Постанова № 44483223, 27.05.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" травня 2015 р. Справа№ 910/25308/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорної Л.В.

суддів: Калатай Н.Ф.

Смірнової Л.Г.

при секретарі судового засідання Громак В.О.

від позивача -Марусенко Ю.Г.;

від відповідача - Свінціцький В.А.;

від третьої особи - не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Данон» на рішення господарського суду міста Києва від 17.12.2014р.

у справі № 910/25308/14 (суддя - Чинчин О.В.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ілта»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Данон»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група»

про стягнення 552 305 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 17.12.2014р. задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю «Ілта». Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Данон» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ІЛТА» 546 305,00 грн. та судовий збір у розмірі 11 046,10грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю «Данон» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва у справі №910/25308/14 від 17.12.2014р. та прийняти нове, яким у позові відмовити.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2015р. відновлено товариству з обмеженою відповідальністю «Данон» строк подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу прийнято до провадження.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 29.04.2015р., враховуючи перебування судді Кропивної Л.В. у відпустці, для розгляду даної справи сформовано колегію у складі: головуючий суддя Чорна Л.В., судді Калатай Н.Ф., Смірнова Л.Г.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ілта» заперечує проти апеляційної скарги та просить залишити рішення господарського суду міста Києва від 17.12.2014р. у справі №910/25308/14 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, з підстав викладених у письмових запереченнях.

Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» своїх представників в судове засідання не направило, про причини неявки суд не повідомило.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

При цьому слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

За таких обставин справа розглядається за відсутності представників третьої особи, яка належним чином повідомлена.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.

20.06.2011р. між ТОВ «Ілта» - Лізингодавець та ТОВ «Данон» - Лізингоодержувач укладено генеральну угоду з оперативної оренди та адміністрування парку транспортних засобів №135211 від 20.06.2011 року, яка регулює правовідносини між позивачем - лізингодавцем та відповідачем - лізингоодержувачем з оперативного лізингу транспортного засобу (п. 1.1 Генеральної угоди). /а.с. 21/.

Згідно з п. 1.2 Генеральної угоди склад та вартість об'єкту лізингу, ознаки, параметри та комплектність кожного транспортного засобу вказується в лізинговому протоколі.

Згідно з п. 2.2 Генеральної угоди транспортний засіб вважається взятим лізингоодержувачем у лізинг від лізингодавця на умовах цієї угоди з дати підписання акту приймання-передачі.

Лізингоодержувач даним безповоротно визнає лізингодавця як повіреного у переговорах, стягненні та вирішенні будь-якої страхової вимоги, пов'язаної із втратою чи пошкодженням транспортного засобу (п. 4.6 Генеральної угоди).

Додатком № 1-16 - Лізинговий протокол, сторони погодили об'єкт лізингу та його вартість, зокрема, Транспортний засіб - Toyota Highlander Lux 3,5, вартість одного транспортного засобу - 443690,40 грн., колір - чорний, кількість транспортних засобів - 2. Строк лізингу транспортного засобу становить 36 місяців з дня підписання відповідного акту приймання-передачі. А також сторонами погоджено строки та розміри лізингових платежів. /а.с. 35/.

По акту приймання-передачі транспортного засобу від 24.05.2012 р. позивач передав, а відповідач прийняв транспортний засіб - Toyota Highlander Lux 3,5, державний реєстраційний номер АА 2634 МС, номер кузова - JTEES42A102197953, вартістю 443 690,40 грн., дата повернення - 24.05.2015 року. /а.с. 38/.

Пунктом 4.1 Генеральної угоди передбачено, що лізингодавець за власні кошти страхує Транспортний засіб у прийнятій для лізингодавця страховій компанії із доброю репутацією.

Страхування забезпечуватиме (з урахуванням загальноприйнятих виключень з страхових випадків, а саме: керування ТЗ в стані алкогольного або наркотичного сп'яніння, свідоме керування несправним ТЗ, передача керування особі, що не має посвідчення водія відповідної категорії, тощо) захист проти крадіжки або угону транспортного засобу, пошкодження всього або частин транспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, протиправних дій третіх осіб, пожежі чи стихійних лих, інших випадкових подій. (п.4.2.2 Генеральної угоди)

05.11.2012р. між товариством з обмеженою відповідальністю «ІЛТА» - страхувальником та публічним акціонерним товариством «Страхова компанія «Українська страхова група» - страховиком був укладений Генеральний договір добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземних транспортних засобів № 28-0199-01407, за умовами якого предметом вказаного договору є, зокрема, страхування майнових інтересів страхувальника, пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим транспортним засобом (далі - ТЗ) та додатковим обладнанням (далі - ДО) - страхування наземного транспортного засобу (надалі - КАСКО). /а.с. 40/.

Відповідно до п. 2.2 договору страхування страховим випадком по КАСКО можуть бути втрата, знищення або пошкодження застрахованого транспортного засобу внаслідок, зокрема, викрадення - незаконного заволодіння застрахованим ТЗ з будь-якою метою, а також пошкодження застрахованого ТЗ, отримані внаслідок незаконного заволодіння.

Додатком №28-0199-01407/1940 від 28.04.2014р. до Договору страхування, позивач застрахував транспортний засіб - Toyota Highlander Lux 3,5, державний реєстраційний номер АА 2634 МС, номер кузова - JTEES42A102197953, страхова сума за видом страхування, зокрема, КАСКО Викрадення становить - 377 000,00 грн., безумовна франшиза по ризику «викрадення» - 6 000,00 грн. Термін дії з 24.05.2014 р. по 23.05.2015 р. /а.с. 48/.

Додатковим договором від 22.05.2014р. до Додатку №28-0199-01407/1940 від 28.04.2014 р. до Договору страхування, з метою відповідності розміру страхової суми дійсній вартості транспортного засобу, сторони погодили, що страхова сума за видом страхування, зокрема, КАСКО Викрадення становить - 552 305,00 грн. /а.с. 49/.

05.06.2014 р. відбулось викрадення об'єкту лізингу - транспортного засобу - Toyota Highlander Lux 3,5, державний реєстраційний номер АА 2634 МС, номер кузова - JTEES42A102197953, про настання зазначеного страхового випадку, а саме - викрадення, було повідомлено страховика - публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група».

Факт викрадення транспортного засобу - Toyota Highlander Lux 3,5, державний реєстраційний номер АА 2634 МС підтверджується довідкою Шевченківського районного управління ГУ МВС України в м. Києві, та з приводу чого за заявою від 06.06.2014 року відкрито кримінальне провадження № 12014100100005712 за ознаками ст. 289 ч. 2 КК України, орган досудового розслідування - Шевченківське РУ ГУ МВС України в м. Києві. /а.с. 56/.

Позивач звернувся до страховика із заявою про настання страхового випадку та виплатою страхового відшкодування від 10.06.2014 року, якою просив здійснити страхове відшкодування. /а.с. 50/.

13.06.2014р. листом № 03/3873 ПАТ «СК «Українська страхова група» повідомила позивача про те, що відповідно до п. 9.3.2 договору страхування страховик має право проводити страхове розслідування з приводу перевірки наданої страхувальником інформації і документів стосовно ТЗ, факту і обставин настання страхового випадку, розмір завданих збитків та виконання страхувальником обов'язків за договором, у зв'язку з чим, враховуючи прийняте страховиком 13.06.2014 р. рішення про проведення страхового розслідування, рішення про виплату/відмову у виплаті страхового відшкодування буде прийнято після закінчення страхового розслідування. /а.с. 59/.

Листом № 03/6047 від 12.09.2014 р. ПАТ «СК «Українська страхова група» за результатами розгляду заяви про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування повідомила, що відповідно до пп. 11.6.5 п.11.6 Договору страхування по події «Викрадення» Страховику додатково надаються наступні документи: оригінал свідоцтва про реєстрацію застрахованого ТЗ, повний комплект оригінальних ключів від ТЗ та повний комплект пультів керування протиугінними системами або ключів від них (якщо системи були встановлені). Зазначені предмети не надають в наступних випадках: якщо вони залучені органами МВС до матеріалів кримінальної справи з обов'язковим документальним підтвердженням факту вилучення їх у Страхувальника та залучення до справи; якщо вони викрадені шляхом розбою/грабежу разом із застрахованим ТЗ - з обов'язковим відображенням цієї події в постанові органів МВС про порушення кримінальної справи за фактом незаконного заволодіння ТЗ. /а.с.60/.

Також страховик повідомив про відмову у виплаті страхового відшкодування ТОВ «ІЛТА» на підставі п. 16.1.13 договору страхування, яким передбачено, що підставою для відмови страховика у виплаті страхового відшкодування або страхових виплат є випадки передбачені чинним законодавством України, цим Договором, а також ненадання страховику у випадку настання події «викрадення» на тимчасове зберігання оригіналу свідоцтва про реєстрацію застрахованого ТЗ, повного комплекту оригінальних ключів від ТЗ та повного комплекту пультів керування протиугінними системами або ключів від них.

Згідно з наданими письмовими поясненнями, свідоцтво ТЗ Toyota Highlander державний реєстраційний номер АА 2634 МС, було викрадено разом з автомобілем та відповідно, не може бути надано до ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група». /а.с. 52/.

Листом за №475 від 24.09.2014р. позивач звернувся до відповідача з вимогою відшкодувати страхову суму по автомобілю Toyota Highlander Lux 3,5, державний реєстраційний номер АА 2634 МС у розмірі 552 305,00 грн. протягом 7 календарних днів з моменту отримання даного листа. /а.с. 62/

Докази оплати, як і докази реагування на претензію, матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

При настанні страхового випадку страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк (п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування»).

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Згідно з п.6 ч.1 статті 26 Закону України «Про страхування» підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є: інші випадки, передбачені законом. Умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить закону.

Умовами Генерального договору добровільного страхування сторони передбачили, що підставою відмови Страховика у виплаті страхового відшкодування або страхових виплат є випадки, передбачені чинним законодавством України, цим Договором, а також, зокрема, пп.16.1.13 ненадання Страховику у випадку настання події «Викрадення» на тимчасове зберігання оригіналу свідоцтва про реєстрацію застрахованого ТЗ, повного комплекту оригінальних ключів від ТЗ та повного комплекту пультів керування протиугінними системами або ключів від них (якщо такі системи були встановлені), крім випадків, передбачених пп.11.7.5 частини 2 Договору.

Як встановлено, свідоцтво ТЗ Toyota Highlander державний реєстраційний номер АА 2634 МС, було викрадено разом з автомобілем, а тому не було надано до ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група».

Що в свою чергу і стало причиною відмови Страховика у виплаті страхового відшкодування.

Умовами Генеральної угоди, а саме п. 4.8 сторони встановили, що у разі, якщо не отримання Лізингодавцем від страхової компанії страхових виплат (відшкодувань), пов'язаних з пошкодженням, знищенням та/або втратою (в т.ч. крадіжкою) транспортного засобу, було спричинено невиконанням/ неналежним виконанням Лізингоодержувачем своїх зобов'язань, передбачених цієї Угодою та/або зокрема п.5.1.3.4 Лізиногоодержувач відшкодовує Лізингодавцю: у випадку повної втрати (в т.ч. крадіжки) чи конструктивної загибелі транспортного засобу - суму, що відповідає страховій сумі щодо такого транспортного засобу на момент укладання відповідного договору страхування (пп. 4.8.2).

Згідно пп.5.1.3.4 Генеральної угоди Лізингоодержувач зобов'язаний належним чином зберігати всі отримані разом з транспортним засобом документи до нього, в тому числі Свідоцтво про його державну реєстрацію та відповідні ключі та коди. Запобігати їх пошкодженню, знищенню та/або втраті та/або ж залишенню в транспортному засобі тощо.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується із висновком суду першої інстанції про доведеність факту неналежного виконання відповідачем умов Генеральної угоди стосовно запобіганню знищенню та/або втраті та/або ж залишенню в транспортному засобі документів до нього, в тому числі Свідоцтва про його державну реєстрацію та відповідні ключі та коди.

Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Проте, як свідчать матеріали справи, відповідач у результаті своєї недбалої поведінки, яка полягає у невжитті необхідних заходів для збереження отриманих разом із транспортним засобом документи до нього, втратив Свідоцтво про державну реєстрацію авто, що призвело до відмови Страховика у виплаті страхового відшкодування.

На підставі п. 4.8.2. Генеральної угоди №135211 у позивача виникло право вимагати від відповідача відшкодування суми, що відповідає страховій сумі транспортного засобу на момент укладення відповідного договору страхування.

Згідно п. 4.1. Генерального договору добровільного страхування страхова сума встановлюється по кожному виду страхування окремо, визначається за домовленістю сторін між Страховиком і Страхувальником та зазначається в Додатку до Договору.

Додатком №28-0199-01407/1940 від 28.04.2014р. до Договору страхування, позивач застрахував транспортний засіб - Toyota Highlander Lux 3,5, державний реєстраційний номер АА 2634 МС, номер кузова - JTEES42A102197953, страхова сума за видом страхування, зокрема, КАСКО Викрадення становить - 377 000,00 грн., безумовна франшиза по ризику «викрадення» - 6 000,00 грн. Термін дії з 24.05.2014 р. по 23.05.2015 р.

Додатковим договором від 22.05.2014р. до Додатку №28-0199-01407/1940 від 28.04.2014 р. до Договору страхування, з метою відповідності розміру страхової суми дійсній вартості транспортного засобу, сторони погодили, що страхова сума за видом страхування, зокрема, КАСКО Викрадення становить - 552 305,00 грн.

Крім того, згідно з Звітом про оцінку колісного транспортного засобу №1012/14-1 від 10.12.2014 року, складений Суб'єктом оціночної діяльності Зуб Юрієм Олексійовичем, вартість колісного транспортного засобу - автомобілю марки Toyota Highlander Lux 3,5, державний реєстраційний номер АА 2634 МС, 2012 року випуску на дату 05 червня 2014 року складає 564 770 грн. 00 коп. /а.с. 154/.

Відповідно до абз. 18 ст. 9 Закону України «Про страхування» франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Таким чином, сума страхового відшкодування, яку відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача складає 546 305 грн. 00 коп. (страхова сума 552 305 грн. 00 коп. - 6 000 грн. 00 коп. франшиза).

Щодо незаконної відмови Страховика виплатити страхове відшкодування, то доказів оскарження відмови у встановленому законодавством порядку матеріали справи не містять.

За наведених у даній постанові обставин, Київський апеляційний господарський суд доходить до висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду міста Києва від 17.12.2014р. у справі № 910/25308/14.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду міста Києва від 17.12.2014р. у справі №910/25308/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Матеріали справи №910/25308/14 повернути до господарського суду міста Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Л.В. Чорна

Судді Н.Ф. Калатай

Л.Г. Смірнова