Рішення № 44482364, 26.05.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.2015Справа №910/143/15-г

За позовом Публічного акціонерного товариства «Міський комерційний Банк»

до Приватного підприємства «Дніпр-Спецмонтаж Інвест»

про стягнення 486591 грн. 57 коп.

Головуючий суддя: Демидов В.О.

Суддя: Отрош І.М.

Суддя: Смирнова Ю.М.

Представники сторін:

від позивача - не прибув,

від відповідача - не прибув

ВСТАНОВИВ:

05.01.2015 позивач звернувся до Господарського суду міста Києва із позовною заявою, в якій просив стягнути з Приватного підприємства «Дніпр-Спецмонтаж Інвест» на користь Публічного акціонерного товариства «Міський комерційний Банк» 138013 грн. 23 коп. заборгованості за кредитним договором №296/980-ЮО від 11.12.2007, 7266 грн. 78 коп.- поточної заборгованості по відсотках, 260999 грн. 20 коп. - простроченої заборгованості по відсотках та 80312 грн. 36 коп. пені.

25.05.2015 до канцелярії суду надійшла заява про збільшення позовних вимог, у якій позивач просить стягнути з Приватного підприємства «Дніпр-Спецмонтаж Інвест» на користь Публічного акціонерного товариства «Міський комерційний Банк» заборгованість за кредитним договором №296/980-ЮО від 11.12.2007 в сумі 138013 грн. 23 коп., 90301 грн. 59 коп. простроченої заборгованості по відсотках та 264497 грн. 18 коп. пені.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Заява відповідача про збільшення позовних вимог відповідає приписам ст. 22 ГПК України та приймається судом до розгляду.

Оскільки збільшення позовних вимог, викладене позивачем у відповідній заяві, прийнято господарським судом, то новою ціною позову, виходячи з якої розглядається спір, є 492812 грн., з яких заборгованість складає 138013 грн. 23 коп., 90301 грн. 59 коп. - прострочена заборгованість по відсотках та 264497 грн. 18 коп. - пеня.

У судове засідання представники позивача та відповідача не з'явилися, причин неявки суду не повідомили, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені шляхом надсилання за їх належними юридичними адресами ухвал суду

У судове засідання представник відповідача не з'явився, причин неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений шляхом надсилання за його належною юридичною адресою ухвали суду. Відзив на позовну заяву не подав.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

З урахуванням викладеного, а також положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва встановив такі фактичні обставини справи.

11.12.2007 між Публічним акціонерним товариством «Міський комерційний Банк» та Приватним підприємством «Дніпр-Спецмонтаж Інвест» укладений кредитний договір №296/980-ЮО (далі за текстом - договір), згідно п. 1.1. якого позивач відкриває відповідачу відновлювальну відкличну кредитну лінію з лімітом 1000000 грн., в рамках якої позивач надає відповідачу кредит окремими траншами. Кожне надання кредиту в межах кредитної лінії супроводжується оформленням додаткової угоди, яка містить: суму кредиту, валюту кредиту, строк користування кредитом, розмір відсоткової ставки, номер позичкового рахунку, номер рахунку нарахованих відсотків. Така додаткова угода є невід'ємною частиною цього договору.

Строк дії кредиту з 11.12.2007 по 10.12.2008 (включно), процентна ставка 18,5% річних. Датою повернення кредиту є 10.12.2008 (п. 1.2, 1.3, 1.5 договору).

Відповідно до п. 3.10. договору відповідач зобов'язується сплачувати нараховані відсотки у такому порядку: з 26 числа по останній робочий день (включно) - за 25 днів місяця та з 01 по 05 число (включно) - за період з 26 числа по останній день місяця (включно), шляхом здійснення безготівкового перерахування на рахунок нарахованих доходів. Нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно 26 числа та в останній робочий день місця. Нарахування відсотків 26 числа здійснюється за період з 1 по 25 число включно, а нарахування відсотків в останній робочий день місяця здійснюється за період з 26 числа по останній день місяця (включно). При розрахунку процентів за користування кредитом використовується метод «факт/факт». При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день повернення кредиту. У випадку прострочення погашення кредиту проценти нараховуються на суму заборгованості за кредитом і за періодом прострочення до моменту погашення кредиту.

Пунктами 3.11 та 3.12 договору позичальника зобов'язано забезпечити повне погашення кредиту та процентів за кредитом в строки, обумовлені п. 1.2 договору.

Пунктом 4.4 договору визначено, що у випадку невиконання або неналежного виконання відповідачем умов договору, позивач має право вимагати дострокового повернення заборгованості за кредитом, сплати нарахованих процентів та передбаченої договором пені та штрафів, а також відшкодування збитків, завданих позивачу. Позивач має право вимагати, а відповідач зобов'язаний повернути позивачу кредит, сплатити відсотки, нараховані проценти, пеню та штрафи, а також відшкодувати завдані позивачу збитки у випадках, визначених п.п. 4.4.1 - 4.4.5 договору.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що у випадку несвоєчасного погашення заборгованості за кредитом та/або процентів за користування кредитом, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє на дату виникнення простроченої заборгованості, від суми відповідного непогашеного платежу за кожен день прострочення.

Згідно додаткової угоди №1 (далі за текстом - додаткова угода №1) до кредитного договору №296/980-ЮО від 11.12.2007 позивач надає відповідачу кредитні кошти у сумі 500000 грн. в рамках відкритої кредитної лінії строком до 10.12.2008. Ставка за користування кредитними коштами складає 18,5% річних. Відповідач згідно додаткової угоди №1 повинен щомісячно сплачувати нараховані відсотки в такому порядку: з 26 числа по останній робочий день місяця (включно) - за 25 днів місяця та з 01 по 05 число (включно) - за період з 26 числа по останній день місяця (включно).

У договорі №2 від 12.05.2008 про внесення змін та доповнень до кредитного договору №296/980-ЮО від 11.12.2007 сторони дійшли згоди змінити з 01.05.2008 п.1.5 договору, зазначивши у ньому процентну ставку 25 відсотків річних.

У додатковій угоді №3 від 11.12.2008 до кредитного договору №296/980-ЮО від 11.12.2007 сторони дійшли згоди викласти п.1.1, п. 1.2, п.1.5 договору у новій редакції, що передбачає відкриття позивачем відповідачу відновлювальної відкличної кредитної лінії в розмірі 700000 грн., в рамках якої позивач надає відповідачу кредит окремими траншами. Строк дії кредиту з 11.12.2007 по 23.02.2009 (включно), процентна ставка 40% річних.

Відповідно до додаткової угоди № 4 від 23.02.2009 до кредитного договору №296/980-ЮО від 11.12.2007 сторони дійшли згоди викласти п.1.1 та п. 1.3 договору у редакції, що передбачає строк дії кредиту з 11.12.2007 по 22.02.2010 року (включно), погашення кредиту здійснюється згідно графіку 26.02.2009 - 500000 грн., 22.02.2010 - 200000 грн.

Додатковою угодою №5 від 05.10.2009 сторони дійшли згоди доповнити п. 3.10.1 розділ 3 договору, зазначивши у ньому, що строк сплати відсотків за період з вересня 2009 року по січень 2010 року по договору - до 22.02.2010.

У додатковій угоді №6 від 22.02.2010 до кредитного договору №296/980-ЮО від 11.12.2007 сторони дійшли згоди викласти п. 1.2 та п. 1.3 договору у редакції, що передбачає строк дії кредиту з 11.12.2007 по 23.04.2010 (включно), погашення кредиту здійснюється згідно графіку: 26.03.2010 - 500000 грн., 23.04.2010 - 200000 грн. Пункт 3.10.1. викладно в редакції, що передбачає строк виплати відсотків за період з вересня 2009 по березень 2010 по договору до 23.04.2010.

Відповідач, в порушення своїх зобов'язань за кредитним договором у строк, визначений договором, кошти не повернув, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитом, а також нарахована заборгованість за процентами, пені за порушення строків повернення кредиту, у зв'язку із чим позивачем заявлено до стягнення з відповідача 138013 грн. 23 коп. заборгованості по кредиту, 90301 грн. 59 коп. простроченої заборгованості по відсотках та 264497 грн. 18 коп. пені.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення позову з таких підстав.

Згідно ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

У відповідності з ч. 2. ст. 639 Цивільного кодексу України - якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з ч. 3 ст. 346 Господарського кодексу України кредити надаються банком під відсоток. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.

Із наведеною нормою узгоджується ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Статтею 1056-1 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. У разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За приписами ст. 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно із ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено наявність заборгованості відповідача за наслідками користування кредитним лімітом на рахунку у розмірі 138013 грн. 23 коп. та за процентами у розмірі 90301 грн. 59 коп.

Таким чином, заборгованість за договором у розмірі 138013 грн. 23 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у справі.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 1.5 договору у випадку несвоєчасного погашення заборгованості за кредитом та/або процентів за користування кредитом, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє на дату виникнення простроченої заборгованості, від суми відповідного непогашеного платежу за кожен день прострочення.

Позивачем заявлено до стягнення 264497 грн. 18 коп. пені за період прострочення з 06.05.2008 року по 12.01.2015

Розрахунки вказаних нарахувань надані позивачем до справи.

Перевіривши розрахунки позивача, суд доходить висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача 264497 грн. 18 коп. пені за період з 06.05.2008 року по 12.01.2015

На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості по кредиту, відсоткам за користування кредитними коштами та пені відповідач не надав.

За таких обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення Приватного підприємства «Дніпр-Спецмонтаж Інвест» на користь Публічного акціонерного товариства «Міський комерційний Банк» 138013 грн. 23 коп. заборгованості за основним боргом, 90301 грн. 59 коп. простроченої заборгованості по відсотках та 264497 грн. 18 коп. пені.

Згідно ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» визначені пільгові категорії щодо сплати судового збору, в тому числі уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку (п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону).

Фактично з даним позовом до суду звернулось Публічне акціонерне товариство «Міський комерційний Банк», від імені якого діє уповноважена особа на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Міський комерційний Банк» - Рязанцев А.В., призначений рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20.11.2014 р. № 124 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Міський комерційний Банк».

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» станом на 01.01.2015 мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1218,00 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (1827,00 грн.) та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (73080,00 грн.).

Враховуючи, що позивачем заявлено до стягнення 492812 грн., належна до сплати сума судового збору становить 9856 грн. 24 коп.

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору, судовий збір в розмірі 9856 грн. 24 коп. підлягає стягнення з відповідача в доход Державного бюджету України

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Дніпр-Спецмонтаж Інвест» (03150, вул. Горького, м. Київ, буд. 158, код 32823814) на користь Публічного акціонерного товариства «Міський комерційний Банк» (03141, м. Київ, вул. Солом'янська, буд. 33, код 34353904) 138013 (сто тридцять вісім тисяч тринадцять) грн. 23 коп. заборгованості за основним боргом, 90301 (дев'яносто тисяч триста одна) грн. 59 коп. простроченої заборгованості по відсоткам та 264497 (двісті шістдесят чотири тисячі чотириста дев'яносто сім) грн. 18 коп. пені.

3. Стягнути з Приватного підприємства «Дніпр-Спецмонтаж Інвест» (03150, вул. Горького, м. Київ, буд. 158, код 32823814) в доход Державного бюджету України 9856 (дев'ять тисяч вісімсот п'ятдесят шість) грн. 24 коп. судового збору.

У судовому засіданні 26.05.2015 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складене та підписане 02.06.2015.

Головуючий суддя: Демидов В.О.

Суддя: Отрош І.М.

Суддя: Смирнова Ю.М.