Рішення № 44482284, 02.06.2015, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2015 р. Справа № 909/1347/14 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Цюх Г. З., при секретарі судового засідання Матіяш М.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного підприємства "Агрополіс МЧ", вул. Довбуша, 6, с.Угринів, Тисменицький район, Івано-Франківська область,77423

до відповідача: IPPON-METAL Kft, 4150 Puspokladany, Jozsef A. u. 43

про стягнення з IPPON-METAL Kft на користь Приватного підприємства "Агрополіс МЧ" основного боргу в сумі 1980 євро, що згідно офіційного курсу НБУ становить 36333 грн. згідно Контракту №0104/14 від 17.04.14, 232,93 грн. - 3% річних та 2257,21 грн. інфляційних

за участю представників сторін:

від позивача: Чуй В.С. - представник, (доручення №0007 від 25.10.2014),

від відповідача: не з"явилися

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Агрополіс МЧ" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом про стягнення з IPPON-METAL Kft основного боргу в сумі 1980 євро, що згідно офіційного курсу НБУ становить 36333 грн. згідно Контракту №0104/14 від 17.04.14, 232,93 грн. - 3% річних та 2257,21 грн. інфляційних.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 01.12.14 порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 02.06.15.

Представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві.

Відповідач в засідання суду не з"явився, про причини неявки не повідомив, витребуваних документів не подав, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, а саме ухвалою від 01.12.14, доказ вручення якої та документів із судовим дорученням міститься в матеріалах справи (а.с.35-37, 41-42).

Відповідно до п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами в господарському судочинстві" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно з пунктом 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.11 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У відповідності до п.3.14 зазначеної постанови Пленуму ВГСУ нез'явлення представників учасників судового процесу в судові засідання без поважних причин та без повідомлення причин, якщо її явку судом визнано обов'язковою, може розцінюватися судом як зловживання процесуальними правами.

Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Одночасно, застосовуючи положення Господарського процесуального кодексу України та Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи суд зазначає, що ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, який кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989 року Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Слід зазначити, що відповідно до ст.123 ГПК України іноземні суб'єкти господарювання мають такі самі процесуальні права і обов'язки, що і суб'єкти господарювання України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Стаття 19 Закону України „Про міжнародні договори України" визначає, що чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Відповідно дост.124 ГПК України підсудність справ за участю іноземних суб'єктів господарювання визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно зі ст.76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема у разі, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України.

У п.10.2. контракту сторони погодили, що якщо сторони не домовились про вирішення розбіжностей протягом терміну відповідно до п.10.1 (180 днів), спір підлягає вирішенню в господарському суді Івано-Франківської області, тобто, позивач правомірно подав позов .

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

17.04.2014 року між Приватним підприємством "Агрополіс" (продавцем - далі позивач) та IРРON-METAL Kft (покупцем - далі відповідач) укладено контракт №0104/14.

Відповідно до п.1.1 контракту позивач продає, а відповідач купує на умовах базис поставки FCA Україна, транспорт покупця, пункт, вказаний в повідомленні про готовність та наявність товару на складі і заявки на забезпечення транспортом, (відповідно до правил ІНКОТЕРМС редакції 2010 р.) дрова колоті (із берези, дуба, граба, бука, ясеня).

Асортимент і кількість товару сторони погоджують щомісячно на основі заявки покупця (п.2.1 контракту).

Сторонами п.3.1 контракту погоджено, що всі взаєморозрахунки сторони будуть проводити в євро.

Відповідно до п.4.1 контракту, початок поставки товару - квітень 2014 року, завершення поставок товару - грудень 2014 року з можливістю подальшої пролонгації контракту.

Датою поставки товару слід вважати дату оформлення митних документів (п.4.3 контракту).

На виконання умов контракту позивач відвантажив відповідачу товар, а саме: дрова твердих порід, на суму 3 870 євро, що підтверджується CMR - міжнародними товарно-транспортними накладними від 25.04.14 та 12.05.14 (а.с.16,19), в яких зазначено відправника - Приватне підприємство "Агрополіс", а одержувачем - IРРON-METAL Kft, а також митними деклараціями (а.с.18,20).

Крім того, позивач на адресу відповідача направляв рахунки - фактури (інвойс) № 1 від 18.04.14 на суму 1 980,00 євро (а.с.17) та №2 від 12.05.14 на суму 1 890,00 євро (а.с.19).

Оплата кожної партії, яка поставляється машиною, прийнятою представником покупця, проводиться 100% оплата банківським платежем або готівкою на валютний рахунок продавця, а також може отримати третя особа, при наявності документів підтверджуючих митне оформлення продукції (п.7.1 контракту).

Однак, взятих на себе зобов'язань за договором відповідач належним чином не виконав, вартість отриманого товару оплатив частково в сумі 1890 євро (банківська виписка -а.с.21), внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 1980 євро, що згідно офіційного курсу НБУ становить 36333 грн.

Відповідно до ст.15-16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до положень ст. 53 Конвенції ООН "Про договори міжнародної купівлі-продажу товарів" від 11 квітня 1980 року, покупець зобов'язаний сплатити вартість товару і прийняти поставку товару згідно з вимогами договору та цієї Конвенції.

Згідно до приписів ст. 62 Конвенції ООН "Про договори міжнародної купівлі-продажу товарів" від 11 квітня 1980 року продавець може вимагати від покупця сплати ціни, прийняття поставки або виконання ним інших зобов'язань, якщо тільки продавець не вдався до засобу правового захисту, не сумісного з такою вимогою.

В силу приписів ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З метою досудового врегулювання спору, позивач на адресу відповідача направляв претензію №01/09 від 02.09.14 (а.с.8-10) з вимогою погасити заборгованість в сумі 1980 євро, однак останній залишив її без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно приписів п.3.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18, ціна позову про стягнення іноземної валюти визначається в іноземній валюті та національній валюті України відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову (пункт 4 частини першої статті 55 ГПК).

При визначенні ціни позову, поданого в іноземній валюті, необхідно виходити з тієї валюти, в якій проводились чи повинні бути проведені розрахунки між сторонами.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає позовну вимогу щодо стягнення 1980 євро (еквівалент 36333 грн.) заборгованості за поставлений товар обгрунтованою і такою, що підлягає до задоволення.

Також обгрунтованими є вимоги позивача про стягнення 232,93 грн. - 3% річних та 2257,21 грн. інфляційних, з врахуванням наступного.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Правильність нарахування інфляційних та 3% річних судом перевірено.

Таким чином, до стягнення підлягають 36333 грн. основного боргу, 232,93 грн. - 3% річних та 2257,21 грн. інфляційних.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст.49 ГПК України, слід покласти судові витрати, а саме: 1827 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, Конвенцією ООН "Про договори міжнародної купівлі-продажу товарів" від 11 квітня 1980 року, ст.ст. 179, 193, 218 ГК України, ст.ст. 509, 526, 530, 610, 612, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.33, 34, 43, 49, 75, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Приватного підприємства "Агрополіс МЧ" до IPPON-METAL Kft про стягнення основного боргу в сумі 1980 євро, що згідно офіційного курсу НБУ становить 36333 грн., 232,93 грн. - 3% річних та 2257,21 грн. інфляційних - задоволити.

Стягнути з IPPON-METAL Kft (4150 Puspokladany, Jozsef A. u. 43, Bank: KDB Bank 1054 Budapest, Bajcsy Zsilinszky u. 42-46, Account: 13545680-15002010-00003417) на користь Приватного підприємства "Агрополіс МЧ" (вул. Довбуша, 6, с.Угринів, Тисменицький район, Івано-Франківська область,77423, код 36649277, р/р 26000013024386 в АТ "Сбербанк Росії" МФО 320627) - 1980 (одну тисячу дев"ятсот вісімдесят) євро, що еквівалентно 36333 (тридцять шість тисяч триста тридцять три) грн. 00 коп. основного боргу, 232 (двісті тридцять дві) грн. 93 коп. - 3% річних, 2257 (дві тисячі двісті п"ятдесят сім) грн. 21 коп. інфляційних та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

повне рішення складено 02.06.15

Суддя Г.З. Цюх

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

___помічник судді Шунтов О.М. 02.06.15