Постанова № 44483207, 27.05.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" травня 2015 р. Справа№ 911/155/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Зеленіна В.О.

Шевченка Е.О.

За участю секретаря судового засідання Ворони В.В.

представників сторін:

від позивача - Іванкіна Ю.Б., дов. № 14-91від 18.04.14 р.;

від відповідача - Колесник Т.А., дов. № 5 від 06.01.15 р.;

від ДВС - не з'явилися

розглянувши матеріали

апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Національна

акціонерна компанія «Нафтогаз України»

на ухвалу Господарського суду Київської області

від 23.04.2015 року

за скаргою Публічного акціонерного товариства «Національна

акціонерна компанія «Нафтогаз України»

на дії Відділу примусового виконання рішень Державної

виконавчої служби України

у справі № 911/155/14 (суддя Лилак Т.Д.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна

акціонерна компанія «Нафтогаз України»

до Комунального підприємства Білоцерківської міської ради

«Білоцерківтепломережа»

про стягнення 18 119 102,06 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.04.2015 року по справі № 911/155/14 скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» від 02.04.2015 року № 14/2-575/3 на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо винесення постанови про зупинення виконавчого провадження за наказом Господарського суду Київської області від 31.12.2014 року по справі № 911/155/14 залишено без задоволення.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Київської області від 23.04.2015 року по справі № 911/155/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким визнати незаконними дії Державної виконавчої служби України щодо винесення постанови від 17.03.2015 року про зупинення виконавчого провадження ВП № 46426680 з примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 31.12.2014 року по справі № 911/155/14. Визнати недійсною постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Борецка М.В. щодо винесення постанови від 17.03.2015 року про зупинення виконавчого провадження ВП № 46426680 з примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 31.12.2014 року по справі № 911/155/14 про стягнення з Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 14 789 189,97 грн. заборгованості, 1 175 243,30 грн. штрафу, 533 046,72 грн. 3% річних, 25 977,52 грн. інфляційних втрат, 66 641,65 грн. судового збору за подання позовної заяви. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на орган Державної виконавчої служби України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.05.2015 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 27.05.2015 року.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного судового рішення.

Представник Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» у поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримав доводи, викладені в його апеляційній скарзі, просив суд ухвалу Господарського суду Київської області від 23.04.2015 року по справі № 911/155/14 скасувати, задовольнити скаргу на дії органу Державної виконавчої служби України та визнати недійсною постанову ВП № 46426680 від 17.03.2015 року про зупинення виконавчого провадження ВП № 46426680.

Представник Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» у поясненнях, наданих у судовому засіданні, заперечував проти доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване судове рішення місцевого господарського суду як таке, що прийняте з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Представник Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України у судове засідання не з'явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином.

Ухвала Київського апеляційного господарського суду від 18.05.2015 року про прийняття апеляційної скарги до провадження отримана представником Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України 25.05.2015 року.

Колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників присутніх сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2014 року рішення Господарського суду Київської області від 05.03.2014 року у справі № 911/155/14 скасовано частково. Позов задоволено частково. Стягнуто з Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» (далі - відповідач, боржник, КП Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа») на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - позивач, стягувач, ПАТ «НАК «Нафтогаз України») 14 789 189,97 грн. заборгованості, 1 175 243,30 грн. штрафу, 533 046,72 грн. 3 % річних, 25 977,52 грн. інфляційних втрат, 66 641,65 грн. судового збору за подання позовної заяви. В іншій частині позову відмовлено.

31.12.2014 року Господарським судом Київської області було видано наказ по справі № 911/155/14 на примусове виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2014 року (далі - Наказ від 31.12.2014 року).

Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Положеннями ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в ст. 17 цього Закону і, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» «державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова».

09.02.2015 року Державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Борейком М.В. (далі - державний виконавець), на підставі заяви стягувача від 06.02.2015 року та Наказу від 31.12.2014 року, винесено постанову ВП № 46426680 про відкриття виконавчого провадження та накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно боржника у межах суми стягнення 16 590 099,16 грн.

17.03.2015 року державний виконавець виніс постанову ВП № 46426680 про зупинення виконавчого провадження, оскільки КП Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» включено до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

06.04.2015 року, на підставі ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, ПАТ «НАК «Нафтогаз України» звернулося до суду із скаргою на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України (далі - ДВС), у якій просить визнати незаконними дії ДВС щодо винесення постанови ВП № 46426680 від 17.03.2015 року про зупинення виконавчого провадження та визнати недійсною вказану постанову ДВС ВП № 46426680 від 17.03.2015 року.

Скарга мотивована тим, що заборгованість відповідача виникла як до так і після 01.01.2013 року, що унеможливлює зупинення виконавчого провадження згідно з п. 15 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» передбачено таке право лише щодо заборгованості, що виникла за неповні розрахунки за енергоносії до 01.01.2013 року. Заборгованість складається з основної суми боргу, пені, штрафу, 3 % річних, інфляційних втрат та суми судового збору, на яку за доводами позивача взагалі не поширюється дія зазначеного вище Закону.

Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Пунктом 4 ч. 2 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження зупиняється у випадках, передбачених п. 15 ст. 37 цього Закону, - до закінчення строку дії процедури погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу, визначеного Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Нормами п. 3.7 ст. 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» встановлено, що, на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства із стягнення заборгованості, яка виникла до 1 січня 2013 року, що підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», крім рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв'язку з трудовими відносинами, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, стягнення аліментів та рішень про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, яка виникла до 1 січня 2011 року, і заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України.

Конституційним судом України у рішенні від 13.12.2012 року № 18-рп/2012 (справа № 1-26/2012) дано роз'яснення п. 15 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» у взаємозв'язку з положеннями ч. 1 ст. 41, ч. 5 ст. 124, п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 115 ГПК України, п. 1.3, 1.4 ст. 1, ч. 2 ст. 2, абз. 6 п. 3.7 ст. 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» та зауважено, що обов'язкове зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень здійснюється лише щодо стягнення заборгованості, яка виникла через неповні розрахунки за енергоносії, та щодо учасників розрахунків, визначених Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу». Внесення юридичної особи, незалежно від форми власності, до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, не є підставою для зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень щодо стягнення з неї заборгованості, яка не стосується неповних розрахунків за енергоносії і не визначена Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Беручи до уваги приписи п. 15 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» п. 1.3, 1.4 ст. 1, ч. 2 ст. 2, абз. 6 п. 3.7 ст. 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», враховуючи рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 року № 18-рп/2012 колегія суддів зазначає, що для зупинення виконавчого провадження необхідно дві умови: включення боржника до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до закону «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»; стягнення заборгованості, яка виникла у зв'язку з неповними розрахунками за енергоносії.

При цьому, п. 1.4 ст. 1 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» визначено, що заборгованість - це підтверджена учасниками розрахунків на розрахункову дату сума коштів, яка підлягає сплаті за товари, роботи (послуги), спожиті у процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання енергоносіїв, відповідно до укладених договорів або з інших підстав, передбачених законом, у тому числі суми пені, штрафних та фінансових санкцій, але не сплачена.

Згідно виписки № 25/33 від 07.08.2014 року КП Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» 28.11.2005 року було внесено до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу під № 0470, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Крім того, заборгованість, що стягується у даній справі виникла внаслідок неповних розрахунків відповідача за отриманий природній газ, тобто, за енергоносії. Пеня, інфляційні втрати, 3% річних та судовий збір, які стягуються з боржника, також пов'язані з наявністю основного боргу, який у свою чергу виник внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Вищого господарського суду України від 31.03.2015 року № 904/2745/13.

Крім того, судом першої інстанції вірно зазначено, що Вищий господарський суд України у постановах від 12.01.2012 року по справі № 4/96-1793, від 06.09.2012 року по справі № 5015/5922/11, від 13.09.2012 року по справі № 5015/5925/11 дійшов аналогічного висновку, що внесення боржника до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до закону «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», є безумовною підставою для зупинення виконавчого провадження на підставі п. 15 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

За таких обставин дії державного виконавця не порушували вимог Закону України «Про виконавче провадження» та Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Апелянт у судовому засіданні апеляційної інстанції зазначав, що на частину основного боргу, а також пені, штрафу, 3 % річних, інфляційних втрат, які нараховані на суму основної заборгованості та судовий збір у даній справі не можуть розповсюджуватися вимоги п. 15 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки абз. 6 п. 3.7 ст. 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» встановлено, що на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства із стягнення заборгованості, яка виникла до 01.01.2013 року. Скаржник зазначає, що виконавче провадження відносно заборгованості у даній справі, що виникла після 01.01.2013 року не може бути зупинене.

Колегія суддів звертає увагу, що жодним нормативно-правовим актом чинного законодавства України, якими регулюються умови і порядок виконання судових рішень та основи організації і діяльності державної виконавчої служби, обов'язку тлумачення судових рішень в контексті правової природи заборгованості, що підлягає стягненню в порядку Закону України «Про виконавче провадження», та надання оцінки підставам і часу виникнення цієї заборгованості, на державну виконавчу службу або ж безпосередньо державних виконавців не покладені та, відповідно, до їх компетенції не належать.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Вищого господарського суду України від 31.03.2015 року № 904/2745/13.

Враховуючи вказане вище, доводи апелянта про те, що судами неправильно застосовано приписи п. 15 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», п. 3.7 ст. 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» не знайшли свого підтвердження.

З огляду на досліджені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду про відмову в задоволенні скарги ПАТ «НАК «Нафтогаз України» про визнання незаконними дій ДВС щодо винесення постанови від 17.03.2015 року про зупинення виконавчого провадження ВП № 46426680. Дії ДВС щодо винесення постанови від 17.03.2015 року про зупинення виконавчого провадження № 46426680 відповідають нормам п. 15 ч. 1 ст. 37, ч. 3 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» та п. 3.4, п. 3.7 ст. 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли своє підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на наведене вище, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвалу Господарського суду Київської області від 23.04.2015 року по справі № 911/155/14, прийнято з повним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 33-34, 43, 99, 101-106, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Київської області від 23.04.2015 року по справі № 911/155/14 залишити без змін.

2. Матеріали справи № 911/155/14 повернути до Господарського суду Київської області.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді В.О. Зеленін

Е.О. Шевченко

Повний текст рішення складено 29.05.2015 року.