Постанова № 44488408, 25.05.2015, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2015 року Справа № 803/749/15-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ксензюка А.Я.,

при секретарі судового засідання Новак Л.О.,

за участю представників позивача Філімончука І.В., Сергійчук І.Є., Майструк Н.І.,

представників відповідача Шульгача В.К., Кортоус Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Рожищенського району Волинської області до Державної фінансової інспекції у Волинській області про визнання протиправною та скасування вимоги в частині,

ВСТАНОВИВ:

Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Рожищенського району Волинської області (далі - територіальний центр Рожищенського району, територіальний центр) звернувся з позовом про визнання протиправними та скасування пунктів 1 та 2 вимоги Державної фінансової інспекції у Волинській області (далі - ДФІ у Волинській області) від 19 березня 2015 року №03-040-14-14/1733.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем проведено ревізію фінансово-господарської діяльності територіального центру Рожищенського району за період з 1 січня 2012 року по 1 січня 2015 року, якою встановлено окремі порушення законодавства, викладені в акті ревізії від 4 березня 2015 року №040-23/001. На підставі акту ревізії позивачу пред'явлена вимога від 19 березня 2015 року №03-040-14-14/1733 «Про усунення порушень». Проте, позивач не погоджується з висновками інспекції, викладеними у пунктах 1 та 2 вимоги від 19 березня 2015 року №03-040-14-14/1733 з наступних підстав.

Позивач вважає посилання в акті ревізії щодо вчинення порушення при виплаті матеріальної допомоги, що призвело до збитків в сумі 143 698 грн. 17 коп. безпідставними, оскільки протягом 2012 - 2014 років в установі була економія фонду оплати праці, яка утворилась за рахунок відпусток за власний рахунок працівників, відпусток у зв'язку з вагітністю та пологами та перебування на лікуванні у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.

ДФІ у Волинській області вбачає порушення нормативного акту, так як він носить обов'язковий характер до обов'язкових виплат, тобто дана норма застосовується до тих виплат, які були заплановані при формуванні фонду оплати праці на рік, а виплачена допомога здійснювалась за рахунок економії фонду оплати праці.

Також позивач вважає безпідставними посилання в акті ревізії щодо вчинення порушення, що призвело до зайвого нарахування та виплати премії заступнику директора територіального центру ОСОБА_6 в загальній сумі 55 683 грн. 42 коп., оскільки відповідно до статті 15 Закону України «Про оплату праці», пункту 4.3 Положення про преміювання працівників територіального центру, що є складовою колективного договору, погодженого та зареєстрованого начальником управління соціального захисту, преміювання заступника директора здійснювалося за наказом директора територіального центру, на підставі погодженої начальником управління соціального захисту населення заяви про преміювання.

На підставі наведеного просить визнати протиправними та скасувати пункти 1 та 2 вимоги ДФІ у Волинській області від 19 березня 2015 року №03-040-14-14/1733 в частині стягнення з винних осіб у встановленому законодавством порядку шкоди, спричиненої незаконною виплатою матеріальної допомоги в сумі 143 698 грн. 17 коп. та премій в сумі 55 683 грн. 42 коп.

Відповідач в поданому письмовому запереченні від 22 квітня 2015 року №03-015-07-07/2293 пред'явленні позовні вимоги заперечив, мотивуючи тим, що внаслідок допущених порушень, виявлених під час проведення ревізії фінансово-господарської діяльності територіального центру Рожищенського району за період з 1 січня 2012 року по 1 січня 2015 року, завдано матеріальної шкоди (збитків) незаконною виплатою матеріальної допомоги в сумі 143 698 грн. 17 коп. та премій в сумі 55 683 грн. 42 коп. Просив в задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні представники позивача, кожен зокрема, адміністративний позов підтримали з підстав, викладених у позовній заяві. Просили позов задовольнити.

Представники відповідача, кожен зокрема, в судовому засіданні підтримали доводи, наведені у запереченнях. Просили у позові відмовити повністю.

Заслухавши пояснення, доводи та заперечення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Згідно із пунктом 1 Положення про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 23 квітня 2011 року №499/2011 (далі - Положення) Державна фінансова інспекція України (Держфінінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України (далі - Міністр), входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

За правилами частини першої статті 4 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Відповідно до частини першої пункту 7 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» органу державного фінансового контролю надається право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.

Частиною другою статті 15 даного Закону визначено, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

Відповідно до підпункту 4 пункту 4 Положення Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб.

Відповідно до пункту 6 Положення Держфінінспекція для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 12 січня 2015 року по 4 березня 2015 року працівниками ДФІ у Волинській області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Рожищенського району за період з 1 січня 2012 року по 1 січня 2015 року, за результатами якої складений акт від 4 березня 2015 року №040-23/001.

Актом ревізії від 4 березня 2015 року №040-23/001 ДФІ у Волинській області виявлено порушення Територіальним центром соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Рожищенського району законодавства з питань дотримання фінансово-бюджетної дисципліни.

Відповідно до пункту 7 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» ДФІ у Волинській області листом від 19 березня 2015 року №03-040-14-14/1733 направила територіальному центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Рожищенського району вимогу «Про усунення порушень», в якій перелічені ряд вимог з метою повного усунення виявлених порушень та зазначено дату зворотного інформування про вжиті заходи до 20 квітня 2015 року.

Зокрема пунктом 2 вимоги від 19 березня 2015 року №03-040-14-14/1733 запропоновано стягнути з винних осіб у встановленому законодавством порядку шкоду, спричинену незаконною виплатою матеріальної допомоги в сумі 143 698 грн. 17 коп. та премій в сумі 55 683 грн. 42 коп.

Проаналізувавши зібрані та досліджені в ході судового розгляду справи докази, суд прийшов до наступних висновків.

Ревізією правильності складання тарифікаційних списків працівників територіального центру встановлено порушення пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 року №1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» та пункту 5.11 наказу Міністерства праці та соціальної політики України і Міністерства охорони здоров'я України від 5 жовтня 2005 року №308/519, а саме, окремим категоріям працівників (адміністративно-господарському персоналу, соціальним працівникам) виплату матеріальної допомоги, в тому числі на оздоровлення, проведено у розмірах, що перевищують один посадовий оклад на рік.

Внаслідок зазначеного, зайво нараховано та виплачено матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань 64 працівникам за період з 1 січня 2012 року по 1 січня 2015 року в загальній сумі 126 965 грн., на яку нараховано і сплачено єдиного соціального внеску в сумі 46 088 грн. 30 коп.

Крім того, ревізією дотримання вимог законодавства при виплаті допомог, премій, інших заохочувальних виплат встановлено порушення пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 року №1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери», а саме, заступнику директора територіального центру ОСОБА_6, на підставі наказів керівника установи, проведено виплату премій, при відсутності відповідного розпорядчого документу органу вищого рівня, що призвело до зайвого нарахування та виплати премії в сумі 40 853 грн. 58 коп., та відповідно зайвої сплати єдиного страхового внеску в сумі 14 829 грн. 84 коп., чим завдано територіальному центру Рожищенського району збитків на загальну суму 55 683 грн. 42 коп.

Однак, з такими висновками відповідача погодитися не можна, виходячи із наступного.

Пунктом 36 статті 2 Бюджетного кодексу України визначено, що місцевий фінансовий орган - установа, що відповідно до законодавства України здійснює функції з складання, виконання місцевих бюджетів, контролю за витрачанням коштів розпорядниками бюджетних коштів, а також інші функції, пов'язані з управлінням коштами місцевого бюджету.

Відповідно до Положення про територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Рожищенського району Волинської області, затвердженого наказом Головного управління праці та соціального захисту населення Волинської обласної державної адміністрації від 9 липня 2007 року №85, рішенням Ражищенської районної ради Волинської області від 20 грудня 2012 року №20/7 та від 27 березня 2014 року №32/19, директор територіального центру розпоряджається коштами територіального центру в межах затвердженого кошторису витрат та відповідно до їх цільового призначення, визначених районною радою та головним розпорядником коштів - начальником управління соціального захисту населення.

Умови оплати праці працівників територіального центру та штатна чисельність визначаються відповідно до законодавства з питань оплати праці, норм часу, чисельності та типового штатного нормативу чисельності працівників територіального центру, що затверджується наказом Мінсоцполітики.

Фонд оплати праці затверджений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 року №1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» та наказу Міністерства праці та соціальної політики України і Міністерства охорони здоров'я України від 5 жовтня 2005 року №308/519.

Як визначено пунктом 3.11 колективного договору між трудовим колективом та директором територіального центру Рожищенського району на 2008 - 2013 роки від 17 грудня 2008 року №43, пунктом 4.12 колективного договору між трудовим колективом та директором територіального центру Рожищенського району на 2014 - 2019 роки від 25 лютого 2014 року №7 директор територіального центру, за наявності економії фонду оплати праці, може здійснювати працівникам заохочувальні виплати, до яких належить грошова допомога для вирішення соціально-побутових потреб у розмірі посадового окладу.

Для підготовки наказів про преміювання враховувалися заяви заступника директора про надання премії, які були завізовані начальником Управління соціального захисту населення Рожищенської районної державної адміністрації.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що нарахування працівникам матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за період з 1 січня 2012 року по 1 січня 2015 року в загальній сумі в сумі 143 698 грн. 17 коп. було проведено відповідно до вимог чинного законодавства.

Крім того, суд вважає, що вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Оскільки збитки, встановлені ревізією, відшкодовуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 14 жовтня 2014 року у справі №21-453а14, яка в силу частини першої статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, усі рішення та дії суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Відповідно до частини першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи досліджені в судовому засіданні обставини та письмові докази, суд дійшов висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено суду правомірність прийняття пункту 2 листа-вимоги ДФІ у Волинській області від 19 березня 2015 року №03-040-14-14/1733 «Про усунення порушень» в частині стягнення з винних осіб у встановленому законодавством порядку шкоди, спричиненої незаконною виплатою матеріальної допомоги в сумі 143 698 грн. 17 коп. та премій в сумі 55 683 грн. 42 коп., тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення у повному обсязі.

Керуючись частиною третьою статті 160, статтею 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати пункт 2 листа-вимоги Державної фінансової інспекції у Волинській області від 19 березня 2015 року №03-040-14-14/1733 «Про усунення порушень» в частині стягнення з винних осіб у встановленому законодавством порядку шкоди, спричиненої незаконною виплатою матеріальної допомоги в сумі 143 698 грн. 17 коп. та премій в сумі 55 683 грн. 42 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя А.Я. Ксензюк

Постанова в повному обсязі складена 29 травня 2015 року.