Рішення № 44482014, 26.05.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 33/90/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.2015 Справа № 908/2791/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Запорізької філії ПАТ "Укртелеком" (69005, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 133)

до Комунальної установи "Чернігівська центральна районна лікарня" Чернігівської районної ради Запорізької області (71202, смт. Чернігівка Чернігівського району Запорізької області, вул. Леніна, буд. 434)

про стягнення суми

Суддя Мірошниченко М.В.

Секретар судового засідання Хилько Ю.І.

За участю представників сторін:

від позивача : Пашко О.А. - довіреність № 3579 від 03.11.2014 р.;

від відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» в особі Запорізької філії ПАТ «Укртелеком» звернулося в господарський суд Запорізької області із позовом про стягнення з Комунальної установи "Чернігівська центральна районна лікарня" Чернігівської районної ради Запорізької області заборгованості за договором № 100080а від 04.02.2011 р. «Про надання послуги ADSL-підключення до мережі Інтернет» в сумі 3216,19 грн., в т.ч.: основний борг - 2685,06 грн., втрати від інфляції - 425,19 грн., 3% річних - 15,94 грн. та пеня - 90,00 грн.

У якості підстави позову, позивачем зазначено, що на виконання умов укладеного між сторонами договору № 100080а від 04.02.2011 р. відповідачу надавались телекомунікаційні послуги та послуги Інтернет. Свої обов'язки за Договором позивач виконав в повному обсязі, щомісячно надаючи відповідачу послуги ADSL -підключення до мережі Інтернет. Відповідач не виконав передбачені Договором зобов'язання по оплаті за надані послуги в повному обсязі, внаслідок чого за період з серпня 2014 року по березень 2015 року включно у нього утворилась заборгованість за надані телекомунікаційні послуги у розмірі 2 685,06 грн. Неналежне виконання грошового зобов'язання стало підставою для нарахування передбачених п. 6.12 Договору та ст. 625 ЦК України санкцій. Посилаючись на ст.ст. 6. 11, 16, 96, 203, 525, 526, 530, 598, 610, 625, 627, 628, 629, 632, 651, 653, 654 ЦК України, ст.ст. 20, 44, 144, 174, 179, 180, 189, 190, 193, 216, 218 ГК України, позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.04.2015 р. порушено провадження у справі № 908/2791/15, розгляд якої призначено на 26.05.2015 р.

Відповідач - вимоги суду, викладені в ухвалі від 23.04.2015 р. щодо надання письмового відзиву та витребуваних судом документів не виконав, процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні не скористався, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до підпункту 3.9.1 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В даному випадку, ухвала господарського суду від 23.04.2015 р. про порушення провадження у справі та призначення її до розгляду на 26.05.2015 р. була направлена судом на адресу відповідача: 71202, смт. Чернігівка Чернігівського району Запорізької області, вул. Леніна, буд. 434, яка співпадає з місцезнаходженням відповідача, визначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Тобто, про час та місце слухання даної справи відповідач був повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 75 ГПК України дозволяє суду розглянути спір за наявними у справі матеріалами, у випадку, якщо відзив на позов та витребувані судом документі не надані.

За таких обставин, справу розглянуто за наявними матеріалами без участі представника відповідача.

За клопотанням присутнього у судовому засіданні представника позивача фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

В судовому засіданні 26.05.2015 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, надав Довідку щодо стану розрахунків абонента (КУ "Чернігівська районна лікарня") за підписом керівника підприємства позивача, згідно якої, станом на 26.05.2015р. борг відповідача за Договором складає 3216,19 грн. (в т.ч. основний борг - 2685,06 грн., втрати від інфляції - 425,19 грн., 3% річних - 15,94 грн. та пеня - 90,00 грн.).

В судовому засіданні 26.05.2015 р. прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд знаходить підстави для задоволення позову

Матеріали справи свідчать, що 04.02.2011р. р. між позивачем (Укртелекомом) та відповідачем (Абонентом) був укладений договір про надання послуги ADSL-підключення до мережі Інтернет № 100080а (надалі - Договір), за умовами якого Укртелеком зобов'язалося надавати Абоненту на платній основі послугу доступу до мережі Інтернет шляхом підключення до порту вузла Інтернет Укртелекому по абонентській лінії за допомогою обладнання ADSL, динамічної або постійної ІР-адреси, а також за домовленістю, інші додаткові послуги Інтернет, які Абонент може самостійно замовити через Систему самообслуговування, а Абонент зобов'язався своєчасно оплачувати отримані послуги відповідно до умов Договору.

Перелік та опис послуг, спеціальні умови організації, порядок розрахунків та порядок надання послуг Абоненту визначається цим Договором (п. 1.2 Договору).

Згідно з п. 5.1. Договору розрахунок вартості Послуги здійснюється щомісячно на підставі діючих тарифів Укртелекому і залежить від обраного Абонентом тарифного плану.

Згідно п. 5.2 Договору Укртелеком відкриває в системі розрахунків Абоненту єдиний особовий рахунок з певним ідентифікаційним кодом, на якому проводяться розрахунки за весь обсяг наданих послуг по цьому Договору, а також за інші телекомунікаційні послуги, що надаються Абоненту Укртелекомом (за абонентською лінією телефонного зв'язку).

Пунктом 5.4. Договору передбачено, що Абонент проводить оплати за надані Послуги щомісяця до 20 числа поточного місяця, на підставі рахунків Укртелекому, виставлених до 10 числа поточного місяця, що наступає за звітним.

Відповідно до п. 5.7. Договору розрахунковий місяць дорівнює календарному. Абонентна плата за врахований обсяг прийнятої/переданої інформації розраховується залежно від кількості діб, впродовж яких Абонент користувався певним тарифним планом у розрахунковому періоді.

Пунктом 5.9. Договору передбачено, що Абонент мас право опротестувати рахунок протягом 5 робочих днів з моменту його отримання.

Якщо протягом 5-ти робочих днів виставлений Укртелекомом рахунок не буде опротестований Абонентом у порядку, встановленому п. 5.9, він вважається прийнятим до сплати (п. 5.10 Договору).

Пунктом 6.12. Договору передбачено, що у разі несвоєчасної оплати наданих Укртелекомом Послуг, Абонент сплачує пеню, яка обчислюється залежно від вартості неоплачених Послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожний день прострочення оплати. Абонент також сплачує 3% річних та індекс інфляції за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Як свідчать матеріали справи, за період: серпень 2014 р. - березень 2015 р. включно відповідачу були надані телекомунікаційні послуги на загальну суму 2685,06 грн., що підтверджується Рахунками - актами за телекомунікаційні послуги: за серпень 2014 р. в розмірі 336 грн. 04 коп.; за вересень 2014 р. в розмірі 325 грн. 50 коп.; за жовтень 2014 р. в розмірі 336 грн. 04 коп.; за листопад 2014 р. в розмірі 325 грн. 50 коп.; за грудень 2014 р. в розмірі 343 грн. 10 коп.; за січень 2015 р. в розмірі 350 грн. 63 коп.; за лютий 2015 р. в розмірі 317 грн. 62 коп.; за березень 2015 р. в розмірі 350 грн. 63 коп.

Як зазначено в позовній заяві, щомісяця простою кореспонденцією позивачем направлялись відповідачу рахунки для оплати наданих послуг. Повторно рахунки за період надання послуг з серпня 2014 р. по березень 2015 р. були надіслані відповідачу рекомендованим листом від 16.04.2015 р. за вих. № 33/3р-683.

Проте, в строки, передбачені Договором, відповідач оплату отриманих послуг не здійснив.

Станом на дату подання позову, заборгованість в сумі в сумі 2685,06 грн., залишилась не сплаченою.

Позовні вимоги про стягнення з Комунальної установи "Чернігівська центральна районна лікарня" Чернігівської районної ради Запорізької області заборгованості за договором № 100080а від 04.02.2011 р. «Про надання послуги ADSL-підключення до мережі Інтернет» в сумі 3216,19 грн., в т.ч.: основний борг - 2685,06 грн., втрати від інфляції - 425,19 грн., 3% річних - 15,94 грн. та пеня - 90,00 грн., стали предметом судового розгляду у даній справі.

Згідно з частинами 2, 3 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України, зокрема, з договорів та інших правочинів. (Аналогічні норми містяться в статтях 173 - 175 Господарського кодексу України).

Позовні вимоги ґрунтуються на Договорі, який за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Договір про надання послуг є двосторонньозобов'язувальним, оскільки і виконавець, і замовник наділені як правами, так і обов'язками. На виконавця покладено обов'язок надати послуги і надано право на одержання відповідної плати або відшкодування фактичних витрат, необхідних для виконання договору. Замовник, в свою чергу, зобов'язаний оплатити отримані послуги і наділений правом вимагати належного надання послуг з боку виконавця.

Статтею 903 ЦК України встановлено: якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні приписи містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що в період з серпня 2014 р. - березня 2015 р. включно позивачем було надано відповідачу послуги за Договором на суму 2685,06 грн. Надання послуг у спірний період підтверджується Рахунками - актами за телекомунікаційні послуги, копії яких долучені до матеріалів справи.

Враховуючи, умови п. 5.2 Договору при виставленні Рахунків-актів за телекомунікаційні послуги за кожний місяць у рахунках вказана загальна сума по особовому рахунку абонента, тобто разом вказується і заборгованість за послуги зв'язку та Інтернет.

Позивачем виставлено єдині рахунки на оплату Послуг, наданих за Договором, у тому числі плату за тимчасове користування кінцевим обладнанням, на підставі п. 5.3. Договору. Щомісяця, простою кореспонденцією позивачем направлялись відповідачу рахунки для оплати наданих послуг. Повторно рахунки за період надання послуг з серпня 2014 року по березень 2015 року, були надіслані рекомендованим листом від 16.04.2015р. за № 33/Зр-683.

До того ж, відповідач з опротестуванням рахунків до Укртелекому не звертався.

Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як вже зазначалось вище, умовами Договору (п. 5.4) сторонами передбачено, що Абонент проводить оплати за надані Послуги щомісяця до 20 числа поточного місяця, на підставі рахунків Укртелекому, виставлених до 10 числа поточного місяця, що наступає за звітним.

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо оплати наданих послуг, всупереч вимог закону та умов Договорів належним чином не виконав, вартість наданих послуг не сплатив, у зв'язку з чим, у нього утворилась заборгованість за Договором в сумі 2685,06грн.

Доказів погашення заборгованості за отримані послуги за Договором в сумі 2685,06грн., відповідачем господарському суду надано не було.

Враховуючи вимоги ст. 599 ЦК України, згідно з якою зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, суд вважає позовну вимогу про стягнення з відповідача суми 2685,06грн. основного боргу правомірною та доведеною, а тому задовольняє її у повному обсязі.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 Цивільного кодексу України.

Зокрема, частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, враховуючи встановлений факт несвоєчасного виконання відповідачем грошових зобов'язань, вимоги про стягнення з нього: 3% річних (період нарахування з 21.09.2014 року по 31.03.2015 року) в сумі 15,94 грн. та інфляційних витрат (період нарахування з жовтня 2014р. по березень 2015р.) в сумі 425,19 грн. заявлені позивачем обґрунтовано, а тому задовольняються у повному обсязі.

Розрахунок 3% річних та втрат від інфляції судом перевірено та визнано вірним.

Крім того, відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 ГК України).

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 вищезгаданого Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В даному випадку сторони в п. 6.12 Договору встановили, що у разі несвоєчасної оплати наданих Укртелекомом Послуг, Абонент сплачує пеню, яка обчислюється залежно від вартості неоплачених Послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожний день прострочення оплати.

З огляду на вищевикладене, враховуючи умови Договору та приписи чинного законодавства, суд вважає, що вимога позивача про стягнення пені в сумі 90,00 грн. (за період з 21.10.2014 р. по 21.03.2015 р.), заявлена правомірно, а тому підлягає задоволенню. При цьому, суд відзначає, що розрахунок пені було здійснено позивачем з урахуванням вимог ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та п. 6 ст. 231 ГК України.

Отже, позов задовольняється у повному обсязі.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Статтею 22 ГПК України встановлено загальний обов'язок сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

В даному випадку відповідач не надав суду доказів, які могли б свідчити про належне виконання ним своїх договірних зобов'язань.

Згідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору в сумі 1827, 00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

' ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Комунальної установи "Чернігівська центральна районна лікарня" Чернігівської районної ради Запорізької області (71202, смт. Чернігівка Чернігівського району Запорізької області, вул. Леніна, буд. 434, код ЄДРПОУ 01992995) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Запорізької філії ПАТ «Укртелеком» (69005, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 133, р/рахунок № 26006439855 в ЗОД АТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Запоріжжя, МФО 380805, код ЄДРПОУ 01184385) суму 2685 (дві тисячі шістсот вісімдесят п'ять) грн. 06 коп. основного боргу, суму 90 (дев'яносто) грн. 00 коп. пені, суму 15 (п'ятнадцять) грн. 94 коп. трьох відсотків річних та суму 425 (чотириста двадцять п'ять) грн. 19 коп. інфляційних витрат. Видати наказ.

Стягнути з Комунальної установи "Чернігівська районна лікарня" Чернігівської районної ради Запорізької області (71202, смт. Чернігівка Чернігівського району Запорізької області, вул. Леніна, буд. 434, код ЄДРПОУ 01992995) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Запорізької філії ПАТ «Укртелеком» (69005, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 133, р/рахунок 26008439897 в ЗОД АТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Запоріжжя, МФО 380805, код ЄДРПОУ 01184385) суму 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення оформлено у повному обсязі та підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України - 29.05.2015 р.

Суддя М.В. Мірошниченко