Рішення № 44481613, 27.05.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.05.15р. Справа № 904/2258/15

За позовом Селянського (Фермерського) господарства "Ім. Ф. Нансена", с. Михайлівка, Дніпропетровська область

до відповідача-1: Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

відповідача-2: Відділу Держземагентства у Апостолівському районі Дніпропетровської області, м. Апостолове, Дніпропетровська область

відповідача-3: Головного управління Держземагентства у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ, Дніпропетровська область

відповідача-4: Апостолівської районної державної адміністрації, м. Апостолове, Дніпропетровська область

про визнання права володіння та користування земельною ділянкою

Суддя Колісник І.І.

Представники:

від позивача: Шрамко О.Ю., довіреність № б/н від 12.04.2013 року, представник;

Петрик О.Т., виписка з ЄДР серія АБ № 662221, директор;

від відповідача-1: не з'явився ;

від відповідача-2: не з'явився;

від відповідача-3: Чернишова Я.С., довіреність № 9-4-0.6-2523/2-15 від 11.02.2015 року, представник;

від відповідача-4: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Селянське (Фермерське) господарство "Ім. Ф. Нансена" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача-1 Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, відповідача-2: відділу Держземагентства у Апостолівському районі Дніпропетровської області, відповідача-3: Головного управління Держземагентства у Дніпропетровській області, відповідача-4: Апостолівської районної державної адміністрації і просить визнати за ним право володіння та користування для ведення фермерського господарства земельною ділянкою загальною площею 50,9 га (державний акт на право постійного користування землею серії ДП АП №000175, який було зареєстровано у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 332), розміщеною на території Михайлівської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає про те, що відповідно до державного акту серії ДП АП № 000175 спірна земельна ділянка була надана у постійне користування Магдалині Григорію Сергійовичу для ведення селянського (фермерського) господарства, після чого й було зареєстровано Селянське (фермерське) господарство "Ім. Ф. Нансена".

23.01.2011 року голова Селянського (фермерського) господарства "Ім. Ф. Нансена" Магдалина Григорій Сергійович помер.

Посилаючись на нормативні положення Закону України "Про селянське (фермерське) господарство у редакції, чинній на момент створення Селянського (фермерського) господарства "Ім. Ф. Нансена" та на Закон України "Про фермерське господарство" у редакції на час розгляду спору, позивач стверджує, що фермерське господарство з дати його державної реєстрації набуває статусу юридичної особи і з цього часу обов'язки власника чи землекористувача земельної ділянки здійснює селянське (фермерське) господарство, а не громадянин, якому вона надавалася.

Позивач вважає, що зі смертю голови селянського (фермерського) господарства Магдалини Григорія Сергійовича право позивача на користування спірною земельною ділянкою не припинилося, оскільки ні Закон України "Про фермерське господарство", ані стаття 141 Земельного кодексу України припинення права користування земельною ділянкою за таких обставин не передбачає.

Підставою звернення позивача до суду стала відмова Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області у видачі йому довідки про набуття або підтвердження статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку на 2014 рік та відмова відділу Держземагентства в Апостолівському районі Дніпропетровської області у видачі довідки форми 6-зем про площу земельної ділянки з підстав відсутності у позивача правовстановлюючого документа на спірну земельну ділянку.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та надали пояснення, аналогічні за змістом позову.

У письмовому відзиві на позов Криворізька південна об'єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області просить у позові відмовити у зв'язку з відсутністю у позивача відповідного правовстановлюючого документа на cпірну земельну ділянку (а.с. 140-141 том 1).

Відділ Держземагентства в Апостолівському районі Дніпропетровської області у наданому до суду письмовому поясненні проти позову заперечує і просить у його задоволенні відмовити. При цьому зазначає, що державний акт видавався на ім'я Магдалини Григорія Сергійовича і посвідчував саме його право постійного користування землею, спадкування якого чинним законодавством не передбачено (а.с. 96-97 том 1).

Головне управління Держземагентства у Дніпропетровській області у поданому до суду письмовому відзиві позов не визнає. Зазначає про відсутність у позивача правовстановлюючого документу на спірну земельну ділянку і про те, що після смерті голови фермерського господарства Магдалини Григорія Сергійовича він має право на отримання її в оренду у визначеному законом порядку. Крім того вказує на те, що у зв'язку з тим, що спадкоємці вчасно не надали відомості про смерть Магдалини Григорія Сергійовича Апостолівська райдержадміністрація не винесла розпорядження про вилучення земельної ділянки і не скасувала державний акт на право постійного користування. Переоформлення правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку не проводилося, кадастровий номер та розташування земельної ділянки на кадастровій карті не визначено (а.с. 112 - 114 том 1).

У судовому засіданні представник Головного управління Держземагентства у Дніпропетровській області надав пояснення, аналогічні за змістом відзиву на позов.

Апостолівська районна державна адміністрація відзиву на позов не надала.

Провадження у справі було порушено ухвалою господарського суду від 23.03.2015 року з призначенням розгляду справи на 22.04.2015 року, після чого розгляд справи призначався 05.05.2015 року, 14.05.2015 року, 18.05.2015 року та на 27.05.2015 року після продовження за клопотанням представників позивача та Головного управління Держземагентства у Дніпропетровській області строку розгляду спору на п'ятнадцять днів до 02.06.2015 року включно.

У судове засідання 27.05.2015 року представники відповідачів, окрім Головного управління Держземагентства у Дніпропетровській області, не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином відповідно до статті 64 Господарського процесуального кодексу України за адресами, зазначеними у позові, які збігаються з адресами місцезнаходження відповідно до Спеціальних витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 05.05.2015 року (а.с. 126 - 129 том 1). Доказом поінформованості відповідачів про проведення судового засідання 27.05.2015 року є наявні у справі телефонограми від 20.05.2015 року, отримані їх представниками того ж дня (а.с. 179 - 181 том 1).

З огляду на викладене відсутність представників відповідачів у судовому засіданні не є перешкодою у розгляді справи за їх відсутності.

У судовому засіданні 27.05.2015 року проголошені вступна та резолютивна частина рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до рішення Апостолівської районної ради від 21.04.2000 року 17 сесії XXIII скликання громадянину Магдалині Григорію Сергійовичу за рахунок землекористування громадянки Магдалини Надії Василівни та з урахуванням згоди останньої було надано для ведення селянського (фермерського) господарства земельну ділянку загальною площею 34,22 га, у тому числі ріллі - 10,23 га, кормових угідь - 0,80 га та 23,19 га земель в стадії рекультивації на території Михайлівської сільської ради (а.с. 52 том 1).

Рішенням Апостолівської районної ради від 17.11.2000 року 19 сесії XXIII скликання вилучено з постійного користування громадянина Швеця Ігоря Володимировича, передано до складу земель запасу на території Михайлівської сільської ради та надано громадянину Магдалині Григорію Сергійовичу в постійне користування для розширення селянського (фермерського) господарства земельну ділянку площею 16,68 га орних земель (а.с.53 том 1).

На підставі вказаних рішень 06.02.2001 року для ведення селянського (фермерського) господарства громадянину Магдалині Григорію Сергійовичу було видано державний акт серії ДП АП № 000175 на право постійного користування земельною ділянкою 50,90 га (50,00 га - ріллі, 0,8 га - кормових угідь, 0,1 га - під будівлями, лісами та іншими угіддями), розташованою на території Михайлівської сільської ради. Державний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 332 (а.с. 51 том 1).

За розпорядженням голови Апостолівської районної державної адміністрації від 09.02.2001 року було зареєстровано Селянське (фермерське) господарство "Ім. Ф. Нансена", голова якого Магдалина Григорій Сергійович, місце знаходження: Дніпропетровська обл., Апостолівський р-н, с. Михайлівка, вул. Б. Хмельницького, буд. 33 (а.с. 54 том 1). За результатом реєстрації видано свідоцтво серії А00 № 392139 про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 25 том 1).

23.11.2011 року голова Селянського (фермерського) господарства "Ім. Ф. Нансена" Магдалина Григорій Сергійович помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-КИ № 380671 (а.с. 55 том 1).

Згідно з протоколом загальних зборів № 1 від 06.10.2011 року новим головою селянського (фермерського) господарства було обрано його дочку Гулу Євгенію Григорівну (а.с. 26 - 33, 56 том 1.

З 21.01.2013 року керівником Селянського (фермерського) господарства "Ім. Ф. Нансена" є Петрик Олександр Тарасович, що підтверджується відомостями з офіційного веб-сайту Державного підприємства "Інформаційно-ресурсний центр" (а.с. 21 - 24 том 1), а також оглянутою судом під час розгляду справи наданою представником позивача випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АБ № 662221.

27.01.2014 року за вх. № 1400001547 позивач подав до Апостолівського відділення Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції звітну податкову декларацію з фіксованого сільськогосподарського податку, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва № 1400001549 від 27.01.2014 року, а також відомості про наявність земельних ділянок, у відповідь на що листами № 293/10/150 від 07.02.2014 року та № 518/10/150 від 25.02.2014 року податкова інспекція, посилаючись на статтю 308 Податкового кодексу України та відсутність інформації про наявність оформленої за позивачем спірної земельної ділянки, відмовила у видачі довідки про набуття або підтвердження за ним статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку на 2014 рік (а.с. 34 - 40 том 1).

11.04.2014 року за вх. № 493/1-13 позивач звернувся до відділу Держземагентства в Апостолівському районі Дніпропетровської області із заявою від 10.04.2014 року про видачу йому довідки про площу земельної ділянки, яка розташована на території колишнього КСП "Ім. Ф. Нансена" у межах території Михайлівської сільської ради а також про вартість 1 га ріллі та 1 га пасовищ (а.с. 41 том 1).

Посилаючись на приписи Закону України "Про захист персональних даних" та відсутність у заявника правовстановлюючих документів на земельну ділянку, відділ Держземагентства в Апостолівському районі Дніпропетровської області надав відповідь від 23.04.2014 року № 1209/1-10 про відмову у видачі довідки державної статистичної звітності форми 6-зем (а.с. 42 том 1).

За вказаних обставин позивач вважає, що його право володіння і користування спірною земельною ділянкою не визнається відповідачами, що і є причиною виникнення спору.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України від 20.12.1991 року № 2009-XII (із змін. і доп.) "Про селянське (фермерське) господарство" (далі - Закон № 2009-XII), чинного на час створення Селянського (фермерського) господарства "Ім. Ф. Нансена", селянське (фермерське) господарство є формою підприємництва громадян України, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією.

За змістом статті 9 цього ж Закону після одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування землею або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, селянське (фермерське) господарство підлягає у 30-денний термін державній реєстрації у Раді народних депутатів, що передала у власність чи надала у користування земельну ділянку.

Після відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування або укладання договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, та державної реєстрації селянське (фермерське) господарство набуває статусу юридичної особи, одержує печатку із своїм найменуванням і адресою, відкриває поточні та вкладні (депозитні) рахунки в установах банку і вступає у відносини з підприємствами, установами та організаціями, визнається державними органами та органами місцевого самоврядування як самостійний товаровиробник при плануванні економічного і соціального розвитку регіону.

Сільська, селищна, міська Рада народних депутатів заносить до спеціальної погосподарської книги дані про склад господарства, передану у власність та надану у користування господарству земельну ділянку.

Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 11 Закону № 2009-XII селянське (фермерське) господарство зобов'язане: забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та відповідно до умов її надання; ефективно використовувати землю відповідно до проекту внутрігосподарського землеустрою, підвищувати її родючість, застосовувати природоохоронні технології виробництва, не допускати погіршення екологічної обстановки на території в результаті своєї господарської діяльності.

За частиною першою статті 1 Закону України від 19.06.2003 року № 973-IV (із змін. і доп.) "Про фермерське господарство" (далі - Закон № 973-IV), чинного з 29.07.2003 року, фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Головою фермерського господарства є його засновник або інша визначена в Статуті особа (ч. 1 ст. 4 Закону № 973-IV).

Згідно з частиною першою статті 12 Закону № 973-IV та відповідно до частини першої статті 31 Земельного кодексу України землі фермерського господарства складаються з:

а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі;

б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності;

в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Права володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарство (ч. 2 ст. 12 Закону №973-IV).

За частиною першою статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлений статтею 123 Земельного кодексу України, за частинами першою - третьою якої надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).

Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Згідно зі статтею 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до довідки з державної статистичної звітності по формі 6-зем про площу земельної ділянки станом на 01.01.2015 року особою, яка обліковується для ведення селянського (фермерського) господарства на земельній ділянці площею 50,8 га (50,0 га - ріллі, 0,8 га - пасовища), розташованій за межами населеного пункту на території Михайлівської селищної ради (колишнє КСП ім. Ф. Нансена), згідно державного акту на право постійного користування землею серія ДП АП № 000175 від 06.02.2001 року є Магдалина Григорій Сергійович (а.с. 121 том 1).

За статтею 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають:

а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності;

б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації;

в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності;

г) публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування";

ґ) вищі навчальні заклади незалежно від форми власності.

Право постійного користування земельними ділянками може вноситися державою до статутного капіталу публічного акціонерного товариства залізничного транспорту, утвореного відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування".

Частиною шостою розділу Х ("Перехідні положення") Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

При переоформленні права постійного користування земельними ділянками, наданими для ведення селянських (фермерських) господарств, у довгострокову оренду строк оренди визначається селянським (фермерським) господарством відповідно до закону. При цьому розмір орендної плати за земельні ділянки не повинен перевищувати розміру земельного податку.

За свого життя Магдалина Григорій Сергійович право постійного користування спірною земельною ділянкою ні на себе, ані на Селянське (фермерське) господарство "Ім. Ф. Нансена" не переоформив.

За змістом статті 25 Цивільного кодексу України усі фізичні особи мають цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність).

Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження і припиняється у момент її смерті.

Після смерті Магдалини Григорія Сергійовича Селянське (фермерське) господарство "Ім. Ф. Нансена) як юридична особа не зверталося до уповноважених органів щодо переоформлення права на спірну земельну ділянку в порядку, передбаченому статтею 123 Земельного кодексу України, а відтак і не реєструвало у Державному реєстрі речових право своє право користування спірною земельною ділянкою відповідно до вимог статті 125 цього Кодексу.

Позивач не дотримав вимог статей 1123, 125 Земельного кодексу України, а тому не набув законного права власності чи права користування спірною земельною ділянкою.

Посилання позивача на відсутність у статті 141 Земельного кодексу України підстав для припинення права користування земельною ділянкою за спірних обставин є безпідставним.

Так, згідно зі статтею 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є:

а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;

б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;

в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;

г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;

ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

д) систематична несплата земельного податку або орендної плати;

е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці;

є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Юридичний аналіз цієї правової норми дає підстави стверджувати, що правову основу припинення права користування земельною ділянкою складає попереднє набуття особою такого права у законний спосіб.

Належних та допустимих доказів на підтвердження набуття законного права користування спірною земельною ділянкою позивач суду не надав.

Не є обгрунтованими також і посилання позивача на відмову Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області та відділу Держземагентства у Апостолівському районі Дніпропетровської області у видачі йому довідки про набуття або підтвердження статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку на 2014 рік та довідки форми 6-зем про площу земельної ділянки як на докази, що підтверджують порушення вказаними відповідачами його права чи законного інтересу на спірну земельну ділянку.

Так, дії цих відповідачів були предметом судового розгляду у адміністративній справі № 804/5004/14 за позовом Селянського (фермерського) господарства "Ім. Ф. Нансена" до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області та відділу Держземагентства у Апостолівському районі Дніпропетровської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.06.2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2014 року, у позові відмовлено повністю (а.с. 98 - 104 том 1).

Згідно з частиною третьою статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Що ж до вчинення будь-яких дій з боку Головного управління Держземагентства у Дніпропетровській області та Апостолівської районної державної адміністрації на порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача стосовно спірної земельної ділянки, позивач взагалі щодо цього нічого не зазначає та жодних доказів на підтвердження цього суду не надав.

З урахуванням викладеного правові підстави для задоволення позову відсутні.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу судовий збір покладається на позивача.

Керуючись статтями 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 66, 67, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 02.06.2015 року.

Суддя І.І. Колісник