Ухвала суду № 44483592, 21.05.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22 -ц/796/7498/2015 року Головуючий у 1-й інстанції: Таран Н.Г.

Доповідач: Чобіток А.О.

Ухвала

Іменем України

21 травня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі :

головуючого - судді Чобіток А.О..

суддів - Немировської О.В., Ящук Т.І.

при секретарі - Басюк Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 23 квітня 2015 року в справі за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа : Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві про встановлення факту проживання однією сім»єю чоловіка та жінки без шлюбу , -

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 23 квітня 2015 року заяву ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім»єю чоловіка та жінки без шлюбу залишено без розгляду на підставі того, що з неї вбачається спір про право .

Не погодившись з вказаною ухвалою суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, оскільки, на її думку, предметом розгляду даної справи є лише факт ( чи його відсутність) спільного проживання сім»єю без реєстрації шлюбу.

Вислухавши доповідь судді, пояснення заявника та її представника, обговоривши доводи апеляційної скарги , обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що 20 січня 2015 року ОСОБА_1 звернулась з заявою про встановлення факту проживання однією сім»єю чоловіка і жінки без шлюбу, вказавши зацікавленою особою - ОСОБА_2. При цьому зазначала, що з 25.03.1995 року до 30.04.2009 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3., від якого має сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. Починаючи з 01.03.2013 року, не зважаючи на розірвання шлюбу з ОСОБА_2 , вони поновили відносини та почали проживати однією сім»єю до 20.08.2014 року. 20.08.2014 року , її чоловіка ,ОСОБА_2, призвали до лав Збройних сил України та відправили в зону АТО, де ІНФОРМАЦІЯ_2 він загинув від вибуху гранати.

10 березня 2015 року ОСОБА_1 уточнила вищевказану заяву, в якій зазначила, що метою встановлення факту проживання однією сім»єю чоловіка та жінки без шлюбу, є звернення до пенсійного фонду про призначення їй пенсії, визначеної для родин військовослужбовців у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», замінивши заінтересовану особу на Головне управління пенсійного фонду у м. Києві.

Залишаючи заяву ОСОБА_1 без розгляду, суд виходив з того, що існує спір щодо підстав виникнення права на призначення пенсії, на яку посилається заявник як обставину, для якої необхідно встановити даний юридичний факт, що може бути вирішено шляхом звернення до суду з позовною заявою в порядку цивільного судочинства.

Однак з такими висновками суду погодитися не можна, оскільки встановлення факту проживання в окремому провадженні не встановлює наявність чи відсутність права ОСОБА_1 на пенсію чи розмір такої пенсії .

Відповідно до ч. 1 ст. 234 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

В порядку окремого провадження розглядаються зокрема і справи про встановлення фактів, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Тобто, факт, що встановлюється судом у порядку окремого провадження, повинен мати юридичне значення.

Відповідно до п.п. 2,5 ч. 1 ст. 256 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні, а також проживання однією сім»єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Постановою Верховного Суду України за № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз»яснено, що залежно від мети встановлення фактів заінтересованими особами в цих справах можуть бути, наприклад, відділи соціального захисту населення - у справах про встановлення факту перебування на утриманні особи, яка померла, для призначення пенсії заявникові; інші спадкоємці - у справах про встановлення факту прийняття спадщини; органи внутрішніх справ - у справах про встановлення факту родинних відносин для вирішення питання про належність до громадянства України; органи страхування - у справах про встановлення факту належності страхового свідоцтва.

Як вбачається з уточненої заяви ОСОБА_1, метою встановлення факту її проживання з загиблим ОСОБА_2 однією сім»єю є звернення до пенсійного фонду про призначення їй пенсії, визначеної для родин військовослужбовців у разі втрати годувальника.

Тобто, у разі встановлення даного факту, останній породжуватиме для ОСОБА_1 юридичний наслідок, від якого залежить виникнення в неї права на звернення до пенсійного фонду щодо оформлення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», згідно зі статтею 30 якого, право на пенсію в разі втрати годувальника мають і члени сім»ї загиблого .

Таким чином, висновок суду про те, що існує спір щодо підстав виникнення права на призначення пенсії, є помилковим.

На підставі викладеного, ухвалу суду неможна визнати законною, а тому вона підлягає скасуванню з направленням питання на новий розгляд.

Керуючись ст. ст. 304, 307, 312, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 23 квітня 2015 року скасувати, питання направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий : Судді: