Рішення № 44482009, 26.05.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 33/89/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.2015 Справа № 908/2624/15-г

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Оскар" (69006, м. Запоріжжя, Північне шосе, 4, офіс 210)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СК-Даріна" (83108, м. Донецьк, пр. Партизанський, буд. 26)

про стягнення суми

Суддя Мірошниченко М.В.

Секретар судового засідання Хилько Ю.І.

За участю представників сторін:

від позивача: Клочков Д.В. довіреність № 11 від 26.05.2015 р.;

від відповідача : не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Оскар", м. Запоріжжя звернулося в господарський суд Запорізької області із позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "СК-Даріна", м. Донецьк заборгованості за договором поставки № 0409-Д від 04.09.2013 р., а саме: 7339,99 грн. - суми основного боргу, 651,55 грн. - суми пені, 252,78 грн. - суми 3 % річних, 3597,39 грн. - суми інфляційних втрат.

Обґрунтовуючи позов позивач посилається на те, що на виконання умов укладеного між сторонами договору № 0409-Д від 04.09.2013 р. позивач за видатковою накладною поставив відповідачу Товар на суму 7339,99 грн., який відповідач не сплатив. Неналежне виконання договірних зобов'язань, щодо оплати товару потягло за собою нарахування передбачених п. 6.4 та ст. 625 ЦК України санкцій. Посилаючись на вищевикладене, на підставі ст.ст. 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст. 20, 193 Господарського кодексу України, позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.04.2015 р. порушено провадження у справі № 908/2624/15-г, розгляд якої призначено на 26.05.2015 р.

Відповідач - вимоги суду, викладені в ухвалі від 16.04.2015 р., щодо надання письмового відзиву та витребуваних судом документів не виконав, процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні не скористався, про причини неявки не повідомив.

Згідно з п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У відповідності до Спеціального Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження ТОВ "СК-Даріна" визначено в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за адресою: 83108, м. Донецьк, пр. Партизанський, буд. 26.

Поштове відправлення - ухвала суду від 16.04.2015 р. у справі № 908/2624/15-г не прийнято до пересилання УДППЗ «Укрпошта» та повернулось до господарського суду Запорізької області на підставі листа Запорізької дирекції УДППЗ "Укрпошта" від 30.03.2015 №04-16-416, у зв'язку з чим, господарським судом було складено відповідний Акт від 17.04.2015 р.

У відповідності до вимог Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 01.12.2014р. № 01-06/2052/14 "Про внесення змін і доповнень до Інформаційного листа ВГСУ від 12.09.2014р. № 01-06/1290/14 "Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням АТО", ухвала суду від 16.04.2015р. (з інформацією про час та місце судового розгляду справи) була розміщена на сторінці господарського суду Запорізької області офіційного веб - порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет, доказом чого є Витяг з веб-сторінки офіційного сайта від 18.05.2015р.

Судом вчинялись дії щодо повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи шляхом передачі телефонограми на відомий суду номер телефону (095-529-34-35). За вказаним номером особа, яка відповіла на дзвінок повідомила суду електрону адресу відповідача (sk-darina@yandex.ua) для направлення процесуальних документів суду.

Ухвала суду від 16.04.2015 р. також була направлена за повідомленою суду адресою електронної пошти відповідача, доказом чого є відповідний Витяг з журналу реєстрації вихідної кореспонденції електронною поштою від 18.05.2015р.

На вимогу суду, позивачем надані докази направлення на адресу відповідача копії позовної заяви з додатками (накладна № 0034418 від 16.04.2015 р.).

Також, позивачем була надана Телефонограма (вих. № 1604/107 від 16.04.2015 р.), згідно якої, 16.04.2015 р. керівника ТОВ «СК-Даріна» Баранікова Р.Л. було повідомлено про розгляд даної позовної заяви в господарському суді Запорізької області.

За таких обставин, відповідач є повідомленим належним чином про час і місце судового розгляду справи.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 75 ГПК України дозволяє суду розглянути спір за наявними у справі матеріалами, у випадку, якщо відзив на позов та витребувані судом документи не надані.

Оскільки про час та місце судового розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу без участі його представника за наявними у справі матеріалами.

За клопотанням присутнього у судовому засіданні представника позивача судовий процес здійснювався без застосування засобів технічної фіксації.

Присутній в судовому засіданні представник позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просить позов задовольнити.

В судовому засіданні 26.05.2015 р. прийнято і проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд знаходить підстави для задоволення позову.

Матеріали справи свідчать, що 04.09.2013 року між позивачем (Постачальником) та відповідачем (Покупцем) було укладено договір поставки № 0409-Д (надалі - Договір) відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався поставити, а Покупець прийняти і оплатити Товар в асортименті, кількості за цінами згідно Специфікацій, рахунків, накладних, додаткових угод.

Датою поставки Товару вважається дата складання видаткової накладної (п. 3.4 Договору).

Пунктом 4.1 Договору встановлено, що розрахунки за Договором здійснюється в національній валюті України шляхом прямого банківського перерахування на поточний рахунок Постачальника з відстрочкою платежу 3 банківських дня з моменту поставки товару.

За змістом п. 6.4 Договору забезпеченням виконання зобов'язання Покупця по своєчасному виконанню передбачених Договором платежів, є неустойка, яка сплачується Покупцем за порушення строків оплати поставленого товару в розмірі 1% від вартості невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочки платежу, але не менше подвійної облікової ставки НБУ,

Як встановлено судом, відповідно до умов Договору, у лютому 2014 р. позивач поставив відповідачу товар на суму 7339,99грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-229 від 10.02.2014 р.

Товар отримано уповноваженою особою відповідача за Довіреністю № 17 від 10.02.2014 р. (виданої на ім'я Петрова В.М.).

За отриманий товар відповідач не розрахувався.

Позовні вимоги про стягнення з ТОВ "СК-Даріна", м. Донецьк заборгованості за договором поставки № 0409-Д від 04.09.2013 р., а саме: 7339,99 грн. - суми основного боргу, 651,55 грн. - суми пені, 252,78 грн. - суми 3 % річних, 3597,39 грн. - суми інфляційних втрат, стали предметом судового розгляду у даній справі.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні приписи містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Факт поставки, кількість та вартість переданого за Договором Товару на суму 7339,99 грн. підтверджується долученою до матеріалів справи видатковою накладною № РН-229 від 10.02.2014 р.

Товар отримано уповноваженою особою відповідача за Довіреністю № 17 від 10.02.2014 р. (виданої на ім'я Петрова В.М.).

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За умовами пункту 4.1 Договору розрахунки за Договором здійснюється в національній валюті України шляхом прямого банківського перерахування на поточний рахунок Постачальника з відстрочкою платежу 3 банківських дня з моменту поставки товару.

Станом на дату звернення позивача із даним позовом до суду, строк оплати за Товар за вищезазначеною видатковою накладною - наступив.

Матеріали справи свідчать, що відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманого Товару, всупереч умов Договору та вимог закону, належним чином своєчасно не виконав.

Доказів погашення заборгованості в сумі 7339,99 грн. відповідачем до суду надано не було.

Таким чином, враховуючи неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині оплати отриманого Товару, та вищезазначені приписи норм чинного законодавства України, суд констатує правомірність заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача суми основної заборгованості в розмірі 7339,99 грн., а тому задовольняє її у повному обсязі.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України.

Зокрема, частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, враховуючи встановлений факт несвоєчасного виконання відповідачем грошових зобов'язань, вимога про стягнення з нього 3% річних (за період з 14.02.2014 р. по 10.04.2015 р.) в сумі 252,78 грн. та втрат від інфляції (за період: березень 2014 р. - березень 2015 р.) в сумі 3597,39 грн., заявлена позивачем правомірно, а тому задовольняється у повному обсязі.

Розрахунок 3% річних та втрат від інфляції судом перевірено та визнано вірним.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч. 2 ст. 551 ЦК України).

Аналогічні положення містяться в ст.ст. 216, 230, 231 Господарського кодексу України.

Так, ст. 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4 ст. 231 ГК України встановлено: у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» (далі - Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Разом з тим, статтею 3 Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Вимоги про стягнення пені заявлені позивачем на підставі п. 6.4 Договору, яким передбачено, що забезпеченням виконання зобов'язання Покупця по своєчасному виконанню передбачених Договором платежів, є неустойка, яка сплачується Покупцем за порушення строків оплати поставленого товару в розмірі 1% від вартості невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочки платежу, але не менше подвійної облікової ставки НБУ,

Оскільки відповідачем не виконувались своєчасно та належним чином зобов'язання щодо оплати вартості отриманого за Договором Товару, позивачем нарахована до сплати пеня.

В даному випадку, факт порушення відповідачем умов Договору щодо строків оплати підтверджується матеріалами справи.

З огляду на вищевикладене, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем строків оплати за Договором, умови Договору та приписи чинного законодавства, суд вважає, що вимога про стягнення з відповідача суми 651,55 грн. пені (за період з 14.02.2014 р. по 14.08.2014 р.), заявлена позивачем обґрунтовано, а тому задовольняється у повному обсязі.

Розрахунок пені судом перевірено та визнано вірним.

Отже, позов задовольняється у повному обсязі.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Статтею 22 ГПК України встановлено загальний обов'язок сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

В даному випадку відповідач не надав суду доказів, які могли б свідчити про належне виконання ним своїх договірних зобов'язань.

Згідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору в сумі 1827, 00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СК-Даріна" (83108, м. Донецьк, пр. Партизанський, буд. 26, код ЄДРПОУ 36442854) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Оскар" (69006, м. Запоріжжя, Північне шосе, 4 офіс 210, код ЄДРПОУ 37434954, п/р № 26007962495751 в ПАТ «ПУМБ» м. Київ, МФО 334851) суму 7339 (сім тисяч триста тридцять дев'ять) грн. 99 коп. основного боргу, суму 651 (шістсот п'ятдесят одна) грн. 55 коп. пені, суму 252 (двісті п'ятдесят дві) грн. 78 коп. трьох відсотків річних, суму 3597 (три тисячі п'ятсот дев'яносто сім) грн. 39 коп. втрат від інфляції та суму 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення оформлено у повному обсязі та підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 29.05.2015 р.

Суддя М.В. Мірошниченко