у його задоволенні з таких підстав.
Для здійснення митного контролю та митного оформлення товару позивачем було подано електронну митну декларацію № 205070000/2015/008969 та комплект документів.
Відповідно до частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Розрахунок митної вартості товарів: «Апельсини свіжі», код згідно з УКТ ЗЕД 0805102000; «Лимони свіжі», код згідно з УКТ ЗЕД 0805501000; «Грейпфрути свіжі», код згідно з УКТ ЗЕД 0805400000 здійснено декларантом за «6», тобто резервним методом, про що зазначено в графі 43 митної декларації № 205070000/2015/008969, в якій, згідно Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року № 651, зазначається порядковий номер методу визначення митної вартості, що використовувався. Митна вартість товару «яблука свіжі...» визначена декларантом за основним методом визначення митної вартості, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Під час митного оформлення товару, задекларованого позивачем, у митного органу виникли сумніви щодо достовірності наданих декларантом до митного оформлення відомостей, оскільки документи, які були подані декларантом для здійснення митного контролю та митного оформлення товару, містили розбіжності, що стало підставою для витребовування додаткових документів.
Так, контракт купівлі-продажу від 03.01.2012 року № 01 укладено між компанією «BURY Trade Sp.z.o.o», яка виступає «продавцем товару», та позивачем, який виступає «покупцем товару». Згідно з пунктом 3.1 розділу 3 контракту № 01 від 03.01.2012 року продавець продає товар на умовах EXW Польща, а також на умовах СІР Луцьк Україна для поставок автомобільним транспортом, що підтверджується відповідними документами. В графі 20 «Умови поставки» митної декларації № 205070000/2015/007424 зазначено умови поставки «EXW-Люблін». Умови поставки «EXW» передбачають, що ризики і витрати переходять до покупця після того, як продавець надав товар в розпорядження покупця на своєму підприємстві. Продавець зобов'язаний надати товар у розпорядження покупця у названому місці поставки, без завантаження на будь-який приймаючий транспортний засіб, в узгоджений день чи в межах погодженого періоду або, якщо такого часу не обумовлено, у строк, звичайний для поставки аналогічних товарів; продавець зобов'язаний нести витрати, пов'язані з діями щодо перевірки товару (таким як перевірка якості, розмірів, ваги, кількості), необхідних для надання товару у розпорядження покупця. Таким чином, всі витрати, пов'язані з навантаженням товару перевезенням товару, його страхуванням несе саме покупець товару.
Однак, довідка про витрати па транспортування від 24.02.2015 року б/н містить інформацію про те, що виграти на навантаження здійснювалися за рахунок відправника, що не відповідає умовам поставки «EXW. Крім цього, для здійснення митного контролю та митного оформлення товару за митною декларацією № 205070000/2015/008969 був наданий договір про перевезення вантажів транспортними засобами від 01.01.2015 року. Так, вказаний договір укладений між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (замовник) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 (перевізник). Відповідно до пункту 2.4.2 перевізник зобов'язаний прийняти вантаж для перевезення, перевіривши його відповідність даним, вказаним в накладній. У вантажній накладній № 059809 в графі 16 «Перевізник (найменування, адреса, країна)» зазначена інформація про ОСОБА_5, хоча договір про перевезення був укладений з фізичною особою -підприємцем ОСОБА_4
У прайс-листі від 09.03.2015 року вказано наступне: «яблука сорту «LIGOL», країна походження Польща, урожай 2015 року, що не відповідає кліматичним умовам Польщі. Крім цього, заявлена позивачем митна вартість була нижчою від рівня митної вартості таких товарів, митне оформлення яких вже здійснено та інформація про які міститься у ціновій базі даних ЄАІС.
У зв'язку з наявними розбіжностями в поданих для здійснення митного контролю та митного оформлення документах, керуючись підпунктом 2 пункту 5 статті 54 МК України, посадовою особою митниці направлено повідомлення про необхідність надання: висновків про вартісні та якісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; заявки на перевезення; калькуляції (розрахунок ціни). Проте, вимога митного органу виконана не була, а саме не надано розрахунку ціни товару. Таким чином, витребувані митницею належні документи було надано не в повному обсязі, що дало підставу закінчити процедуру консультацій та визначити митну вартість у спосіб, передбачений статтею 57 МК України.
В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просить його задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнала з підстав, викладених у письмових запереченнях, та просить відмовити у його задоволенні.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення повністю з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що 11.03.2015 року для митного оформлення товару «лимони свіжі», вагою 4400 кг, «яблука свіжі», вагою 12480 кг, «грейпфрути свіжі», вагою 729 кг та «апельсини свіжі», вагою 1677 кг декларантом (ПП «Еліт Брок») на митний пост «Луцьк» було подано електронну митну декларацію № 205070000/2015/008969 (а. с. 72-74) та комплект документів (а. с. 12-20, 34-35). Вказаний товар надійшов на адресу фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 згідно з контрактом № 01 від 03.01.2012 року, укладеним між компанією «BURY Trade Sp.z о.о.» (Польща) та позивачем (а. с. 34-35).
При цьому, як слідує із графи 43 зазначеної електронної митної декларації № 205070000/2015/008969, товар «лимони свіжі», «грейпфрути свіжі» та «апельсини свіжі» були задекларовані за 6, тобто резервним методом, а товар «яблука свіжі», вагою 12480 кг було задекларовано за 1 методом, тобто за ціною контракту (що складає 0,25 дол. США за 1 кг товару).
У зв'язку з виявленими розбіжностями в поданих для здійснення митного контролю та митного оформлення документах (договір на перевезення укладений із фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4, а в CMR № 059809 зазначено перевізником ОСОБА_5, в прайс-листі від 09.03.2015 року зазначено, що яблука урожаю 2015 року) посадовою особою митниці направлено повідомлення про необхідність надання додаткових документів на підтвердження заявленої вартості: висновків про вартісні та якісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; заявку на перевезення; калькуляцію (розрахунок ціни) (а. с. 28).
Декларантом у свою чергу на митницю було додатково подано заявку-договір № 8 від 09.03.2015 року, довідку про вартість перевезення вантажу та експертний висновок № В-138 від 11.03.2015 року (а. с. 21-22, 27).
Того ж дня, 11.03.2015 року позивачу було відмовлено у митному оформленні товару та видано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 205070000/2015/00036. Як зазначено у вказаній картці відмови, м/п «Луцьк» повідомляє про відмову у митному оформленні (випуску) товарів з таких причин: невідповідність заповнення граф 12, 45 МД вимогам статті 53 Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012 року, рішення про визначення митної вартості товару № 205000011/2015/000021/2 від 11.03.2015 року. У цій же Картці відмови митний орган роз'яснив вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: приведення рівня митної вартості в графах 12, 45 ВМД у відповідності до рішення про визначення митної вартості № 205000011/2015/000021/2 від 11.03.2015 року (а. с. 11).
Згідно з графою 30 рішення про коригування митної вартості товару № 205000011/2015/000021/2 від 11.03.2015 року митним органом було визначено митну вартість товару «яблука свіжі», вагою 12480 кг за ціною 0,50 дол. США за 1 кг (замість 0,25 дол. США за 1 кг, що була заявлена декларантом). У графі 33 вказаного рішення було зазначено, що митна вартість товарів не може бути визнана, у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості, за методом обраним декларантом, а саме - не всі подані документи для підтвердження митної вартості відповідно до статті 53 МК України. Документи, подані до митного оформлення для підтвердження заявленої митної вартості, містять розбіжності. Декларанту було запропоновано надати додаткові документи (висновки про вартісні та якісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; заявку на перевезення; розрахунок ціни). Від подачі розрахунку ціни (калькуляції) та заявки на перевезення між перевізником та експедитором декларант відмовився. Митну вартість товару визначено за резервним методом на підставі цінової інформації, наявної в митному органі, МД № 100250002/5/54165 від 06.03.2015 року (а. с. 6).
В подальшому вказаний товар був оформлений на митному посту «Луцьк» за МД № 205070000/2015/009063 від 11.03.2015 року, вартість усього товару визначена за резервним методом (а. с. 7-8).
Згідно із частиною другою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюються на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частин першої, другої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку суду, відповідач не довів правомірність оскаржуваних в даній адміністративній справі картки відмови та рішення, з огляду на таке.
Статтею 49 Митного кодексу України (МК України) від 13.03.2012 року № 4495-VI (з наступними змінами та доповненнями) визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно із частинами першою - третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від органу доходів і зборів інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.
Як передбачено частинами другою - третьою статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частинами першою - третьою статті 54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, сьомої - дев'ятої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів. Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються. У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.
Частинами першою - другою статті 57 вказаного Кодексу передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Частинами першою - третьою статті 256 МК України визначено, що відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження. Рішення про відмову у митному оформленні приймається в межах строку, відведеного статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення. Неприйняття такого рішення протягом зазначеного строку є бездіяльністю, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому главою 4 цього Кодексу.
Як слідує із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості товару «яблука свіжі», вагою 12480 кг, клас якості ІІ, сорт LIGOL, урожай 2015 року, торгівельна марка BURY за основним методом (за ціною договору, що складає 0,25 євро за 1 кг) та надання відповідачу необхідних додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.
Позиція відповідача полягає у тому, що подані до митного контролю та оформлення документи містять розбіжності (договір на перевезення укладений із фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4, а в CMR № 059809 зазначено перевізником ОСОБА_5; в прайс-листі від 09.03.2015 року зазначено, що яблука урожаю 2015 року, що не відповідає кліматичним умовам Польщі), у зв'язку із чим від декларанта витребовувалися додаткові документи (висновки про вартісні та якісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; заявку на перевезення; розрахунок ціни), проте, такі документи подані не повністю, а тому митну вартість товару визначено за резервним методом, на підставі цінової інформації, наявної в митному органі (0,5 дол. США за 1 кг).
На думку суду, відповідачем безпідставно було відмовлено у визнанні заявленої митної вартості вказаного вище товару «яблука свіжі», виходячи з такого.
Як встановлено судом, між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (замовник) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 (перевізник) було укладено договір перевезення вантажів транспортними засобами від 01.01.2015 року, за яким замовник доручає, а перевізник бере на себе обов'язок здійснювати на підставі письмових заявок замовника перевезення вантажів, заявлених замовником до перевезення, вантажними транспортами засобами по території України та за її межами (а. с. 18-20). В свою чергу фізична особа - підприємець ОСОБА_4 (користувач) та фізична особа - підприємець ОСОБА_5 (позичкодавець) уклали договір безоплатного користування майном від 01.01.2009 року, за яким позичкодавець передав у тимчасове безоплатне користування користувачу майно: автомобіль MAN, д. н. з. НОМЕР_1, напівпричіп LAMBERET, д. н. з. АС1329ХХ (а. с. 23-24), що належать на праві власності ОСОБА_5 (а. с. 25-26).
Із поданої на вимогу митного органу заяви-договору на автоперевезення від 09.03.2015 року № 8 слідує, що позивачем було замовлено у фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 послуги з перевезення вантажу (овочі, фрукти на палетах) за маршрутом «Люблін (Польща) - Луцьк (Україна)» автомобілем з д. н. з. НОМЕР_1 (а. с. 22). При цьому, у графі 16 міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR № 059809), що була подана до митного оформлення, як перевізника вказано фізичну особу - підприємця ОСОБА_5 із реєстраційними номерами транспортного засобу та напівпричепу НОМЕР_2 (а. с. 15). Довідкою від 11.03.2015 року фізична особа - підприємець ОСОБА_4 підтвердив перевезення саме ним вантажу за CMR № 059809, із зазначенням вартості такого перевезення (а. с. 21).
Отже, у CMR № 059809 щодо перевізника були вказані відомості про власника транспортного засобу (при цьому, зазначено транспортний засіб, який на правових підставах використовував фізична особа - підприємець ОСОБА_4 для перевезення спірного товару), що не є порушенням законодавства, та, крім того, на думку суду, не впливає на визначення митної вартості товару.
Крім того, у прайс-листі від 09.03.2015 року щодо спірного товару «яблука свіжі», вагою 12480 кг, клас якості ІІ, сорт LIGOL вказано про те, що цей товар є урожаєм 2015 року (а. с. 76).
Разом з тим, зазначення таких відомостей у прайс-листі, на думку суду, також не давало підстав митному органу для коригування митної вартості вказаного товару.
В поданій до митного оформлення експортній фактурі №/00137/2015/MG від 09.03.2015 року вказано ціну товару «яблука» - 0,25 дол. США (а. с. 12). Експертним висновком № В-138 від 11.03.2015 року Волинської торгово-промислової палати підтверджено, що вартість зазначена у фактурі №/00137/2015/MG від 09.03.2015 року та комерційній пропозиції (прайс-листі) фірми «BURY Trade Sp.z о.о.» (Польща) від 09.03.2015 року, відповідає рівню цін, який панує на ринку по продажу яблук свіжих 2-го сорту і може складати 0,25 дол. США (а. с. 27).
При вирішенні даного спору суд також враховує, що митна вартість відповідачем була відкоригована лише щодо товару «яблука свіжі», вагою 12480 кг, який був задекларований за 1 методом, тобто за ціною контракту, в той час як щодо іншої партії товару («лимони свіжі», «грейпфрути свіжі» та «апельсини свіжі»), задекларованого за 6, тобто резервним методом, який оформлявся за однією МД та перевозився одним і тим же транспортним засобом, митним органом зауважень щодо митної вартості не було висунуто.
З урахуванням наведених норм чинного законодавства України та встановлених обставин справи, суд приходить до висновку, що позивачем доведено заявлену митну вартість товару «яблука свіжі» за електронною митною декларацією № 205070000/2015/008969 від 11.03.2015 року (у розмірі 0,25 дол. США за 1 кг), відтак, оскаржувані рішення та картка відмови Волинської митниці ДФС підлягають визнанню протиправними та скасуванню, а позовні вимоги - до задоволення.
Згідно із частиною першою статті 94 КАС України на користь позивача слід присудити з Державного бюджету України судовий збір в сумі 182,70 грн., сплачений платіжним дорученням № 203 від 24.04.2015 року (а. с. 2).
Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 205000011/2015/000021/2 від 11 березня 2015 року.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 205070000/2015/00036 від 11 березня 2015 року.
Присудити з Державного бюджету України на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 182 гривні 70 копійок (сто вісімдесят дві гривні сімдесят копійок).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.М. Валюх
Постанова складена у повному обсязі 02 червня 2015 року
Судове рішення № 44488427, Волинський окружний адміністративний суд було прийнято 26.05.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 803/812/15-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: