Рішення № 44481605, 26.05.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.05.15 Справа № 904/2687/15

За позовом Прокурора Самарського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СВІТЯЗЬ", м. Дніпропетровськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Металобази Комекс", м. Луганськ

про розірвання договору оренди земельної ділянки та зобов'язання вчинити певні дії

Суддя Ярошенко В.І.

Представники:

від прокуратури: Шайтанова М.Г. - дов. № 05/2-1161 вих. - 15

від позивача: не з'явились

від відповідача: не з'явились

від третьої особи: не з'явились

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор Самарського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світязь", в якому просить:

- припинити дію договору оренди земельної ділянки від 03.12.2004, загальною площею 9.2620 (кадастровий номер земельної ділянки - 1210100000:09:524:0111) за адресою: вул. Курсантська, 7, в м. Дніпропетровську, укладений між Дніпропетровської міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Світязь" шляхом його розірвання;

- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Світязь" повернути земельну ділянку загальною площею 9.2620 (кадастровий номер земельної ділянки - 1210100000:09:524:0111), нормативно-грошова оцінка, якої становить 74658876, 93 грн. Дніпропетровській міській раді за актом приймання-передачі.

Позовні вимоги мотивовані переходом права власності від відповідача до ТОВ "Металобази Комплекс" на об'єкти нерухомості, які розташовані на орендованій відповідачем земельній ділянці, неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди земельної ділянки в частині повного та своєчасного внесення орендної плати.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.03.2015 порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 12.05.2015 та залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Металобази Комекс".

Ухвалою суду від 12.05.2015 розгляд справи було відкладено на 26.05.2015.

Представник третьої особи у судові засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, відзив на позовну заяву та інші витребуванні судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, за адресою: 49083, м. Дніпропетровськ, проспект ім. Газети "Правда", буд. 29, відповідно до витягу з ЄДРПОУ станом на 31.03.2015 (арк. с. 68-70), оскільки поштовий конверт (арк. с. 72) з ухвалою суду, який направлявся на вищезазначену адресу відповідача, повернувся з поштовою відміткою: «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 26.05.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

03.12.2014 між Дніпропетровською міською радою (далі - позивач, орендодавець) та Закритим акціонерним товариством "Світязь", яке реорганізоване у Товариство з обмеженою відповідальністю "Світязь" (далі - відповідач, орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки (далі - договір), посвідчений приватним нотаріусом Козіною А.В. та зареєстрований в реєстрі за № 5708.

Даний договір оренди земельної ділянки зареєстровано в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 040510400041 від 21.01.2005 (арк. с. 17).

Згідно п.1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: вул. Курсантська, 7 (Самарський район) і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:09;524:0111.

Згідно з п. 1.2 договору цільове використання земельної ділянки за договором (УКЦВЗ) 1.10.5 (підприємства іншої промисловості).

Підставою для надання земельної ділянки в оренду є рішення міської ради від 22.09.2004 № 150/20 (п.1.3 договору).

Відповідно до п.2.1 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 9, 2620 га.

Пунктом 2.3 договору встановлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки на час укладення цього договору становить 21692904, 53 грн.

Договір укладено на п'ятнадцять років (п. 3.1 договору).

Відповідно до акту приймання-передачі земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:09:524:0111, позивач передав відповідачу зазначену вище земельну ділянку в строкове платне користування (арк. с. 17).

Згідно листа Дніпропетровської міської ради № 12/3-258 від 20.03.2015, станом на 20.03.2015 спірний договір оренди земельної ділянки є чинним, дата закінчення договору оренди - 21.01.2010 (арк. с. 28-29).

Як вбачається із матеріалів справи, на зазначеній вище земельній ділянці знаходиться лісосклад, 1/2 частина складу готової продукції транспортного цеху, будівля контейнерного типу, будівля допоміжного цеху РМЦ, нульовий проліт головного корпусу формувального цеху з підкрановими коліями, право власності, на які перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю "Металобази Комплекс" (далі - третя особа) на підставі договорів купівлі-продажу нерухомого майна від 25.07.2013 та від 26.07.2013, посвідчених приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кейтельгіссер О.М. (зареєстрованих в реєстрі за № 1266 та № 1279 відповідно), що підтверджується копіями Витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (арк. с. 22-25).

Також, на даній земельній ділянці знаходиться тепловозне депо та № 75 - залізнична колія, право власності, на які перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю "Металобази Комплекс" на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 18.06.2013, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Биковою І.В. (зареєстрованого в реєстрі за № 278), що підтверджується копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (арк. с. 27).

Згідно інформації від 23.03.2015 № 7931/10/15-04-04-64 наданої в.о. Прокурора Самарського району м. Дніпропетровська Лівобережною об'єднаною державної податковою інспекцією м. Дніпропетровська головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, Товариством з обмеженою відповідальністю "Світязь" починаючи з 2014 року декларації з плати за землю до податкової інспекції не надавались, орендна плата за договором оренди не сплачувалась (арк. с. 31-63).

Зазначені вище обставини стали підставою для звернення прокурора до суду з позовом про розірвання договору оренди земельної ділянки та зобов'язання відповідача повернути земельну ділянку.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з нижченаведених підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України та ст. 1 Закону України "Про оренду землі", право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Частиною 3 ст. 7 Закону України "Про оренду землі" визначено, що до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Згідно ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється у разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

Частинами 3 ст. 31 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Відповідно до п. "а" та п. "е" частини першої статті 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є, між іншим, добровільна відмова від права користування земельною ділянкою та набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Статтею 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено такий спосіб припинення договору оренди землі як його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору.

Частиною першою статті 377 Цивільного кодексу України унормовано, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Відповідно до частини 2 статті 120 Земельного кодексу України якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Отже, виходячи із вищенаведених норм законодавства, у разі переходу права власності на об'єкт нерухомого майна право користування земельною ділянкою припиняється і до набувача цього майна, розташованого на земельній ділянці, переходять ті права на відповідну земельну ділянку, які належали відчужувачу - права власності або права користування.

У зв'язку з тим, що фактичне користування земельною ділянкою та розташованими на ній спорудами здійснює новий власник та тим, що законодавством передбачена можливість дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовної вимоги про розірвання договору оренди земельної ділянки від 03.12.2004.

Згідно зі статтею 34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі, орендар повинен повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

За таких обставин є правомірною вимога позивача щодо зобов'язання відповідача повернути земельну ділянку за актом приймання-передачі.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно ст. 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2015 рік" з січня 2015 року встановлена мінімальна заробітна плата у розмірі 1218 грн.

Відповідно до п. п. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Відповідно до п. п. 2.11. п. 2 Постанови Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Таким чином, судовий збір за подання позову про розірвання договору оренди земельної ділянки та зобов'язання повернути земельну ділянку за актом приймання-передачі повинен бути сплачений у сумі 2436 грн. (1218 грн. х 2).

Враховуючи викладене, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України, стягуються з відповідача в дохід Державного бюджету України у розмірі 2436 грн.

Керуючись ст. 22, 44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Розірвати договір оренди земельної ділянки від 03.12.2004, загальною площею 9,2620 (кадастровий номер земельної ділянки - 1210100000:09:524:0111) за адресою: вул. Курсантська, 7, в м. Дніпропетровську, укладений між Дніпропетровської міською радою (49000, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 75; ідентифікаційний код 26510514) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Світязь" (49083, м. Дніпропетровськ, проспект ім. Газети "Правда", буд. 29; ідентифікаційний код 13459591).

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Світязь" (49083, м. Дніпропетровськ, проспект ім. Газети "Правда", буд. 29; ідентифікаційний код 13459591) повернути за актом приймання-передачі земельну ділянку загальною площею 9,2620 (кадастровий номер земельної ділянки - 1210100000:09:524:0111) за адресою: вул. Курсантська, 7, в м. Дніпропетровську Дніпропетровській міській раді (49000, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 75; ідентифікаційний код 26510514)

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Світязь" (49083, м. Дніпропетровськ, проспект ім. Газети "Правда", буд. 29; ідентифікаційний код 13459591) в дохід Державного бюджету України (одержувач: Управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, ЄДРПОУ 37989269, рахунок № 31214206783005 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, КБКД 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Дніпропетровської області 03499891) судовий збір у розмірі 2436 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 02.06.2015

Суддя В.І. Ярошенко