Рішення № 44482735, 28.05.2015, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.05.2015 р. Справа № 917/1989/14

За позовом Публічного акціонерного товариства "Склоприлад" (вул. Червоноармійська, буд. 18, м. Червонозаводське, Лохвицький район, Полтавська область, 37240)

до Technische Glaswerke Ilmenau GmbH (вул. Вогельхерд, буд.74, м. Ерфурт, Німеччина, 98693)

про розірвання договору та стягнення 178 846,05 грн.

Суддя Безрук Т. М.

Представники:

від позивача: Бондарчук А.М., дов. № 2413 від 11.12.2014р.

від відповідача: не з"явився

Розглядається позовна заява про розірвання контракту № TGI 88/14 від 08.01.2014р. та стягнення 178846,05 грн. вартості непоставленого товару за контрактом № TGI 88/14 від 08.01.2014р.

Згідно ст.76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України.

В п.11 Контракту № TGI 88/14 від 08.01.2014р. укладеного позивачем - Публічним акціонерноим товариством "Склоприлад" та відповідачем - Technische Glaswerke Ilmenau GmbH, визначено, якщо спір не врегульовано сторонами за допомогою переговорів, то спір передається для розгляду в господарському суді Полтавської області.

Отже, дана справа підвідомча господарському суду Полтавської області.

Оскільки відповідач є іноземним суб'єктом господарювання, то 21.10.2014р. господарський суд Полтавської області відповідно до Гаазької Конвенції про вручення за кордоном судових або позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15 листопада 1965 року (надалі - Конвенція) звернувся до компетентного органу іноземної держави - Федерального міністерства юстиції Німеччини з судовим дорученням про надання правової допомоги з вручення відповідачу ухвали від 29.09.2014р. про порушення провадження у даній справі (а.с.29).

Господарським судом було направлено копії судової ухвали від 16.12.2014р. з перекладом на німецьку мову безпосередньо на адресу відповідача Technische Glaswerke Ilmenau GmbH (вул. Вогельхерд, буд.74, м. Ерфурт, Німеччина, 98693). Проте дана ухвала була повернута поштовим відділенням без вручення адресатові (а.с.36-40).

На дату судового засідання 16.12.2014р. підтвердження про вручення відповідачу ухвали до суду не надійшло. Тому за ухвалою від 16.12.2014р. розгляд справи було відкладено. В зв'язку з необхідністю звернення господарського суду до компетентного органу іноземної держави із судовим доручення про надання правової допомоги, за ухвалою від 16.12.2014р. розгляд справи було зупинено на підставі ч.1 ст. 78 ГПК України (а.с.33-34).

Господарський суд відповідно до Гаазької Конвенції про вручення за кордоном судових або позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15 листопада 1965 року звернувся до компетентного органу іноземної держави з судовим дорученням про надання правової допомоги з вручення відповідачу ухвали від 16.12.2014р. про відкладення розгляду справи (а.с.46).

12.03.2015р. до господарського суду надійшло підтвердження про вручення 08.12.2014р. відповідачу - Technische Glaswerke Ilmenau GmbH ухвали від 29.09.2014р. відповідно до статті 5 зазначеної Конвенції.

Враховуючи вищевикладене, господарським судом здійснено всі процесуальні дії щодо повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Ухвалою від 28.05.2015р. провадження у справі було поновлено.

В судовому засіданні 28.05.2015р. суд розпочав розгляд справи по суті.

Відповідач відзив на позов не надав.

В ч.2 ст. 15 Конвенції зазначено, що Кожна Договірна Держава може заявити, що суддя незалежно від положень частини першої цієї статті може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, у разі, якщо виконані всі наступні умови:

a) документ було передано одним із способів, передбачених цією Конвенцією,

b) з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців,

c) не було отримано будь-якого підтвердження, незважаючи на всі розумні зусилля для отримання його через компетентні органи запитуваної Держави.

В п. 6 Закону України 19 жовтня 2000 року N 2052-III «Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах» зазначено, що Україна приєдналася до Конвенції з застереженням до ст. 15 Конвенції про те, що коли виконано всі умови, зазначені у частині другій статті 15 Конвенції, суддя незалежно від положень частини першої статті 15 Конвенції може винести рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку документів.

Оскільки господарським судом виконано всі умови, зазначені у частині другій статті 15 Конвенції, щодо направлення відповідачу ухвали від 16.12.2014р., то відповідно до п. 6 Закону України 19 жовтня 2000 року N 2052-III «Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах» суд може винести рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 28.05.2015р. на підставі ст. 85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Між Публічним акціонерним товариством "Склоприлад" (Україна) (позивачем) та Technische Glaswerke Ilmenau GmbH (Німеччина) (відповідачем) було укладено контракт № TGI 88/14 від 08.01.2014р. (далі - Контракт); (а.с.11-14).

За умовами п. 1.1. даного Контракту відповідач як продавець зобов'язався виготовити та передати у власність позивачу (покупцю) товар згідно рахунку.

Згідно п.4.1. Контракту ціна на товар визначається на умовах FCA Ilmenau. Вартість упоковки, тари та маркировки зарахована в вартість товару.

Згідно п.4.2, 4.3. Контракту ціна встановлена в Євро. Загальна вартість контракту складає 300000 євро 00 центів та враховує суму всіх рахунків, що є невід'ємною частиною даного контракту, протягом строку діючого даного контракту.

За п.12.4.Контракту він діє до 31.12.2014р., з моменту його підписання і до повного виконання зобов'язань по ньому.

Згідно пункту 5.1. Контракту покупець здійснює оплату у відповідності до умов, зазначених в рахунку.

На виконання Контракту відповідач виставив позивачу проформу-рахунок № 311393 від 14.04.2014 року на проведення 100% попередньої оплати вартості товару на загальну суму 11348 євро 10 центів.(а.с.15-16).

Позивачем було здійснено 100% передплату вартості партії товару, що підлягає поставці, у розмірі 11 348 евро 10 центів, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті № 29 від 24.04.2014 року (а.с.17).

Відповідач оплачений товар не поставав.

Як зазначає позивач у позові, 14.05.2015р. відповідачем було повідомлено позивача про неможливість виконати прийняті на себе зобов'язання по виготовленню та поставці товару, та неможливість повернути отримані від покупця грошові кошти у розмірі 11348 євро 10 центів.

06.06.2014 р. позивач звернувся до відповідача з претензією про поставку оплачено товару (а.с.11-21).

12.06.2014 року відповідачем було повідомлено позивача про неможливість виконати прийняті на себе зобов'язання по виготовленню та поставці товару та неможливість повернути отримані від покупця грошові кошти (а.с.22).

Оскільки відповідачем було порушено майнові права позивача та порушено умови Контракту, позивач прохає розірвати контракт № TGI 88/14 від 08.01.2014р. та стягнути 178846,05 грн. вартості непоставленого товару за контрактом № TGI 88/14 від 08.01.2014р., що в еквіваленті на дату подачі позову становить 11348 євро 10 центів.

Відповідно до ст..45 Конвенції Організації Об'єднаних Націй «Про договори міжнародної купівлі-продажу товарів» від 11.04.1980 року (надалі - Конвенція ООН), країнами-учасницями якої являються, в тому числі, Україна та Німеччина, якщо продавець не виконує яке-небудь із своїх зобов'язань за договором або за цією Конвенцією, покупець може: a) здійснити права, передбачені у статтях 46 - 52; b) вимагати відшкодування збитків, як це передбачено у статтях 74 - 77. Здійснення покупцем свого права на інші засоби правового захисту не позбавляє його права вимагати відшкодування збитків.

За ст. 49 Конвенції ООН покупець може заявити про розірвання договору: a) якщо невиконання продавцем будь-якого з його зобов'язань за договором або за цією Конвенцією є істотним порушенням договору; або b) у разі непоставки, якщо продавець не поставляє товар протягом додаткового строку, встановленого покупцем відповідно до пункту 1 статті 47, або заявляє, що він не здійснить поставки протягом установленого таким чином строку.

Оскільки відповідач не виконав умови Договору в частині поставки товару, що є істотним порушенням умов договору, то наявні підстави для розірвання договору.

Отже, позовні вимоги про розірвання контракту є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

В ч. 2 ст. 81 Конвенції ООН визначено, що сторона, що виконала договір повністю або частково, може вимагати від другої сторони повернення всього того, що було поставлене чи сплачене за договором. Якщо обидві сторони зобов'язані здійснити повернення отриманого, вони повинні це зробити одночасно.

Відповідач отримані кошти попередньої оплати за товар в сумі 11348 євро 10 центів позивачу не повернув.

Відповідності до ч. 1 ст. 524 Цивільного кодексу України, зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Оскільки грошові зобов'язання між сторонами по Контракту встановлено в іноземній валюті гривні, а грошовою одиницею на території України являється грошова одиниця - гривня, тому позивачем визначено гривневий еквівалент заборгованості. Національним банком України станом дату складення позову - на 21.07.2014 року встановлено курс 15,76 гривень за 1 євро. Таким чином, сума заборгованості в гривневому еквіваленті складає 178 846 гривень 05 копійок.

Оскільки попередньо оплачений товар поставлений не був, відповідач повинен повернути позивачеві суму попередньої оплати в розмірі 178 846грн.05коп.

Таким чином, позовні вимоги про розірвання контракту № TGI 88/14 від 08.01.2014р. та стягнення 178846,05 грн. вартості непоставленого товару за контрактом № TGI 88/14 від 08.01.2014р. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

В разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, на підставі ст. 117 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати Контракт № TGI 88/14 від 08.01.2014 року, що був укладений між Публічним акціонерним товариством "Склоприлад" (Україна) та Technische Glaswerke Ilmenau GmbH (Німеччина).

3. Стягнути з Technische Glaswerke Ilmenau GmbH (вул. Вогельхерд, буд.74, м. Ерфурт, Німеччина, 98693) на користь Публічного акціонерного товариства "Склоприлад" (вул. Червоноармійська, буд. 18, м. Червонозаводське, Лохвицький район, Полтавська область, 37240, ідентифікаційний код 14307481) 178846гривень 05 копійок заборгованості.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

4. Стягнути з Technische Glaswerke Ilmenau GmbH (вул. Вогельхерд, буд.74, м. Ерфурт, Німеччина, 98693) на користь Публічного акціонерного товариства "Склоприлад" (вул. Червоноармійська, буд. 18, м. Червонозаводське, Лохвицький район, Полтавська область, 37240, ідентифікаційний код 14307481) 4794гривень 92 копійки витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Повне рішення складено та підписано 02.06.2015р.

Суддя Безрук Т. М.