Рішення № 44481106, 30.04.2015, Бершадський районний суд Вінницької області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа № 126/1084/15-ц

Провадження № 2/126/358/2015

"30" квітня 2015 р. м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Жарун А. П.

секретар Чернявська О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Бершадського районного управління юстиції Вінницької області про визнання права на майно та виключення його з акту опису і арешту майна,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Бершадського районного управління юстиції Вінницької області про визнання права на майно та виключення його з акту опису і арешту майна. Позов мотивує тим, що 15 серпня 2014 року її сина ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. ст. 122 ч.4, 122-2, 130 ч.3, 130 ч.3 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 років з оплатним вилученням транспортного засобу: автомобіля ВАЗ 2106 д.н.з. НОМЕР_2.

В даний час автомобіль вилучений , а у Відділі ДВС Бершадського РУЮ ОСОБА_2 отримав копію експертного висновку стосовно вартості описаного та арештованого майна : автомобіля ВАЗ 21061, 1991 року випуску д.н.з. НОМЕР_2 та акт опису та арешту майна від 15.09.2014 року . Вона являється власником вище вказаного автомобіля ВАЗ 21061 д.н.з. НОМЕР_2, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 від 12.12.03 року , а її син лише керував вказаним транспортним засобом, вважає, що її незаконно позбавлено права власності на автомобіль, тому звернулася до суду з даним позовом , в якому просить визнати за нею право власності на транспортний засіб ВАЗ-21061, реєстраційний № НОМЕР_2, 1991 року випуску , шасі № НОМЕР_3 та виключити його з акту опису і арешту майна від 15.09.2014 року .

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засідання позовні вимоги підтримала повністю, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та просить їх задовольнити.

Представники відповідача Запорощук В.Б., Дунаєв Д.І. в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, стверджують, що автомобіль ВАЗ 21061 д.н.з. НОМЕР_2 описаний в порядку, передбаченому Законом України „Про виконавче провадження" і на нього накладено арешт.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін та перевіривши доводи позовної заяви, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на таке:

Згідно з частиною 1 статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Судом встановлено, що постановою Бершадського районного суду Вінницької області від 15.08.2014 року ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. ст. 122 ч.4, 122-2, 130 ч.3, 130 ч.3 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 років з оплатним вилученням транспортного засобу: автомобіля ВАЗ 2106 д.н.з. НОМЕР_2.

На виконання постанови Бершадського районного суду Вінницької області від 15.08.2015 року головним державним виконавцем відділу ДВС Бершадського РУЮ Запорощуком В.М. було накладено арешт та описано автомобіль ВАЗ 2106 д.н.з. НОМЕР_2 .

З матеріалів справи вбачається, що автомобіль ВАЗ-21061, реєстраційний № НОМЕР_2, 1991 року випуску , шасі № НОМЕР_3 зареєстровано згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 від 12.12.203 року за позивачкою ОСОБА_1.

Згідно зі статтею статті 1 ЦПК України метою розгляду і вирішення цивільних справ є захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб. Зазначеній нормі кореспондує положення частини 1 статті 3 цього Кодексу, якою встановлено, що особи мають право звертатися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

З огляду на викладене суд вважає, що позовна вимога про визнання за позивачкою ОСОБА_1 права власності на автомобіль ВАЗ-21061, реєстраційний № НОМЕР_2, 1991 року випуску, шасі № НОМЕР_3 задоволенню не підлягає, оскільки в судовому засіданні встановлено та не оспорюється сторонами, що вказаний автомобіль вже належить позивачці на праві приватної власності, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 від 12.12.203 року, крім того ОСОБА_1 сама посилається на даний факт, як на підставу своїх позовних вимог.

Положенням статті 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до частини 1 статті 60 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про зняття з нього арешту.

Отже право звертатися до суду з позовом про зняття з нього арешту законом пов'язується з двома обставинами наявність права власності на майно та накладення на це майно арешту.

Відповідно до частини 1 статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Враховуючи, що позивачка ОСОБА_1 довела наявність обставин, які є підставами позову та передбачені законом як обов'язковими умовами для виникнення права на зняття арешту з майна.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративне правопорушення на транспорті» оплатне вилучення транспортного засобу може бути допустиме тільки як додаткове адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, за які встановлена відповідальність ч. 3 ст. 130 КУпАП застосування його як основного стягнення законом не передбачено. Не можна накладати це стягнення на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.

Враховуючи наведене, на підставі статті 16, частини 1 статті 321, Цивільного кодексу України, частин 1, 2 статті 60 Закону України «Про виконавче провадження», керуючись статтями 1, 3, 60, 61, 88, 209, 212 215 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Виключити транспортний засіб ВАЗ-21061, реєстраційний № НОМЕР_2, 1991 року випуску, шасі № НОМЕР_3, який на праві приватної власності належить ОСОБА_1 з акту опису і арешту майна від 15.09.2014 року .

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Вінницької області через Бершадський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. П. Жарун